Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності

1.Величина власного капіталу (функціонуючий капітал). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підприємств. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття "оборотні кошти" та "власні оборотні кошти". Перший показник характеризує активи підприємства (II та III розділи активу балансу). Другий — джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.

2.Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.

3.Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

4.Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси).

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів.

5.Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника — 0,2.

6.Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника — 50%

7.Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.

В. Показники оцінки фінансової стійкості

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1.                 Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капітану). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).

2.                 Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3.                 Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

4.                 Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

5.                 Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника — негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6.                 Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості. [7]

2. Управління фінансовою стійкістю підприємства

2.1 Аналіз фінансової стійкості підприємства

В умовах ринку підприємство несе повну економічну відповідальність за ефективність діяльності, своєчасне виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, працівниками. Досягти стабільних позитивних фінансових результатів підприємство може лише за умови ефективного використання всіх видів ресурсів, удосконалення технології виробництва, використання новацій та нововведень, мінімізації витрат. Одержання максимального прибутку за мінімальних витрат - основна умова забезпечення міцного фінансового стану підприємства.

Однією з важливих ознак фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість.

Фінансову стійкість підприємства характеризують такі чинники:

·                   фінансова забезпеченість безперервності діяльності;

·                   фінансова незалежність від зовнішніх джерел фінансування;

·                   здатність вільно маневрувати грошовими коштами;

·                   забезпечення покриття затрат на розширення та оновлення виробництва;

·                   стабільне перевищення доходів над витратами.

Отже, фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, яких забезпечує діяльність підприємства на основі збільшення прибутку, платоспроможність та кредитоспроможність підприємства в умовах допустимого рівня ризику.

Фінансова стійкість будь-якого суб'єкта господарювання залежить від низки чинників, які можна класифікувати за показниками, зображеними на рис. 2.1.

Аналітиків більше цікавлять внутрішні чинники, які залежать від діяльності підприємства, оскільки підприємство має можливість коректувати їх дію, в деякій мірі управляти ними.

До внутрішніх чинників відносять;

•    вибір виду діяльності, складу та структури продукції (робіт, послуг);

•    упровадження нових технологічних моделей та забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції;

•    забезпечення оптимального співвідношення між умовно-постійними та умовно-змінними витратами;

•    розмір витрат, їх динаміка в співставленні з грошовими доходами;

•    склад та структура майна та фінансових ресурсів;

•    ефективне управління оборотними активами, недопущення понаднормативних залишків сировини, матеріалів, готової продукції, яка не знаходить попиту;

•    розмір сплаченого статутного капіталу;

•    правильний вибір тактики і стратегії управління фінансовими ресурсами та прибутками;

•    фінансове прогнозування, дослідження та розроблення можливих шляхів розвитку фінансів підприємства в перспективі.

Аналітичне дослідження фінансової стійкості підприємства проводять в декілька послідовних етапів, а саме:

·                   на першому етапі відбувається розрахунок показників, які характеризують фінансову стійкість, їх оцінка та аналіз;

·                   на другому етапі вивчають фактори, які вплинули на фінансову стійкість, ранжують їх за значущістю та проводять кількісну та якісну їх оцінку;

·                   на заключному третьому етапі розробляють заходи щодо прийняття управлінських рішень з метою підвищення фінансової стійкості та зміцнення платоспроможності підприємства.

Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості. До абсолютних показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, відносять як найбільш узагальнюючий показник фінансової стійкості залишок або нестачу джерел коштів для формування запасів і затрат. Цей показник отримують у вигляді різниці розміру джерел коштів і розміру запасів і витрат.

. Визначення показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

Визначають такі чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, з якою стикаються рідко і яка с крайнім типом фінансової стійкості (якщо запаси і витрати (ЗВ) менші від суми власного оборотного капіталу (Воб.к.) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРт.м.ц).

ЗВ< Воб.к+КРт.м.ц. (2.1)

При цьому коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами коштів (Кз.з) більший від одиниці:

2.       Нормальна стійкість фінансового стану, яка гарантує платоспроможність підприємства (якщо запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитам банку під товарно- матеріальні цінності):

3.       Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому

порушується платоспроможність, але є можливість відновлення рівноваги між платіжними засобами та платіжними зобов'язаннями за рахунок залучення тимчасово вільних джерел в оборот (Дв.т.) і збільшення власного оборотного капіталу:

Фінансова стійкість вважається при цьому допустимою, якщо виконуються такі дві умови:

·                   розміри короткострокових кредитів і позикових коштів, які залучені в оборот для формування запасів і витрат, не перевищують вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини матеріальних оборотних коштів);

·                   незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів дорівнюють власному оборотному капіталу або менші за його величину.

Якщо ця умова не виконується, то наявне погіршення фінансового стану.

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації запаси і витрати більші від суми власних оборотних коштів, кредитів банку під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів:

У теперішній час багато підприємств України перебувають у кризовому стані: вони втратили ринки збуту, у них не вистачає власного капіталу для здійснення технічної реконструкції і переорієнтації виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції. Запаси і витрати на таких підприємствах значно перевищують джерела їх покриття, а брак власного оборотного капіталу покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, з оплати праці і т. д.

 Усе це вимагає поглибленого аналізу причин погіршення фінансового стану, факторів забезпечення фінансової стійкості підприємства.

Відносні показники, які характеризують фінансову стійкість підприємства, об'єднують у такі групи:

Показники структури капіталу, які характеризують фінансову незалежність від зовнішніх позикових коштів, а саме:

• коефіцієнт фінансової незалежності (Кф.н);

• коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с);

• коефіцієнт фінансової залежності (Кф.з.); •

•плече фінансового важеля (коефіцієнт фінансового ризику, Кф.р.). Показники, які характеризують стан оборотних коштів:

• коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу (Км.в.к.);

• коефіцієнт забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування (Кз.в.к);

• коефіцієнт стабільності структури оборотних коштів (Кс.с.о.к).

Показники, які характеризують стан основного капіталу:

·                   частка основного капіталу у власному (індекс постійного активу ( Кв к);

·                   коефіцієнт модернізації (Км..д.);

·                   коефіцієнт реальної вартості майна (основних і матеріальних оборотних коштів) (К р.м.в.).

Частку основного капіталу у власному обчислюють за формулою:

Для характеристики інтенсивності вивільнення коштів, вкладених в основні фонди та нематеріальні активи, користуються коефіцієнтом модернізації (Км.д.), який розраховується за формулою:

Сума зношеності основних засобів і нематеріальних активів

Км.д =_________________________________________________(2.10)

Початкова вартість основних засобів і нематеріальних активів.

Важливим показником характеристики структури коштів підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення (Кр.в.м.). Він використовується для оцінки ефективності використання коштів, рівня виробничого потенціалу й обчислюється за формулою:

Практика показує, що для промислових підприємств нормальним значенням Кр.в.м слід вважати К > 0,5.

До показників фінансової стійкості економісти відносять коефіцієнт окупності відсотків (Ко.в.), який показує, скільки разів протягом року підприємство заробляє гроші для виплати відсотків:

Окрему групу показників, які також характеризують фінансову стійкість підприємства, становлять:

•   коефіцієнт ділової активності (Кд.акт);

•   коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (Кеф.ф.р.);

•   коефіцієнт ефективності використання власних коштів (Кеф в.к).

Коефіцієнт ділової активності (Кд.акт), або коефіцієнт оборотності

балансу, показує обсяг продукції, для виробництва якої використовується майно підприємства і характеризується відношенням виторгу від реалізації продукції до середньорічної вартості всього капіталу підприємства.

Щоправда, на економічне значення цього коефіцієнта впливають матеріало- і трудомісткість продукції, тому більш суттєву роль для оцінки фінансової стійкості відіграють такі показники, як коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (усього капіталу) та коефіцієнт ефективності використання власного капіталу.

Страницы: 1, 2, 3, 4