Отже кожний з київських князів робив свій внесок в розвиток економічних відносин, спираючись на досягнення своїх попередників. Кожний з князів, продовжував той напрям розвитку, який зазначав попередній князь, але і вони також вносили свої закони і порядки в суспільне життя, торгівлю, просвіту та в більшості випадків не цурались брати досвід інших іноземних країн світу і підтримувати дипломатичні стосунки.

3. Історичне значення фінансових відносин.

Охоплюючи величезну територію - від Балтики й Північного океану до
Чорного моря, від Волги до Карпат, - Русь становила собою історично важливу контактну зону між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і
Скандинавією. Це й зумовило її швидке входження до загально європейського історично-культурного процесу.

Давньоруська держава із центром у Києві відкрила новий, феодальний період в історії східних слов’ян, котрі проминули у своєму розвитку рабовласницьку формацію. На базі розкладу первіснообщинного ладу в них одразу почав формуватися феодалізм. Головну особливість його раннього етапу становила данинна форма експлуатації трудящого населення. Поступово, в міру захоплення князями і знаттю общинних земель, складалося феодальне помістя.
Це, у свою чергу, спричинилося до виникнення такої форми експлуатації, як відробітки. Вперше про них згадує літопис 946 р. "Уроки", запроваджені
Київською адміністрацією, стали, по суті, нормативними підробітками і збільшенням попиту на сільськогосподарську продукцію. Третьою формою феодальної експлуатації була грошова рента, засвідчена писемними джерелами у X ст. У ХІІ- ХІІІ ст. вона поширилася - по всій Русі. Суспільно-політичне життя в Київській Русі завжди позначалося неабиякою активністю. За літописами, в ньому брали участь практично всі верстви тогочасного населення. Причиною цього були гострі соціальні протиріччя. Влада й управління на Русі цілком зосереджувалися в руках феодалів, насамперед князівсько-боярської верхівки. Князь виступав не тільки верховним правителем країни, землі, волості, а й законодавчим розпорядником усього життєвого укладу. Його відсутність у місті чи землі порушувала нормальне функціонування всіх місцевих адміністративно-управлінських служб. Зміна князів звичайно призводила й до зміни попередньої адміністрації, яка не тільки не мала імунітету щодо князівської влади, але й безпосередньо їй підпорядковувалась.

Однією із суттєвих функцій князівської влади була законодавчо-судова.
Від перших же років існування Київської держави князі розпочали активну законодавчу діяльність. Деякі дослідники детально вивчили її й на цій основі розкрили феодальний характер давньоруського законодавства. Устави й уставні грамоти Володимира Святославича, Ярослава Мудрого, Ізяслава,
Святослава та Всеволода Ярославичів, Володимира Мономаха та інших князів показують: їхня законодавча влада поширювалася практично на всі сфери буття. Вона регламентувала норми міського життя, надходження данини на користь держави, розпоряджалася міським земельним фондом, комунальним благоустроєм (Устав Ярослава "О мостах"), визначала місце церкви в державному управлінні (Устав новгородського князя Всеволода про церковні суди, людей і міри торгові). На службі у князя перебувала верхівка феодальної знаті, соціальне й майнове становище якої значною мірою визначалося її участю в державному правлінні. Руські володарі укладали мирні та союзні Угоди з Візантією й Германською імперією, Польщею й
Угорщиною, Литвою та Ятвягами, скріплюючи їх подеколи, що було нормою міжнародних відносин середньовіччя, династичними шлюбами. Київська Русь відіграла вагому роль у міждержавних відносинах у Європі, її втручання в той чи інший конфлікт бувало досить, щоб розв’язати його. Договори 907 і
911 рр., які підписав князь Олег з Візантією, стали першими дипломатичними й правовими актами молодої Давньоруської держави.

Високопродуктивними були землеробство і скотарство, ремесла й промисли.
Основною тенденцією економічних зв’язків був обмін у межах невеликих районів, а також в межах усієї країни. Обмін мав різні форми і здійснювався або через замовлення, або через купівлю-продаж. Для цього існували постійно й періодично діючі ринки в містах і селах (такі села називають погостами, що означало місце "гостьби" - торгівлі) [9, c.360] . Енергійні і заможні руські купці були відомі мало не в усьому тогочасному світі.

Навала орд Батия завдала поступальному розвиткові Київської Русі непоправного удару. Кочовики зруйнували державу, її квітучу культуру, високорозвинене ремесло, знищили найбільші осередки життя, вигубили або забрали в рабство значну частину населення. І все ж Українська держава не занепала, вона проіснувала ще 200 років, тільки ядро її перемістилося на захід, де нині є Східна Галичина, Волинь і Холмщина.

ВИСНОВОК

Розглянувши Київську Русь з моменту виникнення як самостійну державу, можна зробити висновок, що вона залишила яскравий слід у світовій історії
IX -ХІІІ ст. ЇЇ внесок до середньовічного політичного, економічного, суспільною і культурного життя був надзвичайно вагомим. Також слід зазначити, що великим був вплив київських князів. Влада перших київських князів у різних частинах їхніх володінь була обмеженою й неоднакової сили.
Примітивна політична організація, надто великі відстані стояли на перешкоді встановленню якогось об'єднаного політичного цілого. Перші київські князі мали дуже обмежені контакти і вплив на підвладні їм племена, особливо ті, що були віддалені від головних міст і поселень. Збирання данини забезпечувалося виключно грубою силою, на яку була спроможна княжа дружина.
Між князем і дружиною виникали особисті, безпосередні та взаємозалежні стосунки, які були основою політичної організації ранньої Київської держави. Так, у походах за даниною і в намаганнях підпорядкувати собі торгові шляхи до далеких країн князі з їхніми дружинами менш ніж за сто років створили величезне й могутнє об'єднання - Київську Русь.

Всі форми визискування трудящого люду визначалися рівнем розвитку виробництва на той чи інший момент. Зі свого боку, вони впливали на економічне становище суспільства. Характерною особливістю Київської Русі були швидкі темпи її соціального-економічного розвитку. За порівняно короткий історичний період вона досягла значних успіхів у розвитку сільського господарства, ремесла, торгівлі тощо.

Кожен з князів робив свій внесок у розвиток держави, спираючись на досягнення та помилки попередніх князів. Так, повстання древлян підштовхнуло київський уряд провести певну регламентацію феодальних повинностей у державі. Ярослав Мудрий звів загальноприйняті у ті часи закони в єдину "Руську правду", яка стала правовим кодексом усієї країни.

Великий міжнародний авторитет і військова міць Давньоруської держави поєднувалися з високим рівнем економічного розвитку. Дуже важливу роль в економіці Київської Русі відігравала торгівля, рівень розвитку якої визначався станом сільськогосподарського і ремісничого виробництва.

Звісно, в період становлення Київської Русі закони про різного роду податі не мали такого характеру, як сьогодні, однак певний порядок тоді існував і його мабуть таки дотримувались якщо не всі, хто був під владою князів, то в князівських палатах напевно.

Але, окрім війн, загарбання земель, збору данини, князі ставили до уваги добробут володінь, впорядкування судової, адміністративної, законодавчої, правової системи, налагодження торгівельних зв'язків з іншими країнами, укладання вигідних договорів, розвиток грошової системи, а також культури, мистецтва, просвітництва.

Тому потрібно зважати на те, що всі ці досягнення зісталися на цілі століття потім взірцем і правилами для подальшого розвитку країни і для наступних поколінь.

ІІ. Практичний розділ.

1. Заходи по покращенню фінансового стану

ВАТ «Черкаське хімволокно»

В складних економічних умовах, коли знижується ефективність діяльності підприємства через ряд негативних факторів (відсутність коштів у внутрішнього споживача, неконкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та ін.), все більшого значення набуває пошук шляхів зниження собівартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності. Розглянемо економічний ефект від впровадження такої стратегії в ВАТ “Черкаське хімволокно” на прикладі заміни перемотувальних машин БП на машини PCW-15 фірми «Barmag Spinnzwwirn», Німеччина, що дозволить випускати віскозну нитку на паковці вагою 5,0 кг з резервною намоткою і заданої довжини нитки на кожній паковці, що суттєво вплине на конкурентноздатність цієї продукції. Разом з цим усунеться проблема невідповідності потужностей перемотувальних цехів, що виникла через відсутність ринку збуту віскозної нитки на секційних котушках (для трикотажної промисловості ).

Отже, розглянемо ряд характеристик перемотувальної машини PCW-15.

Машина PCW-15 застосовується для перемотки безперервних, гладких, текстурированих і кручених хімічних комплексних ниток, пряжі із штапельного волокна, змішаної і фасованої крученої пряжі.

Машина відповідає сучасним вимогам і признаним правилам техніки безпеки. Перемотувальна машина PCW-15 призначена для перемотки/намотки різних матеріалів, забезпечує намотку ниток з постійним чи безперервним зменшуючимся зусиллям натяжіння нитки. Управління швидкістю намотки, після її задання за допомогою центрального задаючого пристрою, здійснюється за допомогою електронного управління. По досягненню заданої довжини намотаної нитки здійснюється автоматичне відключення головки.

Знімання бобін робить обслуговуючий персонал вручну. Оскільки нашою головною метою на зовнішньому ринку є підвищення конкурентоспроможності віскозної нитки та закріплення своїх конкурентних позицій, обсяг продукції, що випускається, залишається незмінним.

Наведемо основні техніко-економічні показники вказаних машин.

Таблиця 1

Основні техніко-економічні показники перемотувальних машин.

|Назва характеристики |Машина БП |Машина RCW-15 |
|1. Норма виробітку, кг |185,3 |218,75 |
|2. Кількість веретен на 1 машині, кг|16 |30 |
|3. Лінійна швидкість намотки, м./хв.|391,7 |750 |
|4. Тривалість зміни, год. |8 |8 |
|5. Кількість обривів на 100 веретен |55 |25 |
|за годину | | |
|6. Норма продуктивності одного |2208 |4118 |
|веретена за зміну, кг | | |
|7. Число оборотів веретена за |1166 |2176 |
|хвилину | | |
|8. Фронт обслуговування, маш. |6,0 |2,0 |
|9. Продуктивність, кг/добу |63,83 |226,04 |
|10. Кількість машин в роботі |203 |58 |
|11. Кількість машин в заправці |208 |59 |
|12. Річний випуск віскозної нитки, |4685 |4685 |
|тн. | | |
|13. Нормативний сер. добовий |16,5 |16,5 |
|коефіцієнт при трьохзмінній роботі | | |

Як бачимо за даними таблиці 1 машина PCW-15 має кращі технічні показники за верстати БП. Так лінійна швидкість намотки віскозної нитки збільшилась на 385,3 м/хв. Незважаючи на підвищення веретен на одиницю нового обладнання, кількість обривів на 100 веретен за годину зменшиться на
30%. Відтак норма продуктивності кожного веретена зросте на 1910кг/зміну
(4118-2208).

Кількість машин PCW-15, необхідних для виконання річного планового завдання (Км) розрахуємо по формулі:

ВП · Кср.доб.

Км = --------------------, (1)

Nзм · Тзм · Пр

де ВП - річний випуск віскозної нитки, тн;

Кср.доб - нормативний середньодобовий коефіцієнт при трьохзмінній роботі;

Nзм - кількість змін за рік;

Тзм - тривалість зміни, в годинах;

Пр - продуктивність, кг/добу.

Продуктивність розраховується за формулою:

Нв Nзм · Тзм

Пр = --------------- · --------------

Фо · Тзм Nдн , (2)

де Пр - продуктивність машини, кг/добу;

Нв - норма виробітку , кг;

Фо - фронт обслуговування, маш.;

Тзм - тривалість зміни, год.;

Nзм - кількість змін за місяць;

Nдн – кількість днів в місяці.

За формулою 2 продуктивність дорівнює:

185,3 62 · 8

Пр, бп = ----------- · ------------ = 63,83 (кг/добу)

6 · 8 30

218,75 62 · 8

Пр, pcw = ----------- · ------------ = 226,04 (кг/добу)

2 · 8 30
Кількість машин за формулою 35 складє:

4685000 · 16,5

Км, бп = --------------------- = 203 (машини)

744 · 8 · 63,83

4685000 · 16,5

Км, pcw = --------------------- = 58 (машини)

744 · 8 · 226,04

Розрахуємо необхідну кількість машин з урахуванням планових ремонтів, які складають 2,65 %:

Кз, бп = 203 · 1,0265 = 208 (машин)

Кз, рсw = 58 · 1,0265 = 59 (машин)

Отже, з наведених розрахунків ми бачимо, що для того, щоб виконати річний план по виробництву віскозної нитки замість 208 машин БП нам необхідно лише 59 машин РСW-15.

Тепер підрахуємо витрати, пов'язані із заміною перемотувальних машин
(таблиця 2).

Таблиця 2

Капіталовкладення, пов’язані з процесом заміни перемотувальних машин грн.

|Назва |Вартість |
|1. Перемотувальні машини PCW-15 в кількості 59 машин |16 291 080 |
|2. Будівельно-монтажні роботи та налагоджування (10% |1 629 108 |
|від вартості обладнання) | |
|Всього |17 920 188 |

Отже, ми підрахували витрати, пов'язані з заміною перемотувальних машин. Оскільки машини РСW-15 дозволяють випускати віскозну нитку на паковці вагою 5,0 кг з резервною намоткою заданою довжиною нитки на кожній паковці, це значно підвищує конкурентоспроможність.

Паковка, що застосовується зараз при пакуванні бобін з машин БП не відповідає світовим вимогам. Проаналізуємо витрати на пакувальні матеріали до і після застосування нових перемотувальних машин, які наведені у вигляді таблиць 3 і 4.

Таблиця 3

Витрати на пакувальні матеріали для бобін з машин БП.
|Назва матеріалу |Од. |Ціна, |Норма |Кількість |Сума на |
| |вим. |грн. |витрат | |випуск, грн. |
|Папір конденс. |Кг |6,11 |4,50 |21083 |128817 |
|Стрічка липка |п.м. |0,05 |120,00 |562200 |28110 |
|Клей КМЦ |Кг |2,50 |0,25 |1171 |2928 |
|Ярлики внутр. |т. шт. |3,00 |0,42 |1968 |5904 |
|Ярлики маркір |т. шт. |3,88 |0,14 |656 |2545 |
|Короб № 41 |шт. |7,85 |68,00 |318580 |2500853 |
|Патрон ПК-7 |шт. |2,75 |410,00 |1920850 |5282338 |
|Всього | | | | |7 951 495 |

Таблиця 4

Витрати на пакувальні матеріали для бобін з машин PCW-15

|Назва матеріалу |Од. |Ціна, |Норма |Кількість |Сума на |
| |вим. |грн. |витрат | |випуск, грн.|
|Плоский піддон |Шт. |8,33 |1,67 |7824 |65174 |
|Плівка M-PSC |Кг |31,20 |0,34 |1593 |49702 |
|Ярлик маркірований |Шт. |0,04 |3,4 |15929 |637 |
|Плівка поліетилен. |Кг |2,88 |0,23 |1078 |3105 |
|Стрічка упаков. |п.м. |0,05 |20 |93700 |4685 |
|Стрічка стальна |п.м. |0,10 |1 |4685 |469 |
|Патрон L=230 |Шт. |2,75 |200 |937000 |2576750 |
|Ярлик внутр. |Шт. |0,005 |200 |937000 |4685 |
|Бумага конденсована |Кг |6,11 |3,2 |14992 |91601 |
|Дошка |м3 |141,67 |0,0033 |15 |2125 |
|Прокладка без. |Шт. |1,82 |12 |56220 |102320 |
|отвер. | | | | | |
|Прокладка з отвер. |Шт. |1,82 |20 |93700 |170534 |
|Кожух |Шт. |1,82 |3,4 |15929 |28991 |
|Всього | | | | |3 100 778 |

Отже, з розрахунків, наведених в даних таблицях бачимо, що після заміни перемотувальних машин БП на РСW-15 економія по пакувальним матеріалам становить:

7 951 495 - 3 100 778 = 4 850 717 (грн.)

Наступний крок - розрахунок амортизаційних відрахувань за рік перемотувальних машин РСW-15 і БП.

Згідно ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з
1.07.97 р. перемотувальні машини РСW-15 і БП відносяться до 3 групи, де норма амортизації становить 15% (3,75% х 4 кв.) від балансової вартості на рік. Норми амортизації застосовуються з понижуючим коефіцієнтом 0,8.

Аpcw = 17920188 · 0,8 · 0,15 = 2150422,6 (грн.)

Абп = 641666,7 · 0,8 · 0,15 = 77000 (грн.)

Отже, сума амортизаційних відрахувань становитиме 2150422,6 грн. на рік. В той час як амортизаційні відрахування від балансової вартості перемотувальних машин БП складають 77 000 грн. на рік. Тому маємо збільшення амортизаційних відрахувань на 2073422,6 грн. (2150422,6 -
77000).

Виходячи з технічної характеристики перемотувальних машин БП та РСW-15 необхідно зробити розрахунки витрат на споживання електроенергії цими машинами:

ВЕ = Не · Кср. доб. · Nд · Ц, (3)

де Нв - норма споживання електроенергії однією машиною, кВт/год.;

Кср.доб. - нормативний середньодобовий коефіцієнт при трьохзмінній роботі;

Nд - кількість днів на рік;

Ц - ціна, грн.
За формулою 3 витрати на електроенергію дорівнюють:

ВЕбп = 13 · 16,5 · 365 · 0,022 = 1722,4 (грн.)

ВЕpcw = 11 · 16,5 · 365 · 0,022 = 1457,4 (грн.)

По розрахункам видно, що економія електроенергії по 1-й машині РСW-15 становитиме 265 грн. (1722,4 – 1457,4), тобто в цілому економія енергоресурсів з урахуванням кількості обох типів машин буде дорівнювати
265118 грн. (1722,4 · 203 – 1457,4 · 58).

При встановленні нових перемотувальних машин маємо зниження витрат на утримання та експлуатацію обладнання, оскільки нові машини мають гарантійний строк (5 років), то витрати на ремонт і запчастини відсутні. А по БП маємо наступні витрати:

1) витрати на запчастини

5300 грн./місяць · 12 міс. = 63600 грн.

2) витрати на ремонт та обслуговування машин

6500 грн./місяць · 12 міс. = 78000 грн.

При застосуванні нових машин з’явиться можливість скорочення витрат по заробітній платі обслуговуючого персоналу. Так, якщо для обслуговування парку машин БП потрібно було 33 робітника, при умові, що кожна особа обслуговує 6 (фронт обслуговування) верстатів одночасно. А відповідно при застосуванні нових машин штат робітників скоротиться на 29 осіб (58:2).
Враховуючи, що середня зарплата становить 175 грн., то економія коштів за рік дорівнює 8400 грн. ((175 · 33 – 175 · 29) · 12 міс.). Вивільнених з виробництва працівників можемо перевести в цех споживацьких інтересів, без додаткових витрат на їх перепідготовку і без пониження тарифної ставки. До того ж використання PCW-15 дозволить суттєво знизити трудове навантаження кожному робітнику.

Підсумуємо результати, отримані з розрахунків, що були проведені
(таблиця 5).

Таблиця 5

Зміна показників при заміні перемотувальних машин (грн.)

|Статті витрат |Машина БП |Машина |Відхил. |
| | |PCW-15 | |
|1. Витрати на пакувальні матеріали |7951495 |3100778 |-4850717 |
|2. Амортизаційні відрахування |77000 |2150422,6 |+2073422,6 |
|3. Витрати на електроенергію |349647,2 |84529,2 |-265118 |
|4. Витрати на запчастини |63600 |- |-63600 |
|5. Витрати на ремонт і |78000 |- |-78000 |
|обслуговування | | | |
|6. Витрати по зарплаті |69300 |60900 |-8400 |
|Всього |8589042,2 |5396629,8 |-3192412,4 |

З даних, наведених в таблиці 5 бачимо, що заміна існуючого перемотувального обладнання на більш сучасне дозволить знизити собівартість віскозної нитки на 3192412,4 грн.

Отже, розглянемо зміни основних техніко-економічних показників, що відбудуться при встановленні нових перемотувальних машин за допомогою таблиці 6.

Таблиця 6

Ефективність впровадження нововведень при умові заміни перемотувальних машин БП на PCW-15.

|Показники |Од. вим.|Значення показника|Абсол. |
| | | |відхил. |
| | |базового|розрахун| |
| | | |кового | |
|1. Машини встановлені |шт. |208 |59 |-149 |
|2. Обсяг виробленої продукції |тн |4685 |4685 |- |
|3. Товарна продукція в діючих цінах |тис. |21427,8 |18528,6 |-2899,2 |
| |грн. | | | |
|4. Собівартість виробленої продукції|тис. |18632,9 |15440,5 |-3195,4 |
| |грн. | | | |
|5. Бухгалтерський прибуток від |тис. |2794,9 |3088,1 |+293,2 |
|реалізації продукції |грн. | | | |
|6. Рентабельність |% |14,9 |20,0 |+5,1 |
|7. Затрати на 1 грн. ТП |грн. |0,87 |0,83 |-0,04 |

З результатів розрахунків наведених в таблиці 6 видно, що при заміні застарілого перемотувального обладнання на більш сучасне і ефективне собівартість виготовлення віскозної нитки зменшиться на 3192,4 тис. грн., що в сою чергу дозволить збільшити ставку прибутку (з 15% по машинах БП до
20% по PCW-15, від собівартості продукції), а відтак збільшить його розмір на 293,2 тис. грн. і відповідно зросте рентабельність даної продукції з
14,9% до 20%. В той же момент це впровадження дозволить зменшити відпускну ціну товарної продукції на 2899,2 тис. грн. і тим самим підприємство за рахунок цього може успішно та в короткий термін реалізувати свою продукцію споживачам на відміну від аналогічного товару конкурентів, ціни на який є часто завищеними.

Отримані результати можемо зобразити графічно (рисунок 1.):

Рис. 1 Зміна економічних показників при впровадження перемотувальних машин PCW

Останнім кроком є визначення періоду за який підприємство може повернути кошти затрачені на купівлю і установку машин PCW-15.

Строк окупності визначається за формулою:

[pic], (4) де БПрік – балансовий прибуток за рік, грн.;

?I – сума інвестицій в проект, грн.

За формулою 4 термін окупності дорівнює:

Ток = 17920188 / 3088100 = 5,8 (роки)

Отже бачимо, що фактично за 6 років ВАТ "Черкаське хімволокно" може повністю відшкодувати свої витрати по даному нововведенню.

ВИСНОВОК

Для покращення фінансової ситуації підприємства і нарощування його виробничого потенціалу була обгрунтована рекомендація по впровадженню 59 перемотувальних машин PCW-15 (виробництва Німеччини) замість застарілого обладнання радянського виробництва (208 машин БП), для виконання річного планового завдання (на базі текстильного цеху). Провівши відповідні порівняльні розрахунки по основним показникам технологічних параметрів обох типів машин вдалося зекономити кошти по пакувальним матеріалам на суму
4850,7 тис. грн., а також зменшити витрати по використанню енергоресурсів на 265118 грн. При величині загальних капіталовкладень 17920,2 тис. грн., собівартість однієї тони віскозної нитки зменшиться на 3192,4 тис. грн., що в свою чергу збільшить балансовий прибуток на 293,2 тис. грн., який становитиме 3088,1 тис. грн. замість 2794,9 тис. грн., а також зменшить затрати на 1 гривню товарної продукції на 4 копійки. Відтак зросте і рентабельність віскозної нитки обробленої на нових верстатах (із строком окупності 5,8 роки) на 5,1 %. Отже, всі показники свідчать про ефективність запропонованого заходу.

[pic]

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Лановик Б.Д. та ін. Історія господарства: Україна і світ. – К.: Вища школа, 1995. – 480 с.

2. Субтельний О. Україна, історія. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.

3. Василик О.Д. Державні фінанси України. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.

4. Кухарець Л.В. Від данини до податків. - // Фінанси України. – 1997.

- №3. – с. 105, с.107.

5. Лановик Б.Д. Економічна історія України і світу. – К.: Вікар, 1999.

– с. 338.

6. Карский Е.Ф. Русская Правда. По древнейшему списку. – Ленинград; Изд- во Академии наук, 1930. – с. 93, с. 26-30.

7. Фісун В. Історія грошей (найдавніші часи – Київська Русь) //

Чумацький шлях. – 1999. - №2-3.- с.30.

8. Історія України: нове бачення. - / Смолія В.А., - К. – Альтернативи,

2000. – с.30, 32, 36.

9. Толочко П.П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.
----------------------- базисна величина показники

прогнозна величина

одиниці виміру

затрати на

1 грн. товарної продукції

бухгалтерський прибуток

собівартість віскозної нитки

обсяг випуску

показники

Страницы: 1, 2, 3