1. Розрахунок ціни облігації

(1) платежі за відсотками (50 000 * 9% : 100 = 4 500)

(2) основний платіж

2. Визначення суми дисконту за облігаціями

Номінальна вартість – ціна продажу = дисконт

50 000 – 46 282 = 3 718.

За умови перевищення вартості продажу облігації їхньої номінальної вартості визнається премія за випущеними облігаціями. Сума премії розраховується так:

Ціна продажу – Номінальна вартість облігацій = Премія.

Заборгованість за довгостроковими облігаціями, на які нараховуються проценти, відображають у Балансі у розділі ІІІ Пасиву "Довгострокові зобов'язання" за рядком "Інші довгострокові фінансові зобов'язання".

2. АНАЛІЗ ФІНАНСВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ДОСТРОКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

2.1 Загальна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр» зареєстровано 30.03.2000г., реєстраційний номер 930, ліцензія № 0033763 від 07.08.2000г. ТОВ «Спектр» є юридичною особою і діє на підставі Статуту підприємства і законодавства України. Права і обов'язки юридичної особи ТОВ “Спектру” набуло з дати його реєстрації. Товариство має своє найменування, розрахунковий рахунок в установі банку.

Місцезнаходження: Україна, м.Миколаїв, вул. Садова, 15, 24-63-32.

Засновниками ТОВ “Спектр” є: Куркутов А.П., Коробков В.Г., Іванов В.А.

ТОВ “Спектр” несе відповідальність по своїх зобов'язаннях лише в межах свого майна.

Основною метою ТОВ “Спектру” є отримання прибутку від основних видів діяльності.

Баланс, звіт про прибутки і збитки ТОВ “Спектру” здійснюються в гривнях. Перший фінансовий рік ТОВ “Спектру” починається з дати його реєстрації. Подальші фінансові роки відповідають календарним. Баланс, звіт про прибутки і збитки, а також інші фінансові документи для звітності складаються відповідно до чинного законодавства.

По місцю знаходження ТОВ “Спектр” ведеться повна документація, у тому числі:

засновницькі документи ТОВ “Спектр”, а також нормативні документи, регулюючі стосунки усередині товариства, з подальшими змінами і доповненнями;

всі документи бухгалтерського обліку, необхідні для проведення власних ревізій ТОВ “Спектром”, а також перевірок відповідними державними органами згідно з чинним законодавством;

реєстр акціонерів;

протоколи засідань, зборів акціонерів, Ради директорів і Ревізійної комісії;

перелік осіб, що мають доручення на представлення ТОВ “Спектру”.

Основний вид діяльності підприємства: випуск і реалізація меблів.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів. У свою чергу фінансовий стан суб’єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства. Брак або неправильне формування і використання актів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов’язань перед власниками, державою та найманими працівниками. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.

Задовільний фінансовий стан – це стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства. Незадовільний фінансовий стан – характеризується неефективним розміщенням ресурсів та неефективним використанням їх, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, з заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв’язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі:

• перша – оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;

• друга – підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;

• третя – порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.

За допомогою чітко організованого аналізу можна вчасно відстежити погіршення фінансового стану підприємства, коли поряд із показниками стабільності фінансового стану з'являються показники, що характеризують негативні тенденції у виробничій та господарській діяльності, які можуть призвести до банкрутства. Тому одним з основних завдань аналізу фінансового стану є оцінка прибутковості підприємства у співвідношенні з ризиком акціонерів, які вкладають у нього гроші.

При аналізі фінансового стану використовують такі його види:

1) аналіз горизонтальних процентних змін, який характеризує зміни окремих статей фінансової звітності за кілька періодів (років, кварталів, місяців);

2) аналіз вертикальних процентних змін характеризує співвідношення статей фінансової звітності стосовно вибраної однієї статті (обсяг продажів, валюта балансу);

3) порівняльний аналіз – співвідношення окремих показників підприємства і показників інших аналогічних підприємств або середньогалузевих показників;

4) аналіз коефіцієнтів ґрунтується на розрахунку окремих співвідношень показників і його використовують для дослідження взаємозв'язку між компонентами фінансової звітності.

Аналіз фінансового стану підприємства важливий, якщо Ви є:

• інвестором, якому необхідно прийняти рішення про формування “портфеля” цінних паперів;

• кредитором – для певності, що борги будуть повернені;

• аудитором, якому необхідно розпізнати фінансові особливості підприємства;

• фінансовим керівником, який хоче реально оцінити діяльність і фінансовий стан підприємства;

• керівником маркетингового відділу, який хоче створити стратегію просування товару на ринки.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі розрахунку відносних показників ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт проміжного покриття і коефіцієнт абсолютної ліквідності). Коефіцієнт абсолютної ліквідності – відношення вартості абсолютне і найбільш ліквідних активів до величини короткострокових зобов'язань.

К а.л. =

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок наявної грошової готівки. Його оптимальний рівень 0,2-0,25.

Коефіцієнт проміжного покриття – відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і короткострокової дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань.

К п.п. =

Даний коефіцієнт показує прогнозовані платіжні можливості в умовах своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Задовольняє зазвичай співвідношення від 0,7 до 1.

Коефіцієнт поточної ліквідності (загального покриття) – показує чи досить в підприємства засобів для погашення короткострокових зобов'язань протягом певного часу.

К т.л. =

Значення, що рекомендується, від 1 до 2-3.

В окремих випадках потрібно розрахувати коефіцієнт термінової (швидкою) ліквідності. Він розраховується за станом на сьогоднішній день як відношення суми грошових коштів (залишки по рахунках 50 і 51), що є в наявності, до суми виниклого зобов'язання.

Платоспроможність можна також оцінити на основі абсолютних показників – показників ліквідності балансу, які детальніше будуть розглянуті нижче.

В умовах ринкової економіки важливого значення набуває фінансова незалежність підприємства від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власних засобів – це запас фінансової стійкості підприємства за тієї умови, що власні засоби перевищують позикові.

Фінансова стійкість підприємства – це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у внутрішньому і зовнішньому середовищі, що змінюється, що гарантує його постійну платоспроможність і інвестиційну привабливість при мінімальному рівні підприємницької риски.

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинне володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організовувати його рух так, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самовиробництва.

Фінансова стійкість аналізується на основі розрахунку абсолютних і відносних показників за даними форми № 1 і форми № 5.

За допомогою абсолютних показників визначається тип фінансової стійкості. В ході виробничого процесу постійно поповнюються матеріальні запаси. Для цього використовуються як власні оборотні кошти, так і позикові джерела. Достатність джерел для формування матеріальних оборотних коштів може характеризувати різні умови фінансової стійкості. Виділяють наступних типів фінансової стійкості:

абсолютна фінансова стійкість, при якій матеріальні оборотні кошти формуються за рахунок власних оборотних коштів.

МЗ≤ СК-ВА

нормальна фінансова стійкість, при якій матеріальні запаси формуються за рахунок чистих мобільних активів (власних оборотних коштів і довгострокових кредитів і позик).

МЗ≤ СК - ВА + ДКЗ

нестійкий фінансовий стан – матеріальні запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових і короткострокових кредитів і позик.

МЗ≤ СК - ВА + ДКЗ + ККЗ

У цій ситуації умова платоспроможності порушується, але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення власних оборотних коштів.

кризисний фінансовий стан, при якому матеріальні запаси перевищують величину джерел їх формування.

МЗ > СК - ВА + ДКЗ + ККЗ

В цьому випадку підприємство вважається неплатоспроможним, оскільки не витримує умову платоспроможності – грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість не покривають кредиторську заборгованість.

Для аналізу фінансової стійкості використовуються також відносні показники. Вони характеризують ступінь залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

1.   Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії, концентрації власного капіталу) - розраховується як відношення власних джерел до підсумку балансу і показує, яка частина майна організації сформована за рахунок власних засобів:

2.   Коефіцієнт фінансової стійкості – розраховується як відношення стійких пасивів - власних засобів і довгострокових позик і кредитів, до підсумку балансу; показує, яка частина майна організації сформована за рахунок перманентного капіталу (капіталу, прирівняного до власного):

3.   Коефіцієнт фінансування - розраховується як відношення власних джерел до позикових і показує розмір власних засобів, що доводяться на одиницю позикових джерел:

4.   Коефіцієнт капіталізації (фінансової активності, фінансової риски, плече фінансового важеля) – розраховується як співвідношення позикових і власних засобів і показує розмір позикових засобів, що доводяться на одиницю власних:

5.   Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами поточних активів - розраховується шляхом ділення власних засобів в звороті на вартість оборотних коштів і показує, яка частина оборотних коштів сформована за рахунок власних джерел:

6.   Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами запасів і витрат (матеріальних оборотних коштів) - розраховується як відношення власних засобів в звороті до матеріальних оборотних коштів і показує, яка частина матеріальних оборотних коштів сформована за рахунок власних джерел:

7.   Індекс постійного активу - розраховується як відношення внеоборотних активів до загальної суми власних коштів і показує долю иммобилизованных засобів у власних джерелах:

8.   Коефіцієнт маневреності власного капіталу - розраховується шляхом ділення власних засобів в звороті на загальну суму власних коштів і показує долю мобільних засобів у власних джерелах:

Коефіцієнт реальної вартості майна - розраховується як відношення загальної вартості основних фондів, виробничих запасів і заділів незавершеного виробництва до вартості майна, характеризує виробничий потенціал організації:

Коефіцієнт залучення довгострокових позик - розраховується як відношення величини довгострокових зобов'язань до власних засобів і показує долю довгострокових позик і кредитів, що забезпечують розвиток підприємства в джерелах, прирівняних до власних:

Всі приведені коефіцієнти мають самостійний сенс, в той же час вони зв'язані між собою як показники, що характеризують фінансову стійкість організації, причому їх рівні залежать від конкретних умов і характеру діяльності і можуть бути непорівнянні по різних підприємствах.

Фінансовий аналіз дозволяє отримати об'єктивну інформацію про фінансовий стан підприємства, прибутковості і ефективності її роботи.

Фінансовий стан формується в процесі господарської діяльності підприємства і багато в чому визначається взаємовідносини з постачальниками, покупцями, податковими і фінансовими органами, банками, акціонерами і іншими можливими партнерами. За результатами аналізу кожен з партнерів може оцінити вигідність економічного співробітництва, оскільки набір показників аналізу фінансового стану дозволяє отримати досить повну характеристику можливостей підприємства забезпечувати безперебійну господарську діяльність, його інвестиційній привабливості, платоспроможності, фінансової стійкості і незалежності, визначити перспективи розвитку.

У вивченні фінансового стану підприємства зацікавлені і зовнішні, і внутрішні користувачі. До внутрішніх користувачів відносяться власники і адміністрація підприємства, до зовнішніх - кредитори, інвестори, комерційні партнери.

Аналіз фінансового стану, що проводиться на користь внутрішніх користувачів, направлений на виявлення найбільш слабких позицій у фінансовій діяльності підприємства з метою їх зміцнення і визначення можливостей, умов роботи підприємства, створення інформаційної бази для ухвалення управлінських рішень, що забезпечують ефективну роботу підприємства.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5