Особености налоговых ситем стран Бенилюкса /Особливості податкових систем країн Бенілюкса (Бельгія, ...

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Закарпатський інститут ім.Августина Волошина

Факультет бізнесу та зовнішньо-економічної діяльності

Кафедра економіки та управління бізнесом

Габор Кристина Іванівна

Контрольна робота

на тему:

Особливості податкових систем країн Бенілюкса

(Бельгія, Нідерланди, Люксембург)

З дисципліни: Податкові системи зарубіжних країн

Шифр групи: 11-2000 (С6ОА) (2.0з)

Спецальність: облік і аудит

№ залікової книжки: Фз-00437

                    Буковська О.Д..

___________________

Ужгород-2002

            Як відомо, Бенілюкс – це скорочена назва митно-економічного союзу Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Договір про союз підписаний в 1958 р., почав діяти в    1960 р. Міце перебування керівних органів – м.Брюсель.

            Податкові системи окремих країн Бенілюкса мають багатовікову історію. У сучасних умовах економіка цих країн представляє собою практично єдиний господарський комплекс. У той же час податкова система кожної з держав має ряд специфічних властивостей. Як і в інших розвинених країнах, механізми оподаткування Бельгії, Нідерландів і Люксембурга мають комплексний характер і підлягають постійним змінам.

Нідерланди

Королівство Нідерландів

            Законодавство країни поділяє платників податків на дві категорії: резиденти та нерезиденти. Юридична особа рахується резидентом, якщо її управляючі постійно знаходяться в Нідерландах і її статут зареєстрований у цій країні.

            Платники-резиденти обкладаються податком на прибуток, включаючи прирости капіталу, незалежно від місця і джерел його формування. Платники-нерезиденти платять податок з доходу, отриманого в Нідерландах.

            До найбільш значних доходів відносяться прибуток, отриманий від:

¨      діяльності постійного представництва чи агентства;

¨      нерухомості;

¨      продажу акцій компаній, якщо нерезидент володів не менш ніж одною третиною цих цінних паперів;

¨      участі у підприємницькій діяльності в Нідерландах, але не в якості акціонера.

Компанії-резиденти разом з одною чи більше дочірніми організаціями можуть утворювати фінансові об’єднання для того, щоб виступати єдиним об’єктом оподаткування.

Зарубіжні інвестори при визначенні структури та виду інвестицій повинні приймати до уваги, що по законам Нідерландів розрізняють інвестиції через резидентські компанії, філії іноземних корпорацій чи товариств, а також:

·        тільки компанії-резиденти підлягають обкладанню податком на капітал;

·        хоча ставки податку на прибуток єдині для резидентів і нерезидентів, прибуток, що направляється компанією-резидентом на виплату дивідендів, підлягає оподаткуванню на дивіденди, тоді як прибуток, що перераховується відділеннями і товариствами. – не підлягає;

·        звичайно не обкладається податком передача акцій нідерландською компанією, в той же час існує податок на прибуток, отриманий від продажу чи передачі активів відділень і товариств;

·        нідерландські компанії мають право на пільги в результаті односторонніх правил, введених для уникнення подвійного оподаткування, в той час як відділення і товариства - не мають;

·        нідерландські компанії мають, а відділення і товариства не мають права сплати податку на консолідований прибуток фінансової групи.

Необхідно мати на увазі, що іноземні інвестори, крім того, керуються ще й податковими правилами, діючими в їх країнах.

По законам Нідерландів оподаткування підлягає весь дохід незалежно від джерел його отримання. Річний прибуток визначається наростаючим підсумком (згідно правил бухгалтерського обліку). При цьому податкова звітність може і не бути ідентиною комерційній.

Облік запасів і матеріалів на складі ведеться по первісній оцінці. Амортизаційні нарахувнаня здійснюються прямолінійно. Нематеріальні активи, що формуюються при придбанні підприємства, звичайно дозволено піддавати амортизації, а при купівлі акцій, як правило, не дозволено.

Будь-який розподіл прибутку, в тому числі і податки, на собівартість на відноситься. Іноземні податки на прибуток можуть бути враховані тільки в тих випадках, якщо таки податки сплачені в повному обсязі без відповідних податкових кредитів.

Існує ряд обмежень по віднесенню на собівартість винагород акціонерів, яким належать “значні” пакети акцій компанії і які при цьому є членами ради директорів. Крім того, 25 % визначених витрат, в яких присутній елемент особистого доходу (наприклад, витрати на продукти харчування, проведення конференцій, представницьких витрат), на собівартість не списуються.

Сплату процентів відносять на затрати, за виключеням тих випадків, коли вони мають відношення до кредитів, використаних на придбання чи фінансування іноземних дочірніх підприємств, дивіденди яких звільнені від податків. Облік в затратах інфляції в теперішній час не допускається. Протягом років компаніям було дозволено виключати з оподатковуваного доходу до 4% вартості їх активів (це правило було відмінено в 1988 р.).

Хоча згідно законодавства співвідношення між залученими і власними коштами компанії ніяк не регламентується, віднесення надмірно великих сум відсоткових платежів на собівартість може бути заперечено управлінням по державним доходам. Управління також вправі трактувати кредити, відсотки по яких не стягуються чи котрі боржник не здатний виплатити, як власні кошти компанії. Втрати можуть бути погашені за рахунок доходів минулих періодів до трьохрічної давності чи включені у витрати майбутніх періодів протягом восьми років. Втрати, понесені протягом перших шести років після створення компанії, можуть бути віднесені на собівартість протягом невизначеного періоду.

При ліквідації акціонерного товариства чи його відділення воно повинно продати всі активи по ринковим цінам, а грошові кошти розподілити між акціонерами. Отриманий прибуток підлягає оподаткуванню по звичайним ставкам, а розподілений прибуток обкладаться податком на дивіденди.

В операціяї акціонерного товариства із залежними компаніями державні органи мають право самостійно визначати його прибуток при умові, що ціни при таких угодах не були ринковими. Якщо при цьому прибуток був виведений із компанії, такий прибуток розглядається як приховані дивіденди і повинен обкладатися податком на дивіденди. Коли прибуток перераховується платнику податку, він може розглядатися як капіталовкладення і оподаткуванню не підлягає.

Із перерахованих правил є ряд важливих винятків:

Ø      суми, отримані від реалізації основних засобів, можуть бути направлені в спеціальний резерв, який повинен бути використаний на купівлю нових основних засобів протягом наступних чотирьох років. Резерв зменшує балансову вартість цих засобів, понижуючи тим самим щорічні амортизаційні відрахування;

Ø      відрахування на благодійність можуть списуватися на собівартість в розмірі до 6 % від прибутку;

Ø      інвестиційні кредити, у формі прискореної амортизації допускаються тільки для дрібних підприємців (до 1988 р. для деяких видів інвестицій були певні податкові кредити. Але ця система в теперішній час відмінена);

Ø      звільнення від податку інвестиційного доходу при умові, що такий дохід отриманий не в результаті володіння товарними запасами (досить важлива риса податкового законодавства). причому інвестору повинна належати частка, що складає не менше 5 % капіталу компанії. Це саме правило відноситься до часткової участі у розмірі не менше 5 % в зарбужних компаніях, якщо така компанія підлягає обкладанню податком на прибуток і часткова участь не носить форм портфельних інвестицій чи володіння товарними запасами. Частка в 25 % і більше в дочірніх компаніях у країнах ЄС також служить підставою для звільнення від податків, навіть, якщо інвестиції носять характер портфельних, якщо тільки дотримані дві інших умови;

Ø      звільняються  від податків звичайно платник, компанія якого стає частиною іншої компанії в обмін на її акції;

Ø      при певних умовах від податку звільняється дохід від зарубіжних джерел.

В Нідерландах стало традицією попередньо обговорювати питання податкової політики між зацікавленими організаціями і компаніями. Це особливо результативно, якщо рішення інветора розмістити капітал в Нідерландах залежить від певних податкових зобов’язань. При цьому, як правило, консультації з компаніями, спеціалізованими в торговому бізнесі, не проводяться.

В Нідерландах встановлена ціла серія спеціальних нормативних актів, що регулюють облік в оподаткуванні збитків нідерландських компаній за кордоном та іноземних компаній в Нідерландах.

Для платників-резидентів податковим роком вважається звітний рік компанії. Податкові декларації повинні бути здані звичайно протягом 5-ти місяців, наступних за звітним періодом. Якщо платник податку надасть податковим органам оцінку величини оподатковуваного прибутку за попередній рік, йому може бути надана відстрочка. На такій оцінці засновано попереднє оподаткування. Резидент протягом звітного року робить внески в декілька етапів. Податок звичайно розраховується, виходячи з прибутку попереднього року. Але він може бути вирахуваний і на основі величини прибутку поточного року.

Державні органи зобов’язані визначитит кінцевий розмір податку протягом трьох років з дня закінчення податкового року. Але стягувати податки дозволено протягом 5-ти років при умові, що стали відомі нови факти, про які державні органи не могли знати раніше. Стягнення з доходу від закордонних джерел допускається в період 12 років.

Якщо платник не згодний з величиною податкового платежу, він протягом двох місяці з дня обкладання може подати клопотання на ім’я свого податкового інспектора. Інспектор, переглянувши обкладання, або знизить, або підтвердить розмір податку. Закон не встановлює для інспектора часових обмежень для прийняття рішення.

Якщо платника податку не задоволняє рішення інспектора, він вправі протягом двох місяців з дня повідомлення цього рішення подати апеляцію в апеляційний суд. Платник податку і державні органи вправі оскаржити рішення апеляційного суду в Верховному суді протягом двох місяців. Крім того, у випадку, якщо платник податку вважає себе жертвою подвійного оподаткування, він може вимагати перевірку, передбачену відповідним узгодженням. Ні перегляд, ні апеляція неможливі при попередньому оподаткуванні.

Податкове законодавство розрізняє три форми утримання податків:

q       податок на фонд заробітної плати;

q       податок на виграші;

q       податок на дивіденди.

Податок на виграші стягується на чисті надходження гральних закладів по ставці  33 % і на виграші в лотереях по ставці 25 %.

Податок на дивіденди повинен утримутися з усіх видів розподілу прибутку чи капіталу, як явних, так і прихованих.

З відсотків податок звичайно не утримується. Тим не менше нерезиденти можуть обкладатися податком на дохід по певним категоріям відсоткових доходів, отриманих в в Нідерландах.

В Нідерландах не імнує окремих податків на роялті, ренту, гонорари і т.п.

Оподатковуваною сумою служить повна величини сплачених дивідендів. Ніякі вирахування з неї не дозволяються.

Базова ставка на дивіденди – 25 %. Але вона може бути знижена до 15,5 % і навіть до 0 %, якщо отримувач є резидентом ЄС чи країни, яка має з Нідерландами відповідний договір. Якщо податок розраховується з чистих сум, отриманих акціонером, то використовується ставка 33 %.

Фізичні особи – резиднти обкладається прибутковим податком з урахуванням доходів, отриманих з усіх джерел. Встановлені слідуючі розміри неоподатковуваного мінімуму для:

§         самотнього платника податку – 5925 голандських гульденів;

§         подружжя – 11850 голандських гульденів;

§         самотнього платника податку з дітьми – від 10666 до 15407 голандських гульденів.

Прибутковий податок і податок на соціальне страхування включаються в єдиний (комбінований) податок. Граничні ставки комбінованого податку при доходах:

·        до 45325 гол.гульденів – 27,5 %

·        від 45326 до 92773 гол.гульденів – 50 %;

·         понад 92773 гол.гульдена – 60 %.

Встановлені понижені ставки податків для осіб старших 65 років.

Фізичні особи, тимчасово працюючі в Нідерландах, обкладаються податком по фіксованій ставці 35 %. При цьому повинні виконуватися наступні умови:

¨      заробітна плата повинна обкладатися податком у джерела;

¨      робота по найму повинна носити тимчасовий характер;

¨      робітник по найму повинен володіти спеціальними знаннями і сфера його діяльності повинна мати велики попит на ринку праці.

Подібний режим оподаткування може бути використаний не більше 8 років.

Стандартна ставка податку на додану вартість складаж 17.5 %. Встановлені понижені ставки у розмірі 6 %  на продукти харчування, безалкогольні напої, готельни послуги, послуги пасажирського трансопрту. Звільнені від ПДВ деякі види комерційної діяльності, а також банковські, страхові і фінансові послуги, освіта і охорона здоров’я.

Податок на спадщину і дарування виплачується, якщо померлий чи спадкоємець є резидентами Нідерландів чи були ними протягом останніх 10 років. Податком обкладається вся вартість майна, що передається. Податок вираховується в залежності від ступеня родинності, величини вартості спадщини чи подарунку. Для подружжя чи дітей ставка податку складає 5 %, якщо вартість не перевищує 39126 гол.гульденів, максимальна ставка складає 27 % при підвищенні вартості спадщини чи дарування – 1564718 гол.гульденів. в інших випадках розмір граничної ставки може досягати 68 %.

Бельгія

Королівство Бельгія

Важлива роль в податковій системі належить податку з корпорацій. Податком  з корпорацій обкладається весь чистий дохід компанії, як розподілений, так і той, що залишається в її розпорядженні. Закон каже, що будь-яка компанія, асоціація чи організація підлягає оподаткванню, якщо вона:

Страницы: 1, 2