Після реєстрації варто протестувати ключові
слова.
Більшість пошукових систем враховують мета-теги.
На прикладі, приведеному нижче, можна бачити два мета-тега, що призначені
спеціально для пошукових систем: description і keywords.
<HEAD>
<TITLE>Світ стратегічних комп'ютерних
ігор</TITLE>
<META name="description"
content="На наших сторінках Ви довідаєтеся усі про
стратегічних іграх. Вашій увазі - огляди нових
ігор, хіт-парад стратегій,
ради по проходженню складних рівнів і багато
чого іншого...">
<META name="keywords"
content="ігри, комп'ютерні ігри, стратегії,
стратегічні ігри, solutions, іграшки, нові,
новинки, проходження, games,
покрокові, real-time, diablo, war craft,
fallout" >
</HEAD>
Тег "keyword". Сюди необхідно поміщати
ключові слова. Цей тег дозволяє підвищити релевантність сторінки. Крім цього
можна використовувати слова, що релевантні тематиці сайту, але по яких-небудь
розуміннях не включені в сам текст сторінки. Можна використовувати не тільки
ключові слова, але і словосполучення. Користувач звичайно робить пошук не по
одному слову, а саме по словосполученню. Так що за інших рівних умов при запиті
"пошукові системи" сторінка, що містить у "keywords"
сполучення "пошукові системи", буде показана вище, ніж сторінка, що
містить два слова окремо: "пошукові" і "системи".
Кількість дозволених ключових слів для цього
тега коливається від системи до системи (довжина в середньому складає 200
символів). Не слід використовувати ті самі слова в цьому теге більш сімох разів
(пошукова система їх просто проігнорує). Кількість, що рекомендується - три,
причому краще не поміщати їх одне за іншим, а перемежовувати з іншими ключовими
словами. Якщо використовуються англійські слова, то їх найчастіше поміщають у
множині - "cats" замість "cat". Користувач, роблячи пошук
по слову "cat", завжди знайде сторінку, що містить слово
"cats", а от навпаки дозволить знайти далеко не кожна система.
Тег "description". При видачі
результатів пошуку пошукові системи крім заголовка показують перші 100 - 200
символів тексту з найденої сторінки як анотацію. Але перші слова на сторінці
можуть не підходити в якості анотації (наприклад, на початку може стояти текст
опції вибору кодувань і т.д.).
Використовуючи тег "description",
можна вказувати будь-як інший опис (бажано укластися в 200 символів), що буде
привабливо для користувача. Крім усього іншого, включаючи в цей опис ключові
слова, можна ще більше збільшити їхнє процентне співвідношення (густоту) на
сторінці і, відповідно, поліпшити її релевантність. Цей тег також незамінимий
на сторінці, що цілком складається з графічних елементів, на яких непросто щось
індексувати (без тексту взагалі).
Тег "robots". Варто згадати ще про
один важливий тег - "robots". Якщо власник за якимись причинами не
бажає, щоб сторінка була проіндексована, поміщають туди даний тег: <META
name="robots" content="noindex">. На жаль, не кожен
спайдер розуміє даний тег, і більш надійним методом є розміщення файлу
robots.txt у кореневу директорію сервера зі списком сторінок, індексації яких
не бажають.
Усе перераховане вище вірно для спайдерів, якщо
на сторінку наткнуться випадково, у тому випадку, якщо на web-сайт будуть вести
посилання з інших сторінок. Але найчастіше це відбувається не швидко, тому
проіндексувати web-сайт можна у більшій кількості пошукових систем самостійно.
Індексування можна проводити за допомогою спеціальних безкоштовних серверів-реєстраторів:
Submit It!, Add Me!, WWW Broadcaster, Sputnik ADDER, @Submit! - закордонні,
Система TAU – російська, але все-таки краще реєструватися повторно в ручну на
найбільш важливих серверах.
Скільки сторінок треба реєструвати? У принципі, якщо з
головної сторінки по посиланнях можна потрапити на кожну зі сторінок web-сайта,
можна зареєструвати тільки головну сторінку. Робот пошукової системи рано чи
пізно обійде весь сайт, але варто мати на увазі наступне:
- при реєстрації пошукові системи звичайно оперативно
поміщають в індекси зазначену сторінку і ставлять весь інший сайт у чергу на
індексацію. І різниця за часом між індексацією зазначеної сторінки і всього
іншого сайта може скласти кілька тижнів;
- деякі пошукові системи не індексують
автоматично внутрішні сторінки сервера глибше четвертого рівня (тобто коли для
влучення на сторінку треба зробити чотири переходи);
- організація
навігації за допомогою frames, imagemaps, java-скриптів може перешкодити роботу
пройти всередину web-сайта для індексації внутрішніх сторінок.
Приймаючи в увагу перераховане вище, бажано
реєструвати не тільки початкову сторінку сайта, але і ряд внутрішніх ключових
сторінок. Звичайно, у всім треба знать міру: не варто реєструвати окремо кожну
сторінку, якщо їх кілька десятків.
Через якийсь час після реєстрації можна
перевірити, проіндексовані чи сторінки сайта в системі, у якому виді видається
результат і т.д. і якщо потрібно змінити чи підкоректувати реєстрацію.
Багато пошукових систем дозволяють перевіряти
наявність сторінок в індексах. Наприклад, у AltaVista при наступних запитах
одержуємо:
url:insurance.com - усі проіндексовані сторінки
в цьому домені;
url:insurance.com/firms/ - усі проіндексовані
сторінки в цій директорії;
url:insurance.com/firms/alco.htm - цю сторінку,
якщо вона знаходиться в індексах.
Бажано раз на місяць навідуватися в стратегічно
важливі пошукові системи і знову перевіряти, чи є розкручувані сторінки в
індексах. Іноді трапляються дивні речі, і сторінки можуть зникнути з індексів.
З ряду причин сторінки можуть узагалі не
потрапити в індекси:
- наприклад, AltaVista дозволяє індексувати не
більш ніж 600 сторінок на один домен. Як наслідок, сторінки, розташовані в
такому, наприклад, великому домені як geocities.com, мають великий шанс бути
взагалі не проіндексованими;
- спеціалізовані пошукові
системи, наприклад, Апорт, індексують сторінки тільки деяких доменів (.ru, .su,
.ua)
- зміст сторінки може бути
розцінено системою як спам пошукової машини, і відповідно вона не буде поміщена
в індекс.
1. Alta Vista - #"_Toc484353381">Міжнародні каталоги.
Yahoo! - #"_Toc484353382">E-mail маркетинг
Підпис
Важливою складовою частиною реклами по e-mail'у
є signature file (sig) чи попросту підпис. Зараз багато хто недооцінює себе
створенням і використанням підпису у всіх своїх електронних листах, хоча і
зовсім дарма. Якщо розсилання листів чисто рекламного характеру не вітається
користувачами мережі, то в декількох рядках підпису можна сміло і ненав'язливо
відрекламувати себе, свій web-сайт, свою чи компанію навіть свої продукти чи
послуги. Якщо хто-небудь посилає лист не конкретному одержувачу, наприклад, а у
конференцію дискусійний лист, то його підпис тим більше послужить йому гарну
службу - його можливо побачать тисячі читачів.
Що рекомендується використовувати в підписі:
1. Горизонтальну розділову лінію, вона
відокремлює підпис від самого повідомлення й у деякому роді залучає до неї увагу. Не рекомендується занадто
довга розділова лінія, довша за 70 символів (це правило стосується і всіх інших
рядків підпису). Не можна використовувати для створення лінії значки, такі,
наприклад, як $$$$$$ чи <><><><><><> і
т.д., такі підписи нагадують листа типу «Розбагатійте в плині трьох днів».
2. Рекомендується зробити URL сторінки і e-mail
активними - даючими можливість клікнути на них мишею:
- для активації URL можна просто використовувати
#"_Toc484353384">Про негатив
Перед тим, як давати рекомендації з використанню
e-mail як могутній засіб маркетингу, хочеться розповісти про те, чого ні в
якому разі робити не слід, а саме, про спам (spam, unsolicited e-mail).
Що таке Спам? Що можна дорівняти до Спаму?
1. Масове
розсилання поштових повідомлень користувачам, що не виразили бажання одержувати
подібну кореспонденцію, причому немає різниці, чи комерційна це чи реклама просто
корисна, на думку відправника, інформація.
2. Індивідуальні повідомлення, тематика яких не
має до адресата прямого відношення.
3.Навіть якщо я веду список розсилки і маю його
постійних читачів (добровільно підписалися на нього) я завжди пам'ятаю про
наступне: при підписці користувачі повинні одержати чітку інформацію про
тематику даного листа, його форматі і періодичності, і завжди дуже дбайливо
відношуся до своїх передплатників, і я по праву викликаю критику у свою адресу,
якщо вони, підписавши на розсилання статей про web-дизайн час від часу замість
інформації про, наприклад, сумісності кольорів, одержують від мене новини
далекосхідного рибно-консервного заводу. Те ж саме стосується періодичності -
якщо моя розсилка виходить раз у два тижні, а з завтрашнього дня я хочу зробити
випуски щодня, то я попереджаю своїх читачів, можливо не всім це сподобається.
4. Підписка людини на список розсилки без його
відому чи бажання.
5. Переміщення в конференцію, USENET,
дискусійний лист, гостьову книгу повідомлень, що не має відносини до заданої
тематики (off-topic) чи повідомлень являючих собою пряму рекламу (якщо це не
дозволено встановленими там правилами).
Як неважко здогадатися, відношення більшості
користувачів мережі до спаму вкрай негативне. Відповідно до досліджень GVU
(#"_Toc484353385">E-mail - маркетинг
На механізм електронної пошти спираються багато
популярних засобів віщання в Інтернет. Сюди входять списки розсилок, дискусійні
аркуші і, зрозуміло, індивідуальні поштові повідомлення. При умілому
використанні e-mail може дати ще один ефективний інструмент просування чи
компанії web-сервера в Інтернет.
Переваги e-mail реклами очевидні:
- електронна пошта, що з'явилася задовго до
розробки WWW є практично у всіх користувачів мережі;
- e-mail працює прямо і досягає конкретно
потрібного користувача;
- дає можливість персоніфікованого звертання;
- завдяки чіткому тематичному розподілу списків
розсилок і дискусійних аркушів можливо впливати саме на цікавлячу цільову
аудиторію;
- цікаве з погляду одержувача повідомлення може
бути поширене серед його колег і знайомих (звичайний forward);
- багато західних експертів сходяться в думці,
що відгук на правильно розміщену рекламу в
e-mail вище, ніж відгук баннерів, і що саме
головне, вище якість переходів на сайт рекламодавця - більше
"правильних" відвідувачів;
- зараз, коли більшість користувачів мають
поштові клієнти підтримуючі формат HTML-листів, для рекламодавця стало можливим
розміщення не тільки текстової, але і графічної реклами (зокрема, баннерів), а
також облік її ефективності (тобто стало можливим відслідковувати в переходів
на сайт рекламодавця по посиланню в листі).
Існує ряд ефективних і не порушуючих етику
поводження в мережі методів використання e-mail як інструменту реклами.
Основні методи e-mail реклами
1. Списки
розсилки (mailing lists, "opt-in" E-mail marketing)
В Інтернеті існує
безліч списків розсилок, що присвячені всіляким тематикам. Ведуть їх, як
правило, люди, добре обізнані в даному питанні, регулярно розсилаючи по e-mail
чергові випуски розсилок. Одержувачі подібних листів власноручно підписалися на
список, і в будь-який момент у них є право і можливість скасувати свою
підписку. Існують відкриті розсилки (для всіх бажаючих), закриті (для людей
визначеного кола), безкоштовні (існуючі за рахунок ентузіазму творців,
спонсорської підтримки, платних рекламодавців), платні.
Тому що список
розсилки звичайно являє собою засіб віщання для визначеної цільової групи і
часто має тисячі передплатників, він є дійсно ефективним інструментом
маркетингу.
Яким чином можна помістити
рекламу в список розсилки?
Тут усе залежить від політики адміністрації
списку:
- розмістити платну рекламу;
- безкоштовне розміщення (можливо тільки в тому
випадку, якщо вдається переконати адміністрацію в користі даної інформації для
передплатників листа);
- можна написати корисний матеріал для розсилки
і тим самим провести непряму рекламу (згадавши свою компанію, поставивши підпис
і т.д.).
У російській мережі найбільшим розсильним
сервером є "Міський Кіт" (#"#">www.citycat.ru
( www.subscribe.ru
)(самий великий розсильний сервер у російськомовному інтернеті) CPM $2,
міжнародні CPM $20-$25.
Це були основні методи прямого і непрямого рекламування за допомогою
електронної пошти, що застосовуються як на міжнародному, так і на регіональному
рівні.
Під халявою в інтернеті розуміють будь-яку пропозицію, по можливості
надання безкоштовних товарів чи послуг користувачу.
Одним з найбільш популярних способів реклами за кордоном є який-небудь
безкоштовний товар, висилка поштою, так називаний «пробник», щоб відвідувач міг
спочатку ознайомитися з товаром безкоштовно, а потім прийди в один з
оффлайн-магазинів, і купити цей товар.
Як це працює? Користувач, подорожуючи по мережі, натикається на
реламу такого сервера і заходить на нього. Як правило це сервер великої мережі
реальних магазинів, розкиданих не тільки в даній країні, але і за її межами.
Цій фірмі важливо залучити до себе якнайбільше покупців чи людей, що будуть з
ними співпрацювати (виступати в ролі дилерів у своєму регіоні). Демонстрація
товару дуже часто ускладнена і люди не можуть обмежитися фотографіями при
виборі якого-небудь товару (це один з головних недоліків інтернет-магазинів і
он-лайнових аукціонів). Для наочного та детального ознайомлення з товаром,
зразки висилаються відвідувачу поштою. Користувач заповнює анкету, у якій
указує свої координати місця проживання, ПІБ та інш., а також нерідкі випадки
заповнення обов'язкових полів «у навантаження» у котрих користувач повинний
вказувати свої інтереси, хоббі чи що-небудь ще (ця інформація потім
використовується в оффлайновому дірект-маркетингу). Потім анкета відправляється
і через якийсь час користувач одержує поштою замовлений безкоштовний товар, а
ще через якийсь час на його e-mail починають приходити різні рекламні листи,
потім листи приходять на реальну поштову скриньку і т.д., тобто користувач стає
потенційним споживачем безлічі реальних товарів.
Для чого це робиться і які вигоди одержує пропонуючий
халяву? Розглянемо простий
приклад: міжнародний сервер www.hotmail.com надає бесплатий e-mail з
web-переглядом пошти. У цей час баннерна система hоtмаіl'а демонструє
користувачу безліч баннерів, за які посібник сервера вже одержав гроші і давно
окупив той простір на диску, що було надано користувачу. Іншими словами вони зробивши
один раз дістають прибуток з розміщення реклами дуже тривалий час.
Чи другий приклад: компанія Market володіє мережею супермаркетів і
магазинів по США і Канаді, але в неї є конкурент компанія Supermarket з
аналогічними характеристиками. Компанія Market відкриває
інтернет-представництво, розкручує його і, на своєму сайті пропонує безкоштовні
«маленькі» зразки своїх товарів. Користувачі охоче замовляють ці товари, і
потім у своєму місті йдуть у магазин саме компанії Market, тому що вони вже
заздалегідь бачать якість товарів наданих у торгових точках цієї компанії. Так
само на ці сервера реагують підприємці, що тепер бажають співробітничати і бути
діллерами компанії Market. За словами подібних компаній їх прибутки істотно
збільшилися з відкриттям представництв в інтернеті, що висилають безкоштовні
зразки, чи після відкриття розділу «Free» на вже наявному сервері, але котрий
раніш займався тільки інтернет-торгівлею.
Дійсно, слова «Free!» чи «Безкоштовно!» дають велику відвідуваність
сайту, а значить і більше число людей, що куплять товар, а не тільки замовлять
безкоштовні зразки.
Практично усі сервера на який так чи інакше представлена товарна
халява працюють на конкретну аудиторію. Наприклад сервер тієї ж компанії Market
не висилає товари в Росію чи у Францію, тому що ця компанія не тільки не має в
цих країнах своїх представництв, але і не збирається співробітничати з цими
країнами, також вони неохоче висилають товари в ті міста США чи Канади, у яких
немає їхньої торгової точки, однак, залишаючи в себе поштові координати і інші
«примочки» заявки для того, щоб у майбутньому, коли вони відкриють
представництво в цьому місті сповістити про це всім тим, хто замовляв у них
зразки і нагадати про існування свого сервера.
Для чого ж потрібні закладки? Наприклад, користувач зайшов на сторінку
з адресою #"_Toc484353388">Перехід по неіснуючому
URL
Також існує ще один, що з'явився зовсім недавно спосіб рекламування. Я
не знаю, чи можна його застосовувати на широких аудиторіях і не в курсі
докладних технічних особливостей його виконання, але от уже протягом декількох
місяців я бачу подібне при неправильному наборі URL.
Справа в тім, що набравши в рядку адреси URL, користувач тим самим дає
команду браузеру завантажити дану сторінку собі на комп'ютер. Але що ж
відбувається, якщо користувач не вірно набрав адресу (схибив при наборі, чи
набрав адресу навмання, сподіваючись, що він існує)? Браузер повинний видати
повідомлення типу «Хост www.domain.com не
знайдений, перевірте правильність URL». Як же відбувається рекламування в цьому
випадку? Якщо користувач набирає якийсь неіснуючу адресу, то система, куди він
звертається не відсилає браузеру відповідь про те, що URL не знайдений, а
завантажує якусь іншу сторінку (часті практики, завантаження різних oops!
(широко практикується на promo.ru, dsi.ru, irnet.ru), сторінки error 404,
переходів на центральну сторінку домена другого рівня, якщо запитаний URL –
домен третього рівня і т.д.). Однак, деякі сервера, що надають безкоштовний
хостинг чи DNS-сервіс, продають свої неправильні заходи іншому серверу. Такі
сервера мають велике число доменів третього рівня, і до них часто звертаються,
їхній DNS часто видає відповідь про помилку. Така система може виконуватися або
тільки в одному з браузерів, або в усіх (більш складна), працює на рівні DNS.
Звичайно, перш ніж рекламуватися подібним способом потрібно кілька
разів подумати про те, що в користувача запитуючого неіснуючий URL зовсім немає
бажання заходити на інший сервер. На даний момент мені не відомі випадки
переходу на зовсім інший сервер при відсутності документа в структурі домена
(файл, запитаний по піддиректоріях, error 404), але на мій погляд така форма
дуже перспективна для розкручування порталів і великих розважальних серверів.
Висновки
Отже, основними засобами рекламування в
інтернеті є:
1. Баннерна реклама (обмін посиланнями)
2. E-mail
3. Каталоги
Звичайно, баннерна реклама, як сама основна,
у такому виді, у якому вона зароджувалася вже не існує в жодній скільки-небудь
просунутій в інтернеті країні. У Росії ж вона от-от пройшла свій пік і ведучі
інтернет-рекламщики почали вивчати нові технології, більш витончені, покликані
працювати саме з зацікавленою аудиторією, а не «стріляти по величезних площах».
Узагалі, вся інтернет-реклама найбільше й
оперативніше усіх вирішує одну з головних задач реклами – дія на цільову аудиторію.
Досягнення в програмуванні дозволяють зробити це з мінімальної, практично
нульовою погрішністю. Звичайно перехід по неіснуючому URL не вирішує цю задачу,
але це тільки поки. Цей спосіб тільки зародився і технічно ще розвитий слабко.
Зараз Росія починає активно впроваджувати
нові технології, за зразком західних і придумувати нові способи рекламування
(наприклад, текстова рекламна мережа tx3 – перша у світі в цьому класі)
з'являються рекламні мережі відповідаючі західним стандартом (RLE), але все-таки
технічна відсталість середньостатистичного користувача гальмує розвиток нових
технологій, таких як, наприклад, SWF, затримка постачання нового програмного
забезпечення, не дають користувачу можливості відчути всю принадність нового
віртуального світу, а низька пропускна здатність і ненадійність комунікаційних
каналів ще більш сповільнює це впровадження. Однак зараз чітко просліджується
тенденція розвитку ліній зв'язку, і в майбутньому збільшення швидкості зв'язку
безсумнівно відіб'ється на якісному рівні реклами.
1.
http://www.promo.ru/
2.
http://www.system.ru/
3.
http://www.bannermaker.ru/
4.
http://www.clickz.com/
5.
http://www.microscope.com/
6.
http://www.wilsonweb.com/
7.
http://www.citforum.ru/
8.
http://www.design.ru/kovodstvo/
9.
http://www.iab.com/
10.
Кірсанов Д., Web-дизайн:
книга Дмитра Кірсанова, «Символ», 1999
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
Знание — сила. Библиотека научных работ.
Реклама в интернете 
Наверх