Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не менше 0,2 ...
0,25.
Чистий робочий капітал підприємства (Р„) — це різниця між поточними активами та поточними зобов'язаннями. Наявність Р„ свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, воно іце має фінансові ресурси для розширення діяльності та здійснення інвестицій.
Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку.

Аналіз показників ліквідності

|Показники |На |На |На початок|
| |початок |початок |1998м |
| |1996м |1997м | |
|1 |2 |3 |4 |
|3.2.Коефіцієнт |2,04 |1,30 |1,29 |
|поточної | | | |
|ліквідності | | | |
|3.3.Коефіцієнт |1,57 |1,13 |0,50 |
|швидкої | | | |
|ліквідності | | | |
|3.4.Коэфициент |0,046 |0,002 |0,002 |
|абсолютної | | | |
|ліквідності | | | |

Дані цієї таблиці свідчать про погіршення показників ліквідності підприємства за аналізований період. Так з 1995 по 1997 показник поточної ліквідності з 2,04 зменшився до 1,29, коефіцієнт швидкої ліквідності зменшився в 3 рази, абсолютної ліквідності знизився практично до 0. Що в цілому характеризує фінансовий стан підприємства на 1998р як незадовільне і потребує кардинальних рішень.

Для оцінки достатності чистого робочого капіталу можна провести його порівняння з аналогічним показником інших підприємств цієї галузі.

Рк = [Оборотні активи (стр. 260) + Витрати майбутніх періодів (стр. 270)] --
[Поточні зобов'язання (стр. 620) + Доходи майбутніх періодів (стр. 630)]

Джерелами коштів підприємства є власний та позичений капітал.
Співвідношення між цими величинами дає змогу оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.
Власний капітал відображено у І розділі пасиву балансу. Величина позиченого капіталу визначається шляхом узагальнення інформації за розділами пасиву:
II + III + IV + V.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності) визначає долю коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, що вкладені в майно підприємства. Характери зує здатність підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність від позичених коштів.

Позичений капітал (стр. 430 + стр.480 + стр.620 + стр.630)

Власний капітал (стр.380)

Якщо коефіцієнт дорівнює 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Стійким є стан підприємства при коефіцієнті не менше
0,5.

Коефіцієнт концентрації позиченого капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта, їх сума дорівнює 1. позичених
Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Власний капітал (стр. 380)

Активи підприємства (стр. 080 + стр.260 + стр. 270)

На Заході вважають, що частка власного капіталу повинна бути досить великою
(0,6), натомість, в Японії прагнуть до збільшення частки позиченого капіталу до 0,8. Тому, що в США основний потік інвестицій надходить від населення, а в Японії від банків. коефіцієнтаНездатність отримати кредити в банку є певним застереженням інвесторам та кредиторам.
Коефіцієнт співвідношення позиченого капіталу та власного розраховується за формулою:
Коефіцієнт концентрації позиченого капіталу

Позичений капітал (стр. 430 + стр.480 + стр.620 + стр.630)

Активи підприємства (стр. 080 + стр. 260 + стр.270)

Якщо коефіцієнт дорівнює 0,3, то це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає ЗО коп. позичених. залежності

рахунокВласники же підприємства (акціонери, інвестори) надають перевагу розумному зростанню в динаміці частки позичених коштів.
На короткотермінову та довготермінову платоспроможність підприємства впливає його здатність отримувати прибуток. перспектив

Оцінка власних і позикових джерел засобів

ВАТ “Чексіл”

|Джерела засобів |На початок 1997|На початок 1998|Зміна за звітний|Зміна |
| |долі |долі |період |структури, |
| | | | |процентні |
| | | | |пункти. |
| |Сумма |Удель-|Сумма |Удель-|тыс.грн.|В | |
| |тыс.грн|ный |тыс.грн|ный | |процен| |
| | |вес, %| |вес, %| |тах | |
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |
|1. Усього джерел |162715,|100 |12500,1|100 |-37715,4|-23,2 | |
| |5 | | | | | | |
|1.1. Валсні |77080,4|47,4 |75211,8|60,1 |-1868,6 |-2,4 |12,7 |
|1.1.1. Статутний |1899 |2,5 |1899 |2,5 |0 | | |
|капитал | | | | | | | |
|1.1.2. Резервний | | | | | | | |
|фонд | | | | | | | |
|1.1.3. Фонди |3603,1 |4,7 |7761,5 |10,3 |4158,4 |115,4 |5,6 |
|спец.призначения | | | | | | | |
|1.1.4. Резерви |0,2 | |3,3 | |3,1 |1550 | |
|майбутніх витрат | | | | | | | |
|1.1.5.Нерозподіле| | | | | | | |
|ний прибуток | | | | | | | |
|1.1.6 Додатній |86712,4|112,5 |88839,1|118,1 |2126,7 |2,4 |5,6 |
|капитал | | | | | | | |
| |
| |
| |
|Продовження таб. |
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |
|2.1. Позикові |85635,1|52,6 |49788,3|39,9 |-35846,8|-41,9 |-12,7 |
|кошти | | | | | | | |
|2.1.1. |22393,8|26,2 |16665 |33,5 |-5728,8 |-25,6 |7,3 |
|Довгострокові | | | | | | | |
|финансові | | | | | | | |
|зобовязання | | | | | | | |
|2.1.1.1.Довгостро|22393,8|100 |16665 |100 |-5728,8 |-25,6 | |
|кові кредити | | | | | | | |
|2.1.1.2. | | | | | | | |
|Довгострокові | | | | | | | |
|позички | | | | | | | |
|2.1.2 |63241,3|73,8 |33123,3|66,5 |-30118 |-47,6 |-7,3 |
|Короткострокові | | | | | | | |
|фінансові | | | | | | | |
|зобовязання | | | | | | | |
|2.2.1. |1452,2 |2,3 |789,2 |2,3 |-663 |-45,7 |0 |
|Короткострокові | | | | | | | |
|кредити | | | | | | | |
|2.2.2. |1306,3 |2,1 |2538,6 |7,7 |1232,3 |94,3 |5,6 |
|Короткострокові | | | | | | | |
|позики | | | | | | | |
|2.3. Розрахунки |60482,8|95,6 |29795,5|90 |-30687,3|-50,7 |-5,6 |
|та інші пассиві | | | | | | | |

Питома вага у відсотках розрахований по показниках 1.1, 2.1. стосовно загальної суми джерел. За іншими показниками – стосовно підсумку по групах

Дані таблиці 1.10 показують, що загальне зменшення джерел склало
37715,4 тис. грн., чи 23,2 %. Це зменшення відбулося за рахунок скорочення притягнутих джерел, що у порівнянні з початком аналізованого періоду зменшилися на 41,9%, власні ж джерела залишилися практично без зміни.
Істотні зміни до кінця аналізованого періоду відбулися в структурі джерел.
Так, якщо на початок року власні джерела складали 47,4%, те до кінця — 60,1
%, позикові ж джерела складали на початок року 52,6 %, а до кінця — 39,1 %.
При цьому відбулося погашення довгострокових кредитів банків на 5 728,8 тис.грн. Скорочення позикових засобів свідчить про роботу підприємства в умовах формування ринкової економіки, тому що по короткострокових кредитах високі процентні ставки, що спричиняє помітне подорожчання продукції.

Для підприємств, що функціонують в умовах розвитих ринкових відносин, нормальним положенням, що забезпечує досить стабільне фінансове положення в очах інвесторів і кредиторів, вважається відношення власних джерел до загальної їхньої суми на рівні 60 %.

Аналіз фінансової стійкості

|Показники |На |На |На |
|(коефіцієнти) |поч.1996 |поч.1997 |поч.1998|
|1.Коефіцієнт співвідношення позикового і |0,62 |0,53 |0,40 |
|загального капіталу (Кз1) | | | |
|2. Коефіцієнт співвідношення позикового і |1,60 |1,11 |0,66 |
|власного капіталу (Кз2) | | | |
|3. Коефіцієнт довгострокового залучення |0,45 |0,23 |0,18 |
|позикового капіталу ( Кз3) | | | |
|4. Коефіцієнт маневреності власних засобів|1,09 |0,24 |0,13 |
|( Кмс) | | | |
|5. Коефіцієнт нагромадження зносу (Кни) |0,33 |0,53 |0,54 |
|6. Коефіцієнт реальної вартості основних |0,28 |0,49 |0,62 |
|засобів у загальній сумі засобів | | | |
|підприємства (Кр.ос) | | | |

Ця ситуація може бути по-різному оцінена з погляду підприємства і зовнішніх суб'єктів аналізу. Наприклад, для банку переважніше більш висока питома вага власних засобів, тому що при цьому зменшується фінансовий ризик. Підприємства можуть бути зацікавлені в більшому залученні позикових засобів у тому випадку, коли доход від використання власних засобів вище рівня процентних ставок.

В аналізованого підприємства на початок 1998 року коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів досить низький — 0,18. Це значить, що кожну гривню довгострокових активів фінансувався з позикових джерел (якщо вони використовувалися по цільовому призначенню) на 18 коп.
Коефіцієнт маневреності власних засобів на початок 1996 року складав 1,09 , то на початок1998 року — 0,13.

У світовій практиці вважається доцільним здобувати оборотні матеріальні засоби за рахунок короткострокових кредитів, тому що оборотні кошти повинні приносити більший доход, чим плата підприємців за кредит.
Власний же капітал можна направити на формування оборотних коштів, але це вважається неефективним (недоходним). Вільні засоби краще направити в іншу область підприємництва для одержання додаткового доходу.

У цілому коефіцієнти нагромадження амортизації (зносу) і реальної вартості майна свідчать про наявність достатнього виробничого потенціалу для нормального функціонування підприємства.

Коефіцієнт нагромадження амортизації показує, що 33% первісної вартості основних засобів на початок 1996р. погашено зносом. Збільшення даного показника на початок 1997 і 1998рр до 53% і 54% відповідно вказує на тенденцію морального старіння устаткування, тому що значного введення нового обладнання не відбувалося.

Найважливіший елемент виробничого потенціалу підприємства – його матерально-техническую базу – можна охарактеризувати наступними показниками
(Таблиця 1.4)

Характеристика основних засобів підприємства.

|Показник |За 1996 рік |За 1997 рік |Темп зміни |
|Коефіцієнт придатності |0,47 |0,46 |-0,01 |
|Коефіцієнт відновлення |0,82 |0,02 |-0,8 |
|Коефіцієнт вибуття |0,01 |0,01 |0,0 |

Приведені дані показують, що в 1996 році коефіцієнт придатності складав
47%. Це означає , що знос основних засобів дорівнює 53%.

За 1996 рік коефіцієнт відновлення показує, що 82 % основних засобів на кінець 1996 року складають нові основні засоби. Цей показник говорить про великий виробничий показник підприємства. Але необхідно відзначити , що на цей показник у більшій мері вплинула індексація основних засобів, що відбулася .

4. ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВО-

ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

В стратегічному плануванні виділяються чотири основні напрямки дальшого розвитку підприємства : продукції
2) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;
3) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;
4) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках. тенденцій

Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекомендувала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то таке підприємство може вибрати для себе стратегію - дальше просування на ринок і тактику - зниження ціни.
Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення даного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можливостями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись придбати або контролювати інші фірми.

Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств.
Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

- розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів широкого асортименту;

- адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в маркетинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

- пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конкурента, а звідси - відсутність ризику зустрічного удару;

- цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних резервів в результаті успішної комерційної діяльності на "чорний день".

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства остаточно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.

Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано поганим, розробляються пропозиції стосовно його санації.

Санація підприємства може здійснюватись шляхом:

- погашення боргів підприємства;

- злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;

- переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

- випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

- продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва;

- інші.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ «Чексил» .

Так само, як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін производственно - господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.

Реорганізація всіх сторін діяльності ОАО «Чексил» припускає :

1) Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах тканин, готового одягу й ін., просування зазначених товарів на ринку.
2) Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами
3) Ліквідації всіх технологічних недоліків. ( придбання оптимальної кількості необхідного устаткування),..
4) Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ВАТ «Чексил»,

Пристосованої до потреб ринків.

Керування оборотними активами і поточними зобов'язаннями підприємства.
З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін.
Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.
Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами.

При оптимальному керуванні поточні активи і поточні пасиви можуть змінюватися щодня і вимагають ретельного моніторингу. При дефіциті засобів керування поточними активами погіршується і їхнє використання в іншім місці може виявитися найбільш ефективним (наприклад, зменшення витрат на обслуговування кредитів, проведення довгострокових перспективних фінансових вкладень і ін.).
В даний час компанія користається кредитами на поповнення оборотних коштів в основному з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі величезних запасів готової продукції і товарів, що не призначені під конкретні замовлення.

5. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАПРОПОНОВАНИХ ЗАХОДІВ

В залежності від змісту запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства, можливі різні кінцеві результати від їх впровадження:
- зростання продуктивності праці, обсягів виробництва і прибутку внаслідок повнішого завантаження виробничих потужностей;
- збільшення обсягів реалізації і прибутку внаслідок прискоренні обертання оборотних коштів, кращого їх використання;
- збільшення випуску традиційної продукції і прибутку внаслідої розширення виробничих потужностей, додаткових капітальних вкла день, залучення позикових коштів;
- збільшення прибутку від впровадження заходів, спрямованих н. зниження собівартості продукції;
- збільшення прибутку внаслідок зростання випуску вже освоєно конкурентоспроможної продукції;
- збільшення прибутку шляхом освоєння виробництва нових кон курентоспроможних виробів;

- покращення результатів діяльності внаслідок поліпшення струк тури власних і позичених коштів, підвищення ліквідності, більш раціо нального використання коштів і т. ін.

Відповідно до цього застосовуються різні показники для розрахунків і фінансово-економічної оцінки очікуваних результатів: валовиі доход, валовий прибуток, балансовий прибуток, чистий прибуток, чистий доход тощо.

З урахуванням реалізації запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану ВАТ «Чексіл» припустимо основні доходи і витрати в 1999 році.Як наслідок активної діяльності відділу маркетингу, реалізації заходів підвищувальних якість, зовнішній вигляд, асортимент продукції планується підвищити обсяг реалізації продукції , , при цьому недоліку чи потужностей недостачі оборотних коштів для виконання плану не відбудеться. Оскільки збільшення реалізації продукції вимагає незначних додаткових витрат, то збільшення собівартості реалізованої продукції буде прямо пропорційно збільшенню обсягу реалізації.

Прибуток від реалізації розраховується виходячи з обсягів реалізації і собівартості реалізованої продукції.

Таблиця – Оцінка ефективності прийнятих рішень

|№ п/п |Запропонований захід |Опис ефекту від |
| | |запропонованих заходів |
|1 |Організація раціональної |Поліпшення роботи відділу |
| |системи керування збутом |маркетингу, розширення |
| | |ринків збуту продукції |
| |Диверсифікованість виробничої |Збільшення обсягу |
|2 |діяльності |реалізації продукції |
| | |Збільшення виторгу від |
| | |реалізації продукції |
| | |Балансового прибутку |
| |Зменшення дебіторської |Поповнення оборотних коштів|
| |заборгованості | |
|3 | |Тривалість обороту |
| | |дебіторської заборгованості|
| | |- зменшується; |
| | |Коефіцієнт абсолютної |
| | |ліквідності - |
| | |збільшується. |

ВИСНОВОК .

У курсовій роботі викладені теоретична сутність і проблеми вивчення на сучасному етапі фінансових результатів як кінцевого підсумку господарської діяльності підприємств . З'ясувалося , що найбільш ефективно підприємство спрацювало в 1995 році , про що свідчить ряд розрахованих економічних показників , головним серед який є звичайно ж розмір балансового прибутку отриманої цього року.Був зроблений аналіз фінансового стану аналізованого підприємства на 1 січня 1997 року за даними балансу , а саме , були розглянуті джерела фінансових ресурсів підприємства , приведена характеристика майна підприємства , розрахований ряд коефіцієнтів , що характеризують фінансове положення підприємства і його платоспроможність .
З'ясувалося , що підприємство не має власних оборотних коштів , а частка позикових засобів складає більш 80% у загальній сумі фінансових ресурсів аналізованого підприємства , звідси випливає , що фінансове положення підприємства дуже хитливо , крім того розраховані коефіцієнти ліквідності свідчать про мінімальну можливість забезпечення підприємством платежів по своїх короткострокових зобов'язаннях . Узагальнюючи результати зробленого аналізу фінансового стану акціонерного товариства “Чексил” , можна зробити висновок , що фінансовий стан підприємства є хитливим і має тенденцію до погіршення , про що свідчить низький рівень коефіцієнта незалежності , тобто недостатності власних фондів у покритті майна .

Література

Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк.,
1997.
2. Гордеева Л.П., Редина Н.И. Финансьі Украинм: Учебное пособие.
-Днепропетровск: Наука й образование, 1997.
3. Податкова система України / Під ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994.
4. Теория финансов: Учеб. пособие / Н.Е. Заяц, М.К. Фисенко, Т.Е. Бондарь й др. - Мн.: Вьісш.шк., 1997.
5. Финансм / Под ред. В.М. Родионовой. - М.: Финансьі й статистика, 1996.
6. Финансм: Учеб. пособие / Под ред. А.М. Ковалевой. - М.: Финансьі й статистика, 1996.
7. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. — К.:
КНЕУ, 1998.
-----------------------
Оборотні активи (стр.260) + Витрати майбутніх періодів (стр. 270)

Коефіцієнт

поточної ліквідності =

Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх

(стр. 620) періодів (стр. 630)

Оборотні активи (стр.260) – Запаси (стр.100...140) + Витрати майбутніх періодів (стр. 270)

Коефіцієнт співвідношенн позиченого капіталу та власного

Коефіцієнт

швидкої ліквідності =

Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх

(стр. 620) періодів (стр. 630)

Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх

(стр. 620) періодів (стр. 630)

Коефіцієнт

абсолютної ліквідності

Грошові кошти та їх еквіваленти (стр.230 + стр.240)

Страницы: 1, 2