Митний тариф України [20] - це систематизований звід ставок
мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну
територію України або вивозяться за межі цієї території.
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші
предмети, які переміщуються через митний кордон України.
В Україні застосовуються такі види мита:
адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та
інших предметів, які обкладаються митом;
специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на
одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.
Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні
на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим:
до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом
з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі
встановлення будьякого спеціального преференційного митного режиму згідно з
міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки
ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;
до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних
союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий
означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів
мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо
них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму,
застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом
України;
до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки
ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.
Вивізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх
вивезенні за межі митної території України.
Сезонне мито - на окремі товари та інші предмети може встановлюватися
сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх
встановлення.
Особливі види мита - метою захисту економічних інтересів України,
українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі
ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів
незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:
спеціальне мито;
антидемпінгове мито;
компенсаційне мито.
Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному
обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично
сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.
При визначенні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в
рахункуфактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до
рахункуфактури:
на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та
страхування до пункту перетину митного кордону України;
комісійні та брокерські;
плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить
до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером)
прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
Нарахування та стягнення мита, податку на додану вартість, митних
зборів і в установлених законодавством випадках акцизного збору проводиться за
вантажною митною декларацією відповідно до порядку, установленого Державною
митною службою та ставок мита.
Справляння мита, податку на додану вартість та в установлених
законодавством випадках акцизного й митних зборів виконується за уніфікованою
митною квитанцією МД1 [41 43]:
1. Уніфікована митна квитанція МД1 і додаткові аркуші до неї
застосовуються для нарахування та стягнення сум мита, податку на додану
вартість, митних зборів і в установлених законодавством випадках акцизного
збору при обкладенні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів
до них, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами.
2. У випадках унесення грошової застави при тимчасовому ввезенні
товарів та транспортних засобів, а також при транзиті транспортних засобів
окремо оформлюються бланки уніфікованої митної квитанції МД1 на:
мито, податок на додану вартість та акцизний збір;
митні збори.
В інших випадках справляння мита, податку на додану вартість, акцизного
та митних зборів здійснюється за однією уніфікованою митною квитанцією МД1.
3. При нарахуванні сум мита, податку на додану вартість, акцизного та
митних зборів застосовується розділ D уніфікованої митної квитанції.
У робочій частині бланка уніфікованої митної квитанції МД1 заповнюються
графи "N з/п", "Найменування предметів, валюти, цінностей",
"Підстава для вилучення чи прийняття", "Одиниця виміру",
"Кількість", "Загальна сума чи вартість", "Ставка
мита, ПДВ, акцизного, митних та інших зборів", "Сума стягнення".
У графі "N з/п" зазначаються порядкові номери товарів,
транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, за які сплачуються
мито, податок на додану вартість і в установленому законодавством випадках
акцизний та митні збори.
У графі "Найменування предметів, валюти, цінностей" наводяться
найменування товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них; їх
коди згідно з УКТЗЕД; у разі потреби - їх відмінні ознаки, які впливають на
визначення сум мита, податок на додану вартість, акцизного й митних зборів, що
підлягають сплаті;
У графі "Підстава для вилучення чи прийняття" зазначаються
чинні на день оформлення уніфікованої митної квитанції МД1 курси валют, які
встановлено НБУ та які використовуються при нарахуванні платежів; найменування
платежів, які справляються при митному оформленні цих товарів, транспортних
засобів та окремих номерних вузлів до них.
У графі "Одиниця виміру" зазначаються одиниці виміру товару,
транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.
У графі "Кількість" проставляється кількість товару,
транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.
У графі "Загальна сума чи вартість" проставляється загальна
митна вартість товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до
нього.
У графі "Ставка мита, податку на додану вартість, акцизного та
митних зборів" проставляються ставки податків і зборів, які справляються
при митному оформленні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів
до них.
У графі "Сума стягнення мита, ПДВ, акцизного та митних чи інших
зборів" проставляються суми нарахованих і сплачених платежів.
4. За розділом D уніфікованої митної квитанції МД1 оформлюється окрема
уніфікована митна квитанція МД1 у трьох примірниках.
У разі недостатньої кількості рядків у робочій частині уніфікованої
митної квитанції МД1 заповнюється потрібна кількість додаткових аркушів до неї
в трьох примірниках.
Перші примірники уніфікованої митної квитанції МД1 та додаткових
аркушів до неї (за наявності), а також платежі (мито, податок на додану
вартість, акцизний і митні збори) передаються посадовими особами митного органу
після закінчення зміни до каси митного органу, другі примірники уніфікованої
митної квитанції МД1 і додаткових аркушів до неї (за наявності) видаються на
руки власнику після сплати належних платежів, а треті примірники уніфікованої
митної квитанції МД1 залишаються у квитанційній книжці для обліку та звітності,
при цьому кожний третій примірник додаткового аркуша до уніфікованої митної
квитанції МД1 (за наявності) підклеюється до відповідної квитанції.
Інструкцією ДПА України [31] встановлюється порядок ведення органами
державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових
платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби
та які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного
бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум
штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств,
установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства (далі - платежі
до бюджету).
Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" [9] штрафні санкції за порушення податкового
законодавства, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що
встановлюються окремим законодавством, накладаються на платника податків у
таких розмірах:
а) Штрафні санкції (штрафи)
1. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки,
визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
2. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового
зобов'язання платника податків (підпункти "а, б" статті 4 Закону [9],
додатково до штрафу, встановленого підпунктом 1, платник податків сплачує штраф
у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або
неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти
відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму
податкового зобов'язання платника податків (підпункт "в" статті 4
Закону [9], такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова
декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у
розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не
менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
4. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник
податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі
десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі
п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів
відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були
застосовані штрафи, визначені у підпунктах 1 - 4, чи ні.
5. У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій
заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо
отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків
додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за
звичайними цінами.
6. У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції)
або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку,
збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке
нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або
виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми
зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
7. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим
органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих
податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати
та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого
розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього
податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу
у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної
суми податкового зобов'язання з цього податку.
б) Пеня Початок строків нарахування пені [32]:
1. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого
податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
2. Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником
податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного
строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами
- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку
сплати податкового зобов'язання.
3. У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим
органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає
його, пеня не нараховується.
Розмір пені
1. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму
штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової
ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого
податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того,
яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у
його сплаті.
Основні засади бюджетної системи України, її структура, принципи,
правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних
відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства регулюються
Бюджетним Кодексом України [1].
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих
бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних
громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими бюджетами визнаються бюджет
Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах
та бюджети місцевого самоврядування.
Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються
для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений
бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету
Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і
Севастополя.
В таблицях Г.1 Г.2 Додатку Г та на графіках рис.2.1 - 2.5 наведені
результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету
України [16 19] в частині структуризації долі непрямих податків та їх динаміки.
Згідно Бюджетного Кодексу
України [1] - основні непрямі податки в Україні закріплені за Державним бюджетом
України. Законами України “Про Державний бюджет України" на відповідний рік
[16 - 19], всупереч Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств"
[10] та Бюджетному Кодексу України - податок на прибуток підприємств (окрім податку
на прибуток підприємств комунальної власності) також зараховується в Державний бюджет
замість зарахування в місцеві бюджети.
Рис.2.1 Структура доходів Державного бюджету України за 2002 рік
Рис.2.2 Структура доходів Державного бюджету України за 2003 рік
Рис.2.3 Структура доходів Державного бюджету України за 2004 рік
Рис.2.4 Структура доходів Державного бюджету України за 2005 рік
Рис.2.5 Структура доходів
Державного бюджету України за 2006 рік
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19
|
Знание — сила. Библиотека научных работ.
Розвиток теорії непрямого оподаткування
Наверх