На цьому етапі відбувається детальна розробка різних варіантів процесу реалізації проекту. В ТЕО повинні бути враховані витрати часу на пошук і оцінку потенційних постачальників устаткування і матеріалів, тендерних документів, проведення переговорів та укладання відповідних контрактів, проведення передексплуатаційних іспитів устаткування і усього виробництва і т.п.

Особлива увага в цьому розділі ТЕО приділяється процедурі придбання земельної ділянки під забудову, одержанню дозволу на будівництво, складанню докладного ретельного плану здійснення будівельних робіт, а також розрахункам відповідних витрат.

Після чого складається графік реалізації проекту. Весь етап реалізації проекту забирає значний час і вимагає постійного моніторингу (відстеження) витрат.

У розділі "Фінансовий аналіз і оцінка інвестицій" розробляються різні варіанти фінансування проекту, виходячи з цілей і задач аналізу з використанням різних методичних принципів. Тут також здійснюється оцінка сукупних витрат по етапах інвестиційного проекту і по статтях витрат.

У цьому ж розділі ТЕО робиться вибір придатного методу і здійснюється оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту.

Остаточне визначення обсягу фінансових ресурсів можливо лише після вибору місця розташування проекту, визначення його виробничої потужності і розрахунків витрат на: підготовку ділянки, будівництво, придбання технології й устаткування.

Джерелами покриття фінансових потреб є власний, акціонерний і позиковий капітал. Важливо знайти оптимальні пропорції між цими типами капітальних вкладень.

2.4 Значення передінвестиційної фази інвестиційного проекту

По оцінках "керуючих проектами" різних закордонних фірм, що здійснюють будівництво промислових, торгових та інших об'єктів, першорядне значення для замовників має високий рівень передінвестиційних обґрунтувань: надійність, оцінка кошторисної вартості, тривалості будівництва. На другому місці знаходиться ступінь відповідності майбутнього об'єкта усім вимогам і забезпечення мінімального рівня майбутніх експлуатаційних витрат.

На третім місці - раціональна організація керування процесом у процесі його реалізації, забезпечення високого ступеня персональної відповідальності керуючого проектом, забезпечення контролю за якістю виконання будівельних робіт і рівнем кошторисної вартості об'єкта.

Далі на четвертому місці - можливість для замовника вносити зміни в проект у процесі його реалізації. І на останньому - п'ятому місці - знаходяться естетичні властивості об'єкта.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

3.1 Постановка задачі

Робота з визначення економічної ефективності інвестиційного проекту - один з найбільш відповідальних етапів передінвестиційних досліджень. Він включає детальний аналіз і інтегральну оцінку всієї техніко-економічної і фінансової інформації, зібраної і підготовленої для аналізу в результаті робіт на попередніх передінвестиційних дослідженнях.

У різних країнах з ринковою економікою розроблений і широко застосовується великий арсенал методів оцінок ефективності інвестиційних проектів.

Вони засновані переважно на порівнянні ефективності (прибутковості) інвестицій у різні проекти.

З позицій фінансового аналізу реалізація інвестиційного проекту може бути представлена як два взаємозалежних процеси:

- процес інвестицій у створення виробничого об'єкта (чи нагромадження капіталу);

- процес одержання доходів від вкладених коштів.

Ці два процеси протікають послідовно (з розривом між ними чи без нього) чи на деякому тимчасовому відрізку паралельно. В останньому випадку передбачається, що віддача від інвестицій починається ще до моменту завершення процесу вкладень.

Обидва процеси мають різні розподіли інтенсивності в часі, що в значній мірі визначає ефективність вкладення інвестицій.

Безпосереднім об'єктом фінансового аналізу є потоки платежів (cash flow), що характеризують обидва ці процеси у виді однієї сполученої послідовності. У випадку виробничих інвестицій інтенсивність результуючого потоку платежів формуються як різниця між інтенсивністю (витратами в одиницю часу) інвестицій і інтенсивністю чистого доходу від реалізації проекту.

Під чистим доходом розуміється доход, отриманий у кожному тимчасовому інтервалі від виробничої діяльності, за винятком усіх платежів, пов'язаних з його одержанням (поточними витратами на оплату праці, сировину, енергію, податки і т.п.). При цьому нарахування амортизації не відноситься до поточних витрат.

Оцінка ефективності здійснюється за допомогою розрахунку системи чи показників критеріїв ефективності інвестиційного проекту.

Ці показники і методи розрахунку будуть розглянуті нижче. Вони мають одну важливу особливість. Витрати і доходи, рознесені за часом, приводяться до одного (базового) моменту часу. Базовим моментом часу звичайно є дата початку виробництва продукції чи умовна дата, близька до часу проведення розрахунків ефективності проекту.

Процедура проведення різночасних платежів до базової дати називається дисконтуванням.

3.2 Показники економічної ефективності інвестиційного проекту

В основі більшості методів визначення економічної ефективності інвестиційних проектів у ринковій економіці лежить обчислення чистого приведеного доходу (net present vague). Чистий приведений доход (NPV) являє собою різницю дисконтованих на один момент часу (звичайно на рік реалізації проекту) показників доходу і капіталовкладень. Потоки доходів і капіталовкладень звичайно представляються у виді єдиного потоку платежів, рівного різниці поточних доходів і витрат. Орієнтиром при встановленні норми дисконтування є ставка банківського відсотка чи прибутковість вкладень коштів у цінні папери.

Для оцінки ефективності виробничих інвестицій в основному застосовуються наступні показники:

- чистий приведений доход;

- внутрішня норма прибутковості;

- строк окупності капітальних вкладень;

- рентабельність проекту;

- точка беззбитковості.

Перераховані показники є результатами зіставлень розподілених у часі доходів з інвестиціями і витратами на виробництво.

Для визначеності як базовий момент приведення різночасних платежів візьмемо дату початку реалізації інвестиційного проекту.

3.2.1 Чистий приведений доход

Чистий приведений доход NPV обчислюється при заданій нормі дисконтування (приведення) по формулі:

         Т t

NPV=∑ Pt/(1+d) (3.1.)

        t=0

де: t - роки реалізації інвестиційного проекту, включаючи етап будівництва (t=0,1,2,3,4,.....Т),

Pt - чистий потік платежів (готівки) у році t,

d - ставка дисконтування.

NPV включає в доходи прибуток від виробничої діяльності й амортизаційні відрахування, а у витрати - інвестиції в капітальне будівництво, відтворення основних фондів, що вибувають у період виробництва, а також на створення і нагромадження оборотних коштів.

Вплив інвестиційних витрат і доходів від них на NPV можна представити в більш наочному виді:

            T t                tc t

NPV= ∑ Pt/(1+d) - ∑ KVt/(1+d) (3.2.)

            t=Рt             t=0

де: Pt - рік початку виробництва продукції,

tc - рік закінчення капітального будівництва,

KVt - інвестиційні витрати (капітальні вкладення) у році t.

Замість річного інтервалу в цих формулах можуть використовуватися і більш дрібні внутрішні інтервали - місяць, квартал, півріччя.

Рік початку виробництва продукції Pt не може збігатися з роком закінчення будівництва.

Випадок tn > tc означає тимчасову затримку виробництва продукції після завершення будівництва, а випадок tn < tc - запуск виробництва до завершення будівництва.

 Зміст цього показника на прикладі:

Нехай протягом 3-х років здійснюється капітальне будівництво деякого виробничого об'єкта, загальний капітал якого (основні й оборотні фонди) на момент завершення будівництва складе 5 млн. грн.

Виробництво продукції починається відразу після закінчення будівництва і припиняється через 8 років так, що цикл інвестиційного процесу складатиме 11 років. Потік платежів показаний на мал.3.1.

Таблиця 3.1.

У залежності від норми дисконтування чистий приведений доход буде різним.

У таблиці 3.2. на малюнку 3.2. показана залежність величини чистого приведеного доходу від норми дисконтування.

У залежності від норми дисконтування чистий приведений доход буде різним.

У таблиці 3.2. на малюнку 3.2. показана залежність величини чистого приведеного доходу від норми дисконтування.

Чистий приведений доход буде максимальним при відсутності дисконтування, поступово знижуючи в міру збільшення норми дисконтування. При 10%-вій нормі дисконтування чистий приведений доход стає негативним, що вказує на неефективність інвестиційного процесу при цих умовах.

Таблиця 3.2.

Фактор розподілу витрат і доходів у часі при дисконтуванні так само відіграє велику роль. Якщо в нашому прикладі виробництво продукції починається через 2 роки після закінчення будівництва, то інвестиційний процес стає неефективним уже при ставці більш 7% річних.

3.2.2 Внутрішня норма прибутковості

З графіка на мал. 3.2. видно, що при деякім значенні норми дисконтування (яке знаходиться між 9% і 10%) чистий приведений доход обертається в нуль. Це значення норми дисконтування і називається внутрішньою нормою прибутковості.(internal rate of return IRR). Таким чином, внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту являє собою розрахункову ставку відсотків, при якій чистий приведений доход, що відповідає цьому проекту, дорівнює нулю. Економічний зміст цього показника можна пояснити таким чином. Як альтернатива вкладення фінансових коштів в інвестиційний проект розглядається розміщення тих же коштів (так само розподілених за часом вкладення) під деякий банківський відсоток. Розподілені за часом доходи, одержувані від реалізації інвестиційного проекту, так само розміщуються на депозитний рахунок у банку під той же відсоток.

При ставці позичкового відсотка, рівній внутрішній нормі прибутковості, інвестування фінансових коштів у проекті дасть у підсумку той же сумарний доход, що і їх розміщення у банку на депозитному рахунку. Таким чином, при цій ставці позичкового відсотка обидві альтернативи розміщення фінансових коштів економічно еквівалентні (якщо реальна ставка позичкового відсотка менше внутрішньої норми прибутковості проекту, то інвестування коштів у нього вигідно, і навпаки).

Тому IRR є граничною ставкою позичкового відсотка, що розділяє ефективні і неефективні інвестиційні проекти.

Зі сказаного випливає, що рівень IRR цілком визначається внутрішніми даними, що характеризують інвестиційний проект. Ніякі припущення про використання чистого доходу за межами проекту не розглядаються.

Методика визначення внутрішньої форми прибутковості залежить від конкретних особливостей розподілу доходів від інвестицій і самих інвестицій. У загальному випадку, коли інвестиції і віддача від них задаються у вигляді потоку платежів, IRR визначається як рішення наступного рівняння щодо невідомої величини d*

   T t

∑ Pt / (1+d*) = 0 ; (3.2.)

   t=0

де: d*=IRR - внутрішня норма прибутковості = потоку платежів.

Воно може бути отримане з формули (3.1.), якщо її ліву частину дорівняти до нуля.

У розглянутому вище прикладі IRR=9,6%. Затягування термінів початку випуску продукції на 2 роки після закінчення будівництва знижує внутрішню норму прибутковості до 7%.

Ясно, що величина IRR залежить не тільки від співвідношення сумарних капітальних вкладень і доходів від реалізації проекту, але і від їхнього розподілу в часі. Чим більше розтягнути у часі процес одержання доходів у результаті зроблених вкладень, тим нижче значення внутрішньої норми прибутковості.

Графік, представлений на малюнку 3.2. один раз перетинає нульову оцінку, що типово для більшості інвестиційних проектів. У цьому випадку рівняння (3.2.) має єдиний позитивний корінь, що відповідає єдиному значенню IRR. На практиці можуть зустрічатися більш складні випадки, коли це рівняння має кілька позитивних коренів. Це може, наприклад, відбутися, коли вже після первісних інвестицій у виробництві виникає необхідність великої модернізації чи заміни устаткування на діючому виробництві. В останньому випадку варто керуватися найменшим значенням з отриманих рішень.

3.2.3 Строк окупності інвестицій

Строк окупності (tambour method) - це один з найбільш застосовуваних показників, особливо для попередньої оцінки ефективності інвестицій. Він широко використовується в нашій країні для оцінки ефективності капітальних вкладень.

Строк окупності визначається як період часу, протягом якого інвестиції будуть повернуті за рахунок доходів, отриманих від реалізації інвестиційного проекту.

Більш точно: строк окупності - позитивність періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.

Для визначення строку окупності можна скористатися формулою (3.1.), видозмінивши її відповідним чином. Ліву частину формули дорівнюємо до нуля, і припустимо, що всі інвестиції зроблені в момент закінчення будівництва. Тоді невідома величина h періоду з моменту закінчення будівництва, що задовольняє цим умовам і буде строком окупності інвестицій.

Страницы: 1, 2, 3, 4