Результати господарської діяльності багато в чому залежать від рівня спеціалізації і концентрації виробництва. Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва розвиваються під впливом двох тенденцій: з одного боку, поглиблення суспільного розподілу праці сприяє вужчій спеціалізації, а з іншої — особливості сільськогосподарського виробництва (сезонність, особлива роль землі і тісний зв'язок рослинництва і тваринництва) викликають необхідність розвитку багатогалузевих підприємств. Більшість колгоспів і радгоспів є багатогалузевими, хоча останніми роками збільшилася кількість вузькоспеціалізованих господарств (птицефабрик, овочевих фабрик, комплексів по вирощуванню і відгодівлі тварин і ін.). Проте така вузька спеціалізація можлива далеко не по всіх видах сільськогосподарської продукції.

Завдання аналізу — не тільки визначити рівень спеціалізації, що склалася в господарстві, але і намітити шляхи її подальшого вдосконалення. Основним показником, що характеризує спеціалізацію сільськогосподарських підприємств, є структура товарної продукції (Таб. 1.). Як додаткові показники можуть бути використані структура посівних площ, валової продукції, поголів'я худоби, витрат праці. По питомій вазі в загальному об'ємі реалізації продукції виділяють 2 — 3 основних галузі або культури і додаткові. Вивчають обґрунтованість підбору додаткових галузей виробництва, узгодженість їх розміру з провідними галузями. Додаткові галузі часто необхідні для нормального функціонування основних (наприклад, в свиноводстві потрібне молоко для выпойки поросят, в насінництві — розвиток бджільництва).

Багато додаткових галузей прискорюють оборотність капіталу, підвищують ефективність використання земельних ресурсів і основних засобів. У неспеціалізованих господарствах можна спостерігати універсальність виробництва: одночасно проводиться і реалізується багато видів продукції рослинництва і тваринництва, причому важко визначити, які з них переважають.

Для оцінки рівня (глибини) спеціалізації виробництва розраховують коефіцієнт спеціалізації:

До сп. = 100 / [У дi ·(2n – 1)]

де У дi – питома вага 1-го виду товарної продукції загалом її об'ємі; п – порядковий помер окремих видів продукції по їх питомій вазі в ранжируваному ряду.

Значення коефіцієнта спеціалізації може коливатися від 0 до 1. Якщо його рівень менше 0,2, то це свідчить про слабо-виражену спеціалізацію, від 0,2 до 0,4 — про середню, від 0,4 до 0,65 — про високу і понад 0,65 — про поглиблену. [17, с. 9-11]

Визначимо коефіцієнт спеціалізації нашого підприємства за аналізований період:

1). 2004г. До сп. = 100/(35,7 · 1 + 25,2 · 3 + 15,6 · 5 + 9,6 · 7 + 7,3 · 9 +  2,6 · 11 + 1,8 · 13 + 0,8 · 15 + 0,6 · 17 + 0,6 · 17 + 0,1 · 19) = 0,24

2). 2005г. До сп. = 100/(38,4 · 1 + 26,4 · 3 + 12,1 · 5 + 11,2 · 7 + 6,3 · 9 +  + 2,8 · 11 +1,2 · 13 + 0,8 · 15 + 0,4 · 17 + 0,3 · 19 + 0,1 · 21) = 0,26

3). 2006г. До сп. = 100/(28,1· 1 + 26,6 · 3 + 17,8 · 5 + 16,4 · 7 + 7,3 · 9 +  + 1,5 · 11 + 1,3 · 13 + 0,4 ·15 + 0,4 · 15 + 0,1 · 17 + 0,1 · 17) = 0,23

Звідси можна зробити вивід, що коефіцієнт спеціалізації за аналізований період піддавався не значним коливанням і підприємство СТОВ «Степове» має середню спеціалізацію. Основними галузями є виробництво і реалізація м'яса КРС, молока і зернових культур, решта галузей – додаткові.

Земля є основним елементом національного багатства і головним засобом виробництва в сільському господарстві. Тому раціональне використання земельних ресурсів має велике значення для розвитку національної економіки. З ним тісно пов'язані об'єм виробництва сільськогосподарської продукції і продовольча проблема. Кожне підприємство повинне ефективно використовувати землю, дбайливо відноситися до неї, підвищувати її родючість, не допускати ерозії грунтів, заболочування, заростання бур'янами і т.д.

Основні завдання аналізу використання земельних ресурсів:

вивчення складу і структури земельного фонду, встановлення порушень в землекористуванні і виявлення резервів розширення і поліпшення сільськогосподарських угідь;

оцінка ефективності використання земель і розробка заходів, направлених на її підвищення.

Перед сільськогосподарськими підприємствами коштує завдання якнайповнішого використання кожного гектара землі. Тисячі гектарів покладів, низькопродуктивних сінокосів і пасовищ, чагарників, заболочених земель можна перетворити на продуктивні угіддя.

У зв'язку із зміною розмірів земельних угідь, їх трансформацією відбуваються істотні зміни в структурі земельного фонду: частка одних видів угідь збільшується, інших зменшується. [3, с. 60-61]

Якщо розглядати сільськогосподарські угіддя з погляду інтенсивності їх використання, то найінтенсивніше використовуються і дають кращу віддачу рілля, потім покращуються сінокоси і пасовища, багаторічні насадження, а потім природні луги і пасовища. Тому для оцінки ступеня інтенсивності використання земель в господарстві необхідно розглянути показники питомої ваги кожного виду угідь в загальній площі земель сільськогосподарського призначення в динаміці (табл. 2).

Таблиця 2. Аналіз динаміки складу і структура земельних угідь підприємства

- 1642,8

Проаналізувавши дані таблиці 2. можемо зробити вивід, що на підприємстві відбувається значне скорочення сільськогосподарських угідь: рілля – на 1181,6 га, сінокоси – на 185,1 га, пасовища – 276,1 га. Загалом же земельний фонд підприємства на 01.01.07г. в порівнянні з 2004г. зменшився на 1642,8 га. Це негативно впливає на результати діяльності підприємства: скорочуються посівні площі, зменшується кількість проведеної с/х продукції, зменшується прибуток підприємства.

До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і трудовими навиками у відповідній галузі. Формування трудових ресурсів і їх використання в різних галузях економіки мають свої особливості. У сільському господарстві з розвитком продуктивних сил, науково-технічного прогресу скорочується чисельність працівників, зайнятих безпосередньо виробництвом продукції, в їх використанні спостерігається сезонність і тісний зв'язок з природно-кліматичними умовами. Достатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення об'єму виробництва продукції і підвищення ефективності виробництва. Зокрема, від забезпеченості господарства трудовими ресурсами і ефективності їх використання залежить об'єм і своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, ефективність використання техніки і як результат— обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників. [5, с. 114-115]

Проаналізувавши Таб. 3., що характеризує рух працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві «Степове», можемо зробити вивід, що на підприємстві відбувається скорочення трудових ресурсів. Особливо значні скорочення відбуваються працівників рослинництва (на 57 чіл.), це пов'язано із зменшенням сільськогосподарських угідь підприємства. Кількість працівників, зайнятих в тваринництві, в 2005г. в порівнянні з 2004г. збільшилося на 20 чіл., але вже в 2006г. цей показник порівнявся з базисними даними - з 2004г. Загалом же на підприємстві кількість працівників сільськогосподарської сфери зменшилася на 58 чіл. з 2004г. по 2006г.

Таблиця 3.Аналіз динаміки складу і структури трудових ресурсів підприємства

- 58

Забезпеченість сільськогосподарських підприємств основними засобами виробництва і ефективність їх використання є важливими чинниками, від яких залежать результати господарської діяльності, зокрема якість, повнота і своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, а отже, і об'єм виробництва продукції, її собівартість, фінансовий стан підприємства. У зв'язку з цим аналіз забезпеченості підприємств основними фондами і пошук резервів підвищення ефективності їх використання має велике значення.

Основні фонди – важлива складова необоротних активів. [22, с. 21-22]

Таблиця 4. Аналіз динаміки і структури основних засобів підприємства

705,8

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8