Лексичне значення фразеологізму та його граматичні категорії створюють склад його (на відміну від його форми), з якими зв'язується лексико-граматична характеристика фразеологізму, тобто віднесеність його до певного розряду.

Отже, фразеологізми - це не лише сталі вирази, це засіб для вивчення культури народу, які характеризуються певними ознаками та поділяються на різні групи на основі лише їм властивих відмінностей. Це непроникні вирази, котрі відтворюються у мові цілими та потребують подальшого вивчення, адже в сучасному мовознавстві не існує єдиного визначення щодо сутності фразеологізму як мовної одиниці.

1.3 Лексико-граматична структура сталих виразів

В основі класифікації російських фразеологічних одиниць лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення немотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти).

Фразеологічні єдності - тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).

Фразеологічні сполучення - це такі стійкі мовні звороти, які не є “безумовними семантичними одиницями”, оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).

Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип - фразеологічні вирази, що об'єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися - в ліс не ходити.

Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне “Словник лінгвістичних термінів” (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так - стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.

Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць надзвичайно різноманітна. Проте слова в них пов'язані за правилами граматики й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень слів.

В сучасному мовознавстві академіком В. В. Виноградовим була досить детально розроблена класифікація граматичної структури фразеологічних одиниць. До числа основних типів сталих виразів належать наступні:

1. Фразеологічні одиниці зі структурою речення. Вони мають у своєму складі компоненти, котрі співвідносяться як підмет та присудок (+ другорядні члени речення): One wouldn't say boo to a goose, one wouldn't hurt a fly (мухи не образить). Як правило, фразеологічні одиниці, утворені за зраком складних речень, є прислів'ями: All is fish that comes to his net (він в усьому шукає користь), fish and visitors smell in three days (риба та гості псуються через три дні, не слід зловживати гостинністю), every white has its black, and every sweet - its sour (даремно й чиряк не вискочить, все має свою причину), experience keeps a dear, but fools learn in no other (досвід дається дорого, але дурнів нічим іншим не навчиш);

2)Фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення:

Дієслівні ФО

Дієслівні ФО володіють узагальненою семантикою процесуальної ознаки, об'єктивованою в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, особи, часу. У реченні дієслівні ФО виконують синтаксичну функцію присудка та поділяються на наступні підкласи:

1. Найчисельніший підклас становлять ФО зі структурою дієслово+іменник. Take the bit and the bullet (змиритися з приниженнями заради особистої користі), bear the cap and bells (робити із себе шута), to see the elephant (здобути життєвий досвід), to play the bear (грубо поводитися), to raise/wake snakes (розпочати сварку), to smell a rat (почуяти недобре, відчути нечесну гру).

До цього ж підкласу відноситься підвид фразеологізмів з препозитивним розширенням іменника присвійним займенником: дієслово+присвійний займенник+іменник quarrel with one's bread and butter (діяти не для своєї користі, а проти неї), to cook somebody's goose (зруйнувати чиїсь плани), eat one's cake and have it (намагатися поєднати непоєднуване), eat somebody's bread and salt (бути чиїмось гостем).

2. Підклас дієслово+прикметник+іменник, постійним компонентом яких є прикметник:

to beat a dead horse (даремно витрачати зусилля), make buckle and tongue meet (зводити кінці з кінцями), to back the wrong horse (зробити поганий вибір).

3. Підклас дієслово+іменник+прийменник+іменник: take the bull by the horns (взяти бика за роги), to let the cat out of the bag (видати секрет).

Також сюди відносимо ФО, розширені за рахунок прикметників чи присвійних займенників:

To help a lame dog over a stile (допомогти комусь в біді), to have bats in one's belfry (бути не при своєму розумі, не всі дома).

4. Підклас дієслово+іменник+іменник: To die a dog's death (померти, як собака).

5. Підклас дієслово+підрядний сполучник+дієслово: підрядні сполучник у даній схемі вживається «like/as», як, ніби. Тo run like a deer/hare/rabbit (втікати як олень, заєць, кріль), to grin like a Cheshire cat (сміятися як Чеширський кіт).

6. Підклас дієслово+сурядний сполучник and+дієслово, а також складні ФО зі структурою дієслово+іменник+ сурядний сполучник and+дієслово+іменник із розширенням іменників: To give a dog a bad name and hang him (дурна слава пристає намертво), to run with the hare and hunt with the hounds (служити і вашим і нашим, вести подвійну гру), to strain at a gnat and swallow a camel (звертати увагу на дрібниці і не помічати головного).

Цей список доповнюється й іншими структурами на зразок дієслово+прийменник+іменник; дієслово+іменник+прислівник; дієслово+іменник+прийменник та ін.

Субстантивні ФО

Субстантивними називаються ФО з узагальнено-предметною семантикою, об\'єктивованою в граматичних категоріях роду, числа та відмінка. У реченні субстантивні ФО виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка.

Виділяються такі підкласи субстантивних ФО:

1. ФО зі структурою прикметник+іменник і атрибутивним зв'язком між компонентами: An early bird (рання пташка), a lazy/dirty/big dog (ледащо, наволоч, велика собака), a fat cat (жирний кіт, багата людина), a white elephant (білий слон, контракт, у якому прибуток набагато перевищить очікувані результати).

2. Підклас іменник+іменник. An animal spirit (життєрадісність), a publicity hound (любитель самореклами).

3. Підклас іменник+прийменник+іменник з можливим розширенням за рахунок прикметників: A wolf in sheep's clothing (вовк в овечій шкурі), a jackdaw in peacock's feathers (ворона з крилами павича) (іменник+прийменник+іменник+іменник), a cuckoo in the nest (небажаний гість), a beggar on horseback (вискочень, вискочка).

4. Підклас дієприкметник+іменник: A lost sheep (людина, котра збилася з істинного путі), a willing horse (роботяга). Також можливі й інші конструкції.

Ад'єктивні ФО

Ад'єктивними називаються ФО, яким притаманне категоріальне значення атрибутивності, здатність виражати статичну ознаку предметів. У реченні вони виконують функції неузгодженого означення або іменної частини складеного присудка. ФО, які мають у складі підрядний сполучник as (прикметник є стрижневим елементом, а іменник - елементом залежним): (as) greedy as a wolf (жадібний як вовк), (as)weak as a cat (зовсім безсилий), (as)cross as a bear (сердитий мов звір), (as) slippery as an eel (голими руками не візьмеш, верткий), (as) close as an oyster (німий як риба), (as) cheerful as a lark (веселий як жайворонок).

За ступенем структурно-семантичної спаяності можна виділити дві групи фразеологізмів : неподільні словосполучення і розкладні щодо змісту усталені звороти .

Значення частини неподільних фразеологізмів не мотивується значенням складників-слів( за вухом не свербить, на гарячому зловити ,дати гарбуза), значення інших безпосередньо пов'язане із семантикою слів, що входять до їх складу (мозолити язика, знати пальці). Деякі неподільні фразеологічні одиниці характеризуються наявністю застарілих ,не вживаних у сучасній літературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живого синтаксичного зв'язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити з пантелику ; от тобі й на , пиши пропало.

Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів . що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншими словами або являють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуваних слів. Сюди належать і приказки ,прислів'я , афоризми. Наприклад: зачепити честь(самолюбство ,гордість, інтереси ); порушити питання (справу); охопити оком (поглядом ,зором); сльозами горю не поможеш.

Отже, фразеологічні одиниці поділяються на групи на основі певних ознак. Тому існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць: класифікація на основі структурно-граматичної організації та семантична класифікація. У свою чергу, за граматичною структурою сталі вирази бувають дієслівними, субстантивними, ад'єктивними та адвербіальними. Клас дієслівних сталих виразів вважається найчисельнішим.

1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць

Метод представляє собою певний підхід до явища, котре вивчається, певний комплекс положень, наукових та чисто технічних прийомів, застосування котрих дає можливість вивчити дане явище. Тому метод завжди є системою.

Фразеологізми - значно складніші утворення, ніж слова. Особливості фразеологізмів, їх відмінності від перемінних словосполучень, аналіз типів їх значень, структури, залежності компонентів, узуального та окказіонального вживання потребують особливих методів вивчення. Зважаючи на багатогранність фразеології жоден окремий метод не може претендувати на монопольне положення. Але який би спеціальний метод не використовував фразеолог, він використовує загальні положення діалектичного методу, принципи котрого конкретизуються у сфері фразеології. Особлива увагу звертається на протиріччя об'єкта, котрі представляють собою рухому силу його розвитку.

Метод вивчення фразеологічної одиниці запропонувала Н. Н. Амосова [2; с.71-72]. Вона розробила контекстологічний метод вивчення фразеологізмів. Основні принципи цього методу мають лягти в основу будь-якого методу вивчення фразеології: максимальна об'єктивність в розгляді явищ, котрі вивчаються, необхідність врахування специфіки мови, котра вивчається, вивчення фразеологічних одиниць в умовах їх речового вжитку, з'ясування характеру участі лексичних значень слів в здійсненні даним словосполученням номінації, вивчення контекстуальної взаємодії слів в їх сполученнях та структури даного словосполучення.

Кроком вперед у методології вивчення фразеологічних одиниць є варіаційний метод, запропонований Архангельським [4]. Особливостями даного методу є наступні:

1. комплексне вивчення особливостей компонентів фразеологічних одиниць, виокремлення фразеологічного рівня мовної структури, увага, котру автор приділяє постійним і перемінним компонентам фразеологічних одиниць;

2. підхід до фразеології як до системи та вивчення реальних варіцій фразеологічних одиниць, котрі спостерігаються в конкретних актах комунікації в певний хронологічний період;

3. виокремлення фразеологічного значення як особливої лінгвістичної категорії.

Необхідно відмітити переваги варіаційного методу, котрі видно навіть з простого перерахунку його характерних особливостей.

Метод фразеологічного аналізу являється методом синхронного дослідження в статиці та допускає притягнення історичних даних у випадку необхідності.

Даний метод припускає виділення істотних ознак плану змісту і плану вираження, що дозволяє перейти від субстанції до форми та визначає межі між різними класами фразеологізмів.

Цей метод передбачає підхід до фразеології як до асиметричної мовної системи, котра являє собою єдність субстанції, структури та функцій, а також припускає вивчення фразеологізмів в їх мовленнєвому узуальному та акказіональному вжитку в різноманітних контекстах, без чого специфіка фразеологізмів не може бути повністю виявлена.

За допомогою фразеологічного методу аналізуються різноманітні аспекти фразеології, що дає можливість вивчити фразеологічний фонд англійської мови в усій його багатогранності. Нижче приводяться найважливіші аспекти вивчення фразеології:

1. виокремлення фразеологізмів за допомогою показників їх сталості та установка показників різноманітних ступенів сталості;

2. підхід до фразеологічної сталості як до явища комплексного: вивчення сталості використання фразеологізмів, сталості їх значення, лексичного складу, морфологічної та синтаксичної сталості, а також неможливість утворення фразеологізмів за структурно-семантичною моделлю перемінного складу слів. Розгляд сталості ідіоматизмів як відправної точки для вивчення сталості фразеологізмів других типів. Установка різнооформленості фразеологізмів згідно з висунутими узуальними та оказіональними показниками різнооформленості;

3. відмежування фразеологізмів від складних слів, змінних сполучень слів та індивідуально-авторських зворотів - цитат та утворень проміжного характеру;

4. аналіз системних зв'язків у сфері фразеології (ієрархічність, синонімія, антонімія);

5. виокремлення сем у фразеологічному значенні;

6. структурно-семантична класифікація фразеологізмів згідно висунутим параметрам сталості;

7. виокремлення залежності компонентів, виходячи з їх лексичної або семантичної або тільки лексичної інваріантності;

8. виокремлення різноманітних способів фразоутворення;

9. аналіз модельованості-немодельованості;

10. контекстуальний аналіз узуального та оказіонального використання фразеологічної одиниці;

11. виокремлення різноманітних типів дистрибуції фразеологізмів.

Інтерпретація суті сталих виразів неможлива без аналізу їх семантичної структури, знання їх семантичних особливостей та ознак. Визначити ці особливості можна з точки зору теорії семантичних полів.

У сучасній лінгвістиці для семантичного поля постулюється наявність інтегральної семантичної ознаки, котра поєднує всі одиниці поля і зазвичай виражається архілексемою [35; 38].

Отже, до питання вивчення фразеологізмів можна і потрібно підходити з різних сторін, щоб якнайповніше розкрити питання сутності фразеологічної одиниці.

Розділ ІІ. Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7