• комунальний податок;

• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

• збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

• збір на обов'язкове соціальне страхування;

• збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збір до Державного інноваційного фонду;

• плата за придбання торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності;

• збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства). [10].

Суб'єкти та об'єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ. Спеціальний режим оподаткування (ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість") може обрати сільськогосподарське підприємство, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, починаючи з 01.01.2009 р.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом "Про Митний тариф України" (із змінами, внесеними від 21.05.2009) якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку — суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником (п. 81.7 ст. 81 Закону "Про податок на додану вартість").[8, с.11]

Згідно закону України "Про податок на додану вартість" (Ст.81.2) Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".[7]

Для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування такий платник ПДВ — юридична особа (будь-якої форми власності) повинен пройти відповідну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування в органах податкової служби. При реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування такій особі видається Спеціальне свідоцтво, де зазначається виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію ст. 81 Закону "Про податок на додану вартість" Достовірність відомостей про види діяльності сільськогосподарського підприємства підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, який містить відомості про основні види діяльності сільськогосподарського підприємства згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності" (такий витяг сільськогосподарське підприємство додає до заяви).

Інші види діяльності та продукція, що одержуватиметься суб'єктами спеціального режиму оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, повинні оподатковуватися ПДВ поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку .[8, с.11]

2. Аналіз системи оподаткування сільськогосподарських підприємств

2.1 Обчислення і сплата фіксованого сільськогосподарського податку

З питань податкової політики й оподаткування товаровиробників аграрного сектору запроваджується ряд нормативно-правових актів. Спеціальним нормативно-правовим актом, спрямованим на регулювання оподаткування у сфері сільськогосподарського виробництва, був Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 року.[20]

Згідно закону платники визначають суму податку на поточний рік виходячи з площі земельних ділянок та їх грошової оцінки, проведеної станом на 01.07.95р. відповідно до Методики.[11, с.16-17]

Об'єктом оподаткування є:

1)площа власних сільськогосподарських угідь;

2)площа сільськогосподарських угідь, наданих сільськогосподарському товаровиробнику в користування, в тому числі на умовах оренди;

3)землі водного фонду, які використовують рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Сплату провадять щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в таких розмірах:

·                   у І кварталі - 10 відсотків;

·                   у II кварталі 10;

·                   у III кварталі - 50;

·                   у IV кварталі - 30 відсотків.

Податок перераховують до бюджету на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки. Суму податку визначають виходячи з площі земельних ділянок та їх грошової оцінки і ставок податку в розмірах, передбачених ст. 3 та ст. 4 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок". До земельних ділянок відносять сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) та/або землі водного фонду, які використовують рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).[11, с.16-17]

Ставки ФСП з гектара угідь до їх грошової оцінки становлять:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,15%;

- для багаторічних насаджень – 0,09%;

- для земель водного фонду, що використовуються рибницькими, рибальськими і риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, – 0,45% грошової оцінки гектара ріллі по областях.

Якщо ділянки платників ФСП розміщені в гірських зонах або на поліських територіях, то для них ставки ФСП становлять:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,09%;

- для багаторічних насаджень – 0,03%. [15]

До складу доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включаються:

1) доходи від реалізації продукції рослинництва та тваринництва, виробленої (вирощеної) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності чи надані йому в користування. Це сума кредитових оборотів аналітичних рахунків продукції рослинництва та тваринництва за субрахунком 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ) та кредитових оборотів по субрахунку 712 " Дохід від реалізації інших оборотних активів " в частині доходу від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу за аналітичними рахунками реалізації довгострокових біологічних активів рослинництва та тваринництва (без ПДВ), що обліковуються по первісній вартості.

2) доходи від реалізації продукції рибництва, вирощеної у власних чи орендованих внутрішніх водоймах. Це кредитові обороти аналітичних рахунків продукції рибництва за субрахунком 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ).

3) доходи від реалізації продукції, виробленої з сировини власного виробництва та продуктів її переробки на власних підприємствах і на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства. Це кредитові обороти аналітичних рахунків реалізації продуктів переробки (крім підакцизних товарів) по субрахунку 701 " Дохід від реалізації готової продукції " (без ПДВ).

Слід також зазначити про включення до суми від реалізації сільськогосподарської продукції суми доходів від реалізації виноградних виноматеріалів, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, що, у свою чергу, використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

4) доходи останнього податкового періоду від надання супутніх послуг - для сільськогосподарських підприємств, які у звітному податковому періоді утворені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Це кредитові обороти по субрахунку 703 " Дохід від реалізації робіт і послуг " в частині послуг відповідно до Переліку супутніх послуг, затвердженого наказом Мінагрополітики від 29.01.2007 р.[15]

Для набуття та підтвердження статусу платники ФСП щороку подають до 1 лютого поточного року такі документи:

• загальний розрахунок ФСП на всю площу земельних ділянок, з яких справляють податок, - подається до податкового органу за місцем знаходження платника податку;

• звітний розрахунок ФСП — подається до податкового органу за місцем розташування кожної земельної ділянки;

• розрахунок частки доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік - до податкового органу за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок;

• витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку - до податкового органу за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

Податковий орган за місцезнаходженням платника протягом 10 робочих днів після подання розрахунку ФСП видає довідку про присвоєння або підтвердження статусу платника ФСП.

Якщо площа землі зміниться протягом року, необхідно подати уточнюючий розрахунок.

Платники податку, діяльність яких припиняється злиттям, приєднанням, перетворенням, поділом або виділенням у звітному податковому періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок уточнений розрахунок ФСП, в якому, зокрема, зазначаються суми податкових зобов'язань або боргів у разі їх наявності.

Сільськогосподарське підприємство, утворене протягом року злиттям, приєднанням або перетворенням платників податку, подає протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок розрахунок ФСП за період від дати утворення до кінця поточного року (п. 10 Положення про ФСП).

Якщо платник ФСП здає в оренду сільськогосподарські угіддя або землі водного фонду, то орендовані площі земельних ділянок не можуть включатися до розрахунку сплати ФСП. При оренді платником ФСП сільськогосподарських угідь або земель водного фонду в підприємства, яке не є платником ФСП, орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку ФСП орендаря. Якщо платник ФСП бере в суборенду землі у суб'єкта господарювання, який сплачує податки на загальних підставах і орендує, в свою чергу, земельні ділянки у неплатника ФСП, то такий платник зазначені площі включає до розрахунку суми ФСП.[11, с.16-17]

Щодо змін, які відбулися в фіксованому сільськогосподарському податку за останні десять років, то їх можна побачити в ДОДАТКУ А.[5, с.68-70]

Запровадження фіксованого сільськогосподарського податку в Україні, без сумніву, мало низку таких позитивних моментів:

– значно знизилося податкове навантаження на сільськогосподарських товаровиробників;

– зріс рівень сплати цього податку (за даними табл.1);

– суттєво спростився механізм нарахування та сплати податків;

– спростився порядок ведення податкового обліку, підвищилися його прозорість і достовірність;

– стабілізовано базу оподаткування;

– оптимізовано строки сплати податків;

– створено умови оподаткування, за яких відсутня мотивація до приховування результатів господарювання, тощо.

Таблиця 2.1 Нарахування та сплата фіксованого податку сільськогосподарськими підприємствами за роками

Таблиця 2.2 Оцінка змін у оподаткуванні ФСП в 2004 – 2010 роках

Страницы: 1, 2, 3, 4