3.2 Матеріальне і моральне стимулювання працівників

Мотивація – це процес стимулювання до діяльності направленої на досягнення цілей організації. Мотивація необхідна для продуктивного виконання прийнятих рішень та запланованих робіт.

Таблиця 3.1 Аналіз мотиваційних факторів

Потреби – це усвідомлена відсутність чого-небудь, яка спонукає до дій. Первинні потреби закладені у свідомості людини генетично, а вторинні здобуваються шляхом пізнання і набуття життєвого досвіду.

Визначаємо місце кожного мотиваційного фактору за 100-бальною системою оцінок та ранжувати їх у формі таблиць 3.1 і 3.2.

Таблиця 3.2 Оцінка привабливості робочого місця

Таблиця 3.3 Розрахунок заробітної плати працівникам адміністративно- управлінського персоналу

Схема матеріальних та моральних факторів, що впроваджуються на підприємстві:

3.3 Система контролю виробничих процесів

Контроль, як процес, необхідний для виявлення і вирішення проблем, що виникають в процесі діяльності раніше ніж вони стануть досить значними, а також може використовуватись для стимулювання успішної роботи. Неодмінною складовою ефективного управління є функція контроль.  Контроль дає змогу су­б'єкту управління регулярно отримувати стан  інформацію про справ у керованій системі, на основі чого він приймає управлінські рішення, спрямовані або на за­кріплення досягнутого успіху, або на усунення причин, що перешкоджають його досягненню.Контроль передбачає:

- оцінювання результатів діяльності організації за­галом і її структурних підрозділів зокрема;

- оцінювання гнучкості управління, його здатності адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища і пристосовуватися до них;

- виявлення і аналіз факторів, які перешкоджають досягненню

запланованих результатів; запобігання ви­никненню і накопиченню помилок;

- враховування конкретних внесків кожного у за­безпечення кінцевого результату;

- формування зворотного зв'язку для інформуван­ня та заохочення персоналу;

- мінімізацію витрат;

- подолання проблем, пов'язаних зі зростанням ор­ганізації тощо.

Контроль завершує цикл управління. Актуальність йо­го полягає у своєчасному виявленні відхилень в роботі, зумовлених низькою виконавчою дисципліною персона­лу або впливом чинників зовнішнього середовища, внесенні коректив, а отже, створенні належних умов для ре­алізації стратегії організації.

Контроль - це процес,  що забезпечує досягнення цілей організації. Він необхідний для виявлення і вирішення виникаючих проблем раніше, ніж сморіду стануть дуже серйозними,  і може також використовуватися для стимулювання успішної діяльності.

Процес контролю складається з установки стандартів, зміни фактичне досягнутих результатів і проведення коректувань в тому випадку, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від встановлених стандартів.

Контроль - це критично важлива і доладна функція управління. Одна з найважливіших особливостей контролю, яку потрібно враховувати насамперед,   полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Кожний керівник,  незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків,  навіть якщо ніхто йому спеціально цього не доручав.

Контроль є найбільш фундаментальний елемент процесу управління. Ні планування,  ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати повністю у відриві від контролю. Дійсно, фактично всі сморіду є невід'ємними частинами загальної системи контролю в даній організації. Ця обставина стані більш зрозумілою після того, як мі познайомимося з трьома основними видами контролю: попереднім, поточним і заключним. За формою здійснення всі ці бач контролю схожї, оскільки мають одну і ту ж мету: сприяти тому, щоб результати,  що фактично отримуються були як можна ближче до необхідних. Розрізнюються сморіду тільки годиною здійснення.

Попередній контроль звичайно реалізовується в формі певної політики,  процедур і правил. Передусім він застосовується по відношенню до трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Поточний контроль здійснюється, коли робота вже йде і звичайно виготовляється у вигляді контролю роботи підлеглого його безпосереднім начальником. Заключний контроль здійснюється після того, як робота закінчена або закінчилося відведений для неї година.

Поточний і заключний контроль засновується на зворотних зв'язках. Керуючі системи в організаціях мають розімкнений зворотний зв'язок,  оскільки керівний працівник,  що є по відношенню до системи зовнішнім елементом,  може втручатися в її роботу, змінюючи і цілі системи,  і характер її роботи.

Процес контролю.

У процесі контролю є три чітко помітних етапу: вироблення стандартів і критеріїв,  зіставлення з ними реальних результатів і прийняття необхідних коректуючих дій. На шкіряному етапі реалізовується комплекс різних заходів.

Перший етап процесу контролю - це установка стандартів, тобто конкретних,  цілей, що піддаються вимірюванню,   що мають тимчасові кордони. Для управління необхідні стандарти в формі показників результативності об'єкта управління для всіх його ключових областей, які визначаються при плануванні.

На іншому етапі порівняння показників функціонування із заданими стандартами визначається масштаб допустимих відхилень. Відповідно до принципу виключення, тільки істотні відхилення від заданих стандартів повинні спричиняти спрацювання системи контролю, інакше вона стані неекономічною і нестійкою.

Наступний етап - вимірювання результатів - є звичайно самим важким і  любим. Порівнюючи виміряні результати із заданими стандартами, менеджер отримує можливість визначити,  які дії необхідно робити.

Такими діями можуть бути зміни деяких внутрішніх змінних системи,  зміна стандартів або невтручання в роботу системи.

ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК ПРИ КОНТРОЛІ

Керівництво найбільш ефективне в тих випадках, коли співробітників

інформують про досягнуті ними успіхи. Керівник, охочий добитися додаткових неординарних результатів, повинен точно встановити для себе, чого саме він чекає від співробітника, підказувати йому шляхи поліпшення його роботи, довіряти йому і допомагати, коли це потрібно. Персонал повинен бути наперед доведений до відома про намічені зміни, про причини змін і очікувані від них позитивні результати. Основа хорошого керівництва - опора на здібності старанність і  співробітників, стимулювання їх ініціативи в справі виконання планових завдань.

Група з розробки, впровадження і застосування стандартів, групи по забезпеченню конкурентоспроможності продукції на стадії науково-дослідних і конструкторсько-техноло­гічних робіт командну інформацію одержують безпосередньо від на­чальника. Результат її засто­сування спрямовується безпосередньо в зворотному напрямку, обми­наючи всі нижчі ступені структури і заступників начальника системи. Вона необхідна для впливу оперативного на хід виробництва. Узгоджені дії з підрозділами приводять до стабільності і ефективності роботи. При цьому слід створити механізм взаємин системи контролю виробничих процесів з службами та підрозділами підприємства, який базуватиметься на відповідальності кожної структурної одиниці за виготовлення якісної продукції.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10