Вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ "Коломийське АТП"

ВСТУП

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в Україні пов’язаний з докорінною зміною їх форм і методів, які використовувалися раніше. Десятки тисяч підприємств, незалежно від їх приналежності до державного чи приватного секторів, організаційної форми, розмірів майна, сфери діяльності, складу власності, мають можливість активної участі у міжнародному економічному співробітництві.

Проте цей позитивний процес має суттєві недоліки, що об'єктивно стримують широкомасштабне та економічно вигідне залучення до світової торгівлі вітчизняних підприємств. Один з таких недоліків - відсутність необхідного досвіду і знань про умови та особливості діяльності на міжнародному ринку. Попередній досвід та підходи виявились не лише бездієвими в умовах економічної системи побудованої на законах ринку, але інколи і шкідливими, такими що відволікають увагу від вирішальних елементів, ускладнюють взаєморозуміння і взаємодію з іноземними партнерами.

Ключове місце серед проблем, що перешкоджають інтенсифікації і оптимізації міжнародної торгівлі, займають міжнародні розрахункові операції. Будучи складним по своїй суті, вони вимагають конкретних знань в галузях міжнародного права, особливостях банківського обслуговування операцій, існуючих методах страхування валютних ризиків, форми розрахунків тощо. Незнання і недооцінка будь-якого з вищеперелічених елементів призводить до значних втрат фінансових ресурсів, а інколи і до повної неможливості отримання підприємством вже оплаченої продукції чи коштів за експортовані власні товари.

У магістерській роботі показується можливість вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ «Коломийське АТП». З цією метою вивчається структура вартості міжнародних перевезень, доходів, проводиться аналізу собівартості рейсу і облік витрат, пов’язаний з його здійсненням., що дозволяє встановити, за рахунок яких статей і в якій мірі можуть бути раціоналізовані розрахунки для того, щоб зменшити кредиторську заборгованість підприємства.

Метою цього проекту є дослідити і вдосконалити міжнародні розрахунки у діяльності підприємства.

Об’єкт дослідження у роботі – форми міжнародних розрахунків, які здійснює підприємство. На сьогодні підприємство працює в основному на внутрішніх автомобільних перевезеннях, а з 2005 року розпочало здійснювати пасажирські перевезення на міжнародному маршруті. Міжнародні розрахунки підприємство здійснює при обслуговуванні транспортних засобів, при відправленні автобусів за кордон, у розрахунках з іноземними постачальниками.

Предмет дослідження у роботі – сфера діяльності підприємства, що стосується міжнародних автоперевезень та оплати наданих іноземними контрагентами послуг. Вдосконалення предмета дослідження дасть змогу покращити роботу підприємства і досягти кращих показників його діяльності.

Для досягнення мети роботи треба виконати такі завдання, які послідовно вирішуються у роботі:

1) дослідити теоретичні доробки з питань міжнародних розрахунків підприємств;

2) вивчити нормативну базу, яка регулює здійснення міжнародних розрахунків підприємств;

3) дослідити і проаналізувати сьогоднішню ситуацію на ВАТ „Коломийське АТП” у сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності, дослідити показники, які є її результатами і виявити резерви для їх покращення;

4) запропонувати заходи для вдосконалення міжнародних розрахунків у ВАТ„Коломийське АТП”;

5) розробити механізм реалізації запропонованих заходів та показати їх вплив на результуючі економічні показники діяльності організації.

Робота складається з трьох розділів – теоретичної, аналітико-дослідницької та проектно-рекомендаційної частин.

Теоретична частина містить аналіз літературних джерел та думок різних авторів стосовно сутності міжнародних розрахунків підприємств, висвітлено проблемні місця у здійсненні такої діяльності, які можуть перешкоджати ефективному розвитку фірми; запропоновано рекомендаційний захід, який дасть змогу покращити стан міжнародних розрахунків підприємства і знизити його кредиторську заборгованість на 4,87%.

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Огляд наукової та навчально-методичної літератури за проблемою здійснення міжнародних розрахунків діяльності підприємства

1.1.1 Поняття та організація валютних операції на підприємствах

Питання регулювання валютних операції має глобальне народногосподарське значення. Адже недоотриманні нашими підприємствами валютні кошти і товари негативно впливають на стан платіжного балансу України, що створює необхідність використання додаткових джерел погашення сальдо. Крім того, держава як власник частини підприємств, що є суб'єктами міжнародних операцій, змушена підтримати свої підприємства, у випадку суттєвих фінансово-економічних втрат, через надання пільгових кредитів чи субсидій. Такі фінансові “ін’єкції” проводять з державного бюджету України, а отже скорочуються витрати на інші соціально-економічні важливі цілі.

В існуючій практиці українських підприємств валютні операції пов’язані переважно з отриманням коштів та купівлею продукції на умовах передоплати чи акредитива. Це зумовлено перш за все бажанням гарантувати отримання коштів і продукції у міжнародних торгівельних операціях. Проте маючи таку очевидну перевагу наші підприємства відчувають втрати щодо обсягів зовнішньої торгівлі, оскільки для зарубіжних партнерів деколи невигідно і обтяжливо застосовувати лише ці дві форми розрахунків. Водночас, існує реальна можливість гарантування платежу і поставок через різноманітні допоміжні засоби. Це: страхування валютних ризиків, форма платежу, визначення різних валют ціни і платежу, умови розрахунку, засоби платежу тощо.

Використовуючи вищеперелічені елементи, які поширені в практиці діяльності іноземних кампаній, українська сторона розширює коло партнерів і в той час отримає тверді гарантії виконання умов контракту.

Валютні операції являють собою систему організації і регулювання платежів по грошовим вимогам і зобов’язанням, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, організаціями і громадянами, які перебувають на території різних країн. Основними посередниками в валютних операціях виступають банки, які забезпечують міждержавний рух грошових засобів своїх клієнтів - учасників зовнішньоекономічної діяльності на основі кореспондентських рахунків. Переважна частина міжнародних платежів проводиться шляхом безготівкових розрахунків.

На стан валютних операції комплексно впливають наступні фактори: стан на товарних і грошових ринках, степінь використання і ефективність державного регулювання, регулювання міждержавних потоків товарів, послуг і капіталів, відмінності в темпах інфляції в окремих країнах, стан платіжних балансів, а також умови зовнішньоекономічних контрактів, міжнародні правила та звичаї, особливості банківської практики, валютне законодавство і т.п.[3.25-27]

Суб’єктами валютних операції є експортери, імпортери і банки. Вони вступають в взаємовідносини пов’язані з рухом товарно-розпорядчих документів і операційним оформленням платежів. Валютні операції регулюються міжнародними правовими нормами. Суттєву роль відіграють банківські традиції і правила.

Валютні операції здійснюються через кореспондентські відносини банків різних країн шляхом безготівкових міжнародних розрахунків. При цьому застосовують практику рахунків “лоро” і “ностро”.

Велике значення в практиці валютних операції відіграють валютно-фінансові умови зовнішньоекономічних контрактів. Вони включають настанні поняття: ціна валюти і спосіб її визначення; валюта платежу; курс перерахунку валюти ціни в валюту платежу (при їх неспівпадінні); валютні обумовлення, які застраховують від ризику валютних втрат на випадок зміни курсу валют; умови розрахунків (готівковий платіж чи в кредит); форма розрахунків (інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок, акредитив); засоби платежу (векселі, чеки і т.п.). [8.36-39]

Правильність визначення валютно-фінансових умов при заключенні контракту дозволяє забезпечити своєчасність отримання платежу, оплату всієї суми контракту, котра була передбачена в момент укладання контракту. Неправильний вибір окремих умов може призвести до певних втрат.

При укладанні контрактів слід звернути увагу на мінімізацію валютного ризику, що виникає у зв’язку з коливанням курсів валют. З цією метою змінюються захисні обумовлення, а також проводяться форвардні операції, валютні опціони, ускладнюються ф’ючерсні угоди. Необхідно забезпечити точне виконання умов контракту, підвищення рентабельності операцій, прискорення обіговості засобів.

Валюта ціни (валюта контракту) - валюта, в якій виражена ціна товару в контракті. Як правило, в якості валюти ціни вибирають найстабільнішу в момент укладання угоди валюту (або набір валют - валютний “кошик”).

Валюта платежу - валюта, в якій проходить оплата контракту (або погашення кредиту, якщо у контракті передбачено його застосування). Валюта платежу може не співпадати з валютою ціни, особливо при здійсненні операцій по клірингу чи при встановленні контрактних цін у традиційних валютах (в торгівлі біржовими товарами, на аукціонах і т.п.). При неспівпадінні з валютою платежу валюта ціни є формою страхування ризику зміни курсу валюти платежу, так як при падінні курсу останньої ціна одиниці товару залишається незмінною. [6.35-42]

Вибір умов валютних операції залежить від країни контрагента, кон’юнктури товарного ринку, характеру товару, торгових звичаїв, наявності міжурядових угод, які регламентують окремі валютно-фінансові умови, діючих міжнародних договорів, традицій в сфері розрахунків у зовнішній торгівлі.

Курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу визначається по поточному ринковому курсу на день платежу чи передуючу дату.

Валютні операції можуть проводитися як за готівку так і в кредит. Під готівковими розрахунками розуміють повну оплату товару до часу чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця. Під розрахунком в кредит (з відстрочкою платежу) розуміють комерційний кредит (кредит експортера імпортеру або видача авансів імпортером експортеру). Оплата товарів за рахунок банківського кредиту не розглядається як відтермінування платежу, так як покупці розраховуються з постачальниками готівкою, але за рахунок отриманих від банку чи інших кредитних інститутів кредитів.[12.65-68]

Готівкові розрахунки доцільніші при експортних операціях оскільки вони дозволяють швидко залучити в обіг валютну виручку, що підвищує ефективність операції. По імпорту слід користуватися комерційними кредитами (з урахуванням умов його надання), хоча за умов інфляції в країні доцільно здійснювати форвадні закупки валюти платежу. Комерційний кредит є однією з важливих умов посилення конкурентної боротьби на товарних ринках. Умови комерційного кредиту обумовлюються при укладанні контракту з врахуванням особливостей валютного законодавства країн-контрагентів.

Комерційний кредит надається у двох формах - вексельній і по відкритому рахунку.

Вексельний кредит оформляється строковою траттою. Експортер, відвантаживши товар, виписує на імпортера строкову тратту і передає її разом з товаророзпорядчими документами у свій банк. Імпортер отримує у своєму банку документи лише після акцепта тратти. Векселі, виписані на термін до одного року залишаються в банку імпортера, на термін понад один рік - передаються в банк експортера.[10.41-48]

Кредит по відкритому рахунку. В контракті обумовлюють умови кредиту - суму основного боргу, процент, загальну суму платежу, строки погашення і графік платежів. Після настання строку платежу банк іноземного покупця переводить суму зобов'язань і проценти банку кредитора без надання будь-яких додаткових документів експортерам.

Кредитом покривають, як правило, 80-90% вартості угоди.

У таблиці 1.1 наведено переваги та недоліки здійснення різних форм міжнародних розрахунків

Таблиця 1.1 - Переваги та недоліки основних міжнародних розрахунків

1.1.2 Страхування валютних ризиків при здійсненні валютних операції

Валютні ризики виникають при експортно-імпортних операціях і при реалізації товарів у кредит в зв’язку зі зміною курсу іноземних валют щодо національної або з падінням її покупної здатності пов’язаним з погіршенням торгівлі.

Падіння курсу валюти платежу при експорті призводить до зменшення суми національної валюти при обміні виручки порівняно з обумовленою на момент заключення угоди сумою. Зміна покупної здатності валюти призводить до зміни цін. З їх підвищенням експортеру потрібно заплатити більшу суму, з їх зниженням - меншу.

В найбільшій степені валютним ризикам підлягає експорт і імпорт готових виробів, особливо машин і обладнання.

Для мінімізації валютних ризиків в міжнародній практиці застосовують: валютні обумовлення (захисні та індексні); хеджування ризиків (укладання строкових валютних угод, проведення форвадних та опціонних операцій).

Захисні обумовлення застосовують для мінімізації валютних ризиків. Розрізняють двостронні обумовлення, які захищають інтереси покупця і продавця, і одностронні обумовлення. Перші передбачають перерахунок сум платежу за умов зміни курсу валюти платежу і використовуються у торгівлі з розвинутими країнами та країнами, що розвиваються. Другі використовуються в основному у відносинах з розвинутими країнами, і на основі цих обумовлень у випадку зміни валютного курсу перераховується сума платежу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11