Проаналізувавши Таблицю 2.1 можемо зробити висновки ,що протягом аналізованого періоду відбувається зростання суми майна на 1,03%, або на 519,8 тис. грн. за рахунок збільшення необоротних активів та оборотних коштів. Необоротні активи збільшились на 500,9 тис. грн., а їх питома вага зросла з 87,02% до 87,06%. Приріст необоротних активів склав 1,08%. В основному це відбулось за рахунок зменшення довгострокових фінансових інвестицій на 1,1 тис. грн. (198,08%). Приріст незавершеного будівництва склав 111,81%. Основні засоби та нематеріальні активи збільшились за звітний період: основні засоби на 159 тис. грн., а нематеріальні активи на 170,2 тис. грн. Оборотні кошти за аналізований період збільшилися на 38,6 тис. грн. ( приріст 0,56%). Проте їх питома вага у вартості активів підприємства знизилася на 0,06% і склала на кінець року 12,93%. В оборотних коштах підприємства становлять запаси і затрати (на кінець періоду 9,73 %). Їх загальний обсяг зменшився на 445,5 тис. грн. ( -7,88%),.Кошти в розрахунках на кінець періоду збільшилися на 457,5 тис. грн., питома вага на кінець періоду збільшилася на 0,84%. Обсяг грошових коштів збільшився з 0,26% до 0,33%.

Інші оборотні кошти зменшились з 0,006% до 0 %. І трохи зменшилися витрати майбутніх періодів з 2,3 тис. грн. до 1,3 тис. грн.

- сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні – результат нетто-балансу – дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. За нашими даними цей показник зріс – що свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства;

- коефіцієнт зносу основних засобів (Кзн оз):

Кзноз = знос / вартість основних засобів за балансом (2.1)

Характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Визначається як співвідношення суми їх зносу до первісної вартості.

Кзн оз (на поч. періоду) = 15215,7/21947,1 = 0,69;

Кзн оз (на кін. періоду) = 15723,1/22026,6 = 0,71.

Розрахувавши коефіцієнт зносу основних засобів ми бачимо, що на кінець звітного періоду він зріс, а це означає погіршення стану основних засобів підприємства.

Доповненням до цього показника є коефіцієнт придатності(Кпр), який обчислюється як різниця між 1 та коефіцієнтом зносу:

 (2.2)

Кпр (на поч. періоду) = 1 – 0,69 = 0,31;

Кпр (на кін. періоду) = 1 – 0,71 = 0,29.

Так як значення коефіцієнта придатності зменшилось за звітний період – це свідчить про зростання зношеної частини основних засобів.

2.2 Аналіз і оцінка динаміки джерел фінансування

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від структури формування джерел фінансування господарських засобів. Тому аналізу формування господарських засобів надається особлива увага. Основними напрямками такого аналізу є вивчення та оцінка змін, що відбулися в структурі джерел формування капіталу та показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

Для аналізу зміни структури джерел формування капіталу визначають питому вагу власних і позикових коштів у загальній їх сумі. Аналіз проведемо за допомогою Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Структура джерел формування капіталу

Дані таблиці 2.2 свідчать про спадання вартості майна за звітний період на 3068,8 тис. грн. або на -21,13%. Це обумовлено в основному спаданням власних коштів на 724,8 тис. грн. (-12,74%) і значному зростанні позикових коштів – на 656 тис. грн.

Зменшення обсягу власних коштів підприємства відбулося в основному за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку з -15,2% до -25,61% або на -5141,7 тис. грн. Відзначена тенденція сприяє розпаду фінансового стану підприємства і зниження його ділової активності. Обсяги статутного, забезпечення наступних витрат і платежів залишилися незмінними, хоча їх питома вага збільшилася: статутний капітал – з 15,04% до 19,07%; забезпечення наступних витрат і платежів – з 0,82% до 1,04%. Резервний капітал відсутній.

У складі позикових коштів найбільше зростання спостерігається за поточними зобов’язаннями на 305 тис. грн. (приріст 20.13%). Короткострокові кредити відсутні. Кредиторська заборгованість збільшилась на 7258,9 тис. грн. – це свідчить про погіршення роботи підприємства. Інші короткострокові кошти на кінець періоду стали відсутніми – з 6932,8 тис. грн. до 0.

Характеризуючи джерела формування фінансових ресурсів, ми розрахуємо коефіцієнт фінансової незалежності підприємства (див. пункт 2.4 ) і дослідимо його динаміку.

2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

Оцінку та аналіз ліквідності можна проводити з використанням абсолютних і відносних показників.

а) аналіз ліквідності балансу

Сутність аналізу ліквідності за допомогою абсолютних показників – перевірити, які джерела коштів і в якому обсязі використовуються для покриття зобов’язань. Для цього необхідно перегрупувати статті балансу: активи по зменшенню ліквідності, пасиви по підвищенню терміновості зобов’язань.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1≥П1; А2≥П2; А3≥П3; А4≤П4

Згрупуємо активи і пасиви за допомогою наступної таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Вихідні дані для аналізу ліквідності балансу

Таблиця 2.4

Аналіз ліквідності балансу

Виходячи з даних таблиць 2.3, 2.4 ми можемо зробити висновок, що підприємство мало неліквідний баланс такий як і на початок і на кінець звітного періоду:

1)                найбільш ліквідні активи не дорівнюють найбільш терміновим зобов'язанням і не перекривають їх;

2)                активи швидко реалізовані не дорівнюють короткостроковим пасивам і не перекривають їх.

Позитивним є тільки те, що як і на початок так і на кінець звітного періоду активи, що повільно реалізовуються перекривають довгострокові пасиви . А також те, що на підприємстві на початок періоду постійні пасиви не перекривають важко реалізовані активи, і на кінець періоду вони ще більше не почали перекривати їх.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності (ЗЛ):

ЗЛ = (А1×ВА1 + А2×ВА2 + А3×ВА3) / (З1×ВЗ1 + З2×ВЗ2 + З3×ВЗ3), (2.3)

де А і З – підсумки відповідних груп активів і зобов’язань

ВА і ВЗ – питома вага відповідних груп активів і зобов’язань в їх загальному підсумку.

ЗЛ (п. п)=(140,7×0,0095+1679,4×0,11+5653,3×0,386)/(8451,1×0,577+

+174,7×0,011+388,1×0,0265)=0,48

ЗЛ (к. п.)= (180,8×0,012+2372,8×0,164+5206,8×0,389)/(9079,2×0,63+

+0+413×0,028)=0,42

Провівши розрахунки можемо зробити висновок, що загальний показник ліквідності за звітний період зменшився на 0,06.

б) показники ліквідності та платоспроможності підприємства

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. Ліквідність підприємства – це ліквідність його активів. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань, розраховують три рівні платоспроможності:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

Кал = грошові кошти та їх еквіваленти / поточні зобов’язання = (ряд.230 + ряд.240) / ряд.620 ( 2.4 )

Коефіцієнт показує наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені високоліквідними коштами. Теоретичне значення показника становить від 0,2 до 0,35.

Кал (п. п) =(140,7+0)/8558,5=0,01

Кал (к. п)= (180,8+0)/9025,6=0,02

Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності як на початок так і на кінець періоду нижче ніж 0,2, то така ситуація свідчить про серйозний дефіцит вільних грошових коштів.

Коефіцієнт поточної (проміжної) ліквідності розраховується за формулою:

Кпл = (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання = (ряд.260 - ряд.(100-140)) / ряд.620 (2.5 )

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5