- проведення гнучкої, виваженої політики щодо організації готівкових розрахунків для активізації підприємницької діяльності;

- постійно здійснювати аналіз руху готівки у значних сумах за рахунками клієнтів виключаючи можливість проведення сумнівних і некоректних операцій;

- надання права комерційним банкам самостійно встановлювати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів без обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових розрахунків на основі розширення обсягів безготівкових платежів населення в сфері торгівлі, послуг шляхом створення національної системи масових електронних платежів, використання розрахункових чеків, векселів, акредитивів тощо та здійснення соціальних виплат населенню через установи банків;

- сприяння автоматизації та механізації касових операцій, здійснюваних суб`єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;

- розроблення ефективних санкцій за порушення суб`єктами господарювання правил готівкового обігу та застосування дійових економічних важелів для запобігання таких порушень.

Світ придбав величезний досвід вирішення таких завдань. У центральних банках багатьох розвинутих країн застосовуються нові високоефективні технології зберігання, транспортування та обробки банкнот, засновані на автоматизованих системах та поєднані з інформаційними технологіями. Це дає змогу контролювати готівковий обіг, управляти ним, отримувати своєчасну і якісну інформацію про стан готівки та підтримувати його на належному рівні, узгоджувати можливості виробництва готівки з потребами обігу.

Для створення і функціонування цілісної ефективної системи управління готівковим обігом, яка враховувала б зміни, що відбулися останнім часом в економіці і банківській системі країни, а також визначення у стратегічному та тактичному планах підходів спрямованих на комплексне вирішення організаційних і технічних питань на сучасному технологічному рівні на всіх етапах руху готівки потрібні нові підходи, що базуються на принципах застосування таких заходів, які спроможні створити умови для: повного і своєчасного забезпечення потреб економіки у готівці; зменшення питомої ваги готівки у загальному обсязі грошової маси; запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх операціях, пов`язаних з обробленням готівки; оптимізації витрат на підтримку готівкового обігу та чисельності обслуговуючого персоналу на операціях з готівкою; посилення безпеки при здійсненні готівкових операцій; вдосконалення організації та порядку обліку операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки; перебудови системи інкасації та перевезення готівки; вдосконалення нормативного забезпечення ведення операцій з готівкою.

Вивчення технології обробки банкнот у центральних банках кількох провідних країн світу допомогло Національному банку визначити пріоритети у справі вирішення цього завдання в Україні.

Для організації контролю за технологічними процесами обробки банкнот, виявлення порушень щодо дотримання персоналом інструкцій з експлуатації, встановлення правомірності дій обслуговуючого персоналу у випадках виявлення недостач, надлишків, фальшивих банкнот, банкнот інших номіналів у пачках, сформованих на автоматизованих системах, запобігання випадків зловживання обслуговуючим персоналом, в територіальних управліннях Національного банку України повинно бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки банкнот (балансові протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати обробки банкнот. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам’яті та обсягами даних обробки. Після чого (або у разі переповнення пам’яті системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки.

Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення готівки у конкретному територіальному управлінні Національного банку, але і у значній мірі дозволить управляти процесами готівкового обігу в межах Національного банку. Крім того це надасть змогу мати своєчасну і якісну інформацію про стан та структуру готівки в обігу, оперативно приймати необхідні управлінські рішення щодо перерозподілу готівки між регіонами України, своєчасно забезпечувати підкріпленням той чи інший регіон, забезпечити більш перспективне прогнозування щодо потреб у готівці, а також планування виробництва готівки відповідно до потреб готівкового обігу.

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

Вирішення таких завдань в Україні можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази Національного банку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі. Вирішення цієї проблеми в Україні можливе за рахунок створення сучасної машинної технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення регіональних управлінь НБУ автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот.

ВИСНОВКИ

Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Змінюючи форму вартості, гроші перебувають у постійному русі і опосередковують суспільне виробництво у всіх його фазах:

виробництво – розподіл – обмін – споживання.

Грошовий обіг ділиться на дві взаємопов’язані частини: сферу безготівкового обігу; сферу готівкового обігу. Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках тощо. У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках.

Всі суб’єкти підприємництва для авансування своєї діяльності отримують грошові кошти на грошовому ринку, а гроші, обслуговуючи кругообіг суспільного капіталу, здійснюють замкнутий рух Г – Т – Г’, що починається і закінчується на грошовому ринку, даючи кожного кругооьігу додаткову суму грошей. Такий замкнутий рух грошей забезпечує дію механізму самовідтворення грошового ринку в розширених масштабах. При цьому діє така закономірність: чим більшою є загальна грошова вартість валового внутрішнього продукту країни, тим більше потрібно грошей для укладання угод. Певну частину грошової маси нагромаджують також кредитні заклади, частину з них витрачають на придбання цінних паперів і утворення офіційних державних запасів.

Кількість грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообігу продуктів і доходів. Як надлишок, так і нестача грошей створюють значні проблеми й ускладнення для здійснення грошового обігу.

Забезпечення кількісної відповідності між потоком грошової маси і зустрічним потоком товарної маси дає можливість підтримувати тверду купівельну спроможність грошей.

Інституцією, яка здійснює грошово – кредитне регулювання в Україні, є НБУ – незалежний фінансово – економічний орган, який не підпорядкований ні Президенту, ні Кабінету Міністрів, ні Верховній Раді. НБУ проводить незалежну грошову (монетарну) політику. Постанови, положення та інші нормативні акти щодо регулювання грошового готівкового і безготівкового обігу приймає і затверджує Правління НБУ. Рішення Правління НБУ не потребують окремого затвердження в органах державної влади. НБУ координує діяльність банківської системи України в цілому.

Формування сучасного механізму забезпечення сталості грошей в Україні має спиратись на сильну виконавчу владу, що користувалася б загальною підтримкою населення і проводила б енергійні широкі радикальні економічні перетворення на всіх рівнях і стадіях суспільного відтворення.

У формуванні в Україні ефективної і стимулюючої грошової системи потрібна не лише злагоджена і цілеспрямована взаємодія усіх ланок господарсько – управлінського механізму а й:

-   глибокі знання, вміння і навички формування сучасних паперово – кредитних грошових систем і подолання інфляційних загроз;

-   належне розуміння переваг досягнення конвертованості гривні;

-   втілення у життя антизатратного і антиінфляційного механізму економічного зростання;

-   аналіз форм і методів успішних грошових реформ і його використання в процесі наступного вдосконалення грошового обігу.

Слід створити таку грошово – кредитну систему, яка б застерігала від помилкових дій у сфері регулювання грошового обігу на основі гривні. При цьому історичний досвід грошового обігу в Україні і нинішнє державотворення мають прискорити остаточний вибір способу суспільного поступу і допомогти нашому суспільству остаточно обрати такий суспільно – політичний лад, у якому взаємодія суб’єктів господарського життя спиратиметься на засади добросовісної конкуренції, а гривня на повну потужність свого невичерпаного потенціалу запрацює на економіку і добробут громадян.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання № 1.

Банк видав кредит 23.01.05 р. у розмірі 150 тис. грн. Строк повернення кредиту 06.05.05 р. Проста процентна ставка 30 % річних. Розрахуйте щомісячне нарахування відсотків методом «факт-факт» і 30/360. Що вигідніше клієнту?

Р = 150 тис. грн.

r = 30 %

t1, t2– період нарахування в днях

Т1 – тривалість року – 365

Т2 –360      Fn = P (1+t * r/T)

t1 = 9 + 28 + 31 + 30 + 6 = 104

t2 = 90 + 9 + 6 =105

1)                Fn1 = 150 000 (1+104 * 0,30/365) = 162 822 (грн).

2)                Fn2 = 150 000 (1+105 * 0,30/360) = 163 125 (грн).

Нараховані відсотки:

3)                Fn1 – Р = 162 822 - 150 000 = 12822 (грн).

4)                Fn2 – Р = 163 125 - 150 000 = 13125 (грн).

Клієнту вигідніше метод «факт»

Завдання № 2

Банк пропонує 30 % річних. Чому повинен дорівнювати перший внесок, щоб через 6 років мати на депозитному рахунку 450 тис. грн. при:

-     Нарахуванні простих відсотків;

-     Нарахуванні складних відсотків по півріччях.

FV = 450 тис. грн.

i = 30 %

n = 6 років

m - кількість нарахувань у році

m1 = 2;

1. Нарахування простих відсотків

FV = P(1+i* n) > P = FV : (1+i* n)

P = 450 000 : (1 + 0,3 * 6) = 160 714 грн

2. Нарахування складних відсотків по півріччях

FV = P(1+i/m)nm

FV - майбутня вартість грошей

Р - первісна вартість

FV = P(1+i/m)nm → P = FV : (1+ i/m)nm

= 450 000 : (1 + 0,3:2)2*6 = 84 108 грн

P - ?

Первісний внесок при:

-     Нарахуванні простих відсотків – 160 714 грн

-     Нарахуванні складних відсотків по півріччях 84 108 грн

Завдання № 3

Раз у півроку робиться внесок у банк за схемою постнумерандо в розмірі 600 тис. грн. на умові 30 % річних, що нараховуються кожні 6 місяців. Яка сума буде на рахунку через 5 років? Як зміниться ця сума, якщо відсотки будуть нараховуватися раз у рік?

С = 600 тис. грн.

i = 30 %

n = 5 років

m - кількість нарахувань у році

m1 = 2;

При нарахуванні 1 раз у рік

FV5 = 600 000 * (1 + 0,3) 5-1 + 600 000 * (1 + 0,3) 5-2 + 600 000 * (1 + 0,3) 5-3 + 600 000 * (1 + 0,3) 5-4 = 2 425 860,00 грн

При нарахуванні 2 рази в рік

FV5 = 600 000 * (1 + 0,3:2)2*( 5-1) + 600 000 * (1 + 0,3:2)2*( 5-2) + 600 000 * (1 + 0,3:2)2*( 5-3) + 600 000 * (1 + 0,3:2)2*( 5-4) = 3 445 429 грн

FV5 - ?

Завдання № 4

Кредит 150 тис. грн. виданий 07.01.04 р. під 12 % річних. Кредит погашений 15.05.04 р. Визначити щомісячний дохід банка при нарахуванні відсотків методом «факт/факт» і 30/360. Що вигідніше клієнтові?

Р = 150 тис. грн.

r = 12 %

t1, t2– період нарахування в днях

Т1 – тривалість року – 365

Т2 –360      Fn = P (1+t * r/T)

t1 =25 + 28 + 31 + 30 + 5 = 119

t2 = 90 + 25 =115

Fn1 = 150 000 (1+119*0,12/365) = 155869 (грн).

Fn2 = 150 000 (1+115*0,12/360) = 155750 (грн).

Нараховані відсотки:

Fn1 – Р = 155869 - 150 000 = 5869 (грн).

Fn2 – Р = 155750 - 150 000 = 5750 (грн).

Банку вигідніше метод «факт/факт»

- ?

Завдання № 5

Через 8 років необхідно мати суму 150 тис. грн. Скільки необхідно розмістити на депозит під 20 % річних при:

Щорічному нарахуванні відсотків;

Щоквартальному нарахуванні відсотків.

Який варіант ви виберете

Fn = 100 тис. грн.

t = 20 %

n = 8 років

m - кількість нарахувань у році

m1 = 4;

Fn = P * (1 + t*n), звідси

P = F / (1 + t* n)

Fn = P * (1 + t/n)n*m, звідси

P = F / (1 + t/n)n*m

При нарахуванні 1 раз у рік

P = 150 000 : (1 + 0,20*4) = 83333 грн

При нарахуванні 4 рази в рік

P = 150 000 : (1 + 0,20:4)4*4 = 68717 грн

Варто вибрати варіант із щоквартальним нарахуванням відсотків, тому що первісна сума в цьому випадку менше.

Завдання № 6

Розрахувати майбутню вартість потоку платежів за схемою постнумерандо за 6 років, якщо ставка 12 % річних. Перші чотири роки надходження по 40 тис. грн. Далі щорічно розмір надходження збільшується на 16 %.

З1, З2, З3, З4 = 40 тис. грн.

r = 12 %

n = 6 років

FV7 = 40 000 * (1 + 0,12) 6-1 + 40 000 * (1 + 0,12) 6-2 + 40 000 * (1 + 0,12) 6-3 + 40 000 * (1 + 0,12) 6-4 + 40 000*1.16 * (1 + 0,12) 6-5 =

= 364 тис. грн

FV5 - ?

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.       Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

2.       Гальчинський А. “Теорія грошей”, - Київ: “Основи”, 2008р.

3.       Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші Кредит Банки. Львів. "Центр Європи" 2007. с. 24-26.

4.       Деньги Кредит Банки под ред. О.И. Лаврушина, М. Финансы и статистика. 2008. с.15-36.

5.       Долан Є.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика ,пер. с англ. –М., 2001Демківський А.В. “Гроші та грошовий обіг”: навчально методичний посібник, - Київ: “ГРОТ”, 2009р.

6.       Ковальчук В. “Основи економічної теорії” короткий курс, - Тернопіль, 2009р.

7.       Лагутін В.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник 3 – є видання, - Київ: Товариство “Знання”, 2001р.

8.       Лютий І.О. “Грошово – кредитна політика в умовах перехідної економіки”, - Київ: “Атіка”, 2000р.

9.       Науменкова С.В. Проблемы сбалансированности денежного рынка Украины. К., "Наукова думка". 2007. с. 12.

10.  Общая теория денег и кредита под ред. Е.Ф.Жукова, М.,"Юнити". 2005. с. 99-102.

11.  Поляков В.П., Московкина Л.А. Основы денежного обращения и кредита М., Инфра-М. 2007. с. 6-20.

12.  Потійко Ю.А Розподіл банківських активів в Україні. // Фінанси України 2002 р. № 6, с. 87.

13.  Савлук М.І., Мороз А.М. Гроші та кредит К.,"Либідь" 2002. с.46-71

Страницы: 1, 2, 3, 4