Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку короткострокових зобов'язань у загальній сумі зобов'язань. Він показує, яка частка в загальній сумі заборгованості вимагає короткострокового погашення. В 2008 році спостерігаються тенденції до зниження даного показника (-0,48), це позитивна характеристика. Збільшення коефіцієнта підвищує залежність організації від короткострокових зобов'язань, вимагає збільшення ліквідності активів для забезпечення платоспроможності і фінансової стійкості.

Для розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості визначимо наявність джерел для формування запасів на початок і кінець року. Результати розрахунків занесемо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2.

Розрахунок узагальнюючих показників фінансової стійкості ТОВ „ЗОРЯ”

При оцінці фінансового стану необхідно враховувати :

1.                 Якщо значення Е1,Е2,Е3>0, то підприємство має абсолютну фінансову стійкість.

2.                 Якщо значення Е1<0, а Е2,Е3>0, то воно має нормальну фінансову стійкість.

3.                 Якщо значення Е1, Е2<0, а Е3> 0, то підприємство характеризується  нестійким фінансовим станом.

4.                 Якщо значення  Е1, Е2, Е3 <0, то воно має кризове фінансове положення.

Аналізуючи узагальнуюючі показники фінансової стійкості. Можна зробити таків висновки:

В 2007 році значення Е1, Е2<0, а Е3> 0, то підприємство ТОВ «ЗАРЯ» характеризується нестійким фінансовим станом.

А в 2008 році значення  Е1, Е2, Е3 <0, тобто ТОВ «ЗАРЯ» має кризове фінансове положення.

4. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона "стійкою" (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:

Найбільш ліквідні активи (А1) – суми за всіма статтями коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери). Ця група активів за статтями балансу розраховується наступним чином:

ряд. 220+230+240

Активи, що швидко реалізуються (А2) – активи, для перетворення яких у грошові кошти потрібний певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи:

ряд. 150+160+170+180+190+200+210+250

Активи, що повільно реалізуються (А3) – найменш ліквідні активи – це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), довгострокові фінансові інвестиції тощо:

ряд. 040+045+050+100+110+120+130+140+270

Активи, що важко реалізуються (А4) – активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті 1 розділу активу балансу “Необоротні активи”, за винятком тих статей, що відносяться до попередньої групи:

ряд. 010+020+030+060+070

Пасиви балансу за ступенем зростання термінів погашення зобов'язань групуються так:

Найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші поточні зобов'язання. За статтями балансу розраховується наступним чином:

ряд. 520+530+540+550+560+570+580+590+600+610

Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати:

ряд. 500+510

Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові позики та інші довгострокові пасиви – статті 3 розділу пасиву балансу “Довгострокові зобов'язання”:

ряд. 480

Постійні пасиви (П4) – статті 1 і 2 розділу пасиву балансу:

ряд. 380+430

Таблиця4.1.

Аналіз ліквідності балансу ТОВ „ЗАРЯ”

Для оцінки ліквідності балансу треба звірити активи та пасиви. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1  ³  П1

А2  ³  П2

А3  ³  П3

А4  £  П4

За допомогою наступної таблиці порівняємо активи з пасивами для визначення ліквідності балансу.

Таблиця 4.2.

Співвідношення активу та пасиву балансу

Для аналізу ліквідності балансу статті вихідного балансу розподіляють і порівнюють за групами.

1. Найліквідніші активи (кошти і поточні фінансові інвестиції) мають дорівнювати кредиторській заборгованості (тобто найтерміновішим зобов'язанням) або перевищувати її; терміни — приблизно до 3 місяців.

2. Швидкореалізовувані активи (дебіторська заборгованість та інші оборотні активи) мають дорівнювати або перевищувати короткострокові пасиви; терміни — 3-6 місяців.

3. Повільно реалізовувані активи (запаси) мають дорівнювати або перевищувати довгострокові зобов'язання (кредити та інші зобов'язання).

4. Важкореалізовувані активи (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи) мають дорівнювати джерелам власних коштів або перевищувати їх (вони взагалі вважаються безстроковими, бо не мають терміну погашення).

У разі виконання зазначених умов баланс вважається абсолютно ліквідним. Якщо одна або кілька умов порушуються, ліквідність відрізняється від абсолютної. При цьому брак коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком в іншій групі лише за вартістю, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

У ТОВ «ЗАРЯ » перша нерівність не виконується ні в 2007, ні в 2008 році,це свідчить про те що ліквідних активів не вистачає для погашення термінових зобов’язань. Інші нерівності теж не виконуються.

На основі проведених розрахунків ні у попередньому, ні у звітному році баланс не можна вважати абсолютно ліквідним. Зовнішні зобов'язання підприємства перевищують його поточні активи. Не виконання останньої нерівності свідчить про відсутність у підприємства власних оборотних коштів, тобто мінімальна умова фінансової стійкості не дотримується.

Далі розраховуються показники ліквідності, що застосовуються для оцінки здатності підприємства виконувати свої поточні зобов'язання. Вони дають уявлення про платоспроможність підприємства на даний момент та у випадку надзвичайних подій.

 Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, що також називають коефіцієнтом поточної ліквідності. Він дорівнює відношенню оборотних активів до поточних зобов'язань і показує, якою мірою поточні зобов'язання забезпечуються оборотними активами, тобто скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань:

Установлено норматив цього показника, рівний 2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності є проміжним коефіцієнтом покриття і показує, яка частина оборотних активів за мінусом запасів і дебіторської заборгованості, платежі за якою очікуються більш, ніж через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями:

Цей показник рекомендується в межах від 0,5 до 1,0, але може бути надзвичайно високим через невиправданий ріст дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом:

Вважається, що значення цього коефіцієнта не повинно опускатися нижче 0,2.

Розрахунки проведемо в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3.

Показники платоспроможності ТОВ «ЗАРЯ»

У звітному році коефіцієнт покриття склав 1,34 грн/грн.. Це означає, що на 1 грн. поточних зобов’язань припадає 1,34 грн. поточних активів, тобто підприємств може розрахуватись за своїми короткостроковими зобов’язаннями оборотними активами. Порівняно з 2007 роком цей коефіцієнт збільшився на 0,53 грн/грн., якщо порівнювати з нормативним значенням, то ліквідність підприємства є не достатньою.

У 2008 році коефіцієнт швидкої ліквідності склав 0.47 грн/грн.. Це означає, що на 1 грн. поточних зобов’язань підприємство має 0.47 грн. високоліквідних активів і не здатне протягом короткого періоду погасити свої короткострокові зобов’язання.

У 2007 році коефіцієнт абсолютної ліквідності склав 0,033 грн/грн. Миттєва ліквідність підприємства вважається недостатньою, тому що коефіцієнт абсолютної ліквідності не досягає нормативного значення, тому маємо недостачу грошових коштів на рахунку. У 2008 році коефіцієнт збільшився на 0,107 грн/грн.

Якщо підводити загальний підсумок на основі зроблених розрахунків, можна стверджувати що в цілому підприємство знаходиться не в ліквідному  стані. ТОВ «ЗАРЯ» не здатне вчасно розрахуватися зі своїми забов’язаннями.

5.                Аналіз можливого банкрутства підприємства

Розглянемо  показники прогнозування банкрутства (модель Альтмона, модель Спрінгейта, показник Конона і Гольдера).

Модель Альтмона

Z = 1,2 * К1 + 1,4* К2 + 3,3 * К3 + 0,6* К4 + 1 * К5

Якщо Z < 1,8, то вірогідність банкрутства досить висока. Можна зробити висновок, що вірогідність банкрутства підприємства низька.

Модель Спрінгейта

Z = 1,03 * К1 + 3,07 * К2 + 0,66 * К3 + 0,4 * К4

Якщо Z<0,862, то підприємство є потенційним банкрутом. Отже, ТОВ «ЗАРЯ» має значну вірогідність банкрутства.

Показник діагностики ймовірності банкрутства Конана і Гольдера

Z = 1,16* К1 – 0,22* К2 + 0,87 * К3 + 0,1* К4 – 0,24 * К5

Показник Z<0, то підприємство потенційний банкрут.

Проаналізувавши показники підприємства за моделями Альтмона, Спрінгейта та показником Конона і Гольдера можна зробити висновок, що підприємству загрожує банкрутство.

Страницы: 1, 2, 3, 4