Рух капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов'язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків, називають міжнародним кредитом. У якості кредиторів і позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжнародні і регіональні організації.

Форми міжнародного кредиту можна класифікувати по головних ознаках, що характеризує окремі сторони кредитних відносин.

По строках міжнародні кредити підрозділяються на короткострокові - до 1 року, середньострокові - від 1 року до 5 років і довгострокові - понад 5 років.

Міжнародний кредит виконує такі функції:
* перерозподіл позичкових капіталів між країнами з метою забезпечення безупинного процесу відтворення для досягнення максимального прибутку;
* економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків внаслідок розвитку безготівкових платежів;
* прискорення концентрації і централізації капіталу.

Також міжнародний кредит, розсуваючи межі індивідуального нагромадження, сприяє створенню нових фірм. Тобто можна сказати, що міжнародний кредит виконує ті ж функції, що й інші форми кредиту, тільки в міжнародному аспекті.

1.4.Інші надходження фінансових коштів

До джерел фінансових ресурсів відносять також надходження грошових коштів за рахунок благодійних внесків (меценацтво), страхових внесків, від продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків і т.д. Спонсор – це юридична або фізична особа, яка финансує якийсь захід. Спонсорство – це двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси, а спонсор – деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу, рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого прибутку від профінансованого ним захода.

2. Основні техніко-економічні показники роботи дослідного хлібозавода
2.1. Історична довідка і характеристика потужності

Київський дослідний хлібозавод став до ладу 1965 року (тоді це був хлібозавод №9 і мав проектну потужність 65 тонн хлібобулочних виробів за добу). У ті часи кількість населення міста інтенсивно зростала, а тому вже наступного року у зв”зку з підвищенням попиту на хлібобулочні вироби було введено ще одну третю піч БН-50. Згодом модернізували кілька виробничих ліній. Зокрема, замість першої встановлено дослідну лінію А2-ХЛП з піччю
ПХК-16. Щоб полегшити працю пекарів, на чотирьох лініях облаштували автоматичні укладальники тістових заготовок у люльки вистоювальної шафи й механізували їх пересадку на під печі.

Основна й додаткова сировина – сіль, цукор, дріжджове молоко, безводний рідкий жир, олія – надходять і зберігаються безтарним способом.
Це полегшує працю дозувальника і дає змогу легко транспортувати компоненти для приготування напівфабрикатів. У 1975 році на автоматичний режим переведено компресорне відділення. А через два роки завод набув статусу дослідного і став базовим підприємством по випробовуванню нової техніки і технології.

Наприкінці 1979 року потужність дослідного вже зросла до 93 тонн хлібобулочних виробів за добу, рівень же механізації підвищився до 84%. Два роки по тому, після реконструкції, добова продуктивність заводу зросла ще на 22 тонни. Незабаром другу лінію по виробництву дрібноштучної продукції переобладнали на безперервне приготування тіста і ввели в дію установку для підготовки молочно-цукро-сольового розчину. Завдяки цьому було прискорено і збільшено випуск популярної булочки “Дніпровська”. Протягом останнього десятеліття на кількох лініях старі печі замінено на нові; з”явилися укладальний автомат готових виробів і ланцюгові доріжки для транспортування порожніх контейнерів у цех; введено в дію комплекс механічних майстерень і побутові приміщення з сауною.

Сьогодні дослідний хлібозавод є одним з найпереспективніших підприємств в Україні. В минулому році виробнича потужність заводу становила 109,4тис.т хлібобулочних виробів при 375 працюючих. На підприємстві встановлено 6 виробничих ліній по виробництву 12 видів продукції. Завод працює в три зміни, сім днів на тиждень. Структура підприємства - безцехова. 25 % продукції випускається в упакованому вигляді.

| Таблиця 2 |
|Основні техніко-економічні показники дослідного хлібозавода за 1997-1998|
|роки |
| |
|Показники |1997 рік |1998 рік |1998 к 1997 |
| | | |р. в % |
|1 |2 |3 |4 |
|Виробнича потужність (тон/рік) |113,0 |109,4 |96,8% |
|Выпуск продукції |24 282,3 |30 696 |126,4% |
|Коефіціент використання вироб. |76,5 |87,6 |114,5% |
|потужності | | | |
|Об'єм продаж (тис.грн) |17 799,6 |19 453,5 |109,3% |
|Основні виробн. фонди |3 748,0 |4 162,4 |111,1% |
|Чисельність працюючих (чол.) |354 |375 |105,9% |
|Об'єм продаж на одного працюючого |50 281 |51 876 |103,2% |
|(тис.грн) | | | |
|Направлено на оплату праці |933,9 |1 055,4 |113,0% |
|(тис.грн) | | | |
|Средньомісячная оплата праці (грн)|77,8 |88,0 |113,1% |
|Повна собівартість продукції |1 950,5 |2 067,7 |106,0% |
|(тис.грн) | | | |
|Балансовий прибуток (тис.грн) |3 407,3 |3 614,2 |106,1% |
|Прибуток від продажу |3 396,9|3 611,9 |106,3% |
|Рентабельність продукції в цілому |37,1% |38,8% |104,6% |
|% | | | |

2.2. Склад і структура персоналу
|Директор | |Замісник директора |
| | |1997 |1998 |
|1 |2 |3 |4 |
|1 |Хліб пшеничний |6529,3 |9218,9 |
|2 |Хліб пшеничний в упаковці |16,6 |66,6 |
|3 |Хліб домашній |3626,7 |4135,8 |
|4 |Хліб білий |64,5 | --- |
|5 |Арнаут український |7151,1 |7431,4 |
|6 |Арнаут український в упаковці |492,7 |173,7 |
|7 |Батон дорожний |7916,5 |6541,9 |
|8 |Батон дорожний в упаковці |461,8 |224,5 |
|9 |Булочка кунцівська |1257,5 | --- |
|10 |Булочка "малятко" |420,4 |2885,9 |
|11 |Булочка "малятко" в упаковці | --- |17 |
|12 |Всього |27937,1 |30695,7 |

3. Аналіз фінансового стану підприємства
3.1. Аналіз джерел фінансових ресурсів і їх використання.

Внутрішній аналіз структури джерел фінансування пов'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. При цьому основними критеріями вибору є умови залучення позикових коштів, їх
"ціна", ступінь ризику, можливі напрямки використання і т.д.

У загальному випадку поза залежністю від організаційно-правових типів і форм власності джерелами формування майна будь-якого підприємства є власні і позикові кошти.

У цілому інформація про розмір власних джерел подана в I розділі пасиву балансу (див. Додатки). До них, у першу чергу, відносяться: статутний капітал – вартісний відбиток сукупного внеску засновників
(власників) у майно акціонерного товариства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і може бути змінений тільки за рішенням засновників підприємства і внесенню відповідних змін в установчі документи. У 1997році на дослідному хлібозаводі статутний фонд становив 1274,7тис.грн. Згідно з засновницькими документами у 1998 році статутний фонд не змінився; резервний фонд – джерело власних коштів, створюваний акціонерним товариством, відповідно до законодавства, шляхом відрахувань від прибутку.
Резервний фонд має строго цільове призначення - використовується на виплату прибутків засновникам при відсутності або недостатності прибутку звітного року, на покриття збитків акціонерного товариства за звітний рік і ін.
Згідно даних балансу резервний фонд у 1997 році становив 2,6тис.грн, а у
1998 був збільшений до 10,8тис.грн; фонди спеціального призначення – джерела власних коштів акціонерного товариства, утворені за рахунок відрахувань від прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, на 1997 рік становили 203,7тис.грн, а на
1998рік –263,5тис.грн; нерозподілений прибуток – частина чистого прибутку, що не була розподілена акціонерним товариством за станом на дату упорядкування звіту.
На 1997 рік він склав 3407,3тис.грн, а на 1998 рік – 3614,2тис.грн;

Дані про склад і динаміку позикових коштів відбиваються в II розділі пасиву. Дослідний хлібозавод не відноситься до підприємств, які активно використовують банківські чи іншого роду кредити. За даними балану, як за
1997, так і за 1998 роки хлібозавод кредитів не брав, а звідси і дані про позикові кошти у нього відсутні (2-га частина пасиву). Що стосується короткострокових пасивів, то такі мали місце за даний період, хоча й складають не значну його частину. Кредиторська заборгованість склала
595,5тис.грн у 1997р. і 670,8тис.грн – у 1998р., з них за товари і послуги, строк сплати яких не настав – 141,7тис.грн(320,5), з бюджетом –
96,2тис.грн(109,8), по позабюджетним платежам – 23,5тис.грн(27,8), по страхуванню – 17,1тис.грн(41,4), по оплаті праці – 60,2тис.грн(71,0), з дочірніми підприємствами – 7,1тис.грн(28,3), з учасниками –
2,2тис.грн(4,7), з іншими кредиторами – 180,2тис.грн(141,2), інші короткострокові пасиви – 145,9тис.грн(66,0).

Аналіз власних джерел доцільно починати з оцінки їхньої структури і складу за даними балансу і розшифровок до нього. Варто вивчити, чим подані джерела власних коштів, обсяг фондів спеціального призначення, інформацію про нерозподілений прибуток.

Потім переходять до поелементного вивчення кожного джерела, маючи у вигляді їхню різноманітну роль у функціонуванні підприємства.

Так, при аналізі статутного капіталу насамперед оцінюють повноту його формування, з'ясовуючи, у разі потреби, хто з засновників не виконав
(частково виконав) свої зобов'язання по внеску в статутний капітал. У дослідного хлібозавода статутний капітал протягом 1997 – 1998 років знаходиться на рівні 1274,7тис.грн і оплачений цілком. У 1999 році завод планує збільшити свій статутний капітал.

Далі варто переконатися в стабільності величини статутного капіталу протягом звітного періоду й її відповідності даним, зафіксованим в установчих документах. Очевидно, що аналіз статутного капіталу має свою специфіку в залежності від організаційно-правової форми створення акціонерного товариства. Дослідний хлібозавод є акціонерним товариством відкритого типу, причому 51% акцій знаходится у власності держави, 49% акцій заводу викуплені трудовим колективом. Всі акції є іменними і власники акцій не мають права передавати або продавати свої акції іншим особам.

Важливе значення для оцінки ефективності діяльності підприємства має динаміка розміру фондів спеціального призначення (нагромадження і споживання). При цьому аналіз повинний враховувати різноманітну функціональну роль зазначених фондів у механіці фінансування діяльності акціонерного товариства. Тому аналіз випливає з відомості роздільно в частині коштів, що спрямовуються на виробничі потреби (інвестування і поповнення оборотних коштів) і потреби споживання.

Таблиця 4

|Використання прибутку |
|Наіменування напрямків |1997 |1998 |1998/1997 у % |
|1 |2 |3 |4 |
|Платежі до бюджету |1049,3 |892,1 |85,0 |
|Відрахування в резервний |117,9 |136,1 |115,4 |
|фонд | | | |
|Виробничий розвиток |645,3 |827,8 |128,3 |
|Соціальний розвиток |587,2 |692,9 |118,0 |
|Заохочування |537,6 |584,9 |108,8 |
|Дивіденди |94,3 |54,4 |57,7 |
|Інші цілі |139,9 |426 |304,5 |

За 1998 рік акціонерне товариство перерахувало у фонд нагромадження
827,8тис.грн, а у фонд споживання було перераховано 1332,2тис.грн. На фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення з отриманого прибутку було відвернено 12,3тис.грн, що на 18,8тис.грн менше ніж у 1997р. Якщо порівняти суму, направлену у фонд нагромадження, із початковою вартістю основних коштів, те очевидно, що підприємство не планує поступове переустаткування виробництва. Проте я вважаю, що Дослідному хлібозаводу і непотрібно відраховувати більше коштів у фонди нагромадження, тому що коефіцієнт зносу основних коштів по роках знижується невисокими темпами, так на початок 1997 року він складав 9%, на початок
1998 року - 8% на початок 1999 року складав 10%.

Важливим питанням в аналізі структури джерел коштів є оцінка самофінансування акціонерне товариства і раціональності співвідношення власних і позикових коштів.

Рівень самофінансування розраховується за допомого нуступних коефіціентів:

1.Коефіціент фінансової стійкості (Кс) – це співвідношення власних і запозичених коштів:

[pic], де М – власні кошти, К – позикові кошти, З – кредиторська заборгованість.

Чим вища величина даного коефіціента, тим стійкіший фінансовий стан акціонерного товариства. За даними дослідного хлібозавода цей показник за останні роки по-троху зростає. Так у 1997 році він становив 5,67, а в 1998 році – вже 6,15. Це свідчить про те, що фінансовий стан завода постійно поліпшується.

2.Коефіціент самофінансування (Ксф) :

[pic], де П – прибуток, направлений у фонд нагромадження, А – амортизаційні відрахування.

Даний коефіціент показує співвідношення джерел фінансових ресурсів, тобто у скільки разів власні джерела перевищують запозичені кошти.

Коефіціент самофінансування характеризує деякий запас фінансової міцності акціонерного товариства. Чим більша величина цього коефіціента, тим вище рівень самофінансування. На дослідноу хлібозаводі він склав 0,87 – у 1997р. і 1,39 – у 1998р.. Отже, рівень самофінансування зріс, тобто об’єм власних джерел фінансування виробничо-торгівельного процесу заводу в 1,39 разу перевищує величину запозичених коштів.

3.Коефіціент стійкості процесу самофінансування (К):

[pic]

Цей кофіціент показує частку власних коштів, направлених на розширене фінансування. Чим вища величина даного кофіціента, тим сталіший процес самофінансування на акціонерному товаристві. У 1997р. частка власних коштів складала 15%, а в 1998р. – 23%. Це означає, що частка власних коштів, направлена на розширення виробництва зросла на 8%, процес самофінансування став більш стійким.

4.Рентабельність процеса самофінансування (Р):

[pic], де ЧП – чистий прибуток.

Рентабельність процеса самофінансування є не що інше, як рентабельність використання власних коштів. Рівень рентабельності показує величину сукупного чистого дохода, отриманого з 1 грн вкладених власних фінансових ресурсів, котра потім може бути використана на самофінансування.
В даному прикладі цей коефіцієнт досить високий і складає 75% - у 1997р. і
90% - у 1998р. Це означає, що з 1грн вкладених власних коштів ми отримаємо у 1998р. 90 коп доходу.

5. Коефіцієнт незалежності (Кн):

[pic]

Коефіціент незалежності характеризує частку власних джерел у загальному обсязі джерела.

6. Коефіцієнт інвестування (власних джерел) (Кі):

[pic]

Коефіцієнт інвестування показує, у який степені джерела власних коштів покривають проведені інвестиції.

7. Іншим показником, що характеризує використання власних коштів акціонерного товариства, є оборотний капітал, що визначається як різниця поточних витрат і короткострокових зобов'язань. Іншими словами, підприємство має оборотний капітал доти, доки поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання (або в цілому доти, поки воно ліквідно).
У цьому зв'язку корисно визначити, яка частина власних джерел коштів вкладений у найбільше мобільні активи. Для цього розраховується так називаний коефіцієнт маневреності.
| |
|[pic] |

Страницы: 1, 2, 3, 4