Із загальної картини соціального розвитку області можна також
виділити проблеми, що потребують найбільш швидкого розв’язку. Так, у цілому соціальний
розвиток регіону характеризується такими негативними рисами:
а)
специфіка трудових ресурсів полягає у готовності понад 20% працівників змінити
місце проживання з метою збереження професії, незважаючи на важкі і небезпечні
умови праці;
б)
висока частка пенсіонерів, яка часто доходить до 40-50% місцевого населення при
тому, що забезпеченість області власними ресурсами на виплату соціальних
платежів не перевищує 60%, ускладнює соціально-економічну ситуацію в регіоні;
в)
низький рівень розвитку соціальної інфраструктури через її залежність від
фінансово-економічного стану містоутворюючих підприємств;
г)
низький індекс здоров’я населення: зростання рівня смертності малюків, епідемія
туберкульозу та онкологічна захворюваність має тенденцію до подальшого
зростання, напружена ситуація на СНІД і ВІЛ-інфекцію;
ґ)
незадовільний матеріально-технічний стан закладів соціальної сфери;
д)
несприятлива екологічна ситуація;
е)
кризовий стан житлово-комунального господарства, фізична зношеність та
технологічна застарілість основних фондів підприємств житлово-комунального
господарства;
є) недостатній рівень забезпечення населення якісною питною
водою тощо.
З
всього вищезазначеного можна зробити висновок про не досить гарне становище
добробуту населення, що пов’язано з подекуди високим рівнем безробіття й
навантаженням на ринку праці, з поганою екологічною ситуацією, з
невідповідністю зростання заробітної плати й цін, тарифів на житлово-комунальні
послуги та з багатьох інших причин. Все це не дозволяє сконцентруватися на
проблемах закладів соціальної сфери, не дає можливості спланувати дії на
майбутнє й побудувати чіткий ланцюг дій з досягнення процвітання Луганською
областю.
Вирішення та усунення цих негативних тенденцій дасть
можливість покращити в цілому соціально-економічне становище регіону й
забезпечити його ефективне функціонування у майбутньому.
2.2
Аналіз і динаміка бюджетних видатків на охорону здоров’я та освіту
Перехід до постіндустріальної стадії зумовив превалювання
соціальної сфери в світі, а економічна ефективність визначається, у першу
чергу, використанням здорових, продуктивних, висококваліфікованих кадрів, нових
знань, технологій і методів управління. За цих умов на передній план
висувається людина, її інтелектуальний потенціал. Таким чином, освіта, охорона
здоров’я – це важливі фактори вирішення і соціальних, і економічних проблем,
так як підвищення освітнього рівня й якості послуг в сфері охорони здоров’я
сприятиме як піднесенню життєвого рівня населення, оздоровленню суспільства,
так й економічному зростанню.
Рівень освіти та кваліфікації визначає рівень ефективності
функціонування підприємств регіону і країни в цілому. Тому освіта, наука має
посісти провідне місце в системі пріоритетів нашої держави й всіх її областей.
Цьому має сприяти насамперед обґрунтоване, ефективне фінансування, що
направляється на її розвиток. Так, раціональне використання бюджетних видатків
на освіту покращить можливості вищих навчальних закладів готувати
висококваліфіковані кадри, шляхом забезпечення технічною, інформаційною базами,
мотивації викладацького колективу до якісної передачі найповнішого об’єму
знань. Це в свою чергу сформує у студентів впевненість в своїх силах, знаннях,
уміннях й надихатиме до максимальної реалізації себе в суспільстві як
спеціаліста, а отже, формування, підтримка і закріплення сприятливої думки,
позитивного іміджу соціальних інститутів освіти як серед населення, так і серед
роботодавців. Для пожвавлення нашої економіки необхідно приділити увагу
підготовці кадрів з технічною освітою й фінансуванню технічних освітніх
закладів, так як виробничій сфері потрібна модернізація й оновлення застарілої
бази, що можливо лише за умови запровадження нових технологій, розробок
висококваліфікованим персоналом.
Зміцнення здоров’я населення у соціальній державі також
відноситься до найважливіших цінностей й дедалі більшою мірою стає економічною
категорією. Так як у здоровому суспільстві підвищується працездатність,
продуктивність праці, ефективність реалізації трудового потенціалу населення й,
відповідно, здійснюється економічний розвиток у різних галузях й регіонах. Для
цього Україні, а насамперед органам місцевого самоврядування потрібно підняти у
своїх областях, так як це їх безпосередня функція, якість медичних послуг,
шляхом ефективного, раціонального розподілу фінансових ресурсів бюджету. Ці
кошти мають направлятися на покращення медичного обслуговування станціями
швидкої медичної допомоги, амбулаторно-поліклінічними установами, а також на
поліпшення умов для хворих, що перебувають на стаціонарному лікуванні. Все це
дозволить відновити довіру суспільства в нашу сферу охорони здоров’я, сприятиме
зміцненню здоров’я нації.
Перед регіонами України, зокрема Луганською областю, стоять
саме такі задачі у розвитку освіти й охорони здоров’я, але їх розв’язання
повинне бути відкоректоване відносно становища певної території й враховувати
індивідуальні проблеми. Так, робота закладів охорони здоров’я й освіти
Луганської області, що направлена на надання медичної допомоги, якісної освіти
населенню, виконання заходів, які передбачені програмами у цих галузях, триває,
однак залишається на недостатньому рівні. Про це свідчить аналіз взаємозв’язку
фінансування та розвитку даних галузей соціальної сфери.
Якщо робити аналіз фінансування охорони здоров’я, потрібно
зазначити, що основний приплив фінансових ресурсів в дану галузь здійснюється з
місцевих бюджетів (741127912,94 грн. у 2006 році), а от державного бюджету
припадає незначна доля (66772885,51 грн. у 2006 році). Це не є негативним
фактом, так як місцеве самоврядування краще орієнтується у ситуації, що
склалася навколо цієї сфери у своєму регіоні й має можливість більш раціонально
використати кошти на її розвиток, вирішення проблем. Це і є задачами місцевих
органів влади. Основними функціями державного бюджету залишається фінансування
державних цільових програм, таких як «Дитяча онкологія», «Цукровий діабет»,
«Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних та
судинно-мозкових захворювань».
За даними Головного управління ДКУ у Луганській області
(Додаток ґ.1, ґ.2) проаналізуємо стан фінансування за останні роки галузі
охорони здоров’я (табл. 2.2, табл. 2.3).
Таблиця 2.2
Аналіз
фінансування з місцевого бюджету охорони здоров’я в Луганській області у 2005
році
Показники
|
2005 рік
|
% виконання
|
Планові показники, грн.
|
Фактичні показники, грн.
|
Відхилення показників від запланованих,
грн.
|
Всього
|
594125106
|
571153526
|
-22971580
|
96,13
|
у тому числі:
|
|
|
|
|
Лікарні
|
316470204
|
302101979
|
-14368225
|
95,46
|
Територіальні медичні об'єднання
|
62594450
|
61003689
|
-1590761
|
97,46
|
Спеціалізовані лікарні та ін.
спеціалізовані заклади
|
92508805
|
91708228
|
-800577
|
99,13
|
Пологові будинки
|
14273779
|
13230260
|
-1043519
|
92,69
|
Санаторії для хворих туберкульозом
|
4536092
|
4484324
|
-51768
|
98,86
|
Будинки дитини
|
5264371
|
5261832
|
-2539
|
99,95
|
Станції швидкої та невідкладної медичної
допомоги
|
26520971
|
25812916
|
-708055
|
97,33
|
Поліклініки і амбулаторії
|
26420128
|
24150527
|
-2269601
|
91,41
|
Фельдшерсько-акушерські пункти
|
5290002
|
4765352
|
-524650
|
90,08
|
Інші заходи по охороні здоров'я
|
7597565
|
7130976
|
-466589
|
93,86
|
Інші заклади з охорони здоров'я
|
32648739
|
31503443
|
-1145296
|
96,49
|
З даних табл. 2.2 можна побачити, що фактичні показники
відрізняються від запланованих й жоден з напрямів фінансування не виконано на
100%. Так, у 2005 році недовиконання загального обсягу видатків на охорону
здоров’я склало 22971580 грн. чи 3,87%. На такий результат вплинуло
недовиконання по всіх напрямах. Найбільший відсоток невиконання – 9,92% й 8,59%
мав місце при фінансуванні фельдшерсько-акушерських пунктів та поліклінік,
амбулаторій відповідно, а найбільший відсоток виконання, що майже наближається
до 100%, спостерігається при видатках на будинки дитини (99,95%),
спеціалізовані лікарні та ін. спеціалізовані заклади (99,13%), санаторії для
хворих туберкульозом (98,86%). Таким чином, можна зробити висновок, що за всіма
напрямами фінансування було виконання планових показників не нижче 90% й у
підсумку план на 2005 рік був недовиконаний на 3,87%.
У 2006 році ситуація дещо змінилася й представлена
зниженням відсотку виконання місцевого бюджету за видатками на охорону здоров’я
(див. табл. 2.3).
Таблиця
2.3
Аналіз
фінансування місцевим бюджетом охорони здоров’я в Луганській області у 2006
році
Показники
|
2006 рік
|
% виконання
|
Планові показники, грн.
|
Фактичні показники, грн.
|
Відхилення показників від запланованих,
грн.
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
Всього
|
772139852,43
|
741127912,94
|
-31011939,49
|
95,98
|
у тому числі:
|
|
|
|
|
Лікарні
|
406525562,50
|
387422906,4
|
-19102656,13
|
95,30
|
Територіальні медичні об'єднання
|
78045883,21
|
76230266,85
|
-1815616,36
|
97,67
|
Спеціалізовані лікарні та ін.
спеціалізовані заклади
|
118926715
|
117574587,2
|
-1352127,77
|
98,86
|
Пологові будинки
|
18623550,33
|
17906204,4
|
-717345,93
|
96,15
|
Санаторії для хворих туберкульозом
|
5436462
|
5392459,92
|
-44002,08
|
99,19
|
Будинки дитини
|
6727844
|
6626874,04
|
-100969,96
|
98,50
|
Станції швидкої та невідкладної медичної
допомоги
|
33412564,86
|
32331211,81
|
-1081353,05
|
96,76
|
Поліклініки і амбулаторії
|
34104401,89
|
32145703,9
|
-1958697,99
|
94,26
|
Фельдшерсько-акушерські пункти
|
6200994,62
|
5797671,78
|
-403322,84
|
93,50
|
Забезпечення інсуліном хворих на
цукровий діабет
|
9180810
|
8805227,03
|
-375582,97
|
95,91
|
Інші заходи по охороні здоров'я
|
14235943
|
11766929,11
|
-2469013,89
|
82,66
|
Інші заклади з охорони здоров'я
|
40719121,02
|
39127870,5
|
-1591250,52
|
96,09
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
|