Похідна - одиниця, що відбиває в особливій формі завершений словотворчий процес і яка як результат даного процесу проявляє залежність і від джерела її породження, і від специфіки протікання самого цього процесу.

Нове похідне, породжене в акті словотвору й апробоване потім суспільством, як і всяке нове слово, виступає як результат узагальнено-розумової діяльності людини, продукт осмислення особливостей називаного предмета, результат виділення однієї ознаки з багатьох і, отже, результат абстракції. У закріпленні однієї ознаки номінацією предмета відбивається важлива сторона класифікаційно-пізнавальної діяльності людини.

Словотворчі моделі, побудовані при участі афіксів, відрізняються звичайно за своїм значенням від тих, які з'являються в ході словоскладання або абревіації.

Афіксація менш зв'язана зі згортанням і семантичною компресією висловлень, чим словоскладання; словоскладання проявляє залежність від того, наскільки велик або, навпаки, незначний ступінь відхилення композита від його мотивуючої синтаксичної конструкції. Граничним випадком цього роду є, очевидно, деякі типи складноскорочених слів. Але ступінь розбіжності між виробляючими й похідними одиницями аж ніяк не байдужна для семантичної виразності слова і його значеннєвої прозорості. Префіксація не так змінює семантику вихідного слова, як суфіксація, а, отже, і ономасіологічні наслідки обраної формальної операції повинні виявитися нетотожними.

При афіксації відбувається або включення вихідного знака в клас знаків, позначуваний афіксом, або уточнення цього знака по цілком певним параметрам. Перше властиво суфіксації, друге - префіксації. У сучасній англійській мові, наприклад, суфікси іменників можуть бути розділені на дві групи - одна з них включає вихідні основи в клас актантів, інша - у клас абстрактних іменників зі значенням опредмечених станів, якостей, властивостей і т.п. Додаванням суфіксів з першої групи досягається віднесення мотивуючої основи до числа актантів - як діючих осіб, так і знарядь, інструментів дії, без формального розрізнення цих розрядів і при частому сполученні в одному найменуванні зазначених значень (типу a speaker 'диктор' і 'гучномовець'). При утворенні найменувань діючої особи або одушевленого актанта значення похідного близько буквальному й варіює в тих межах, які я описала вище: reader 'той, хто читає', swimmer 'той, хто плаває', roller 'той, хто качається' та ін. Навпроти, спеціалізація значень і часткова ідіоматизація більше звичайні при утворенні назв, що позначають прилади, пристосування та ін., чим при утворенні справжніх nomina agentis, порівн. to knock 'стукати' - a knocker 'дверний молоток', to roll 'катати' - roller 'роллер', 'валик', to radiate 'випромінювати' - radiator 'радіатор' і т.п.

Функція суфіксів другої групи так само полягає у вказівці на входження в особливий клас слів, причому й тут суфікс виступає в якості ономасіологічного базису найменувань, а основа - у якості ономасіологічної ознаки [13], тобто величини змінної. Приєднавши суфікс -ry до основи агентивного змісту, ми одержимо ономасіологічну структуру nomina collectiva, тобто значення “збірне поняття”, а основа відповістить на запитання про те, яке воно конкретно й з кого складене ( merchantry 'купецтво', Danishry 'датчани'; порівн. також rosary 'розарій ', shrubbery 'чагарник' і т.д.). таким чином, формальна операція по додатку суфікса веде до ототожнення даного предмета, явища й т.п. по його класовій приналежності. Додаток префіксів веде звичайно до інших наслідків, тому що ономасіологічним базисом найменування є основа, префікс же вказує на змінну ознаку позначуваного. Префікс не стільки класифікує, скільки уточнює вихідний знак, обмежуючи його в локативному або тимчасовому відношенні або ж сприяючи його оцінці. Так, префікс anti- свідчить не стільки про те, що похідні, побудовані з його участю, входять у який-небудь особливий клас “негативних явищ”; його функція - модифікувати вихідну основу, додавши їй значення протилежності, зворотної спрямованості проти чого-небудь і т.д. порівн. anti-hero (який все-таки різновид героя), anti-matter (який все-таки якийсь різновид речовини) і т.п. У ході префіксації, отже, створюються такі структури, які зв'язані зі спеціалізацією або специфікацією вихідної структури, причому звичайно в локативному, хронологічному або оцінному відношенні. Суфікси здійснюють операцію по включенню в певний клас, префікси - по уточненню границь названого предмета, явища, процесу й т.п.

Словоскладання приводить до виникнення похідних з іншими ономасіологічними структурами . Сполученням двох і більше повнозначних одиниць досягається нове найменування, конкретний зміст якого впізнається по встановленню відносин між знаками, що сполучаються. У найпростіших випадках ці відносини є атрибутивними, родо-видовими, але ще граматисти древньої Індії вказували на розмаїтість зв'язків усередині композита, схованих за однією й тією же формою.

Суфіксація й додаток суфікса приводить до того, що нове похідне ідентифікується по його входженню в певний клас або розряд явищ, префіксація й додаток префікса ведуть до того, що нове найменування виникає в результаті переосмислення старого і його уточнення новими локативними, тимчасовими або оцінними характеристиками. Словоскладання, однак, полягає в ідентифікації нового предмета, процесу й т.п. по їх частому, індивідуальному, що конкретизує ознаці. Англ. to handshake - це все-таки трясти, причому трясти тільки один конкретний об'єкт - руку; нім. Schwarzweissmalerei - це насамперед Malerei, індивідуальною і тому відмітною ознакою якої є, що вона виконується винятково в чорно-білих тонах і т.п. В якійсь мірі можна думати, що спосіб мотивації при словоскладанні обратен тому, що використовується при суфіксації: за допомогою уточнення однієї основи другою щось називане виділяється із класу предметів, а не включається в нього [48, с. 3].

Таким чином можливість утворення похідних слів на основі різнорівневих одиниць, тобто при використанні різних джерел деривації, веде до постановки складних проблем, що стосуються: а) неоднорідності процесів словотвору при їхньому протіканні “від мотивуючого слова”, з одного боку, і “від мотивуючої синтаксичної структури”, з іншого, а, отже, і б) зв'язків словотвору з іншими рівнями будови мови - не тільки з морфологією, але й синтаксисом. Звертання до джерел номінативної діяльності людини змушує визнати ще раз глибокий і органічний зв'язок понять, що формуються, відбиваних у вигляді слів, із судженнями про іменоване явище а, отже, органічний зв'язок похідних слів із синтаксичними структурами і їх пропозитивною семантикою.

РОЗДІЛ 2

КЛАСИФІКАЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ НАЗВ МУЗИЧНИХ ГРУП ТА

ВИКОНАВЦІВ

2.1 Класифікація назв музичних груп та виконавців за музичними стилями

Назви музичних груп є цілим рядом формальних і семантичних моделей. Проте, остаточно ще не зрозуміло, як назви музичних груп співвідносяться з музичним стилем. Існують правила привласнення назв музичних груп згідно стилям популярної музики, і це доводить той факт, що музичні фанати можуть визначити музичний стиль по назві групи. Наприклад, назва групи Deep space Network “звучить” як електронна музика, тоді як назва Kingz of da streetz “звучить” як музика хип-хопа. У дослідженні цієї області культури, ми перш за все можемо припустити, що ключ до музичних стилів може бути знайдений в семантиці, формальних або інтертекстуальних властивостях назв груп.

Відповідна культурна основа є важливою складовою частиною в моделях назв груп. Замість того, щоб, загалом говорити о “поп та рок групах”, дана робота слідує жанровим розділенням, які були визначені музикантами і фанатами [44, с. 56], Особливо враховується чотири музичні стилі: 1) важкий метал (на початку 70х років) виконується за допомогою традиційних інструментів, включаючи вокал і гру гітари; 2) панк / хардкор (в кінці 70х років) грунтується на грі музичних інструментів і вокальному супроводі і має чітке політичне забарвлення або контркультурний напрям; 3) хип-хоп (в кінці 70х років) характеризується створенням семпл звуків заснованих на музиці соул і фанк, на терті пластинок і співі репом; 4) техно (в кінці 80х років) ритмічна танцювальна музика повністю оцифрована і в основному без вокального супроводу. Всі ці музичні стилі містять безліч піджанрів (наприклад, важкий метал підрозділяється на треш метал, спід метал, блек метал, дум метал і т.п.), існують і перехресні форми. Проте, чотири жанри цілком визначені в їх всеосяжному музичному профілі. Більш того, кожний із стилів відповідає субкультурі і культурі фанатів, яка стосується певних думок, відносин і характерів експресивної поведінки. Найчастіше в назвах груп відображаються саме ці фокусні відносини.

Бази даних, які розподілені за музичними стилями, доступні в різних формах. Окрім звичайних енциклопедій популярної музики, існують каталоги груп, використовувані в музичній індустрії (наприклад, в магазинах аудіо- і відеозаписів, в замовленнях товарів поштою), а також в спеціалізованих Інтернет ресурсах (наприклад, у великих колекціях посилань або на вебсайтах з коротким описом групи). В порівнянні з друкарськими виданнями музичних енциклопедій або магазинами аудіо- і відеозаписи, ці Інтернет ресурси зосереджені на певних жанрах і підтримуються самими фанатами.

Звичайний аналіз брендових імен представляє класифікацію брендових назв по певних товарах і видах послуг, згідно формальним і семантичним характеристикам. Типові формальні моделі брендових назв включають штучно створені слова, композиційні слова, різні види словотворень (наприклад суфіксальний), різне комбінування слів з ініціалами і кодовими номерами, прозивними іменами іменниками, власними іменами (особливо імен людей і назв міст), і цілі сінтагми або навіть цілі пропозиції. З семантичної точки зору, певний вид продукції може демонструвати перевагу над аппеллятивами певних семантичних класів. Використання “престижних слів” також є стандартною стратегією, наприклад, в Німеччині дорогі товари мають такі назви як Сенатор або Амбассадор. Зафіксовані асоціації, викликані брендовими назвами (наприклад, назва “Париж” звичайно належить до елегантних товарів) або відноситься до певних видів продукції, наприклад, назви різних міст використовуються для назв різних стилів меблів, власні жіночі імена для позначення різних прикрас і видів косметики.

Аналіз “полів і фреймів” моделей назв складається з “категорії вибору імені” і “схеми назви” [43, с. 47]. Наприклад, назви автомобілів співвідносяться з категоріями швидкісних тварин, відомих міст, астрономічними об'єктами, величчю, і гоночними треками. Ці відкриття підтверджуються результатами опиту, які доводять, що люди володіють інтуїцією доцільності назв різних предметів [44]. При виборі назв, фрейми володіють великою перевагою над семантичними полями, оскільки вони можуть містити висококласний відбірковий критерій елементів з певного поля, і також вони можуть мати справу з багатокомпонентними назвами. У назвах машин, наприклад, імена асоціюються з мужністю (наприклад, рейнджер), які найбільш властиві для джипів і вантажівок; проте інші види машин так детально не розглядаються.

Перспектива аналізу критичного дискурсу висунута Охара, яка досліджує мовні прийоми в назвах книг, направлені на жіночу аудиторію в Японії. Охара виділяє п'ять “технік визначення аудиторії”, це такі способи, в яких круг читачів книги зашифрований в самій назві. Назва може містити слова направлені на жінок, слова, конструкції, що характеризуються за статевою ознакою (асоційовані з жіночою мовою), граматичні, типові для вживання в жіночій мові; врешті-решт, спрямованість на цільову групу може бути закодована в зовнішньому дизайні книги. В більшості випадків, виробники книг розраховують на можливість споживачів асоціювати слово з чоловічим або жіночим образом [49, с. 423]. Хоча тема Охара відрізняються від моєї, її дослідження релевантні для даної роботи в тому, що вона демонструє, як назви книг відносяться до певної аудиторії через соціолінгвістичні і семіотичні правила.

Когнітивно-лінгвістичний аналіз назв бельгійського пива демонструється Гиреєртом, який розмежовує два типу брендових назви: буквені назви включають одну або декілька певних характеристик продукту, і, метафоричні назви які передають певні цінності, пов'язані з продуктом. Для кожного виду необхідний різний ступінь концептуальної особливості. Що стосується метафоричних назв, то чим частіше визначаються цінності у ряді назв з певної області продукту, тим більше визначені когнітивні риси в цій області продукту. У наочній області Гиреєрт працює з назвами продуктів такими як “Влаамс Бургунь”, які походять з області “винної термінології”. Область джерел потім групується в “особливі асоційовані мотиви”, наприклад, “винна термінологія” і “велич” відносяться до категорії “пиво це престижне буття ” [37, с. 35-38]. Таким чином, 140 назв продуктів розділені на 5 головних категорій, кожна з яких містить 2-5 джерела. Зрештою, нелінгвістичні (соціолінгвістичні, етнологічні) докази використовуються, щоб пояснити вибір цих певних асоціативних категорій.

2.2 Особливості номінації назв музичних груп

Назви музичних груп відносяться до брендових назв і назв компаній, тому що вони ретельно обмірковуються і направлені на певну цільову аудиторію музичних груп. Проте, вони не є частиною комплексного врегульованого плану, спочатку вони вибираються групою, і вони ще невідомі і не зареєстровані.

Вибір назви групи включає дві мотивації, ототожнюючу і асоціативну. З одного боку, назва - це індивідуальне обличчя групи, воно відображає її оригінальність і унікальність. З іншого боку, воно може указувати на приналежність до певного музичного стилю і культурної традиції. Проте, обидві мотивації дуже близько сполучені. Наприклад назви хип-хоп груп розглядаються як форма оновлення і самовизначення, а також як джерело “престижу знизу” [52, с. 34]. Тоді як самовизначення направлене на ототожнюючу функцію назв груп, “престиж знизу” виходить від асоціації назв з певними цінностями субкультури. Оскільки творці назв намагаються з'єднати оригінальність з множинними культурними співвідношеннями, стратегія привласнення назв музичним групам може включати комплексні, а іноді і суперечливі пріоритети.

Назви музичних груп є не тільки інструментом передачі культури, але вони грають важливу роль в повсякденному житті: у розмовах про музику і в засобах масової інформації. Етнографічні докази припускають, що вони є частиною мистецтва і діяльності фанатів. У своїх інтерв'ю музичним журналам, групи часто розповідають як вони дійшли вибору своєї назви. Оглядачі реєстраційних даних груп іноді помічають, що група виконує той музичний стиль, який закладений в самій назві або ж назви по помилки приводять їх до очікування від групи певного стилю, тим самим підтверджуючи той факт, що передчуття стилю також заснований на виборі назви. Видання німецького поп-журналу “Intro” (лют. 2000, вип.) надало окрему статтю про назви груп, включаючи групу назв класифікованих по семантичних або формальних критеріях (наприклад, терміни їжі, політики, наркотиків, терміни колірної гамми; назви до складу яких входять цифри, або крапки або інші спеціальні знаки). Веб-пошук по “назвах груп” видає як результат колекцію химерних назв груп, також обговорення про забавні і скандальні назви, ради про законне авторське право на привласнення назви, онлайн реєстрації груп, генератори назв груп. Згідно цим прикладам, компетенція в питаннях про назви груп може розглядатися як основа, субкультури, це неформально придбане культурне знання, яке має обмінну цінність у сфері популярної музики [54].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14