рефераты Знание — сила. Библиотека научных работ.
~ Портал библиофилов и любителей литературы ~

Меню
Поиск



бесплатно рефераты Крива IS. Сутнiсть, графiчна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривоi IS

   Заморожування цiн дозволяс долати iнфляцiйнi очiкування населення, господарюючих суб’єктiв, кредитноi cистеми, внести деяке заспокоєння в економiку.

    В ролi альтернативи прямому державному регулюванню цiн iнодi розглядаються картельнi згоди про цiни, якi можуть зiграти позитивну роль, якщо однiєю зі сторiн, що беруть в них участь буде уряд, що забеспечує загальну узгодженiсть цiн.

   МАКСИМАЛЬНИЙ РIВЕНЬ ЦIНИ являс собою законодавчо встановлену  максимальну цiну, яку продавцю дозволястся запрошувати за свiй товар або послугу.

   В широких маштабах максимальнi рiвнi цiн, або загальний контроль за цiнами, застосовуються для обмеження iнфляцiйних процесiв в економiцi.Інфляція особливо небезпечна для тих споживачiв, чиi грошовi доходи не встигають за швидким зростанням цiн.

   Тому, щоб протистояти iнфляцii й дозволити малозабеспеченим громадянам купувати необхiднi iм товари, уряд може встановити максимальний рiвень цiн. Причому, встановлення обмеження цiни мас сенс тiльки при умовi, що нова цiна буде нижчою за рiвноважну.

   Якi ж будуть наслiдки введення цього обмеження? Спроможнiсть вiльного ринку нормувати споживання буде паралiзована. Iснування обмеження цiн створюс стiйкий дефiцит даних товарів.  

Оскiльки введення цiнового обмеження призводить до виникнення стiйкого дефiциту даноi продукцii, уряду доводиться приймати на себе пiклування про нормування ii для споживачiв в iнтересах досягнення бiльш справедливого розподiлу.

   Це здiйснюсться, наприклад, шляхом введення картковоi системи. Однак використання картковоi системи не вирiшус iншоi проблеми. На ринку залишається наявнiсть великоi кiлькостi покупцiв, що прагнуть купити товар по цiнi, що перевищус встановлений максимум. I, звичайно, для продавцiв вигiднiше реалiзувати його по бiльш високiй цiнi. Тому, не дивлячись на значне посилення бюрократичного апарату, що супроводжує, як правило, введення контролю за цiнами, в економіці набувають поширення нелегальнi “чорнi ринки” - ринки, на яких товари купуються й продаються по цiнах, вищих за встановленi межi.

   Проблеми у реалiзацii полiтики контролю за цiнами можна також пояснити значними адмiнicтративними складнощами ii проведення. До органiв контролю постiйно пред’являються вимоги зробити виключення для тих чи iнших видiв товарiв або який-небудь галузi. Поступово, по мipi подальшого вiдхилення цiн вiд стану рiвноваги й посилення дефiциту, тиск на контролюючи органи з вимогами надати пiльги  зростає, й, врешті-решт, це надзвичайно ускладнює контроль.

   Iнша проблема полягас у тому, що уряд може спробувати зберегти цiновий контроль в силi вже пiсля завершення промiжного перiоду й початку нового пiдйому. В цей перiод контроль такого роду може виявитись некорисним й лише погiршити ситуацiю.

   Хоча полiтика державного регулювання цiн несе значний позитивний ефект i мас особливе значення в кризовi перiоди, ii реалiзацiя може призвести до дуже небажаних наслiдкiв.

   У короткостроковому планi пряме регулювання цiн сприятиме стабiлiзацii нацiональноi економiки. Так, у державi можуть значно знизитись темпи зростання оптових й роздрiбних цiн i це призведе до гальмування iнфляцiйних процесiв. Але вже у найближчi роки виявляться негативнi наслiдки централiзованоi моделi регулювання. “Заморожування” цiн i заробiтноi плати обмежить мiжгалузевий перелив капiталiв, буде гальмувати iнвестицiйну полiтику, знизить рiвень дiловоi активностi, стримуватиме зростання доходiв.

 

3.Крива Лоренца. Децільний коефіцієнт.

 

Крива Лоренца подає графічне зображення розподілу сукупного доходу між сім`ями, згрупованими за рівнем доходів. Нижче подаються дані про такий розподіл в економіці США в 1984 р. та їхнє графічне зображення в вигляді кривої Лоренца. (Дані та графік запозичені з: 6;363)

 

Період

Нижня

п`ята

частина

Друга

п`ята

частина

Третя п`ята

частина

Четверта п`ята

частина

Верхня п`ята

частина

Верхні

5%

1984

4,7

11

17

24,4

42,9

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При побудові кривої Лоренца на вертикальній осі відкладаються частки від нуля до 100 %, що репрезентують частини сукупного доходу. На горизонтальній осі ставляться відсоткові позначки від нуля до 100 %, що репрезентують окремі групи з загальної кіоїлькості сімей. Чим правіше знаходиться точка, тим більш вискодохідні сім`ї вона репрезентує.

Крива з написом “фактичний розподіл” побудована за даними таблиці, якщо пересуваючись зліва направо скласти числа в колонках. Ці суми являють собою частки в сукупному доході 20 % найбідніших сімей, потім 40 %, 60 % тощо. Точкою А позначена цифра 4,7, запозичена з першої колонки. Точка В відбиває цифру 15,7, одержану при додаванні даних перших двох колонок, тобто тобто вона відбиває той факт, що 40 % найбідніших сімей мають 15,7 % сукупного доходу. Відповідно, 60 % сімей мають 32,7 % (точка С), 80 % сімей – 57,1 % доходу (точка D). Позаяк  верхні 5 % сімей мають 16 % сукупного доходу, частка решти 95 % становить 84 %, що відбивається у точці Е. Поєднуючи всі точки, ми здобуваємо криву Лоренца ОАВСDEF для американської економіки, якою вона була в 1984 р. Кожна точка на кривій Лоренца позначає частку сукупного доходу, одержану відповідною частиною сімей.

“Форма кривої Лоренца характеризує ступінь нерівномірності персонального розподілу доходу…Чим ближче крива Лоренца до діагональної лінії, тим вище ступінь рівномірності розподілу доходу” [6;364].

 Математичний словник дає таке визначення поняття “деціль”: Деціль – значення, при якому безперевна строго монотонна функція розподілу F(х) приймають для j = 1, 2, 3,…, 9 значення, рівні j / 10.

 

 

4. Валютна система. Валютний курс.

За визначенням А.П.Румянцева і Н.С.Румянцевой, «валютна система – це форма организації й регулювання валютних відносин, закріплених національним законодавством і  міжнародними угодами» [5,69].

Національна валютна система України перебуває в процессе становлення. Вона  формуеться с урахуванням структурних принципів світової валютної системы, позаяк Україна взяла курс на інтеграцію в світове господарство і вступила в  МВФ.

 Основою валютної системи Украини є українська гривня, запроваджена в обіг 1985 року. Гривня є частково конвертованою валютою по поточних операціях платіжного балансу при збереженні валютних обмежень по ряду операцій. Украина, ставить за мету прийняття зобов`язань за статтею VIII Статуту МВФ про відміну валютних обмежень по поточних операциях платіжного балансу.

 Курс гривні офіційно не прив`язаний до жодної західної валюти чи валютного кошику. В Украині введено режим плаваючого валютного курсу, который залежить від  співвідношення попиту і пропозиції на валютних биржах країни, передовсім на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Офіційний курс долару США до гривні встановлюється Национальным Банком Украины за результатами торгів на УМВБ. Курс інших валют визначається на підставі крос-курсу. При цьому в якості проміжної (третьої) валюти застосовується курс цих валют до долару.

 Елементом валютної системи України є регулювання міжнародної валютной ліквідності, яка визначає забезпеченість міжнародних розрахунків необхідними платіжними засобами.

 Наступний елемент валютної системи - режим валютного ринку. Валютне законодавство України встановило, що операції на валютному ринку можуть здійснюватися тільки через уповноважені комерційні банки, що мають ліцензію НБУ. Але провідне місце посідає  УМВБ.

 Крім національної, існують і вищі рівні валютної системи: європейська та світова валютні системи.

Європейська валютна система (ЄВС) почала функціонувати з 13 березня 1979 р.у складі 8 країн “Спільного ринку” (Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія, Ірландія, Данія).

Механізм ЄВС утворюють три елементи: європейська валютна одиниця - ЕКЮ; режим спільного коливання валютних курсів - “суперзмія”, Європейський фонд валютного співробітництва.

ЕКЮ - складна валюта, її підтримує кошик національних валют країн Співтовариства, причому частка кожного учасника залежить від питомої ваги країни в сукупному валовому продукті и взаємній торгівлі.

Щодня визначається розбіг між ринковим і центральним курсами кожної валюти в ЕКЮ.Ринковий курс валюти може досягти “порогу” відхилень по відношенню до ЕКЮ, не виходячи за межі допустимих коливань по відношенню до національних валют країн-членів ЄВС. Цей “сигнальний ” механізм покликаний попереджати країни про наближення порушення двосторонніх співвідношень  валютних курсів.

Чинний механізм обмінних курсів країн ЄВС обмежує зміни курсів валют в межах 2,25 % відносно одна одної і в діапазоні не більше 15 %.

Нарешті розглянемо світову валютну систему (СВС).  “Світова валютна система є функціональною  формою организації валютних відносин на рівні міждержавних зв`язків. Її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними угодами, здійснення яких забезпечується створення на колективних засадах міждержавних валютно-фінансових та банківських установ і  організацій ”[2,320].

Необхідною умовою функціонування валютної системи є конвертація національних валют, яка здійснюється за валютним курсом. За визначенням В.М.Іванова, “валютний курс – це ціна одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях іншої країни, при угодах купівлі-продажу. Така ціна може встановлюватися виходячи зі співвідношення попиту й пропозиції на певну валюту в умовах ринку або буду суворо регламентованою рішенням уряду чи його головним фінансово-кредитним органом” [2;103].

У зв`язку з відсутністю золотого паритету за сучасних умов валютні курси визначаються на підставі паритетів їхньої купівельної спроможності (ПКС). Розрізняють абсолютний і відносний ПКС.


Список використаної літератури

 

1.Гальчинський, Анатолій. Теорія грошей: Навч. посібник. – К.: Основи, 1998. – 415 с.

2.Іванов В.М. Гроші та кредит. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.

3.Макконнел К.Р., Брю С.Д. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. – М.: Республика, 1992.

4.Мэнкью Г. Макроэкономика. – М.: МГУ, 1994.

5.Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Міжнародна економіка: Короткий конспект лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 104 с.

6. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М.: «Дело ЛТД», 1993.

 

 


Страницы: 1, 2




Новости
Мои настройки


   бесплатно рефераты  Наверх  бесплатно рефераты  

© 2009 Все права защищены.