.
В англійській мові одним із засобів прагматичного неузгодження є досить численні випадки транспонування іллокутивної сили лайливих вигукових висловлень у мовленнєві акти, що виражають позитивні емоції (By hell, I think that's a good literary expression).
Здатність вигукових висловлень вступати у відношення прагматичного узгодження або неузгодження з іншими частинами висловлення має істотне значення з точки зору закономірностей організації міжособистісного спілкування.
Співучасть комунікантів у єдиному процесі демонстрації смислів і їхньої інтерпретації враховує не тільки комунікативно-прагматичні типи висловлень (привітання - прощання, прохан-ня - обіцянка/відмова тощо), але й інтеракціональні ходи учасників повідомлення, що здійсню-ються ними з метою досягнення певної мети спілкування. Залежно від характеру інтеракціо-нальних ходів виділяються типи міжособистісного спілкування, а їхня послідовність визначає характер спілкування - кооперативний чи конфліктний. З цієї точки зору важливу роль відіграють прагматичне узгодження або неузгодження вигукових висловлень з одиницями одного чи різних інтеракціональних ходів. Як правило, спілкування починається з вигукового висловлення-приві-тання, яке має кооперативний характер, за ним йде етикетне питання про стан справ і відповідь на нього: How are you? - Very well. How is it with you? - All right. Значну роль у початку мовленнєвої взаємодії відіграють мовленнєві акти рекомендації та відповіді на неї, подяки, прощання тощо. Інтеракціональне узгодження вигукових висловлень характерне для мовленнєвого етикету, для вираження згоди/незгоди тощо. Інтеракціональне неузгодження менш характерне для спілкування і спостерігається під час невиконання очікуваного інтеракціонального ходу або заміни його на ініціативний: “Thanks,” snarled Ron, scratching out the offending sentences. - “Sorry, I only -“.
Висновок по другому розділу
Вигуки з контекстуально-обумовленим значенням, виражаючи майже увесь спектр людських емоцій, поділяються на дві великі групи: 1. Вигуки, що виражають позитивні емоції і 2. Вигуки, що виражають негативні емоції.
Вигукам властиві прагматичні відношення, характерні й для інших повнозначних слів. Вони можуть утворювати прагмасемантичні ряди, а також антонімічні пари. Для них особливо характерна внутрішньослівна антонімія, тобто енантіосемія.
Однією з важливих особливостей вигуків англійської мови є їхня здатність до прагматичного варіювання, що пов'язане з потенційною й синхронною прагматич-ною багатозначністю вигуків. Прагматичне варіювання відбувається в результаті прагматичного транспонування вигуків, тобто пов'язане з реалізацією функції, що є для них первинною.
Важливу роль у мовленні виконують вигуки-експресиви, що є складовою частиною експресивних мовленнєвих актів, які, виражаючи емоційний стан, вклю-чають формули соціального етикету. Мовленнєвий етикет диктує норми мовлен-нєвої поведінки.
Серед формул мовленнєвого етикету виділяються:
1. Вигуки-привітання.
2. Вигуки-привертання уваги.
3. Вигуки-заповнювачі пауз.
4. Вигуки-прощання.
5. Вигуки-вибачення.
6. Вигуки-подяка.
7. Окремою групою є висловлення з іллокутивною силою привітання.
Розділ ІІІ. Англійські вигуки та їх українські еквіваленти
Проф. Бархударов Л. С. визначає переклад як “процес заміни мовленнєвого твору (тексту ) на одній мові мовленнєвим твором (текстом) на іншій мові при збереженні незмінного плану змісту“ . Це значить, що при перекладі відбувається заміна одиниць мови, але зберігаються незмінним план змісту, тобто передана текстом інформація Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. - 1997. - №2. - С.49-51.
.
Завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу комунікативну установку автора, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу.
У працях вітчизняних і зарубіжних учених вигуки розглядаю-ться як незмінні слова, позбавлені інтелектуального змісту, тобто ле-ксичного й граматичного значень. У зв'язку з цим виникають питан-ня про те, чи кваліфікувати вигук як мовний знак Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 65.
.
Зрозуміло, що переклад вигуків викликає труднощі. Але при цьому важливо вказати на псевдо (фальшиву) і безеківалентність, тобто вдавану відсутність еквівалентів в мові перекладу.
Наприклад:
His father, alas, is no better. - Його батькові, на жаль, не легше.
Оh! How you frightened me. - Ах! Як ви мене перелякали.
Well! What do you think of it? - Ну! Що ви про це думаєте?
Звуконаслідувальні слова, які виконують функції вигуків і які умовно відтворюють звучання, супро-воджуючи дії та фізіологічні акти людини, якщо вони є вираженням відчуттів та почуттів, мають еквіваленти в англійській та українській мовах, наприклад: Ha! ha! ha! - "ха-ха-ха!".
Деякі вигуки, маючи вузьке значення й завжди виражаючи одні й ті ж почуття або волевиявлення, можуть асоціюватися з відповід-ними поняттями. Наприклад, вигук "фу" пов'язаний із поняттям огидності, вигук "hush" - "тсс" - з поняттям тиші. Інші вигуки, маючи більш загальне, широке значення, не викликають асоціацій із поняттями. Важко було б сказати, з якими поняттями пов'язані вигуки англ."ah!", "oh!", "eh"! - укр."ах", "ох", "ай", оскільки їх значення визначається контекстом. Головну роль при перекладі відіграють контекст і орієнтація перекладача.
Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків - це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968. - С. 65.
.
вигуки
|
приклади
|
|
емоційні
|
Англ.:
ah, oh, alas, eh, heigh
Укр.:
о! на! ой! ех! овва! от тобі і на!
|
|
спонукальні
|
Англ.:
come on! shake a leg! hush-a-bye-bye!
Укр.:
агов! гей! геть! киць- киць! тпру!
|
|
етикету
|
Англ.:
good afternoon/day/evening/morning; hello, hi, how do you do
thank you/thanks, ta, you shouldn't have
Укр.:
прощай, спасибі, перепрошую добридень, будьте ласкаві! дякую! ласкаво просимо! добраніч! будь ласка! на все добре!
|
|
звуконаслідувальні
|
Англ.:
Ha! ha! ha!
Укр.:
ха-ха-ха!
гав-гав! кукаріку! хрясь! цок-цок!
|
|
вигуки
|
приклади
|
|
первинні
|
Англ.:
bah, chut, ouch, tut
Укр.:
ох! а! е! ой! ох! га! пхе! гей! ану!
|
|
похідні
|
Англ.:
cool! bet! damn! greetings! indeed!
my God! blast it! see you! good egg!
catch me doing that!
Укр.:
гвалт! леле! боже! лихо! отакої! от тобі і маєш! матінко моя рідна!
боронь боже!
рятуйте! жах! бувай!
|
|
|
Вигукові сполучення і вигу-ки, що мають предикативну структуру з експресивним переосмис-леним значенням компонентів, які постійно або варіантно-постійно залежні, мають наступні еквіваленти в українській мові, напр.:
all aboard! «посадка закінчена»;
atta boy! «Молодець!»;
by George (Gad, Gar, Gosh,; ginger, gravy, jingo, nails, wound!) «їй-богу!»;
call the question! «до діла!»;
dod burn (dern, drat, gast, rot!) «хай йому біс!»;
done with you! «домовилися, по руках!»,
don't be a goose! «не будь дурний!»;
don't loose your sleep over it! «хай вас це не турбує»;
do tell! «оце так!»;
down with! «геть!»;
dry up! «мов-чати!»;
easy all! «припинити гребти, суши весла!»;
easy does it! «тихіше їдеш -- далі будеш»;
fain І! «цур я!»;
fair and softly! «тихіше, легше!»;
fair do's! «цур пополам!»;
fie for shame! «як вам не соромно!»;
fire away «розказуй!»;
God damn! «хай йому чорт!»;
go to blazes (Bath, hell, thunder, pot, the deuce, Halifax, Putney і т. п.) «забирайся геть!»;
hear! hear! «вірно!»;
heart alive! «не може бути!»;
up with! «хай живе»;
beat it «втікати» і «тікаймо!»;
cast anchor «залишатися, осісти» і «кидай якір, стій!»;
catch it hot «бути покараним» і «тримай!, одержуй!, маєш!»;
hold up «пограбування бан-ку» і «грабують!» тощо.
Висновок по третьому розділу
Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків - це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів .
Аналіз репрезентації одного і того ж поняття в різних мовах дозволяє виявити національну специфіку мовних систем.
Вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням становлять такий прошарок, до складу якого входять вигуки з дифузними функціями. Вони співвідносяться переважно з прагматичним суб'єктом (мовцем), виражають його емоції й почуття, реакції на зміст висловлення, на те, що відбувається, тобто є адресантно-орієнтованими.
Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків - це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів.
Висновки
Вигук - це мовний знак, незмінне за формою слово, ізольоване в реченні знаками пунктуації, яке самостійно утворює цілу фразу, не поєднуючись з іншими реченнями (фразами); позбавлений номінативної функції (у деяких випадках - і понятійного змісту); наділений загальнозрозумілим значенням (це контекст на письмі й інтонація в усному мовленні); служить для вираження волевиявлень та живої емоційної реакції на поведінку співрозмовника або навколишню дійсність; його динамізм і експресивність виявляються в діалектичній єдності почуттєвого та інтелектуального; як особливий розряд слів, вигук - на відміну від інших частин мови - характеризується відсутністю спеціальних граматичних показників.
Вигуки англійської мови є особливим розрядом мовленнєвих знаків. Вони становлять мовну універсалію, оскільки є граматичною категорією, властивою більшості мов світу. Вигуки безпосередньо пов'язані з прагматичною інформацією, тобто комунікативність у них висувається на перший план, тому що семантика більшості вигуків виявляється в процесі комунікації.
Вигукові словосполучення і речення характеризуються семантичною неподіль-ністю, становлять цілісну одиницю, незважаючи на складений характер і навіть роздільнооформленість. Всі вони можуть бути самостійними висловленнями, що й об'єднує їх з вигуками.
Вигуки функціонують а) у контексті експресивних мовленнєвих актів, до яких належать акти привітання й прощання, вдячності, вибачення й відповіді на них, благопобажання, тости; б) у кон-тексті директивних мовленнєвих актів, у яких міститься вимога тиші, підкорення, вислови, що по-бутують у професійних жаргонах, і одиниці, що використовуються для впливу на дітей та тварин. Первісні прагматичні значення цих висловлень зумовлюють прагматичні значення вигуків.
Як істотний компонент мовленнєвого спілкування вигуки використовуються для вираження суб'єктивно-модальних значень, різних емоційних реакцій, акцентування, посилення чи інтенсивності. Вони зрозумілі кожному членові мовного колективу й належать до метакомунікативних засобів мови.
Вигуки належать до діалогічного мовлення, вживаються, як правило, в умовах неофіційного спілкування. Їх вибір адресантом залежить від ситуативності, емоційності мовлення, теми, інтелектуального рівня співрозмовників.
Вигуки, виходячи із загальномовних значень і значень, які реалізуються тільки в контексті, поділяються на вигуки з конвенційно-обумовленим і контекстуально-обумовленим прагматичними значеннями.
Вигуки з конвенційно-обумовленим прагматичними значеннями мають загальномовні зна-чення. Вони притаманні вигукам, семантичні функції яких спеціалізовані, тобто однозначні. Вони об'єднуються спільним прагматичним значенням, утворюють прагмасемантичні ряди, тобто ряди вигуків, що перебувають між собою у відносинах семантичної тотожності, але відрізняються сферами й умовами вживання.
Список використаних джерел
1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1959.
2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М., 1975.
3. Блох М. Я. Теоретическая грамматика английского языка. - М.: Высш. школа, 1983. - 383 с.
4. Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. - 1997. - №2. - С.49-51.
5. Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка. М., 1960.
6. Гинзбург Р. З., Хидекель С. С., Князева Г. Ю. Лексикология английского языка: Учебник - М.: Высш. школа, 1979.
7. Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1981. - 285 с.
8. Ильиш Б. А. Строй современного английского языка. - Л.: Просвещение, 1971. - 364 с.
9. Иофик Л. Л. и др. Хрестоматия по теоретической грамматике английского языка. - Л.: Просвещение, 1981. - 223 с.
10. Ковалик І. І., Cамійленко С. П. Загальне мовознавство. - Київ: Вища школа, 1985.
11. Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968.
12. Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. - К.: Логос, 1997. - С. 43-48.
13. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. - Київ: Академія, 1999.
14. Кошевая И. Г. Теоретическая грамматика английского языка. - М.: Просвещение, 1982. - 336 с.
15. Кошевая И. Г. Грамматический строй современного английского языка. - М.: Просвещение, 1967. - 284 с.
16. Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. - М.: Высшая школа, 1985.
17. Мороховская Э. Я. Основы теоретической грамматики английского языка. - К: Вища школа, 1984. - 287 с.
18. Раєвська Н. М. Лексикологія англійської мови. - Київ: Вища школа, 1979.
19. Теоретическая грамматика английского языка. - Л., 1983
20. Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода. М.: Высшая школа, 1968.
21. Хидекель С. С., Гинзбург Р. З., Князева Г. Ю., Санкина А. А. Английская лексикология в выдержках и извлечениях. - Л.: Просвещение, 1969.
22. Швейцер А. Д. Литературный английский язык в США и Англии. - М.: Наука, 1971.
23. Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука, 1988.
24. Arnold I. V. The English word. - M.: Higher school publishing house, 1973.
25. Clark H. H. Using language. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
26. Ganshina M. A., Vasilevskaya N. M. English Grammar. - M., 1964.
27. Irtenyeva N. F., Barsova O. M. Theoretical English Grammar. - M., 1969.
28. Khaimovich B. S., Rogovskaya B. I. A Course in English Grammar.- M., 1967.
29. Rayevska N. Modern English Grammar. K, 1967. - 194 p.
Словники
1. Англо-український словник /Укладачі: Н.М Биховець, І.І. Борисеко. За редакцією Ю.О. Жлуктенка. - К.: Феміна, 1995. - 696 с.
2. Ахманова О. С. Словарь справочник лингвистических терминов. Изд. 2-е, стереотип. - М.: Сов. энциклопедия, 1969.
3.Longman Dictionary of Сontemporary English. - Barcelona: Longman dictionaries, 1995.
Array
Страницы: 1, 2, 3
|