Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему

“Підвищення ефективності пенсійного забезпечення

у Дніпропетровському регіоні”

АНОТАЦІЯ

дипломної роботи

“Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні”

студентка ________________

Науковий керівник:_____________________________________

Дипломна робота складається із вступу, 3 розділів, висновків та пропозицій.

Робота викладена на 130 сторінках, містить 13 таблиць, 44 рисунки, 30 сторінок додатків. Список використаної літератури містить 54 найменування.

В роботі проаналізована ефективність роботи пенсійної системи України у 1991 2008 роках та особливості функціонування пенсійної системи в Дніпропетровському регіоні у 2004 2007 роках, запропоновані шляхи забезпечення фінансових доходів солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні в умовах проведення реформи пенсійної системи.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Пенсійні системи в розвинутих ринкових країнах світу

1.2 Система державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні в 1991 – 2003 роках

1.3. Сутність побудови 3х-рівневої структури системи пенсійного страхування України (2004 –2007 роки)

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В 1991 –2007 РОКАХ

2.1 Аналіз формування та використання ресурсів ПФУ у 1991 – 2003 роках

2.2 Аналіз формування та використання фінансових ресурсів ПФУ у 2004–2007 роках (1й солідарний рівень)

2.3. Аналіз формування та використання фінансових ресурсів ДОУ ПФУ у 2004 – 2007 роках (1 солідарний рівень)

2.4. Економетричний аналіз факторів зростання рівня пенсій та територіального забезпечення виплат пенсій джерелами власних надходжень ДОУ ПФУ

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНІ

3.1 Демографічна проблема в наповненні власних доходних джерел ПФУ

3.2 Шляхи забезпечення балансу ресурсів та витрат солідарного пенсійного фонду страхування України у Дніпропетровському регіоні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дипломної роботи полягає в доцільності проведення аналізу розвитку пенсійної системи в Україні у 1991 2007 роках для отримання оцінок досягнутого рівня фінансового забезпечення пенсійної системи.

Предметом дипломного дослідження є обсяги та структура доходної і витратної частин бюджету Пенсійного Фонду України у 1991 2008 роках та аналіз особливостей бюджету Пенсійного Фонду України у Дніпропетровському регіоні у 2005 2007 роках.

Об’єкт дослідження – система пенсійного забезпечення України на загальнодержавному рівні у 1991 2008 роках та на рівні Дніпропетровського регіону у 2005 2007 роках .

Мета дипломної роботи – ідентифікація поточного стану, проблем та шляхів перспективного забезпечення джерел фінансових доходів Пенсійного Фонду України в солідарній системі 1-го рівня для забезпечення запланованого рівня пенсійного забезпечення пенсіонерів України, виявлення особливостей забезпечення функціонування пенсійної системи в Дніпропетровському регіоні.

Основними завданнями роботи є:

 проведення теоретичного дослідження законодавчого поля організації пенсійного забезпечення в Україні в 1991 – 2008 роках;

 оцінка фінансового інструментарію наповнення доходної частини бюджету ПФУ та порівняння з моделями пенсійних систем в розвинутих ринкових країнах світу;

 аналіз ефективності роботи пенсійної системи України у 1991 2008 роках та особливостей функціонування пенсійної системи в Дніпропетровському регіоні у 2005 2007 роках;

 ідентифікація сучасних проблем функціонування 3х рівневої системи пенсійного страхування в Україні;

 пошук шляхів забезпечення фінансових доходів солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні в умовах проведення реформи пенсійної системи.

Інформаційним джерелом дипломного дослідження є закони України,постанови уряду України та Пенсійного Фонду України, статистична інформація по пенсійному забезпеченню Державного комітету статистики України, статистичні матеріали доходної та витратної частин бюджету Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у 2005 – 2007 роках.

Методологічний інструментарій дипломного дослідження – історичний метод, метод статистичного дослідження хронологічних рядів грошових агрегатів бюджету Пенсійного Фонду України та Державного бюджету України.

Проведений економетричний аналіз статистичних даних по територіальному наповненню власними коштами бюджетів ПФУ показує, що основними регулюючими факторами забезпечення власними надходженнями планових обсягів виплат пенсій по територіям міст та сільських районів Дніпропетровської області є:

-       показник кількості працюючих на одного пенсіонера по території (кореляційний фактор впливу великої сили);

-       показник середнього рівня надходжень пенсійних внесків на 1 працюючого по території (кореляційний фактор впливу середньої сили).

Отримані дані можна використовувати для прогнозування рівня перерозподілу коштів обласного ПФУ між територіями в Дніпропетровській області.

Практична цінність результатів проведеного в дипломному проекті досліджень по фінансовому забезпеченню функціонування солідарної пенсійної системи 1го рівня в Україні полягає в рекомендаціях до державного регулювання проблеми на рівні законів про Державний бюджет за алгоритмом:

 мінімальна пенсія повинна бути більшою ніж рівень прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;

 мінімальна заробітна плата повинна бути вища мінімальної пенсії та бути не меншою 4хкратного розміру прожиткового мінімуму для працюючих громадян.

 досягнення рівня сплачування середньої пенсії у розмірі до 45% від середньої заробітної плати за рахунок власних зборів Пенсійного Фонду України.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Пенсійні системи в розвинутих ринкових країнах світу

Практичне реформування пенсійної системи в Україні пробудило у суспільстві інтерес до світового досвіду розв'язання цієї надзвичайно важливої соціальної проблеми.

Нині у світі існує три базові стратегії пенсійного забезпечення: солідарна, накопичувальна і змішана [29].

Солідарна стратегія передбачає солідарні відносини між поколіннями працівників тобто тих, хто працює нині і утримує пенсіонерів, з одного боку, і пенсіонерів, з іншого. Свого часу нинішні пенсіонери, коли вони працювали, утримували попереднє покоління пенсіонерів.

Принципова особливість солідарної державної пенсії в Україні полягає у тому, що жінка або чоловік працювали, щоб заробити пенсію, 35 або 40 років і, ставши пенсіонерами, отримують її на рівні приблизно однієї третини своєї колишньої зарплати. Ця величина закладена у нормативах відрахувань до Пенсійного фонду України: щомісяця до ПФУ роботодавці відраховують 32% фонду оплати праці, а самі працівники (майбутні пенсіонери) 1%2%. Коли пенсіонер помирає, родичі отримують останню пенсію на похорони. І все.

Накопичувальна стратегія передбачає наявність державних, корпоративних і особистих накопичувальних пенсійних програм, за допомогою яких формується майбутня пенсія громадянина.

Принципова особливість накопичувальної пенсії в тому, що вона є приватною власністю пенсіонера, який має право розпоряджатися нею на власний розсуд. Як правило, її заповідають спадкоємцям.

Тому доречно наголосити на можливості формування спадкових накопичувальних пенсій у рамках родини. І це не фантастика. В Україні сьогодні офіційно зареєстровано близько 100 недержавних пенсійних фондів. За оцінкою автора, вже нині понад п'ять тисяч українських пенсіонерів крім державної пенсії отримують свої накопичені пенсії.

Змішана стратегія передбачає комплексне використання в пенсійній моделі елементів солідарної та накопичувальної стратегій, а також систем пенсійного страхування.

Нині солідарна і накопичувальна стратегії в чистому вигляді використовуються досить рідко (Україна, Чилі, Казахстан тощо). А от змішана стратегія повсюдне явище у світі [30].

Проведемо короткий аналіз, систематизацію і стислий опис різних стратегій і моделей пенсійного забезпечення в світі, з тим, щоб врешті дійти до розуміння, якою має бути пенсійна система в Україні.

Радянська (діюча українська до 2004 року) солідарна модель. Це приклади класичної солідарної стратегії пенсійного забезпечення. Її сутність розкрита вище при поясненні принципів солідарної стратегії.

Російсько-польська солідарно-накопичувальна модель пенсійного забезпечення класичний приклад змішаної стратегії. До речі, керівництвом України саме ця модель взята за базову для формування власної пенсійної системи, в якій будуть присутні всі три рівні солідарний, страховий і накопичувальний. Така система добре перевірена на практиці. До речі, другий (страховий) рівень в цій моделі дуже схожий на солідарний рівень, адже гроші цього рівня теж належать державі.

Американська накопичувально-солідарна модель (США, деякі країни Латинської Америки, Португалія). Середній американець має можливість забезпечити собі три пенсії: державну, приватну корпоративну і приватну індивідуальну.

Сукупна податкова ставка на фонд заробітної плати за умови функціонування американської моделі пенсійної системи становить 15,3%. Її в рівних частках сплачують роботодавець і працівник

Пенсійний податок має сукупну ставку 10,7% і також сплачується в рівних частках компаніями (роботодавцями) і працівниками.

При реалізації пенсійних програм другого рівня учасники (юридичні та фізичні особи) мають право самостійно обирати інвестиційні проекти, куди фонди зобов'язані спрямувати їхні пенсійні внески. До того ж при відкритті особистого пенсійного рахунку (ОПР) є певні особливості. Так, не оподатковуються щорічні внески на суму, що не перевищує 2 тис. доларів (можна відкрити ОПР на дитину з моменту її народження). Крім того, якщо гроші знімаються з ОПР до досягнення 59,5 років, доводиться платити прибутковий податок.

Німецька накопичувально-солідарна (виробнича) модель має ті ж три рівні. Особливість німецької моделі у тому, що на підприємстві створюється самоврядний структурний підрозділ, який займається корпоративними та особистими пенсійними програмами працівників. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію виробництва. Ця модель функціонує в Австрії, Бельгії, Франції, Греції, Швеції та інших країнах.

Японська накопичувально-солідарна модель. Вона вельми своєрідна, оскільки увібрала в себе багатовікові традиції японського суспільства. Її так і хочеться назвати "умовно-накопичувальною" тому, що деюре це солідарна модель, а дефакто накопичувальна, в якій держава "своєрідно" взяла на себе функції недержавного пенсійного фонду. Мимоволі згадуєш фразу, що стала приказкою: "Схід справа тонка". Деяким аналогом японській може служити пенсійна система США для урядових чиновників.

У Японії основою пенсійної системи є державне соціальне забезпечення, яке фінансується з бюджету, але забезпечене за рахунок пенсійних внесків самих працівників та роботодавців. У зв'язку зі старінням населення та зростанням кількості пенсіонерів в Японії функціонує дворівнева модель. Основу базової пенсії складають пенсійні внески застрахованих громадян, підприємців і дотації держави (приблизно третина базової пенсії). Розмір базової пенсії у законодавчій формі встановлюється щорічно 1 квітня в фіксованому обсязі. Розмір пенсії достатній для задоволення основних потреб. Джерелом фінансування додаткових пенсій другого рівня є внески роботодавців і працівників, але виступають вони в формі додаткових пенсій: державної та корпоративної. Ця модель характерна також для Великобританії, Австралії та для деяких країн Північної Європи.

Чилійська накопичувальна модель. Введена А. Піночетом у 1981 р. Ця модель мала виключити вплив держави і політики на систему пенсійного забезпечення. Чилійська пенсійна програма розрахована на 40 років. Наприкінці цього терміну розмір пенсії має сягнути 400 доларів США. Модель дворівнева. Перший рівень це обов'язкове відрахування працівником 10% заробітної плати до одного з приватних пенсійних фондів, які жорстко контролюються державою. Другий рівень це страхування на випадок настання інвалідності чи втрати годувальника (3% від заробітної плати). За 20 років реалізації цієї моделі рівень пенсії в Чилі досяг 200 доларів США. Цю ж модель взяли за основу Аргентина, Перу, Колумбія та Казахстан.

Казахська накопичувальна модель. Запроваджена у Казахстані з 1 січня 1998 року. Її відмінністю від чилійської моделі є те, першим рівнем служать обов'язкові щомісячні пенсійні внески у обсязі 10% заробітної плати до державного Пенсійного фонду. Другий рівень це 14 недержавних пенсійних фондів, які реалізують індивідуальні та корпоративні накопичувальні пенсійні програми. На другий рівень припадає майже дві третини в загальній сумі пенсійних накопичень.

Згідно з законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” [1] та “Про недержавне пенсійне страхування [11], виконавча та законодавча гілки влади вже визначилися в Україні реалізується російсько-польська модель пенсійної системи (табл.1.1).

Ознайомлення з даними "Стратегії і моделі пенсійного забезпечення в світі" (табл.1.2) дозволяє не тільки погодитися, але і підтримати це рішення, оскільки. воно враховує те, що майже третина населення України – це пенсіонери, які одержують "солідарну" пенсію.

Таблиця 1.1

Характеристики пенсійної системи в Україні

Аналіз даних таблиці 1.1обнадіює тим, що передбачається не сліпе копіювання, а творче засвоєння і вдосконалення світового досвіду (таблиця 1.2). В українському варіанті моделі пенсійного забезпечення передбачається, зокрема, суми пенсійного страхування в Накопичувальному фонді державного управління (2й рівень) зробити власністю українських пенсіонерів із правом передачі у спадок.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9