Згадка про грошовий вимірник є швидше дани­ною традиції та дещо "звужує" наведене вище ви­значення бухгалтерського обліку. Сьогодні слід говорити про систему бухгалтерського обліку, яка не обмежується грошовим вимірником, системою рахунків і подвійним записом, реєстрацією лише фактів минулого. У зв'язку з цим, безумовно, має рацію М. Чумаченко(30), який пи­сав: "Бухгалтерський облік ставить своїм завдан­ням описувати, пояснювати, передбачати факти і одночасно спрямовувати наші дії. В цьому він спирається на чотири види моделей: описові, по­яснювальні, прогностичні та моделі прийняття рі­шень".

Схожий підхід застосовують американські вче­ні Ч. Хорнгрен і Г. Сандем [29], які виділяють три типи облікової інформації, а саме для:

• рахівництва (безперервне накопичення і кла­сифікація даних для оцінки діяльності підприємс­тва);

•привернення уваги (регулярна звітність, яка містить інформацію про відхилення та їх інтер­претацію за окремими сегментами);

•вирішення проблеми (інформація щодо мож­ливих результатів майбутніх дій та рекомендації щодо вибору оптимального варіанту).

Таке визначення завдань бухгалтерського облі­ку дає змогу говорити про необхідність створення глобальної системи бухгалтерського обліку, яка має забезпечити інформаційні потреби як зовніш­ніх, так і внутрішніх користувачів

Отже, глобальна система бухгалтерського обліку - це система збору, перетворення та на­дання зовнішнім і внутрішнім користувачам на­дійної, доречної та своєчасної інформації про минулі та майбутні господарські операції підпри­ємства з урахуванням можливого впливу відповід­них чинників.

Отже, в сис­темі синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтер­ського обліку можна отримувати окрему інформа­цію, що цікавить різних користувачів

У свою чергу, підприємства мають повіту свободу дій щодо організації тієї частини бухгалтерського обліку, яка не регламентується державою. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство само­стійно розробляє систему і форми внутрішньогос­подарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських доку­ментів.

Оскільки одна частина бухгалтерського обліку регламентується державою, а інша встановлюєтьсясамим підприємством, важливе значення має узго­дження вимог користувачів щодо формування та обсягу звітних показників. Аналогічного погляду дотримується і М. Чумаченко, зазначаючи, що "необхідний консенсус, який підводив би нас до того, що ми домовляємося про принципи форму­вання інформації для користувача" [30].

Тому створення глобальної системи бухгал­терського обліку в Україні потребує насамперед реальної участі податкових органів у реформі бух­галтерського обліку. Це дасть змогу ліквідувати "штучні" розбіжності в підходах до визначення термінів, оцінки і формування, інформації в об­ліку та оподаткуванні.

Глобальна система бухгалтерського обліку дасть можливість гармонізувати міжнародні стандарти та національні традиції, макро- й мікроекономічні по­треби управління та інтереси різних груп користува­чів в якісній економічній інформації.

З вищесказаного можемо зробити наступні висновки. Протягом 1999-2000 рр. відбулися значні зміни у системі бухгалтерського обліку в Україні щодо її гармонізації з МСБО.

Нові нормативні документи з бухгалтерського обліку потребують подальшого вдосконалення та узгодження. Реформа бухгалтерського обліку не обмежується його гармонізацією з міжнародними стандартами (МСБО). Потрібна глобальна систе­ма бухгалтерського обліку, яка має забезпечити інформаційні потреби як зовнішніх, так і внутрі­шніх користувачів.

Оскільки у межах єдиної системи рахунків не­можливо отримати всі показники, необхідні для прийняття управлінських рішень, слід перегляну­ти зміст бухгалтерського обліку.

Глобальна система бухгалтерського обліку перед­бачає застосування сучасних інформаційних техно­логій і не обмежується грошовим вимірником, сис­темою рахунків, подвійним записом і реєстрацією лише фактів минулого. Це система збору, перетво­рення та надання зовнішнім і внутрішнім користува­чам надійної, доречної та своєчасної інформації про минулі та майбутні господарські операції підприємс­тва. Задоволення інтересів однієї групи користувачів облікової інформації неможливо за рахунок обме­ження інтересів інших користувачів.

Практичне застосування глобальної системи бухгалтерського обліку потребує узгодження ін­формаційних потреб різних користувачів і в пер­шу чергу гармонізації податкового законодавства щодо формування звітних показників.

Висновки

За матеріалами спільного українсько-чеського підприємства “Полісервіс” було розглянуто методику проведення аудиту витрат підприємств торгівлі. Основним видом діяльності зазначеного підприємства є гуртова торгівля металопрокатом будівельного призначення.

В роботі на підставі даних про підприємство та його господарську діяльність розглянуто організаційну структуру підприємства, типові операції та бухгалтерські записи, склад витрат, описано методику проведення аудиту облікової політики, установчих документів, обліку матеріальних цінностей та розрахунків, вплив витрат на обчислення податків.

Якщо згідно попередніх стандартів на торгівельних підприємствах облік витрат здійснювався на синтетичному рахунку 44 “Витрати”, то з переходом до нових стандартів бухгалтерського обліку значних  змін зазнали  облік та класифікація витрат. Підприємство самостійно обирає доцільність використання 8-го та 9-го класів рахунків. В нашому прикладі підприємство з невеликими оборотами та однорідними типовими операціями по придбанню та реалізації обрало для себе використання лише 8-го класу рахунків бухгалтерського обліку.

Підсумками проведеної роботи є нижченаведене:

1.На сьогоднішній день в умовах реформування бухгалтерського обліку, коли підприємства тільки почали переходити на новий План рахунків, існує багато роз’яснень і консультацій щодо трансформації та нових категорій обліку, чого не можна сказати про методику аудиту. Новітня література ще не побачила світ, тобто існує проблема методичного забезпечення роботи аудитора.

2.Метою аудитора є кваліфіковані і обрунтовані рекомендації і поради бухгалтеру щодо ведення обліку, що є особливо важливим для прийняття ефективних управлінських рішень.

3.Завданням бухгалтера сьогодні є  - не тільки вести облік, але й вміти зрозуміти та проаналізувати суть здійснюваних операцій, передбачати наслідки, а також оптимізувати оподаткування.

4.Бухгалтер ХХІ століття повинен бути компетентним в питаннях не лише суто бухгалтерії, але й володіти системою знань економіко-правового характеру.

З трансформацією бухгалтерського обліку виникло багато думок зприводу доцільності цього переходу та надійності і гармонічності нової системи бухгалтерського обліку. В будь-якому випадку, бухгалтерський облік – це спосіб відображення процесів, які відбуваються в окремо взятому економічному організмі. Новий План рахунків- це лише новий інструментарій в арсеналі бухгалтера

Результати даної роботи доповнили методичне забезпечення СП “Полісервіс” для застосування внутрішнього аудиту на підприємстві з метою уникненя фінансових санкцій у майбутньому.