При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Вони у будь-якому випадку зобов'язані бути утримувачами акцій на суму, не менше 25% статутного фонду і строком, не менше двох років.

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст і порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Засновники акціонерного товариства публікують повідомлення про наступну відкриту підписку, де вказуються його фірмове найменування, предмет, цілі та строки діяльності товариства, склад засновників, дата проведення установчих зборів, розмір статутного фонду, що передбачається, номінальна вартість акцій, їх кількість і види, переваги і пільги засновників, місце проведення, початковий та кінцевий строки підписки на акції, склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі, найменування банківської установи та номер поточного рахунка, на який мають бути внесені початкові внески. За рішенням засновників у повідомлення може бути включена й інша інформація. Строк відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося охопити підпискою 60% акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхилити зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття або відмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками або установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.

Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.

У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом підприємства, сплачує за час прострочення 10% річних від суми простроченого платежу.

При несплаті протягом трьох місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

Акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.

2.2 Порядок та облік зміни капіталу акціонерного товариства

Акціонерне товариство може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів акціонерів. У бухгалтерському обліку ці зміни знаходять відображення тільки після державної реєстрації нового розміру статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства не більше, ніж на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що такс передбачено статутом.

Зміни статутного капіталу регулюються Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 р. №44. . Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватися шляхом:

випуску нових акцій,

обміну облігацій на акції

збільшення номінальної вартості акцій.

При збільшенні кількості акцій встановленої номінальної вартості підписка на додатково випущені акції проводиться у тому ж порядку, що і на акції першої емісії, а статутний капітал збільшується за рахунок:

додаткових внесків учасників — у обліку це буде відображатись аналогічно операціям формування статутного капіталу;

індексації основних засобів згідно з Положенням про порядок збільшення статутного фонду за рахунок індексації основних засобів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 12. 02 1998 р. №39;

реінвестування прибутку;

нарахованих дивідендів — у випадку, коли прийняте рішення про виплат дивідендів акціями.

При збільшенні номінальної вартості акцій статутний капітал може збільшуватися за рахунок додаткових внесків учасників до встановленого рівня номінальної вартості акцій або за рахунок індексації основних засобів. Обидва ці варіанти вже були нами розглянуті.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом:

зменшення номінальної вартості акцій або

зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Методика обліку статутного капіталу, як і будь-якого іншого елементу фінансової звітності, передбачає процедуру його визнання на рахунках бухгалтерського обліку. Для узагальнення у бухгалтерському обліку інформації про стан і рух статутного капіталу використовується рахунок 40 "Статутний капітал".

Перший запис у бухгалтерському обліку акціонерного товариства на синтетичному рівні нічим не відрізняється від записів у товариствах неакціонерного типу, тобто на підставі установчих документів на суму зареєстрованого у державному реєстрі статутного капіталу буде зроблено запис: дебет рахунку 46 "Неоплачений капітал" та кредит рахунку 40 "Статутний капітал". Облік надходження внесків відображається на рахунку 46 "Неоплачений капітал" за відповідними субрахунками.

Нижче у таблиці відображені кореспонденції рахунків при зміні розміру статутного капіталу.

Таблиця 2.1

Відображення в обліку операцій збільшення статутного капіталу

Крім наведеного вище, тобто зміни статутного капіталу у зв'язку зі зміною його величини, можуть відбуватися зміни у структурі статутного капіталу. Структура статутного капіталу акціонерного товариства може змінюватися внаслідок обміну привілейованих акцій на прості, а також у результаті дроблення або консолідації акцій. Такі операції знаходять своє відображення у бухгалтерському обліку лише на аналітичному рівні.

Тобто, при відображенні обміну акцій застосовують аналітичні рахунки синтетичного рахунку 40 "Статутний капітал". Таким чином, такі операції при відображенні у бухгалтерському обліку будуть мати такий вигляд:

•      40 "Статутний капітал" субрахунок "Привілейовані акції"

•      40 "Статутний капітал" субрахунок "Прості акції"

Дроблення і консолідація відображається лише в реєстрі власників іменних цінних паперів. Дроблення акцій використовується у випадках, коли ринкова ціна акцій дуже висока, і акціонерне товариство таким чином намагається зробити її доступною для широкого кола потенційних інвесторів.

Консолідація акцій застосовується при низькій вартості акцій для зменшення кола акціонерів.

3. Аналіз управління капіталом акціонерного товариства

Капітал корпорації формується з внутрішніх і зовнішніх грошових фондів. Внутрішні фонди створюються за рахунок грошових потоків від операційної діяльності, а також продажу частини активів. Чистий грошовий потік дорівнює сумі чистого прибутку і амортизації. Частина цих грошей є джерелом інвестицій в необоротні та оборотні активи. Зовнішні грошові фонди залучаються шляхом емісії нових акцій, а також у вигляді різних форм позик.

Основна роль у фінансовому розвитку корпорації належить внутрішнім джерелам. Проте зміцнення фінансового становища корпорації, підвищення її можливостей щодо самофінансування розширює також можливості фінансування за рахунок зовнішніх грошових фондів. Порівняно з невеликими і середніми корпораціями, які мають обмежені можливості щодо додаткового зовнішнього фінансування, великі є активними учасниками первинного фінансового ринку, на якому отримують додатковий власний і позиковий капітал.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6