9. Особливості обліку платників податків у розрізі окремих видів податків

9.1. Як платники того чи іншого виду податку, юридичні особи (відокремлені підрозділи), фізичні особи (в тому числі підприємці) ставляться на облік органами державної податкової служби з урахуванням рекомендацій щодо повноти охоплення обліком платників відповідних податків, які розробляються галузевими управліннями Державної податкової адміністрації України та затверджуються її Головою.

9.2. Платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж юридична особа.

10. Порядок передання реєстраційних відомостей до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб

10.1. Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції:

10.1.2. Ведуть облік платників податків.

10.1.3. У день взяття платника на облік дані з заяв заносяться до Єдиного банку про платників податків юридичних осіб та до Реєстру фізичних осіб, передаються до органів державної податкової служби вищих рівнів та фіксуються в журналах за ф. N 2-ОПП і за ф. N 7-ОПП. Після взяття на облік протягом 5 робочих днів формують облікові справи платників податків.

10.1.4. Формують і передають "Звіт обліку платників" (терміни встановлюють органи державної податкової служби обласного рівня).

10.2. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції:

10.2.1. Ведуть Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстр фізичних осіб.

10.2.2. Забезпечують обмін інформацією між державними податковими органами за місцезнаходженням платника з Державною податковою адміністрацією України.

10.2.3. Накопичують зміни й доповнення та проводять контроль, звірку й аналіз даних щодо платників податків.

10.3. Державна податкова адміністрація України:

10.3.1. Забезпечує ведення Єдиного банку даних про платників податку юридичних осіб та ДРФО.

10.3.2. Накопичує, поновлює, аналізує інформацію, що надходить з податкових органів нижчих рівнів, веде архів щодо платників податків.

10.4. Органи державної податкової служби організовують взаємодію й обмін інформацією з фінансовими органами, органами Державного казначейства, Національним банком, Державним комітетом статистики, Державною митною службою, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури або центральними органами виконавчої влади.

3.2 Єдиний банк даних платників податків – юридичних осіб та його реєстри

3.2.1 Реєстр платників податку на додану вартість

Реєстр платників податку на додану вартість (далі - Реєстр) [20] - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які, згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) [8] та Указом Президента України від 7 серпня 1998 року N 857 "Про деякі зміни в оподаткуванні" (далі - Указ), зобов'язані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Особи, які, згідно з чинним законодавством, не є платниками податку на додану вартість, та особи, які здійснюють імпорт товарів і сплачують податок на додану вартість при ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення платників податку, не повинні проходити реєстрацію та отримувати індивідуальний податковий номер.

Реєстр створюється відповідно до статті 9 Закону з метою:

- забезпечення єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість та їх реєстрації в органах державної податкової служби;

- забезпечення органів державної податкової служби інформацією з Реєстру для здійснення контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу;

- надання відомостей, що містяться в Реєстрі, іншим державним органам відповідно до чинного законодавства України.

При включенні до Реєстру будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподаткуванню, їй присвоюється індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (далі - індивідуальний податковий номер).

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту виключення його з Реєстру в зв'язку із вибуттям зі складу платників податку на додану вартість.

Індивідуальний податковий номер становить:

- для юридичних осіб - 12-розрядний числовий код, структура якого така: 7 знаків включають перші 7 знаків ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) без контрольного числа, 8-й та 9-й знаки - код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 10-й та 11-й знаки - код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 12-й знак - контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби України;

- для фізичних осіб - 10-значний індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, постійних представництв нерезидентів в Україні, осіб, які виступають інвесторами відповідно до угоди про розподіл продукції, - 9-значний реєстраційний (обліковий) номер, який надають органи державної податкової служби згідно з Порядком присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 серпня 1998 року N 380 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 вересня 1998 року за N 540/2980. Такі особи в реєстраційній заяві проставляють зазначений реєстраційний (обліковий) номер, і він повинен збігатися з індивідуальним податковим номером.

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-Р (додаток 2 до Положення) (далі - Свідоцтво) видається на кожний із зазначених договорів.

Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

Створення й ведення Реєстру здійснюється центральним органом державної податкової служби України.

Використання даних Реєстру органами, які мають на те право, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

До Реєстру заносяться:

а) юридичні та фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані зареєструватися в якості платника податку на додану вартість, а також - особи, що виявили бажання зареєструватися як платники податку на додану вартість;

б) особи, які згідно з Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ 2), сплачуючи єдиний податок за ставкою єдиного податку у розмірі 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), порушили вимоги, установлені статтею 1 Указу 2 (середньооблікова чисельність працюючих перевищила 50 осіб або обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік перевищила 1 млн. гривень), зобов'язані подати органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість починаючи з наступного звітного періоду (кварталу);

в) юридичні та фізичні особи, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої ними продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених статтею 81 Закону, та обрали спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість, потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N 552) (далі - Інструкція).

Юридичні особи реєструються в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, а фізичні особи - за своїм місцем проживання.

При реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб - платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно-правова форма).

Платники податків, які не підпадають під визначення платників податку на додану вартість у зв'язку з меншими, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обсягами оподатковуваних операцій - протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців, мають право бути зареєстрованими як платники податку на додану вартість за власним бажанням (далі - добровільна реєстрація).

Особи, зареєстровані як платники податку на додану вартість, у тому числі - такі, що зареєстровані за власним бажанням, можуть бути зняті з реєстрації не раніше ніж через двадцять чотири календарних місяці після такої реєстрації, якщо такі платники податків на додану вартість за останні дванадцять поточних календарних місяців мали оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимоги щодо реєстрації у зв'язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій, визначеного пунктом 2.1 статті 2 Закону, не поширюються на тих платників податку на додану вартість, які зобов'язані бути зареєстровані платниками податку на додану вартість - за іншими ознаками, ніж досягнення належних обсягів.

Реєстрація платника податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, що підпадає під визначення платника податку згідно зі статтею 2 Закону або що вважає за доцільне зареєструватись як платник податку. Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) до органу державної податкової служби згідно з додатком 1 до Положення (форма N 1-Р) не пізніше двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем дванадцятимісячного періоду, зазначеного в пункті 2.1 Закону, а для осіб, що підпадають під визначення пункту 2.3 Закону, - не пізніше ніж за десять календарних днів до початку здійснення підприємницької діяльності з торгівлі за готівку. До заяви додається платіжний документ про сплату встановленої суми за Свідоцтво.

Орган державної податкової служби в 10-денний термін видає (надсилає поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) Свідоцтво, яке виготовлене на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки, або письмову відмову у видачі Свідоцтва у випадку подання недостовірних даних. Заява та корінець Свідоцтва зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків у підрозділі з обліку платників податків. Згідно з відомостями, вказаними в розділі 9 реєстраційної заяви, наданої суб'єктом підприємницької діяльності для реєстрації платником податку на додану вартість, орган державної податкової служби у Свідоцтві зазначає дату, на яку досягнуто обсягів, належних до такої реєстрації.

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку на додану вартість до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність, Свідоцтво видається тільки на строк дії договору.

Для осіб, які виступають інвесторами відповідно до угоди про розподіл продукції, Свідоцтво видається тільки на строк дії угоди.

В обох випадках у лівій верхній частині Свідоцтва робиться спеціальний запис "Свідоцтво дійсне до" і зазначається дата закінчення дії договору про спільну діяльність чи дата закінчення угоди про розподіл продукції.

У Реєстр включаються такі види даних:

- ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, а також назва - для юридичної особи; ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб;

- довідкові - дані про адресу, телефон юридичної особи - платника податку на додану вартість, прізвища та ідентифікаційні номери (з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку) керівника, головного бухгалтера;

- реєстраційні - дані про реєстрацію та зняття з реєстрації, як платників податку на додану вартість, в органах державної податкової служби;

- класифікаційні - дані про види його діяльності;

- дата закінчення дії договору про спільну діяльність;

- дата закінчення угоди про розподіл продукції.

Розпорядником Реєстру на територіальному рівні є державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і мм. Києві та Севастополі.

З числа обов'язків з ведення Реєстру Державна податкова адміністрація України виконує:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру, забезпечення організації обліку платників, що підлягають оподаткуванню; присвоєння платникам податку індивідуального податкового номера; розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру платників податку;

- виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку інструктивних, нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють:

- виконання функцій адміністратора бази даних;

- облік осіб, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та перебувають на їх території;

- передавання змін і доповнень до Реєстру в центральний орган державної податкової служби України.

Державні податкові інспекції в районах, містах і районах міста, а також міжрайонні та об'єднані здійснюють:

- приймання реєстраційних заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

- обробку даних реєстраційних заяв та формування файлів для передання до регіональних органів податкової служби;

- приймання файлів з регіональних баз Реєстру з присвоєними індивідуальними податковими номерами;

- видачу Свідоцтв та засвідчення копій;

- формування бази даних платників податку на додану вартість.

3.2.2 Податковий облік при спрощеній системі оподаткування – реєстр платників єдиного податку

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17