Знание — сила. Библиотека научных работ.
~ Портал библиофилов и любителей литературы ~

Меню

Поиск

Эффективное управление кредиторской задолженностью
Таким чином, під недисконтованою сумою, що підлягає сплаті при поверненні кредиту, в даному випадку слід розуміти загальну суму кредиту (основна сума плюс відсотки). У цьому випадку виникає певна невідповідність, суть якої полягає в такому. Припустимо, що підприємство прийняло на себе зобов'язання щодо повернення основної суми боргу в розмірі 100 грн. і сплати відсотків за цим кредитом у розмірі 50 грн. З одного боку, виплачувані в майбутньому відсотки за кредитом не підлягають завчасному відображенню у складі активу Балансу. Звідси валюта балансу при одержанні кредиту має збільшуватися тільки на суму отриманого кредиту (в активі будуть відображені грошових кошти в сумі 100 грн., отримані за кредитом, у пасиві -заборгованість за кредитом у сумі 100 грн.). З іншого боку, дотримуючись вимог П(С)БО 11, ми повинні у пасиві відобразити загальну суму заборгованості за кредитом, що складається з основної суми і належних до сплати відсотків, тобто 150 грн. Урівняти валюту балансу, на наш погляд, можна тільки шляхом відображення суми заборгованості щодо сплати відсотків у розділі III "Витрати майбутніх періодів" активу Балансу, хоча це і суперечить П(С)БО 2 "Баланс" (заборгованість за відсотками не є активом). Отже, при обліку заборгованості за короткостроковим кредитом доцільно використовувати рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" нового Плану рахунків, незважаючи на те, що Інструкцією № 291 не приписано узагальнювати на цьому рахунку зазначену інформацію. Так, при одержанні кредитних коштів усю суму відсотків, що підлягають сплаті банку протягом дії кредитного договору, слід віднести до дебету рахунка 39 у кореспонденції із субрахунком 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками". Потім при фактичній сплаті відсотків банківській установі відповідна сума відсотків буде відноситися на витрати (проводка Дт 951 "Відсотки за кредит" - Кт 39 "Витрати майбутніх періодів" на суму відсотків, фактично сплачену банку). Відразу віднести на витрати всю суму відсотків ми не можемо через те, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16 "Витрати").Облік основної суми кредиту і відсотків за ним слід відображати на різних рахунках. При цьому інформація із субрахунка 601 буде відображена в рядку 500 "Короткострокові кредити банків", а інформація із субрахунка 684 - в рядку 610 "Інші поточні зобов'язання" пасиву Балансу. Приклад 1. 1 лютого 2000 року підприємству надано короткостроковий кредит у сумі 10000 грн. під 60 /о відсотків річних. Повернення (одноразове) основної суми кредиту передбачене 1 травня 2000 року. Сплата відсотків здійснюється щомісячно першого числа. Сума відсотків, яка підлягає щомісячній сплаті, становить 500 грн. (10000 х 60 : (12 х 100)), тобто протягом терміну дії кредитного договору підприємство повинне буде провадити такі виплати
Дата платежу	01.03.2000р	01.04.2000р	01.05.2000р
Відсотки	500	500	500
Сума основного боргу			10000

Необхідні бухгалтерські записи покажемо в табл. 1

Таблиця 1

Дата

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

01.02.2000 р.

Зараховано кредит на поточний рахунок підприємства

311

601

10000

01.02.2000 р.

Відсотки віднесено на витрати майбутніх періодів

684

1500

01.03.2000 р.

Сплачено відсотки

684

311

500

Сплачені відсотки віднесено на фінансові витрати

951

500

01.04.2000 р.

Сплачено відсотки

684

311

500

Сплачені відсотки віднесено на фінансові витрати

951

500

01.05.2000 р.

Сплачено відсотки

684

311

500

Сплачені відсотки віднесено на фінансові витрати

951

500

Повернено основну суму боргу

601

311

10000

01.05.2000 р.

Списано на результати діяльності нараховані відсотки

792

951

1500

При складанні балансу за перший квартал у рядку 500 "Короткострокові кредити банків" розділу IV пасиву слід показати суму 10000 грн., у рядку 610 "Інші поточні зобов'язання" того ж розділу - суму 1000 грн.

Сума погашення поточної заборгованості становитиме не 11500 грн., а 11000 грн., оскільки на дату складання балансу частину заборгованості щодо відсотків уже було погашено.

3.2 Облік довгострокових зобов'язань

Уп. 10 П(С)БО 11 встановлено, що довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

Під теперішньою вартістю у П(С)БО 11 розуміється дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), котра, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання у процесі звичайної діяльності підприємства.

Як і у визначенні "суми погашення" поточних зобов'язань, йдеться про майбутній (кінцевий) сумарний платіж (відплив грошових коштів) з тією лише різницею, що такий платіж з метою визначення його теперішньої вартості необхідно піддати дисконтуванню.

В основу дисконтування покладено припущення про знецінення грошей у часі. Тобто вартість коштів, отриманих у кредит, через певний проміжок часу буде зменшуватися (купівельна спроможність (цінність) 10 грн. у майбутньому, наприклад, може дорівнювати купівельній спроможності (цінності) 20 грн.).

Банк компенсує втрату вартості коштів, переданих позичальнику (підтримує купівельну спроможність кредиту на одному рівні) шляхом одержання від позичальника відсотків, поступово збільшуючи загальну суму боргу. Отже стосовно кредитних коштів доречно припустити, що зменшення у часі їх вартості дорівнює сумі відсотків за кредитом.

Визначаючи теперішню вартість майбутнього платежу (шляхом исконтування), ми виключаємо з нього приріст суми грошових коштів, що утворився за рахунок їх знецінення.

4. Аналіз кредиторської заборгованості.

Вся заборгованість поділяється на два види:

1) виправдана (нормальна);

2) невиправдана чи просрочена.

Аналіз кредиторської заборгованості проводиться по такій таблиці:

Таблиця №2

Розрахунки з кредиторами

Поч.року

Кін.року

відхилення

1.за товари,роботи,послуги.

2.по виданим векселям.

3.по отриманим авансам.

4по майновому страхуванню.

5.по небюджетним платежам.

6.З бюджетом

7.по відрахуванню на соц.нужди

8.по виплаті праці.

9.з підзвітними особами.

10.з іншими кредиторами.

11.з учасниками.

12.з внутрішніх розрахунків

13.по притензіям.

Далі проводиться порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості по такій формі:

розрахунки

Дебітор.заб

Кредит.заб

привишення

Дебитор.заборгов.

Кредитор.забор.

4.1. Кредитоспроможність та ліквідність підприємства.

У процесі взаємин підприємств із кредитною системою, а також з іншими підприємствами постійно виникає необхідність у проведенні аналізу кредитоспроможності позичальника. Кредитоспроможність - це здатність підприємства своєчасно й цілком розрахуватися по своїх боргах. Аналіз кредитоспроможності проводять як банки, що видають кредити, так і підприємства, що прагнуть їх одержати.

У ході аналізу кредитоспроможності проводяться розрахунки по визначенню ліквідності активів підприємства й ліквідності його балансу.

Ліквідність активів - це величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх у гроші, тобто чим менше часу знадобиться для перетворення активів у гроші, тим активи ліквідніше.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов'язаннями підприємства і його активів.

Технічна сторона аналізу ліквідності балансу полягає в зіставленні засобів по активам із зобов'язаннями по пасивам. При цьому активи повинні бути згруповані по ступені їхньої ліквідності і групи розташовані в порядку її убування, а зобов'язання — по термінах їхнього погашення і розташовані в порядку зростання термінів сплати.

5.Ефективне управління кредиторською заборгованістю.

Для того щоб ефективно керувати боргами компанії необхідно, у першу чергу, визначити їхню оптимальну структуру для конкретного підприємства й у конкретній ситуації: скласти бюджет кредиторської заборгованості, розробити систему показників (коефіцієнтів), що характеризують, як кількісну, так і якісну оцінку стану і розвитку відносин із кредиторами компанії і прийняти визначені значення таких показників за планові. Другим кроком у процесі оптимізації кредиторської заборгованості повинний бути аналіз у відповідності фактичних показників їх рамковому рівню, а також аналіз причин виниклих відхилень. На третьому етапі, у залежності від виявлених невідповідностей і причин їхнього виникнення, повинний бути розроблений і здійснений комплекс практичних заходів щодо приведення структури боргів у відповідність із плановими (оптимальними) параметрами.

Страницы: 1, 2, 3, 4

Новости

Мои настройки

Наверх