Аналізуючи структуру пасиву балансу , слід відзначити як позитивний момент фінансової стійкості товариства високу частку власного капіталу  ---- 74,9 % на початок року та 92,6 % на кінець року. Питома вага довгострокових та поточних зобов’язань , незначна – на початок року 2,7 % та 22,4 % відповідно на кінець року  - 0,5 % та 6,9 %. Як в абсолютному вираженні , так і за питомою вагою спостерігається значне зменшення поточних зобов’язань.

ЗАТ „Херсонський електромеханічний завод” має гарну структуру свого капіталу.

2 Аналіз джерел формування капіталу

Інформація , яка наводиться в пасиві балансу , дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного  (постійного) і змінного ; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов’язане.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того , які кошти має підприємство , звідки вони взялися і куди вкладені.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика , ефективність використання позикового капіталу , більша ніж , ефективність використання власного. В окремих конкретних випадках , залежно від ситуації , що склалася, може бути вигідним використовувати більше власний капітал, менше залучати позикові кошти і мати менший фінансовий ризик. Може  бути більш ефективним застосування позикового капіталу і отримання більш високих доходів , але з більшим фінансовим ризиком.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

У зв’язку з цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасивів балансу (табл..2).

Таблиця 2

Оцінка структури джерел фінансових ресурсів АТ „Електромех”

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками :

  --- коефіцієнтом фінансової незалежності (його ще називають коефіцієнтом автономності , коефіцієнтом власності), який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

           (1)

 де :    Кфн - коефіцієнт фінансової незалежності;

ВК – власний капітал ;

ВБ – загальний капітал (валюта балансу).

     --- коефіцієнтом фінансової залежності , який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального (валюти балансу):

           (2)

де :     Кфз - коефіцієнт фінансової залежності ;

 ПК – позиковий1 капітал ;

 ВБ – загальний капітал (валюта балансу).

    --- коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля) , який розраховується відношенням позикового капіталу до власного :

    (3)

       де :    Кфр - коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля)

Ці показники для АТ „Електромех” будуть дорівнювати :

·        коефіцієнт фінансової незалежності на початок року:

·        коефіцієнт фінансової залежності на початок року :

·        коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) на початок року:

·        коефіцієнт фінансової незалежності на кінець року :

·        коефіцієнт фінансової залежності на кінець року :

·        коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) на кінець року :

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього , тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення власного та позикового капіталу (наприклад, 70:30 ; 60:40 ; 50:50). На мою думку, це залежить від конкретних умов господарювання, фінансової політики держави, від обертання капіталу.

На тих підприємствах, де коефіцієнт обертання низький , плече фінансового важеля не повинно бути більше 0,5 , а на підприємствах , де обертання капіталу високе цей показник може бути більше 1.

Для сільськогосподарських підприємств та інших підприємств агропромислового комплексу , які мають сезонний характер виробничого процесу , доцільно користуватися в такий період залученими коштами.

Згідно з даними АТ „Елекртомех” можна зробити висновки що зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий стан товариства , що склався на кінець року.

3 Аналіз джерел власних коштів.

При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу , з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період.

На базі звіту про власний капітал АТ „Електромех” складемо аналітичну таблицю для вивчення складу і структури власного капіталу товариства (табл..3)

Таблиця 3

                      Склад і структура власного капіталу АТ „Електромех”

Як видно з таблиці 3 , більш як втричі зросла величина власного капіталу – з 7 638 тис. грн. до 23 616 тис. грн.

Це відбулося за рахунок збільшення іншого додаткового капіталу на 12 375 тис. грн. (дооцінка основних засобів) і нерозподіленого прибутку – 3 243,2 тис. грн.(чистий прибуток за звітний період склав 3 484,3 тис. грн., виплати дивідендів – 241,1 тис. грн.) за незмінної величини статутного та резервного капіталу. Відповідно відбулися зміни і в його структурі (рис. 2)

Рис. 2 Структура власного капіталу АТ „Електромех”.

Найбільшу питому вагу має інший додатковий капітал , хоча його величина і зменшилася з 96,8% до 85,2%, зросла частка нерозподіленого прибутку з 0,9% до 14%. Відповідно незначно знизилася питома вага статутного та резервного капіталу. Результати аналізу динаміки складу і структури власного капіталу заслуговують позитивної оцінки.

4 Аналіз джерел позикових коштів

Окремо розглядаються динаміка та структура позикових коштів. Для цього складається аналітична таблиця (табл.. 4)

Таблиця 4

Склад і структура позикових коштів АТ „Електромаш”

Розглянемо склад і структуру позикових коштів АТ ”Електромех”.

Як видно з таблиці товариство використовує у своїй діяльності як довгострокові , так і поточні позикові кошти. За звітний період їх величина зменшилася на 683,3 тис. грн.., або на 26,7% (683,3 : 2 559,7 х100). Це відбулося  за рахунок зменшення кредиторської заборгованості  на 422,7 тис. грн., довгострокових зобов’язань на 143,8 тис. грн. , короткострокових кредитів банків на 100 тис. грн..та незначного зменшення поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями на25,5 тис. грн. при незначному зростанні інших поточних зобов’язань на 13,7 тис. грн.   В складі позикових коштів на більшу питому вагу має кредиторську заборгованість, яка зросла за звітний період на 12,5 % (з 68,9 % на початок року до 71,4 % на кінець року). Короткострокові кредити банків на кінець року склали 16 %, довгострокові зобов’язання 7,2 % від загальної величини позикового капіталу. Незначне місце посідають поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями та іншим поточним зобов’язанням.

5 Аналіз прибутковості.

Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб’єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності  використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення ) руху капіталу та його віддачу.

У світовій практиці широкого застосування набув узагальнюючий показник міри ефективності використання капіталу – прибутковість (дохідність, рентабельність).

Коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибутку до капіталу, що інвестується, і розраховується за формулою:

                                                  ,          (4)

- де :   КП- коефіцієнт прибутковості;

П – прибуток;

К – капітал.

На сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого показника ефективності капіталу для розрахунку коефіцієнта прибутковості.

У чисельнику формули може бути балансовий, операційний чистий прибуток, у знаменнику – середні показники загального капіталу ( загальні активи ), основного капіталу (довгострокові активи), оборотного капіталу (поточні активи).

Страницы: 1, 2, 3, 4