He waited till evening, till after their almost silent dinner, till his mother had played to him” (J.Galsworthy). Дефініція дієслова “to play” має наступні значення: to take part in а sport or game; to perform music or to use the instrument to make music. У даному прикладі, де автор опускає пряме доповнення, читачеві неважко здогадатися, що тут використовується друге значення дієслова, тобто використання інструменту з метою створення музики. Можливо, мається на увазі, що героїня грає на піаніно, а син насолоджується грою своєї матері, яка зігріває його душу. А ось в наступному прикладі буде представлено перше значення дієслова “to play” (грати в ігри). Розглянемо його: The children were playing in the yard (W.s. Maugham). Якраз тут автор має на увазі, що діти грають в ігри.

«Can you draw? I like drawing with chalk» (Mc.Millan). У даному прикладі використовується дієслово “to draw”, перш ніж розглядати дане речення звернемося до дефініції дієслова (to draw - to create а picture by making lines with а pen or а pencil). В даному прикладі опущений об'єкт, але з самого значення дієслова читач може його відновити. Таким чином, можна передбачити, що під об'єктом в даному прикладі мається на увазі картина або малюнок. Окрім самого дієслова автор вказує на інструмент який виступає в ролі “підказки”, тим самим наводить читача на вірне відновлення об'єкту.

Слід зазначити те, що, читаючи приклади, де використані дієслова цього підкласу, у читача виникають певні асоціації, що і підтверджує факт про наявність в цих дієслів родової семи або виразної “семантичної насічки”.

Таким чином, абсолютне вживання виявляє в цих дієслів виразну «семантичну насічку» - їх об'єкти на референтному рівні повинні володіти рядом специфічних ознак, що є необхідною умовою для здійснення дії, позначеної даними дієсловами. Н.Д. Арутюнова відзначає, що об'єкти таких дієслів можуть бути виділені за пасивною ознакою (їстівне, пальне, їда, продукти, «чтиво» і ін. Якщо формальний об'єкт характеризується більш ніж однією межею, то узагальнення може протікати в двох напрямах (ср. сподіватися на майбутнє і сподіватися на краще, боятися майбутнього і боятися поганого).

в) Підклас “drink”

Цей підклас близький до попереднього як по величині силового поля, так і по системній організації об'єктів. Його специфіка полягає в тому, що основне значення дієслів, що реалізовується у поєднанні з будь-яким членом гіпо-гіперонімічно організованої системи об'єктів, не допускає редукції доповнення. Така редукція реалізує лише похідне спеціалізоване значення, що розвинулося на тлі основного і включає в свій інтенсионал семи однієї з ділянок гіпо-гіперонімічної системи.

В дієслова “drink”, наприклад, спеціалізоване значення, що реалізовується при абсолютному вживанні, - «зловживати спиртними напоями». “He still had not had the fight he wanted and he was drinking like he was just а pipe through the floor” (Clark).

В інших дієслів цього підкласу - “love”, “write”, “save” - спеціалізовані значення також вже основного; для “love” це “переживати почуття глибокої прихильності до обличчя протилежної підлоги”, розглянемо наступний приклад: Those who love, live longer (Mc.Millan) або ж “He can''t even love.” she thought (J.Galsworthy); для write - “писати листи” або «”займатися письменницькою працею”: Seizing ink and writing paper, she began to write.(J.Galsworthy) або “It is not easy to earn money by writing” (W.S. Maugham); для “save” - “копити гроші”: Mr. Joyboy was careful. He saved and he paid insurance (E.Waugh).

Co спеціалізованими значеннями дієслів цього підкласу семантично зв'язані похідні іменники наприклад, “lover” від “love”, “drunk” і “drunkard” від “drink”, “savings”, “savingsbank” - від “save”

Інколи доповнення при дієсловах цього підкласу не редуціюється, проте ці випадки зазвичай структурно мотивовані. Одним з можливих чинників є необхідність зняти синтаксичні обмеження на сполучуваність, якщо є визначення до доповнення, які неможливо підпорядкувати дієслову: Brad wrote regularly, jovial, breezy, friendly letters (I. Shaw).

Характерно, що доповнення зі своїми визначеннями винесене в приєднувальну конструкцію, що зайвий раз підкреслює надмірність “letters”, входження відповідної семи у вміст дієслова “write” [3, C.8-9].

г) Підклас “shrug”

До цього підкласу відносяться дієслова, які описують ситуацію, що допускає один-єдиний об'єкт. Ці дієслова включають в свій інтенсионал сему, відповідну значенню свого об'єкту. Див. словарні дефініції дієслів цього підкласу: “shrug” - «злегка підвести плечі»,”Rudolph shrugged” (I.Shaw); nod- «швидко нахилити голову на знак згоди або вітання», “Don Corleone nodded and gestured that Luca Brazi should be brought to him” (C.Puzo). Без'об'ектне вживання дієслів цього підкласу є нормою.

Якщо доповнення все-таки експліцируєтся, то конструкції з доповненням і без нього повністю синонімічні і синтаксично однотипні: The baker nodded his head vigorously (C. Puzo). Mr Goodhart nodded approvingly (I. Shaw). Winifred shrugged her substantial shoulders (J. Galsworthy). Tony shrugged (Mc. Millan).

Регулярне і контекстуально не обумовлене абсолютне вживання цих дієслів має як семантичні, так і лексичні передумови. У семантичному плані ці дієслова відрізняються особливо виразною «семантичною насічкою» - саме тут краще всього видно згадувана вище нерозчленована ситуації, при якій характер руху зв'язується в мові з властивостями матерії, що приводиться в рух. По суті, доповнення виконує при дієсловах цього підкласу семантичну роль інструменту, знаряддя, що накладає природні обмеження на кількість предметів, що беруть участь в ситуації.

Цікаво відзначити, що кількість таких дієслів в сучасній англійській мові невелика. Окрім “shrug” і “nod”, сюди можна віднести “clap”, для якого характерний як абсолютне вживання, так і поєднання з доповненням “hands” (When... she placed and eyeglass jauntily in her eye Gilbert clapped his hands - (W.s. Maugham) або (They are all disappeared now. The old ones are dead, except Timothy. Fleur clapped her hands (J. Galsworthy)), і “stamp” в значенні “топати ногами”. Інші дієслова, що позначають дії, що вимагають одного природного знаряддя або органу, не мають доповнення, що називає цей орган. Замість цього вони містять ордійну сему в своєму інтенсионале (дефініції дієслів bite, wink, “pout”, “frown” і ін.) [3, C. 8-9]. “She put her hand forward and started back with а cry. He frowned” (D.h. Lawrence). Розглянемо дефініцію дієслова “to frown” (to frown - to move your eyebrows down and closer because you are annoyed, worried, or thinking hard). Тут в самому визначенні дієслова включена орудійна сема, тому при цих дієсловах не може бути об'єкту. William winced (D.H. Lawrence). “to wince” (to wince - to react to something with a sudden expression on your face that shows you are embarrassed or feel pain). “ okay, I'll leave , he said matter-of-factly, and winked at me” (L.R. Kimberla). “to wink ” (to wink - to quickly close and open one eye as a sign to someone)

Такий спосіб позначення знаряддя характерний для різних мов, оскільки він, по словах Н.Д. Арутюнової, “відображає структуру світу, а не особливості його мовної моделі або лексичного узуса” [4, C. 91]. Якщо семантична насічка не стирається в процесі словооборота, то область сполучуваності прізнакових слів (дієслів, прикметників, говору) залишається дуже вузькою. Ср. “йокнути” (лише про серце), зажмурити (лише очі), укусити (лише за допомогою зубів). Останній приклад показує, що деякі дії, можуть бути виконані за допомогою лише одного, природного, знаряддя або органу, спеціально призначеного природою для певної мети (ср. дивитися і бачити очима, слухати і чути вухами, думати головою або мізками, жувати і кусати зубами, говорити мовою, нюхати носом, лизати і хлебтати язиком і ін.). У цих випадках сама природа речей виклчає розширення сполучуваності слів з орудійними іменами. Вказівка на відповідні органи при названих дієсловах абсолютно надмірно. До нього прибігають лише при емфазе (ср. бачити своїми очима, чути власними вухами) або при необхідності додаткової індивідуалізації органу (поглянути великими сірими очима, укусити гострими зубами).

Слід звернути увагу на залежність безоб'ектного вживання дієслів з обмеженим силовим полем від стійкості кордонів їх імплікационала. У тих випадках, коли з якої-небудь причини, інколи екстралінгвістичної, збільшується об'єм імплікационала, дієслово не може відразу включити сему нового об'єкту в свій інтенсионал і, отже, редукція доповнення, що позначає новий об'єкт, стає неможливою. Це добре видно на прикладі дієслова “smoke”. Мабуть, відображаючи багатовікову практику, це дієслово включило сему «тютюнові вироби» (див. дефініцію в словнику А. С. Хорнбі: «вдихати і видихати дим тютюну»). Що почалося порівняно недавно в Англії і США масове вживання наркотиків не встигло відбитися на семантиці дієслова “smoke” - до його змісту не увійшла ще відповідна сема. Тому, якщо мається на увазі куріння наркотиків, доповнення, що позначає наркотик, не редуцюється:

«We can discuss … how everybody on the campus smokes pot»,

«Do you smoke pot?» (I.Shaw)

«Cigarette?»

«I don't smoke-~ except opium» (G.Green)

д) Підклас “drive”

Цей підклас відрізняється від всіх попередніх тим, що при абсолютному вживанні дієслова реалізують, окрім основного перехідного, похідне, неперехідне значення. Ці дієслова семантично близькі - як перехідними, так і неперехідними значеннями, вони описують ситуацію руху. Перехідні значення передбачають наявність агенса, руху, що приводить в стан, предмет або істота, що позначається доповненням, яке, як і в інших підкласах може редуцюватися: Rudolph drove without speaking (I.Shaw). Jim drove far east to his mini-mansion, and Kelli drove to her less-than-luxurious apartment on the southern part of the town (L.R.Kimberla).

They have promised I shall ride. Cousin Val cannot walk much, you know, but he can ride perfectly” (Galsworthy). Тут, як вже було сказано, важливий той факт, що агенс приводить в рух будь-який предмет. Читач може мати на увазі під об'єктом машину, велосипед або їзду на коні.

Неперехідне значення реалізується в тих випадках, коли підмет перестає позначати виробника дії і перетворюється на позначення рухомого предмету або істоти: And there would be no question, in this weather, of doing any work below while they were moving (I. Shaw). They drove back to the mall (C. Puzo). They drove through dogwood and tulips and skirted fields (W.S. Maugham).

У цих прикладах не можна передбачити редукцію доповнення “ship” або “саг”, оскільки агенс в цьому випадку був би в однині і позначав би водія. У наших прикладах суб'єкт - займенник у формі множини, отже, це не агенс, а саме дієслово описує не водіння, а рух [4, C.11].

Неперехідні значення досліджуваних дієслів стають в один ряд з дієсловами руху: як в цих останніх, їх єдиний актант позначає рухомий предмет. С.Д. Кацнельсон відзначає: “При одномісних предикатах руху єдиний предікандум завжди позначає рухомий предмет” [11, C. 202].

С. Д. Кацнельсон пише, що семантико-синтаксична категорія єдиного предікандума легко виводиться із значення предиката. При предикатах стану такої предікандум може, природно, позначати лише субстрата стану, ср. він спить, йому не спиться; він мерзне, ногам було холодно і т. д., де у всіх випадках субстрат стану однозначно виражений предікандумом. Рівним чином при одномісних предикатах руху єдиний предікандум завжди позначає рухомий предмет, ср. маятник гойдається, дим повільно піднімається догори, хворий кидався в бреду і так далі [11, C. 202].

По своїх семантичних і синтаксичних властивостях “drive” і `move” близькі до неперехідних значень дієслів “fly” і “ride”. Особливо це помітно відносно “drive” і “ride”. І самі дієслова, і відповідні похідні іменники синонімічні - вони описують стан руху: She told him it would be about а three hour drive (C. Puzo). It was а short ride, not more than twenty minutes (C. Puzo). Відмінності полягають лише в статусі неперехідного значення: в дієслова drive він, мабуть, нижче, ніж статус перехідного значення, в дієслова “ride” вище.

Окремою, від вищезазначених підгруп дієслів, слід вважати групу дієслів типа “to wash oneself”, “to shave oneself” без зворотнього займенника, які деякі дослідники вважають абсолютивним вживанням: Now if you''ll go in and wash, I''ll dress (S.Maugham). He dressed himself fo going out (Dickens) I washed myself in the scullery and came back (Cronin).

Це абсолютно особливий тип абсолютивного вживання. Ці перехідні дієслова мають особливий об'єкт дії, який збігається з суб'єктом дії. Отже, дія такого дієслова замкнута у сфері суб'єкта, тобто по граматичній семантиці він близький до неперехідного. Як тільки дієслово втрачає зворотний займенник, остання нитка, що формально пов'язувала його з перехідними дієсловами, рветься, і він стає неперехідним, але встає не в ряд. “He likes to give”, “She washes for а living”, а в ряд: “the weather changed”, що обумовлене загальною системою зіставлень переходності- неперехідності в сучасній англійській мові. Таким чином, фраза “children don't wash easily” двозначна, на що вказує М.А.К. Хеллідей в своїй статті «Нотатки про транзитивність і тему в англійській мові [15, C.49]. Ця фраза може означати: 1) children find it difficult to wash themselves; 2) children find it difficult to wash things; 3) it is difficult to wash children. Перші два значення сходять до різних глибинних перехідних конструкцій. Третє значеніє- результат приналежності дієслова до ряду the weather changed.

Вище було розглянуто абсолютне вживання перехідних дієслів в лексико-семантичному аспекті. Такий підхід дав можливість намітити принципи класифікації дієслів залежно від співвідношень семантичних компонентів в дієслівно-об'єктному вираженні. Проте, як показує дослідження, лексико-семантичні особливості дієслів створюють лише передумови для їх використання в конкретній мовній ситуації. Далі набирають чинності фактори комунікативного і поверхнєво-синтаксичного рівнів.

Заключення

В заключенніі курсової роботи необхідно підвести підсумки і зробити основні виводи. Отже, абсолютне (абсолютивне) вживання перехідних дієслів - це таке вживання перехідних дієслів, при якому описується ситуація з вираженим агенсом і невираженим об'єктом.

У даній роботі безоб'єктне вживання перехідних дієслів розглядається з точки зору синтаксичних, лексико-семантичних і семантико-синтаксичних характеристик дієслів. Найбільш вдалою, на наш погляд, є трактування цієї проблеми дослідниками, що вивчали цю проблему з точки зору семантико-синтаксичних характеристик. Ця концепція полягає в тому, що важно розмежовувати валентність обов'язкову і факультативну, звертаючи увагу на те, чи маємо справу із змістовним або формальним планом.

Переходність/ неперехідність розглядається вченими як категорія істино - семантичного рівня, що впливає, але не повністю визначає, поверхневу синтаксичну структуру речення. За представниками цього напряму ми виходимо з визнання збереження дієсловами при абсолютному вживанні об'єктної інтенциї, дієслово передає певну інформацію про відсутнє доповнення, тобто семантична структура дієслова містить семи його об'єктів. Розглядається класифікація дієслів, що складається з п'яти підкласів: to give, to eat, to drink, to shrug, to drive.

Дієслова класифікуються залежно від вмісту силового поля дієслова. Чим більший вміст силового поля, тим менше вірогідність появи конкретного потенційного об'єкту при даному дієслові і, отже, тим менше підстав для включення об'єктних сем в семантичну структуру дієслова. Чим менше силове поле, тим вірогідніше закріплення певних об'єктів за даним дієсловом і проникнення їх сем в його інтенсионал. Проводиться аналіз прикладів кожної підгрупи з безоб'єктним вживанням перехідних дієслів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5