Програмування та організація дослідження

2

Міністерство аграрної політики України

Уманський державний аграрний університет

Кафедра економічної

теорії і маркетингу

Реферат

на тему:

Програмування та організація дослідження

Виконала студентка

31-ма групи

Н.В.

Умань 2006р

План

1. Соціологічне дослідження : поняття, функції, види.

2. Програма соціологічного дослідження та її компоненти.

3. Мета і завдання соціологічного дослідження.

4. Теоретична та емпірична інтерпретація понять.

5. Вироблення і перевірка робочих гіпотез.

6. Розробка стратегічного плану дослідження.

7. Розробка методичного плану дослідження.

Соціологічне дослідження є досить складною спра-вою, потребує серйозної і тривалої підготовки. Надій-ність і цінність отриманої інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення.

Соціологічне дослідження -- система логічно послідовних ме-тодологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Основні функції соціологічного дослідження:

-- пізнавальна -- відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окре-мих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати йо-го розвиток;

-- методологічна -- забезпечує реалізацію міждис-циплінарного зв'язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

-- практична -- полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефектив-ного соціального контролю за соціальними процесами;

-- інформаційна -- сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціаль-них спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мо-тивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання со-ціальної реальності;

-- управлінська -- забезпечує соціальне управлін-ня на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв'язок між суб'єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об'єктами (населенням, окремими соціальними гру-пами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'я-заних етапи:

1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інструментарію -- анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу доку-ментів тощо.

2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбу-вається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту.

3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.

4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

Специфіка кожного з етапів визначається конкрет-ним видом соціологічного дослідження. їх виділяють залежно від узятих за основу критеріїв. Найважливі-шими з них є мета дослідження, глибина потрібного аналізу, метод збирання первинної соціологічної ін-формації, об'єкт дослідження, терміни проведення, відносини між замовником і виконавцем, сфера со-ціальної дійсності, яку вивчають.

За метою виокремлюють:

-- фундаментальні дослідження -- спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, законо-мірностей розвитку і пов'язані з вирішенням най-складніших проблем суспільства;

-- прикладні дослідження -- націлені на вивчення конкретних об'єктів, вирішення певних соціальних проблем;

За глибиною аналізу виділяють:

-- пошукові дослідження -- за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдан-ня. Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або предмет дослідження належить до маловивчених або взагалі не вивчених. Охоплюють невеликі сукупності, мають спрощені програму та інструментарій. Найчас-тіше використовують як попередній етап більш глибо-кого масштабного дослідження, орієнтуючи їх на зби-рання інформації щодо об'єкта та предмета досліджен-ня, уточнення гіпотез тощо;

-- описові дослідження -- покликані створити від-носно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси. Проводять відповідно до повної програми, застосовую-чи чіткий, детально опрацьований інструментарій, здебільшого тоді, коли об'єктом аналізу є відносно ве-лика спільнота людей, з певними соціальними, про-фесійними і демографічними характеристиками. За структурою, набором процедур є значно складнішими від пошукових досліджень;

-- аналітичні дослідження -- полягають не тільки в описуванні соціальних явищ та їх компонентів, а й у встановленні причин їх виникнення, механізмів функ-ціонування, виокремленні факторів, що забезпечують їх. Підготовка аналітичного соціологічного досліджен-ня потребує значних зусиль, професійної майстерності дослідника -- аналітичних здібностей, вміння інтер-претувати та аналізувати складну соціологічну інфор-мацію, робити виважені висновки.

За методом, застосовуваним у соціологічному до-слідженні, виокремлюють опитування і аналіз доку-ментів, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.

За затратами часу виділяють довгострокові (термі-ни проведення -- від 3 років і більше), середньострокові (від 6 місяців до 3 років), короткострокові (від 2 до 6 місяців) та експрес-дослідження (від 1--2 тиж-нів до 1--2 місяців).

Зважаючи на тип відносин між замовником і вико-навцем, соціологічні дослідження бувають держбюджетними і госпрозрахунковими. Держбюджетні дослідження виконують на замовлення державних установ, оплачуються ними; госпрозрахункові -- на за-мовлення окремих підприємств, організацій, фірм, які й оплачують їх виконання.

Залежно від способу дослідження об'єкта ( у стати-ці чи динаміці) виділяють разове і повторне соціоло-гічне дослідження. Разове дослідження інформує про стан об'єкта, його кількісні, якісні характеристики на момент дослідження, відображає «моментальний зріз» соціального явища. Дані, що відтворюють зміни об'єк-та, їх напрями і тенденції, можуть бути отримані лише за допомогою повторних досліджень, які прово-дять через певні проміжки часу. Тобто повторні до-слідження проводять кілька разів протягом певного часу на підставі єдиної програми та інструментарію. Серед повторних досліджень виділяють панельні (досліджують зміни одного й того самого об'єкта упро-довж певного часу, при цьому обов'язковим є збере-ження однакової вибірки), трендові (досліджують змі-ни протягом певного часу на тому самому об'єкті без дотримання вибірки), когортні (досліджують специфі-чні соціальні сукупності -- когорти -- впродовж пев-ного часу).

Щодо об'єкта пізнання дійсності виокремлюють соціологічні дослідження у сфері управління, промис-ловості, сільського господарства, науки, освіти, полі-тики, культури, охорони здоров'я тощо.

За системою вибору одиниць об'єкта соціологічні дослідження поділяються на монографічні, суцільні та вибіркові. Монографічні дослідження спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об'єкті, який виступає представником цілого класу подібних об'єктів. У суцільних дослідженнях об-стежують усі, без винятку, одиниці об'єкта. Оскільки вони потребують багато часу, значних людських і ма-теріальних ресурсів, їх проводять рідко. З метою при-скорення їх і скорочення витрат найчастіше викорис-товують вибіркові дослідження. Вони обстежують не всі одиниці, що є об'єктом дослідження, а лише їх ча-стину. Мета вибіркового дослідження -- на підставі певної кількості обстежених одиниць об'єкта (кіль-кість і характеристику їх визначають за допомогою спеціальних правил, математичних прийомів) скласти висновки щодо досліджуваного явища як цілого.

Своєрідне місце у цій класифікації посідають піло-тажні (пробні) соціологічні дослідження, які дають змогу оцінити якість інструментарію (анкет, опитувальних листів, протоколів спостереження, процедур, аналізу документів тощо), а також внести необхідні корективи у нього. Наслідки цих досліджень, зафіксо-вані у робочих документах, впливають на поліпшен-ня методик, інструкцій щодо відбору та організації збирання вихідних даних.

Програма соціологічного дослідження та її компоненти

Підготовка соціологічного дослідження насичена різноманітними видами робіт, специфічними наукови-ми процедурами, найголовнішими з яких є:

-- вибір методології дослідження й інтерпретації отриманих даних;

-- обґрунтування теоретичних засад, логічної по-слідовності дослідження;

-- вироблення інструментарію (анкети, бланка ін-терв'ю, кодувального бланка для проведення спостере-ження тощо);

-- розробка методичних документів для збирання первинної інформації (поради інтерв'юеру, спостеріга-чу тощо);

-- формування дослідницької групи відповідно до мети і завдань дослідження -- розробників програми та інструментарію, виконавців польових досліджень, спеціалістів з обробки отриманої інформації, аналіти-ків для підготовки підсумкового звіту;

-- навчання спеціалістів польових досліджень (ін-терв'юерів, спостерігачів та ін.);

-- розробка програми обробки даних.

Кожне соціологічне дослідження починається зі з'ясування намірів і мети замовника, уточнення теми дослідження, визначення термінів і витрат, пов'яза-них з ними, з'ясування фінансових, матеріально-тех-нічних аспектів справи. Після цього настає безпосере-дня дослідницька робота, початок якої пов'язаний зі створенням програми.

Програма соціологічного дослідження є науковим документом, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про до-сліджуване соціальне явище, до використання інстру-ментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації). Вона є страте-гічним документом, який дає змогу зробити висновки щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати його результативність.

Програма виконує методологічну, методичну, орга-нізаційну функції. їх реалізація впливає на структу-ру програми, яка складається з методологічної та ме-тодичної частин.

Методологічна частина програми охоплює такі компоненти:

-- формулювання та обґрунтування проблеми;

-- розробку мети і завдань дослідження;

-- визначення об'єкта і предмета дослідження;

-- системний аналіз об'єкта дослідження;

-- формулювання робочих гіпотез дослідження;

-- інтерпретацію та операціоналізацію основних понять дослідження.

Методична частина програми передбачає:

-- розробку стратегічного плану дослідження;

-- визначення досліджуваної сукупності, розробку вибірки дослідження;

-- вибір і опис методів збирання первинної соціо-логічної інформації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент);

-- обґрунтування логіки аналізу та інтерпретацію зібраної первинної соціологічної інформації за розроб-леним інструментарієм;

-- опис схеми аналізу отриманих даних.

Створення програми починається з окреслення про-блеми дослідження, тобто з визначення предмета і ме-ти дослідження (наприклад, дослідження громадської думки щодо майбутніх виборів, вивчення попиту насе-лення на певні товари, тенденцій злочинності серед певного прошарку населення, з'ясування становища молоді на ринку тощо). Отже, предметом дослідження є реальні життєві протиріччя, які створюють проб-лемну соціальну ситуацію, для вирішення якої необ-хідна правдива, оперативна, науково обґрунтована ін-формація.

Соціальна проблема -- суперечлива ситуація реального жит-тя, що має масовий характер і стосується інтересів соціальних спільнот, груп.

Соціологія використовує різноманітні підходи до визначення типу соціальної проблеми, беручи за осно-ву мету дослідження, носія проблеми, масштаби її поширення, час дії, глибину суперечності, що створює проблему.

Відповідно до мети виокремлюють гносеологічні (логіко-пізнавальні) і предметні проблеми. Гносеоло-гічні проблеми спричинені нестачею інформації про стан, тенденції функціонування соціального об'єкта. Тобто народження проблеми зумовлене недостатністю знання про певні процеси, явища соціального життя. Предметні проблеми -- це суперечності, зумовлені зіткненням інтересів соціальних спільнот, інститутів, які дестабілізують їхню життєдіяльність і стимулю-ють до активних дій.

За носіями виділяють такі види соціальних проб-лем: проблеми окремих соціальних груп (соціально-де-мографічних, національних, професійних, політичних та інших); проблеми соціальних інститутів, конкрет-них виробничих підприємств, державних закладів та установ, закладів освіти, організацій тощо.

За масштабами поширеності соціальні проблеми можуть бути державними, регіональними, локальни-ми, відповідно до часу дії -- нетривалими і довготри-валими.

Беручи за критерій глибину суперечностей, мож-на виокремити однопланові (стосуються одного аспек-ту соціального явища, процесу); системні (характерні для багатьох елементів соціального явища, процесу) і функціональні (спричинені порушенням глибинних зв'язків у механізмі функціонування соціального яви-ща або процесу) соціальні проблеми.

Для того щоб сформулювати соціальну проблему, необхідно:

-- на підставі аналізу документів замовника скла-сти уявлення про реальну проблемну ситуацію;

-- провести розмову з керівниками і працівниками організації-замовника з метою отримання додаткової інформації щодо проблемної ситуації;

-- проаналізувати наукову літературу, статистичні матеріали, дані інших досліджень (соціологічних, еко-номічних, політологічних тощо) для остаточного за-вершення інформаційного пошуку.

З'ясування проблеми дослідження є надто важли-вою справою, оскільки помилки помножуються на всіх наступних стадіях. Потрібно розрізняти реальні й надумані, міфічні, соціальні проблеми; уникати до-слідження вельми масштабних соціальних проблем, що може призвести до ускладнення інструментарію, непередбачених матеріальних і часових витрат на про-ведення дослідження та зробить його громіздким і ма-лоефективним; прагнути до якомога точнішого, конк-ретнішого формулювання проблеми, що дасть змогу грамотно та оперативно провести соціологічне дослі-дження і розробити адекватні рекомендації.

Страницы: 1, 2