Побудова системи оподаткування починається із визначення його принципів, того базису, на якому надалі ґрунтуватиметься податкове законодавство. Безумовно, податкову систему можна вважати ефективною за двох умов:

1) спроможність фінансове забезпечити виконання необхідних функцій державою;

2) досить повне виконання основних принципів оподаткування.

Тому реформування податкової системи потрібно розпочинати із встановлення таких принципів оподаткування, які б несли в собі ідею як фіскальної ефективності, так і регулюючих механізмів для економічного зростання, а в подальшому на основі таких принципів реформувати податкове законодавство.

В економічній літературі, яка присвячена проблемам оподаткування, пропозиції та дослідження щодо реформування податкової системи України здебільшого стосуються законодавчого поля, однак не враховуються принаймні ще дві не менш вагомі складові частини - це принципи оподаткування як початок побудови системи оподаткування і система взаємовідносин між платниками та контролюючими органами, тобто поведінка всіх учасників податкового процесу. Слід зазначити, що саме формулюванню принципів оподаткування науковці приділяють недостатньо уваги, публікацій на цю тематику, на жаль, дуже мало. Серед фахівців-економістів, які досліджували це питання, хотілось би назвати таких, як:

В. Андрущенко, О. Ковалюк, Т. Демченко, Б. Синельников, Л. Шаблиста, та ін. [5].

Висвітлення принципів оподаткування, які визначали б побудову системи оподаткування в Україні з ефективним поєднанням фіскальної та регулюючої функцій на підставі прикладів досліджень учених-еконо-містів в історичній ретроспективі та особливостей сучасного стану системи оподаткування в Україні.

Аналізуючи будову системи оподаткування, звернемось спочатку до базового Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-12 із змінами та доповненнями. В ньому наведено таке визначення системи оподаткування (вживається також термін "податкова система"):

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Це визначення є дещо звуженим, неповним, адже система оподаткування - це не тільки сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а й сукупність законодавчих і виконавчих органів держави, органів контролю, які забезпечують надходження податків до бюджету, самих платників податків, тобто досить складне економічне і політичне явище із своїми взаємозв'язками як продукт розвитку суспільства. Виходячи з цього можна дати таке визначення:

Система оподаткування - це законодавче встановлені економіко-правові відносини між громадянами та державою у їх взаємозв'язку, за допомогою яких відбувається примусове привласнення державою частини створеного суспільного продукту з метою виконання суспільне необхідних функцій, які не можуть виконуватись індивідуально громадянами та які суспільне необхідні для існування самої держави і для покриття державних видатків.

Структурно можна визначити будову системи оподаткування так:

1. Податкова політика держави.

2. Сукупність законодавчих і виконавчих органів держави.

3. Органи контролю, які забезпечують надходження податків до бюджету.

4. Платники податків.

Передусім базисом системи оподаткування, основою для формування її структури є податкова політика держави.

Податкова (бюджетно-податкова) політика -це діяльність держави зі створення та забезпечення функціонування системи оподаткування.

Оскільки система оподаткування є одним із механізмів формування фінансових ресурсів держави, бюджету держави, то відповідно податкова політика - це складова і вагома частина фінансової політики держави.

Складовими елементами податкової політики можна назвати:

• принципи оподаткування;

• законодавство з питань оподаткування (законодавче встановлені податки, збори);

• система взаємовідносин між платниками податків та контролюючими органами, визначена законодавче.

Іншими словами, податкову політику можна інтерпретувати як систему відносин між державою і платниками податків, це так би мовити неформальний кодекс поведінки всіх учасників податкового процесу.

Виходячи з викладеного, можна навести схему побудови системи оподаткування ( Додаток Ї).

Реформування податкової політики слід розпочинати, як зазначалося вище, з формування принципів оподаткування.

Принципи оподаткування були сформульовані англійським економістом Адамом Смітом (1723-1790 рр.). Праця ученого "Дослідження про природу та причини добробуту націй" започаткувала народження ліберальної економічної теорії й стала справжнім проривом у світовій економічній думці [5].

Аналізуючи функції держави, учений обгрунтував чотири основних принципи оподаткування:

1. Піддані держави мають брати участь в утриманні уряду відповідно до своєї здатності й сил, тобто відповідно до доходу, яким вони користуються під протегуванням і захистом держави. Цей принцип можна назвати принципом пропорційності в оподаткуванні.

2. Податок, який зобов'язується сплачувати кожна окрема особа, має бути точно визначеним, а не довільним. Цей принцип можна назвати принципом визначеності в оподаткуванні.

3. Кожен податок слід стягувати в той час або в той спосіб, коли і як платникові має бути найзручніше його платити. Цей принцип можна назвати принципом зручності.

4. Кожен податок має бути так задуманий і розроблений, щоб він дав змогу брати і утримувати із кишень народу якомога менше понад те, що він приносить державній скарбниці. Цей принцип можна назвати принципом необтяжливості податку.

Видатною постаттю серед славної когорти вчених-економістів по праву вважають англійського економіста епохи промислової революції, талановитого фінансиста та послідовника вчень А. Сміта Давіда Рікардо (1772-1823 рр.). Найповніше економічні ідеї вченого викладено у його основній праці "Начала політичної економії та оподаткування" (1817 р.). У цій праці Д. Рікардо не тільки критично проаналізував і розвинув ідеї А. Сміта, а й виклав власний оригінальний підхід до аналізу економічних процесів та явищ. Важливим способом взаємодії держави та населення вчений вважав оподаткування. Визначивши податок як частку продукту праці та землі, що надходить в розпорядження уряду, Д. Рікардо продовжив аналіз принципів оподаткування, започаткований А. Смітом.

Д. Рікардо обґрунтував низку важливих положень оподаткування, згідно з якими:

• податки мають бути справедливими і необтяжливими для населення. "Найкращий податок" писав Д. Рікардо, - найменший податок" [3];

• будь-який новий податок стає тягарем для виробництва, викликаючи підвищення природної ціни;

• необхідно оподатковувати дохід, а не капітал;

• завданням податкової політики є заохочення "прагнення до нагромадження".

Принципи оподаткування, сформульовані А. Смітом та Д. Рікардо, з часом мало змінювались послідовниками вченими-економістами.

У базовому Законі України "Про систему оподаткування" визначено 12 принципів оподаткування, а саме:

1. Стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок ви-сокотехнологічної продукції.

2. Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва.

3. Обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на основі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, і встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.

4. Рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку та забезпечення сплати однакових податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи.

5. Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

6. Соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення через запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи.

7. Стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року.

8. Економічна обґрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей із урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.

9. Рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.

10. Компетенція - встановлення та скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам, що здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування винятково Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами.

11. Єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів, із обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.

12. Доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Спробуємо провести аналогію між існуючими принципами оподаткування сьогодення в Україні та постулатами, сформульованими А. Смітом:

1. Принцип пропорційності знаходить своє відображення в принципах № 4 та № 8 системи оподаткування в Україні.

2. Принцип визначеності певною мірою викладено в принципах № 7 та № 12, проте він не повністю відображує визначеність в оподаткуванні. Задекларовано тільки незмінність протягом бюджетного року та дохідливість норм податкового законодавства для платників. Крім того, тут немає вимоги щодо точного визначення податку, а також точного визначення строку сплати, суми платежу, способу платежу.

3. Принцип зручності взагалі не знайшов відображення в системі оподаткування України.

4. Принцип необтяжливості частково відображено в принципі № 8, оскільки не декларується ідеологія необтяжливості сплати для платників податків. Податкова політика на сьогодні "працює" за принципом достатності, тобто забезпечення достатніх надходжень до бюджету для фінансування державних видатків, не навпаки - визначення економічно обґрунтованих виходячи із створеного ВВП та середніх рівнів рентабельності по галузях господарства податкових надходжень і вже на їх основі планування державних видатків, тобто державні видатки мають бути вторинними. Що заробили, те й розподіляємо, а не розподіляємо те, що не заробили.

Отже, як показує порівняльний аналіз, основні чотири принципи оподаткування не повною мірою знайшли своє відображення в системі оподаткування України.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Статистика податкової системи в Україні

Оподаткування доходів фізичних осіб

Основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), якого за січень 2009 року надійшло 258,6 млн.грн., що на 2,9 відс., або на 7,2 млн.грн., більше відповідного періоду минулого року. Основою дій податкових органів у цьому напрямі став системний підхід до адміністрування податку з доходів фізичних осіб, починаючи з аналізу соціального складу населення та його соціального захисту у співвідношенні з розміром заробітної плати.

За результатами спільних дій з місцевими органами влади та індивідуально-роз’яснювальної роботи з керівниками 173 СГ у січні поточного року погашена заборгованість із виплати заробітної плати 91 СГ, додатково сплачено 2,4 млн. грн. податку з доходів фізичних осіб.

З питання підвищення рівня середньої заробітної плати проведено бесіди з керівниками 437 СГ, за результатами яких керівники 215 СГ підвищили середню заробітну плату, у результаті до бюджету додатково надійшло 66,4 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб.

В області скоординовано спільні дії підрозділів оподаткування фізичних осіб, податкової міліції та податкового аудиту щодо проведення перевірок підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, у яких найбільшого поширення набули факти приховування доходів від оподаткування.

Всього із зазначених питань перевірено 127 підприємств та 14 підприємців, установлено 126 порушень податкового законодавства. За матеріалами перевірок додатково нараховано 664,4 тис.грн. платежів. Передано до органів прокуратури інформацію на 54 СГ - юридичних осіб.

За результатами контрольно - перевірочної роботи (враховуючи рейдову роботу) виявлено понад 500 працівників, які не оформлені відповідно до чинного трудового законодавства. До державної реєстрації залучено 230 осіб. За наслідками проведеної роботи додаткові надходження склали 101 тис.грн.

Станом на 01.02.09 зареєстровано 3321 платник податків ПДВ – фізичних осіб, з яких сплачують податок 2778 фізичних осіб, або 83,6 відс. За січень 2009 року до державного бюджету надійшло 3,7 млн.грн. податку на додану вартість, що на 0,2 млн.грн., або 6,8 відс. більше відповідного періоду минулого року.2007

Акцизний збір

З метою виконання показників із надходження акцизного збору до бюджету у повному обсязі здійснено наступне:

забезпечено своєчасне реагування на прогалини та неузгодженість окремих норм законодавчих актів;

вжито комплекс заходів, спрямованих на збільшення рівня сплати акцизного збору;

проведено ряд послідовних заходів щодо усунення схем мінімізації сплати акцизного збору шляхом запровадження акцизних марок на алкогольні напої із позначенням суми акцизного збору;

продовжено поетапне підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби тощо.

У результаті проведеної роботи за січень-грудень 2008 року до державного бюджету забезпечено надходження акцизного збору з вироблених в Україні товарів у сумі 8,1 млрд. грн., що на 1,6 млрд. грн. (або на 25,6 %) більше, ніж за 2007 рік [17]. (рис.2.1)

Надходження акцизного збору у розрізі основних видів підакцизних товарів порівняно з попереднім роком зросли з:

лікеро-горілчаної продукції – на 617,2 млн. грн., або на 21,2 %;

тютюнових виробів – на 1007,3 млн. грн., або на 42,9 %;

спиртів – на 11,7 млн. грн., або на 10,8 %;

виноробної продукції – на 12,8 млн. грн., або на 5,3 %;

пива – на 7,5 млн. грн., або на 0,9 %.

Рис.2.1 Динаміка сплати акцизного збору у розрізі підакцизних товарів у 2007-2008 рр.

Також забезпечено дієвий контроль за своєчасністю перерахування суб’єктами господарювання платежів до бюджету за отримані (подовжені) ліцензії на право здійснення оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7