а) нормальне, коли індикатори фінансової безпеки знаходяться в межах граничних значень, а ступінь використання наявного потенціалу близька до технічно обґрунтованих нормативів завантаження устаткування і площ;

б) передкризове, коли переступається бар’єрне значення хоча б одного з індикаторів фінансової безпеки, а інші наблизилися до деякої околиці своїх бар’єрних значень і при цьому втрачені технічні і технологічні можливості поліпшення умов і результатів виробництва шляхом прийняття до погроз мір попереджувального характеру;

в) кризове, коли переступається бар’єрне значення більшості основних (на думку експертів) індикаторів фінансової безпеки і з’являються ознаки необоротності спаду виробництва і часткової втрати потенціалу унаслідок вичерпання технічного ресурсу устаткування і площ, скорочення персоналу;

г) критичне, коли порушуються всі (або майже усі) бар’єри, що відокремлюють нормальне і кризове стани розвитку виробництва, а часткова втрата потенціалу стає неминучої і невідворотною.

Існують різні методи (кореляційних зв’язків, вагових коефіцієнтів) і підходи до визначення інтегрального показника фінансової безпеки, що характеризує дію різнорідних факторів на стан підприємства.

Фахівці ВАТ «Донецькгірмаш» провели якісний аналіз стану фінансової безпеки. Розглянемо стан ВАТ «Донецькгірмаш», що володіє найбільш складною структурою потенціалу і яких характеризується наступною системою показників фінансової безпеки в нормальних умовах його функціонування, граничними параметрами (значеннями індикаторів) критичного рівня стану і показниками фактичного стану (таблиця 4).

Система показників фактичного стану складена фінансовими менеджерами ВАТ «Донецькгірмаш» на підставі усереднених даних за результатами й умовами роботи деяких виробничих підрозділів підприємства. Кожен конкретний підрозділ може самостійно визначити свою систему показників.

Для оцінки відхилень значення показників нормовані щодо значення показників нормального функціонування підприємства, прийнятих за одиницю, граничні значення індикаторів фінансової безпеки і значення показників фактичного стану виробництва ВАТ «Донецькгірмаш» обчислюються частками одиниці. Норматив використання виробничої потужності при повному її завантаженні в стаціонарному режимі роботи підприємства буде дорівнює одиниці, а граничне значення індикатора для критичного рівня фінансової безпеки – 0,5, при цьому фактичне її використання – 0,25.

Таблиця 4.

Характеристика стану фінансової безпеки ВАТ «Донецькгірмаш».

Нормативні, фактичні і граничні значення показників, що характеризують віковий і кваліфікаційний склад працівників ВАТ «Донецькгірмаш», вікову структуру парку устаткування, визначалися в такий спосіб (таблиця 5).

Таблиця 5.

Характеристика значень окремих показників.

Ступінь живучості ВАТ «Донецькгірмаш» в умовах кризи виявилася досить високої, у зв’язку з чим не виправдалися прогнози щодо припинення його діяльності. Можливість виживання ВАТ «Донецькгірмаш» визначається конкурентноздатністю продукції, що випускається, що, у свою чергу, залежить від рівня внутрішніх цін на продукцію і послуги.

На внутрішні ціни впливають дві групи головних факторів:

1)    витрати на створення науково-технічних заділів, на заробітну плату персоналу, амортизаційні відрахування;

2)    ціни на видаткові матеріали – сировина, напівфабрикати, що комплектують.

Ступінь впливу першої групи факторів на рівень внутрішніх цін постійно знижується, у той час як другої групи – росте, оскільки ціни на паливно-енергетичні ресурси, багато напівфабрикатів і комплектуючих наблизилися або вже перевищили рівень світових цін.

Закритичний момент наступить тоді, коли продукція ВАТ «Донецькгірмаш» стане цілком неконкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках. Поки що такий момент ще не наступив, але останнім часом виробництво промислової продукції в Україні впритул наблизилося до межі, коли воно залишиться незатребуваним і може припинити своє функціонування.

Підтримка необхідного потенціалу ВАТ «Донецькгірмаш» у сучасних умовах ґрунтується на комплексному рішенні проблеми багатоканальності ресурсного забезпечення його життєдіяльності за рахунок різних джерел, у першу чергу, шляхом стабільного нарощування комерційного сектора, що сприяє мінімізації залежності від держбюджетного фінансування при максимальному збереженні наявного потенціалу. При цьому враховуються можливості структурної трансформації для ефективного завантаження підприємства, поліпшення його фінансово-економічного положення і підвищення конкурентноздатності.

Завоювання нових ринків для своєї продукції як додаткових джерел засобів необхідно для компенсації дефіциту фінансування і доведення його до рівня граничних значень показників фінансової безпеки ВАТ «Донецькгірмаш», нижче яких починається необоротна деградація його потенціалу, при якій сама постановка задачі оцінки фінансової безпеки втрачає зміст.

Виявлення і вживання заходів, спрямованих на запобігання погроз фінансовій безпеці, припускає аналіз гіпотетичного стану ВАТ «Донецькгірмаш» у результаті виконання прийнятих раніше стратегічних для цього підприємства економічних і науково-технічних рішень, загальних тенденцій і процесів у затребуваності продукції і послуг, інвестицій.

Оскільки прояві і дія погроз – не одномоментний акт, а складний динамічний процес, причому процес детермінирований, тобто з досить твердою тимчасовою структурою причинно-наслідкових зв’язків подій, що відбуваються у виробництві, те й оцінка фінансової безпеки здійснюється в динаміки зміни потенціалу ВАТ «Донецькгірмаш» на деякому тимчасовому інтервалі, що визначається виходячи з представлень про вірогідність інформації, використовуваної як базу прогнозування (технічно і економічно обґрунтованих нормативів, норм).

Відповідно, для контрольних крапок прогнозування (допустимо, на кінець кожного року або на кінець усього періоду) проводиться розрахунок техніко-економічних показників стану виробництва ВАТ «Донецькгірмаш», що є основою такої оцінки.

Для побудови і всебічної техніко-економічної оцінки гіпотез або можливих стратегій розвитку виробництва в контрольних крапках встановленого обрію прогнозування використовують відповідний інструментарій, у якості якого виступають різні методи, застосовувані в економічному і науково-технічному прогнозуванні.

Постійне посилення факторів, що загрожують фінансовій безпеці ВАТ «Донецькгірмаш» і зумовлюючих його депресивний розвиток, порушив питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку підприємства з метою завчасного попередження небезпеки, що загрожує, і вживання необхідних заходів захисту і протидії.

Основні цілі моніторингу наступні:

-       оцінка стану і динаміки розвитку виробництва підприємства;

-       виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

-       визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;

-       прогнозування наслідків дії загрозливих факторів як на потенціал виробництва, так і на сфери діяльності, забезпечувані продукцією і послугами цього потенціалу;

-       системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тенденцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо відбивання погроз підприємству.

Моніторинг є результатом взаємодії всіх зацікавлених служб підприємства. При здійсненні моніторингу діє принцип безперервності спостереження за станом об’єкта моніторингу з урахуванням фактичного стану і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних факторів.

Для проведення моніторингу необхідно відповідне методичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність здійснення моніторингу представлені у таблиці 6.

Викладений методичний підхід і інструментарій аналізу і діагностики стану ВАТ «Донецькгірмаш» дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують фінансовій безпеці підприємства, осмислено і цілеспрямовано організувати і виконати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обґрунтування прийнятих управлінських рішень.

Таблиця 6.

Зміст і послідовність здійснення моніторингу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11