Методичні вказівки для словотворчого аналізу (СА)

Для здійснення СА як загальновживаних слів, так і термінів з метою розкриття їх словотворчої структури і змісту необхідно враховувати таке:

1. Під терміном «словотвір» слід розуміти не історичний процес утворення слова, а його результат, тобто словотворчу структуру «готового» слова на сучасному етапі розвитку мови.

2. СА потрібно відрізняти від морфемного аналізу, який є лінійним виділенням мінімальних структурно-семантичних відрізків-сегментів. Здійснюючи морфемний аналіз слова, ми встановлюємо наявність морфем у слові, тобто його морфемний склад. При морфемному аналізі використовується один умовний знак (УЗ) - крапка або риска. Тому морфемний аналіз може використовуватися тільки при одно- чи двоморфемному складі слова, тобто при наявності двох основ, які функціонують самостійно.

Як уже відзначалося морфемний аналіз багатокомпонентних похідних основ не може розкрити ні структуру, ні семантику слова.

У таких випадках слід використовувати СА, який, на відміну від морфемного аналізу, є поступінчатим виділенням максимальних структурно-семантичних словотворчих компонентів (СК) і допомагає розкрити словотворчу структуру слова, а саме модель, за якою утворена та чи інша основа слова.

Для показу СК у складі похідних основ використовуються умовні знаки (УЗ):

1) // - перший ступінь членування на 2 максимальні словотворчі компоненти;

2) / - другий ступінь членування перших двох максимальних СК на наступні;

3) - переривчата коса лінія вказує на третій ступінь членування;

4) - хвиляста лінія вказує на четвертий ступінь членування;

5) - переривчаста лінія з крапкою вказує на п'ятий ступінь членування;

6) - переривчаста коса лінія з одним інтервалом використовується для репрезентації морфем у безафіксно-похідних основах.[5, с. 88]

Поняття валентності та словотворчої моделі

Словотворча потенція - категорія мови, яка відображає закладену в твірній основі здатність породжувати нові семантично і граматично залежні від неї слова. Словотворча потенція не визначає моделей побудови похідного слова. Вона містить лише загальні вказівки на те, які лексико-морфологічні розряди слів можуть бути утворені від слів одного лексико-морфологічного розряду. [4, c. 5]

Словотворча потенція як мовна категорія абстрактної можливості в мові виявляється у валентних властивостях основ, тобто в їх сполучуваності з певним набором афіксів. [4, c. 8]

Валентність основ визначається за похідними словами, що фактично існують в мові, які включені в тлумачні словники і в яких потенція постає в реалізованому виді. Пропоноване розмежування словотворчої потенції і словотворчої валентності як категорій мови і мовлення порушує довгострокову лінгвістичну традицію, за якою потенція і валентність трактуються як подібні явища: «В цілях відомої стандартизації термінології і виходячи з найбільш прийнятих в лінгвістиці визначень, - пише М.Д. Степанова, - в даній роботі ми використовуватимемо термін «валентність» в його широкому розумінні, тобто як сполучувальну здатність однорівневих одиниць мови (зважаючи на сукупність всіх їх властивостей); при цьому валентність ми розглядатимемо і як потенцію і як її реалізацію, тобто одночасно як чинник мови і як чинник мовлення» [ 4, c. 8; 16, c. 8]. Запропоноване вище визначення закономірно витікає із завдань статистичного аспекту синхронного словотворення, але воно не враховує відкритих можливостей, мова ж «це не тільки сукупність вже реалізованих форм і моделей, які належить вживати як такі (норма), але також і техніка, що дозволяє вийти за межі вже реалізованого, тобто «система можливостей». Отже, опис повинен враховувати відкриті можливості - все те, що є «продуктивним шаблоном», схему, за допомогою якої можна реалізувати те, що ще не існує як норма [ 4, с. 8; 9, c. 335].

Характеризуючись активною словотворчою валентністю, основа формує модель і вибирає ті афікси, які їй не протипоказані в силу Ії структурних, граматичних, семантичних та морфологічних властивостей. [4, c. 9]

Лінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові

Різні способи словотвору можна розподілити по двох загальних моделях виходячи з того, які маніпуляції проводяться над основою нульового ступеня деривату. Так, афіксація, словоскладення, подвоєння і різні типи повторів є розгортанням початкової одиниці, додаванням до ТО, морфеми, афіксації або іншої основи; навпаки, конверсія, реверсія і скорочення по суті є згортанням початкової одиниці. Моделі першого типу (розгортання початкової одиниці) називаються лінійними, другого (згортання початкової одиниці) - нелінійними.

Афіксація основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Афіксація - один з найпоширеніших способів словотвору, який є приєднанням афікса до ТО. При цьому афікси, префікси і суфікси можуть розрізнятися не тільки по місцю в слові, але і по ступеню самостійності. Суфікси, що оформляють слово як певну частину мови, тісніше пов'язані з основою (courage//ous, friend//ly, dicta//tion, etc.), тоді як префікси головним чином змінюють семантику слова і самостійніші лексично (anti//missile, post//war, dis//engage, etc.). Цікаво відзначити, що в німецькій лексикології прийнято відносити префіксацію до іншого словотворчого способу - словоскладення - із-за сильної лексикалізації. В той же час і ті та інші можуть внести до ПО новий лексичний відтінок (be//friend, hatt//er), і фактично відмінність полягає тільки в ступені продуктивності того або іншого афікса. Деякі суфікси історично сходять до кореневої морфеми, яка з часом втратила самостійність і тепер зустрічається тільки в похідних словах, об'єднуючи їх загальним додатковим смисломом. Така, наприклад, морфема -dom, словоформа староанглійського дієслова із значенням «робити», в сучасній мові присутня тільки як суфікс із значенням «Rank, condition, domain» або ТО збірних іменників (king//dom, earld//om, free//dom, official//dom, etc.). Продуктивні афікси в основному відносяться до одвічної англійської лексики (-fy, -er, -izer), непродуктивні - до запозиченої (-or, -ous), але і ті та інші легко взаємодіють і з одвічними, і із запозиченими основами. Наприклад, в anti//missile сполучені запозичена основа і суфікс, в outdazzle обидва компоненти одвічні, в beauti//ful запозичена основа поєднується з одвічним суфіксом, а в re//read, навпаки, запозичений префікс і одвічна основа. Результат словотворчого процесу при афіксації - ПО (derived word). [4, с. 36]

Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Цей спосіб творення нових слів може бути переданий формулою «основа слова + основа слова», внаслідок чого утворюється складне слово (compound word). Складанню можуть піддатися прості основи, наприклад: SN+SN cow//boy, space//ship, SA+SN black//board, etc., а також проста основа і ПО, наприклад: SN+SN pen//holder, match//maker, baby//sitter. Спосіб з'єднання основ може бути нейтральним, коли обидві основи іменнтків з'єднуються, наприклад: eye//brow, sun//rise, school//girl, або за допомогою сполучного елементу, наприклад: hand//icraft, trade//sman, mother//of//pear. Складне слово звичайне цільнооформлене і його граматична характеристика залежить від другого компоненту. Наприклад, при однотипності структури слів white//wash і black//board вони належать до різних частин мови, оскільки їх другі компоненти є відповідно дієсловом і іменником. Проте бувають і складні слова, на перший погляд утворені по тій же моделі, в яких граматична характеристика другого компоненту не відповідає загальній характеристиці. Наприклад, в слові bare//foot другий компонент очевидний іменник, але в цілому слово є прислівник. Тут, очевидно, присутня десемантизація другої основи до ступеня, в якому вона сприймається як суфікс. Ймовірно, подібні випадки варто розглядати як проміжні між афіксацією і словоскладанням. [4, с. 36]

Дуже часто словоскладання виступає як засіб створення ТО для подальшого процесу словотворення. Отримана цим способом основа піддається конверсії, реверсії або афіксації, внаслідок чого виникає нове, похідне слово, наприклад: 1) SN<SV black//list - to black//list; day//dream - to day//dream; stage//manager - to stage//manage; baby//sitter - to baby//sit; 2) SN<SV<SA honey//moon - to honey//moon - honey//mooner; etc.). [4, c. 36]

Розмежування складних слів і словосполучень

Дуже продуктивними в сучасній англійській мові є утворення типу make up, тобто поєднання, що складаються з повнозначної основи і неповнозначного другого компоненту. Оскільки таке поєднання має, як правило, загальний наголос і часто пишеться разом або через дефіс, воно володіє цільнооформленістю і може трактуватися як слово, а не як словосполучення. Неясним, проте, залишається питання про другий компонент, неповнозначність якого ставить його в положення між основою і афіксом. Наприклад, в слові teach//in другий компонент ближче до афіксів, оскільки його семантика явно ослаблена в порівнянні з першим, а в слові get-together обидва компоненти семантично рівноправні. У такому разі, не дивлячись на структурну однотипність обох прикладів, можна говорити про те, що подібні утворення відносяться або до похідних, або до складних слів залежно від семантичної наповненості другого словотворчого компоненту.

У ряді робіт ці слова носять найменування складно-похідних слів (derivational compounds) разом з утвореннями типу forget-me-not, що з'явилися в мові в результаті ізоляції синтаксичних словосполучень. Синтаксичний зсув приводить до компресії сенсу, внаслідок чого і з'являється складне (складнопохідне) слово. У мові зустрічаються оказиційні (випадкові) (одиничні, утворені «для даного випадку») слова, що з'явилися на базі цілого речення, наприклад I-am-no-that-kind-of-girl або this modem behind-the-ears-nonsense.

Як і раніше, спірним залишається питання про статус утворень типу by heart або at large, що не володіють формальною цільнооформленістю, але поза сумнівом є єдиними за семантикою. Очевидно, що ТО, які володіють ідіоматичністю, займають особливе місце в словотворчій системі і потребують окремого опису. [4, c. 37]

Нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові

Реверсія основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Реверсія - це укорочення основи, з подальшою зміною парадигми, а також граматичного та лексичного значення слова. [4, с. 37]

Нелінійність реверсії, або зворотного словотворення (back formation), виражається перш за все у вельми відносній регулярності моделі. На відміну від моделей лінійних, таких, що розгортають первинний елемент, реверсія як би укорочує основу, відсікаючи те, що представляється суфіксом. Дуже велику роль в цій словотворчій моделі грає аналогія - заповнення нібито бракуючого члена якоїсь пари. Так, у ряді аналогічних суфіксальних утворень типу write - writ//er; work - work//er; pain - paint//er з'являється нова пара burgle - burglar. Процес словотворення в цій парі йде, проте, у зворотному напрямі: від основи burgl//ar відсікається елемент, що усвідомлюється як суфікс, і з'являється дієслово burgle, по аналогії з іншими парами ряду (те, що в даному випадку ми маємо справу з процесом саме реверсії, підтверджує і наявність в мові виразу з тим же значенням: commit burglary). Іноді «афікс» відсікається від другої основи складного слова, як в flight//test з fligh-test//ing або baby//sit з baby/sitting. Дія помилкової аналогії особливо чітко видна на прикладі утворення дієслова lase, де «афікс», що відсікається, насправді є частиною абревіатури laser (light amplification of stimulated emission of radiation). В результаті реверсії, як і в результаті афіксації, з'являється похідне слово, оскільки в даному процесі словотворення використовується одна основа, а загальна модель цього способу може бути представлена як «основа - "квазі-аффікс"». [4, c. 37-38]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6