-
комплексного рішення завдань охорони праці на
підставі національних програм з цих питань і з урахуванням інших напрямків
економічної і соціальної політики, досягнень в області науки і техніки й
охорони навколишнього середовища;
-
соціального захисту працівників, повного
відшкодування збитку людям, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві і
професійних захворюваннях;
-
установлення єдиних нормативів по охороні праці для
всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їхньої діяльності;
-
використання економічних методів керування охороною
праці, проведення політики пільгового оподатковування, що сприяє створенню безпечних
і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів для охорони
праці;
-
здійснення навчання населення, професійної
підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
-
забезпечення координації діяльності державних органів,
установ, організацій і суспільних об'єднань, що вирішують різні проблеми
охорони здоров'я, гігієни і безпеки праці, а також співробітництва і проведення
консультацій між власниками і працівниками (їхніми представниками), між усіма
соціальними групами при прийнятті рішень, щодо охорони праці на місцевому і
державному рівнях;
-
міжнародного співробітництва в галузі охорони
праці, використання світового досвіду організації роботи з поліпшення умов і
безпеки праці.
Іноземні громадяни та особи без
громадянства, що працюють на підприємствах, розташованих на території України,
мають такі ж права на охорону праці, як і громадяни України.
4.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до
приміщення ІОЦ.
Персональні ЕОМ є виробами складної
обчислювальної техніки і, як будь-який прилад, вимагають при роботі з ним
дотримання визначених методів безпечної роботи і техніки електробезпечності,
зневага якими може заподіяти чимало неприємностей.
Технічні і
периферійні засоби ПЕОМ повинні відповідати вимогам безпеки при їхній експлуатації,
монтажі, ремонті й обслуговуванні окремих комплексів і систем у цілому.
Пристрої керування ПЕОМ, пристрої вводу-виводу і підготовки даних у процесі
експлуатації повинні бути вогнебезпечними і відповідати вимогам безпеки
протягом усього терміну служби.
Органи керування технічними засобами ПЕОМ,
пристрої вводу-виводу, засоби діагностики і контролю роботи повинні виключати
нагромадження статичної електрики в небезпечних кількостях. Окремі блоки ЕОМ
допускається експлуатувати з пристроями зняття електричного заряду.
Типовими відчуттями людей, що працюють до
кінця робочого дня з персональними комп'ютерами, є головний біль, різь в очах,
що тягнуть болі в м'язах шиї, рук і спини, сверблячка шкіри на обличчі і т.д.
Випробовувані день у удень вони можуть привести до мігреней, частковій утраті
зору, сколіозу, шкірним запаленням та іншим захворюванням.
До шкідливих виробничих факторів відносяться:
а) неоптимальний склад і стан повітря:
–
підвищена запиленість повітря;
–
підвищена чи знижена вологість;
–
підвищена рухливість;
б) неоптимальне освітлення:
–
недолік освітленості;
–
нерівномірність освітлення;
в) підвищений рівень шуму.
4.2.1 Вимоги безпеки до технічних
засобів ПЕОМ
Основним джерелом ергономічних проблем,
зв'язаних з охороною здоров'я людей, що використовують у своїй роботі
автоматизовані інформаційні системи на основі персональних комп'ютерів, є
дисплеї (монітори), особливо дисплеї з електронно-променевими трубками. Вони
являють собою джерела найбільш шкідливих випромінювань, що несприятливо
впливають на здоров'я операторів.
Результати,
отримані в ході досліджень, носять поки ще переважно статистичний характер і не
мають адекватного пояснення. Частотний спектр випромінювання монітора
характеризується наявністю рентгенівських, ультрафіолетових, інфрачервоних і
інших електромагнітних коливань. Небезпека рентгенівського і частини інших
випромінювань більшістю учених визнається зневажено малою, оскільки їхній
рівень досить невеликий і в основному поглинається покриттям екрана. Найбільш
важка ситуація зв'язана, очевидно, з полями випромінювань дуже низьких частот,
що, як з'ясувалося, здатне викликати біологічні ефекти при впливі на живі
організми.
Конструкція монітора повинна забезпечувати
можливість фронтального спостереження екрана шляхом повороту корпуса в
горизонтальній площині навколо вертикальної осі в межах ± 30° і у вертикальній
площині навколо горизонтальної осі в межах ± 30° з фіксацією в заданому
положенні. Дизайн моніторів повинний передбачати фарбування в спокійні м'які
тони з дифузійним розсіюванням світла. Корпус монітора і ПЕОМ, клавіатура
повинні мати матову поверхню одного кольору з коефіцієнтом відображення 0,4 –
0,6 і не мати блискучих деталей, здатних створювати відблиски.
Конструкція монітора повинна передбачати
наявність ручок регулювання яскравості і контрасту, що забезпечують можливість
регулювання яскравості і контрасту, що забезпечують можливість регулювання цих
параметрів від мінімальних до максимальних значень.
Монітор і ПЕОМ повинні забезпечувати
потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання в будь-якій крапці
на відстані 0,05м від екрана і корпуса монітора при будь-яких положеннях
регулювальних пристроїв не вище 7,74x10 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі,
рівної 0,1 мбэр/година (100 мкр/година).
Що стосується інших функціональних
порушень, то ті з них, що зв'язані з кістяком людини, обумовлені тривалими
статичними навантаженнями, викликаними поганою організацією робочого місця
користувача: незручної чи невідповідною по розмірах меблі, незручним взаємним
розташуванням компонентів системи персонального комп'ютера, відсутністю
достатнього для вільних рухів і зміни пози місця. Невдала організація
клавіатури, або незручна конструкція миші здатні викликати
"нагромадження" захворювань сухожиль, м'язів і нервових закінчень.
Крім того, виникнення хвороб спини, шиї і рук фахівці пояснюють тим, що при
роботі з клавіатурою комп'ютера користувачі з високою швидкістю повторюють ті
самі рухи (типу швидких натискань миші, переміщення миші, нахилів і поворотів
голови і т.п.).
4.2.2 Вимоги безпеки до мікроклімату
Один з факторів впливу зовнішнього середовища – мікрокліматичні умови.
Атмосферне повітря у своєму складі містить (у відсотках по обсязі):
-
азот – 78,08;
-
кисень – 20,95;
-
аргон, неон і інші інертні гази – 0,93;
-
вуглекислий газ – 0,03;
-
інші гази – 0,01.
Повітря
такого складу найбільш сприятливе для подиху. Пари і гази утворять з повітрям
суміші, а тверді і рідкі частки речовини – дисперсні системи: аерозолі, що
поділяються на пил (розмір твердих часток більш 1 мкм), дим (менш 1 мкм) і туман
(розмір рідких часток менш 10 мкм). Пил буває крупно- (розмір часток більш 150
мкм), середньо- (50-100 мкм) і дрібнозернистої (менш 10 мкм). Джерелом пилу в
машинному залі ОЦ є тертьові механічні частини зовнішніх пристроїв ЕОМ, папір
для друкувальних пристроїв і недостатнє кондиціонування повітря. Шкідливі
речовини, добре розчиняючи в біологічних середовищах, здатні вступати з ними у
взаємодії, викликаючи порушення нормальної життєдіяльності. У результаті їхньої
дії в людини виникає хворобливий стан отруєння, небезпека якого залежить від
тривалості впливу, концентрації та виду речовини.
Шкірні захворювання зв'язані в основному з
тим, що наелектризований екран дисплея притягає частки зваженої в повітрі пилу,
так що поблизу його "якість" повітря погіршується й оператор змушений
працювати в більш запиленій атмосфері.
Оптимальні і
припустимі умови мікроклімату в обчислювальному центрі (ОЦ) установлюються з
урахуванням надлишку тепла, виділюваного від технічних і периферійних пристроїв
ПЕОМ, ваги виконуваної роботи, а також часу року (табл. 4.2.2.1). Мікроклімат
визначається діючими на організм програмістів сполученнями температури,
вологості і швидкості руху повітря.
У приміщеннях ОЦ необхідно підтримувати
оптимальні умови
мікроклімату за допомогою вентиляційних і опалювальних систем, виконаних
відповідно до СНиП П-33-75. Джерелом високої температури в машинному залі ОЦ є
зовнішні пристрої ЕОМ: АЦПУ, дисплеї, а також погана робота кондиціонерів.
Вологість повітря дуже впливає на терморегуляцію організму.
Температура повітря в холодний і теплі
період року повинна бути в межах +20...25 °З, оптимальна величина відносної
вологості складає 40-60% при швидкості руху повітря не більш 0.1 м/с, подача
зовнішнього повітря в приміщення лабораторії обсягом до 20 м3 на
один працівника не повинна бути менш 30 м3/ч.
Таблиця 4.1 Оптимальні норми мікроклімату для
приміщень із ВДТ і ПЕОМ. (Параметри для дотримання рекомендуються).
|