Без поминальных свечей и речей,

Россия простила невинно казнённых,

Казнённых простила и их палачей».

Студент-експерт: Рік XX з'їзду був надзви-чайно складним в галузі зовнішньої політики СРСР. Стались перші тріщини у відносинах СРСР з Китаєм. Підтримка Єгипту у війні з Ізраїлем, викликану націоналізацією арабською країною Суецького каналу, посилила напру-женість на Близькому Сході, погіршились відносини з Англією та Францією.

Розкриття злочинів Сталіна викликало кризу в деяких країнах народної демократії: Польщі (розстріл робітничої демонстрації у Познані) і особливо в Угорщині. Попереднє партійне керівництво тут просто розпалось, втративши довіру народу. Командування армії втратило контроль над збройними силами, а органи безпеки перестали функціонувати. Політичне бродіння в країні переросло в національно-де-мократичну революцію, яка швидко перерос-тала в антисоціалістичну. В Угорщину повер-тались десятки тисяч недавніх політичних емі-грантів, кордони країни були фактично відкриті. Радянські війська покинули Буда-пешт, хоч в Угорщині залишились. В місті по-чались вбивства колишніх працівників органів безпеки і розправи над окремими партійни-ми функціонерами. Були розгромлені устано-ви комуністичної партії; комуністи, що захища-ли будинок міському партії, загинули.

Ні Хрущов, ні інші радянські діячі не мали чіткої думки, що робити. На території Угорщи-ни знаходились Суслов, Мікоян, Жуков. В Бу-дапешті посольство СРСР очолював Ю. Андропов. Через кордон в Угорщину перекида-лись нові радянські дивізії. Врешті решт, Хру-щов прийняв рішення про необхідність зброй-ного втручання. Натомість угорський лідер Імре Надь заявив про вихід Угорщини з Варшавсь-кого Договору, про нейтралітет країни. З 23 по ЗО вересня 1956 в Угорщину було перекинуто 5 радянських дивізій, та в операції «Вихор» (ко-дова назва вторгнення в Угорщину) брали участь вже 2 армії в складі 9 дивізій та особ-ливий корпус у складі 3 дивізій. Були залу-чені повітрянодесантні частини. На світанку 4 листопада 1956 радянські війська за наказом маршала Конєва розпочали виконання постав-леного завдання: «допомогти зламати опір за-колотників, відновити законну владу та уряд країни».

Всього було задіяно близько 60 тис. ра-дянських солдатів та офіцерів. Війська пере-кидались в спішному порядку з Одеського та Прикарпатського округів, частина із складу угруповання генерала А.П. Гетьмана, що дис-локувалося в Румунії.

Угорські підрозділи майже не виявляли організованого опору. Бої з повстанцями (15 тис. чол.) відрізнялись запеклістю. Загинуло до 4 тис. угорців. За 7--9 днів опір був злама-ний. Ціна перемоги для радянських військ не мала значення -- в боях загинуло 669 радянсь-ких солдатів і офіцерів, 1450 було поранено. Почались арешти. На 15 листопада радянсь-кими органами держбезпеки було заарешто-вано 1372 чол., велика кількість повстанців роз-зброєна. Комуністичний режим було віднов-лено.

Секретар суду: Слово студенту-експерту.

Студент-експерт: Після кількох років розряд-ки міжнародної напруженості (у II половині 1950-х років -- на початку 60-х років) відноси-ни між СРСР і США знову по-чали погіршу-ватись, голов-ним чином в зв'язку з ситу-ації в Карибсь-кому басейні. США ще у 1960 році розірвали дипломатичні і торговельні відносини з Кубою, готували тає-мно інтервенцію на Кубу. Вона розпочалась в день народження Хрущова -- 17 квітня 1961 р. Але інтервенція не вдалася. До 20 квітня сили вторгнення зазнали пораз-ки. Це привело до зближен-ня СРСР і Куби. СРСР по-дав допомогу кубинській армії.

В липні 1962 р. СРСР на прохання Фіделя Кастро розмістив на Кубі ракети середнього радіусу дії з ядерними боєзарядами і бомбардувальники, здатні нести ці боєзаряди.

Американська розвідка про це дізналась, США про-вели біля берегів Куби ма-неври (45 кораблів і 10 тис. морських піхотинців), збільшили число розві-дувальних польотів. Ра-кети були сфотографо-вані. СРСР при цьому не порушував норми міжнародного права, ос-кільки Куба була суве-ренною державою. США створили військові бази поблизу радянських кордонів на території Ту-реччини, Японії, Норвегії, Ірану, Італії, ФРН, де теж була розміщена ядерна зброя. США оголосили повну блокаду Куби. В Карибському регіоні згромадилась армада із 180 воєнних кораблів, які були в стані підвищеної готовності. На Фло-риді знаходилось 6 дивізій, додаткові війська перекидались на воєнну базу Гуантанамо на Кубі. 22 жовтня 1962 р. президент США Кеннеді виступив по радіо, оголосивши про бло-каду Куби і її причини. Радянська розвідка до-повіла про військові приготування США.

24 жовтня був оголошений протест проти блокади Куби з боку СРСР. На Кубі проводи-лась загальна мобілізація. Два радянські ко-раблі наблизились до лінії блокади за 500 миль від Куби. їх прикривав підводний човен. Хру-щов не хотів ризикувати, запропонувавши Кеннеді зустріч. Один із американських літаків був збитий. 26 жовтня Кеннеді віддав наказ про підготовку вторгнення на Кубу. Хрущов напи-сав ще одного листа, в якому просив проявити витримку, «щоб не почалась війна». Тепер уже

Микита Сергійович не відкидав факт присут-ності на Кубі радянсь-ких ракет. Американська блокада не мала сен-су, бо зброя уже була доставлена на Кубу.

Хрущов запропонував зняти блокаду і не втор-гатися на Кубу, натомість СРСР тоді забере і зни-щить зброю на Кубі. Ця пропозиція виявилась компромісом, що влаштовував обидві сторони.

Хрущов дозволив аме-риканським експертам оглянути радянські ко-раблі, перерахувати в трюмах на них ракети. За цю кризу в однаковій мірі відповідають і американські, і радянські керівники. Водно-час і Хрущов, і Кеннеді проявили у вирішаль-ний час розумну стриманість, зберегли конт-роль над плином подій і не дозволили спалаху конфронтації перерости у війну. Піднявся авторитет Кеннеді, а в СРСР -- Хрущова, який зумів своєчасно зупинитись і по-ступитись. Разом з тим, світу після-воєнний період ще ніколи не був так близько до пропасті світової війни.

Секретар суду: Слово свідку подій.

Студент-експерт: Найважливіше значення мали реформи Хрущова у промисловості. В липні 1955 відбувся Пленум ЦК КПРС, присвя-чений НТП. Були прийняті рішення про при-скорення впровадження досягнень науки і тех-ніки в виробництво. Відбулись певні зрушення. Якщо в 1951-55 р. щорічно створювалося в се-редньому 869 зразків нової техніки, то в цілому в 1950-і рр. - 2580. Але НТР знайшла в СРСР своє місце. Хоча пе-реважно -- у військовому вироб-ництві та впрова-дження ядерної зброї і ракетної тех-ніки, в освоєнні кос-мосу. СРСР 4 жовт-ня 1957 р. вивів на

навколоземну орбіту перший у світі штучний супутник Землі. 12 квітня 1961 р. відбувся пер-ший в історії людства пілотований політ. Пер-шою людиною-космонавтом став Ю. О. Гагарін. Вражаючим було і введення в експлуатацію льодоколу «Ленін» з ядерною силовою уста-новкою.

У 1957 р. була здійснена спроба реформи управління економікою, спрямована на обме-ження абсолютної влади величезного центра-лізованого бюрократичного апарату. Скасову-вались міністерства, і функції управління пере-давались до створюваних в регіонах радянсь-ких народних господарств (раднаргоспів). Ро-бота промисловості пожвавлювалась. Однак до заводів і фабрик, а тим більше до конкретних робітників реформа не дійшла, втім, це і не пе-редбачалось. Натомість М.С.Хрущов виношу-вав ще більш грандіозні плани переоблаштування країни і на XXII з'їзді КПРС у жовтні 1961 р. партія взяла курс на перехід до без-посередньої побудови комунізму. Створення матеріально-технічної бази комунізму плану-валось зробити за 20 років. Проголошувався «найважливіший» принцип КПРС: «Все в ім'я людини, все для блага людини».

Саме на шляхах нарощування традиційних галузей промисловості керівництво СРСР спо-дівалося «наздогнати і перегнати» капіталізм. Але це був хибний курс. НТР потребувала но-вих технологій, які не передбачали великої кількості металу. Але такі технології в Союзі не розроблялися. Втім, у середині 1960-х рр. в УРСР з'явилася нова галузь в промисловості -- автомобілебудування (Запоріжжя). Розпочав-ся випуск найбільших у світі суховантажних суден і риболо-вецьких траулерів у Миколаєві. Було налагоджено ви-пуск нових типів пасажирських і транспортних літаків високого класу, реактивних повітряних лайнерів ТУ-104. Почався випуск серійного виробництва 5,2 тис. нових зразків машин, приладів і обладнання. За се-мирічку 1959--65 рр. виробництво

нових засобів автоматизації збільшилося у 4,2 р. Але всього цього було замало. Як і раніше, в Україні найрозвинутішими галузями промис-ловості залишались чорна металургія, вугледобування та електроенергетика. Дніпро став перетворюватися у справжню енергетичну ар-терію України. Металург, шахтар, будівельник посіли місце героїв кінофільмів, газетних на-рисів, навіть пісень.

Студент-експерт: Певний час після XX з'їзду КПРС в результаті вжитих заходів сільське гос-подарство республіки розвивалося досить ус-пішно. Це сталося внаслідок зміцнення мате-ріально-технічної бази колгоспів, радгоспів, де-якого розширення сфери товарно-грошових відносин. Заготівлі сільськогосподарської про-дукції змінились закупівлями. Зросли закупі-вельні ціни на зернові у 7 р. У 1957 р. Хрущов висунув утопічне завдання: «Найближчими ро-ками наздогнати США по виробництву м'яса, молока й масла на душу населення». Семи-річка планувала приріст обсягу валової сільськогосподарської продукції на 70%. Але на село коштів не вистачало, все йшло на роз-виток промисловості, на оборону. Основна надія покладалась на адміністративно-командні ме-тоди, що давали максимальні результати за мінімальні затрати. У роки семирічки тривало укрупнення колгоспів, безліч дрібних сіл і ху-торів були оголошені «неперспективними». В 1965 р. в Україні існувало 9,5 тис. колгоспів проти 13 тис. у 1950 р.

За вказівками зверху «вдосконалювалась» і вся система землеробства, що підтримувала мінімальну родючість землі в умовах дефіциту міндобрив і вологи в ґрунті, селяни навіть відмовились від парів. В 1959 р. після офіційного візиту М. Хрущова до США на полях у широких масштабах стала впроваджуватись ку-курудза, котра швидко витіснила традиційні сільськогосподарські культури. Це були при-мусові заходи.

З 1958 по 1963 посівні площі, зайняті куку-рудзою, зросли більш як удвічі, а валовий збір -- у 1,3 р. Врожайність, втім, залишалась не-змінною -- 25-28 ц/га. Впровадження кукуру-дзи призвело до порушення сівозмін, структу-ри ґрунтів, знизилась врожайність зернових. Становище у сільському господарстві усклад-нив неврожай 1963 р., хоч голоду вдалось уник-нути. Отже, ні цілина, ні кукурудза не розв'язали проблем у сільському господарстві. З 1958 по 1964 рр. обсяг валової продукції колгоспів і радгоспів збільшився тільки на 3%. Держава у 1963 р. змушена була купувати хліб за кордо-ном -- в Австралії, Канаді.

Секретар суду: Слово надається свідкові...

Свідок: Починаючи з 1959 р., рівень життя народу погіршується. Почастішали збої в сис-темі постачання продуктами харчування, гос-тро відчувається дефіцит промислових товарів, особливо негативний вплив мала грошова ре-форма 1961 р., внаслідок якої зросли ціни. Впав добробут населення. Усе це -- результат «хрущовських» реформ.

Секретар суду: Суттєві зміни в житті на-селення відбулися, зокрема, істотне підвищен-ня зарплат: з 642 у 1950 році до 806 крб. Замість оплати праці колгоспникам у 1960 році один раз на рік було введено щомісячне, по-декуди поквартальне грошове і натуральне авансування. Грошова оплата колгоспників зросла в чотири рази. У 1956 р. на 80% було збільшено розміри пенсії -- максимальна ста-новила 1200 крб, мінімальна -- 300 крб. У 1964 році почали виплачувати пенсії колгоспникам -- мінімальна складала 12 крб. У 1956 р. було ліквідовано кримінальну відповідальність ро-бітників і службовців за самовільне залишення підприємств, ліквідовано «радянське кріпосне право», селяни отримали паспорти, вільно пе-ресувались у межах держави, виїжджали на навчання чи на роботу до міст.

Високими темпами розвивалось житлове будівництво. Впроваджувався залізобетон. У 1951--58 рр. в УРСР було збудовано майже два мільйона квартир загальною площею 85,7 мільйона кв. м., а в 1958--1965 рр. -- ще близь-ко 60 млн. кв.м. житла (так звані «хрущовки»). Таких темпів Україна ще не знала.

Однак після 1961 р. вартість карбованця підвищилась в 10 разів, в обіг були випущені нові гроші. Але ціни на колгоспних ринках знач-но зросли. їх підняла і державна торгівля. Гро-шова реформа 1961 р. негативно позначила-ся на життєвому рівні населення.

Після прийняття програми комуністичного будівництва розгорнулася боротьба за «нові виробничі відносини» на селі. Відновилася ата-ка на присадибні ділянки, а селяни змушені були здавати в колгоспи особисту худобу. З 1958 по 1962 рр. кількість корів на селянських подвір'ях скоротилась з 22 млн. до 10 млн. голів. Селяни втомилися від безупинних ек-спериментів. Почався масовий від'їзд в міста молоді. Різко впав приріст валової продукції господарств -- в три рази в грошовому вира-женні. Помітно скоротилися поголів'я худоби та надої молока. Вперше після 1947 року з'я-вились картки -- талони на хліб. Вперше в історії довелося купувати хліб за кордоном. З того часу це робилось щорічно у всезростаючих розмірах.

Суддя: Незважаючи на успіхи науки, Хру-щова звинувачують у розриві із значною час-тиною інтелігенції, репресіях проти шістдесят-ників, дисидентів.

Студент-експерт: Необережність і непослі-довність Хрущова і його оточення в здійсненні економічних реформ несприятливо позначилось на стані народної освіти. Згубно вплинула на національну культуру русифікація України, яка проводилася під гаслами «інтернаціоналізму», «зближення і злиття націй». Хрущов був пере-конаний, що без впровадження в усі сфери життя союзних республік російської мови і культури комунізм не можливий.

«Залишковий принцип» забезпечення соці-ально-культурної сфери особливо гостро відчу-вався в Україні.

У грудні 1958 р. було прийнято закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про по-дальший розвиток системи народної освіти в СРСР». У квітні 1959 року відповідний закон прийнято в Україні. Це була структурна пере-будова загальноосвітньої школи, введення восьмирічного всеобучу, перетворення деся-тирічних шкіл на одинадцятирічні, створення матеріальної бази для оволодіння учнями од-нією з масових професій, зміна мовного режи-му.

Але у школах існували серйозні труднощі, не вистачало кваліфікованих кадрів, розшару-валась мережа заочної освіти. На перший план висунулась політехнізація школи, зміцнення її зв'язку з виробництвом. З цією метою у шко-лах створювались виробничі бригади.

Однак хронічна нестача коштів, матеріаль-но-технічних засобів не дозволила реалізува-ти норми закону.

У літературу і мистецтво приходить блис-куче, талановите покоління шістдесятників як прояв опору політично різних соціальних верств населення існуючому режимові. Багато з них зазнали переслідувань: Е.Сверстюк, І. Світличний, Л. Костенко, М.Вінграновський, І. Драч,О. Довженко тощо.

Влада намагалась втримати будь-що на-род під контролем і проводити дестабілізацію тільки у визначених межах. Це викликало опір і прояви дисидентства (рух незгодних з режи-мом). Проти останніх були застосовані полі-тичні репресії -- за ст. 62 -- «антирадянська агітація і пропаганда». Серед них -- активісти Української робітничої селянської спілки (1959--1961), керованої Л. Лук'яненком, який був засуджений до страти, що замінили п'ятнадця-тирічним ув'язненням та десятирічним заслан-ням. В такий спосіб М.С.Хрущов порвав зв'яз-ки з інтелігенцією і налаштував проти себе її частину. Це готувало його падіння.

Секретар: Слово надається свідку.

Студент-експерт: В квітні 1964 р. відміча-лось 70-річчя з дня народження М.С. Хрущова. Йому було присвоєно звання Героя Радянсь-кого Союзу, вручена четверта Золота Зірка. Вручаючи нагороду, Голова Президії Верхов-ної Ради СРСР Л.І. Брежнєв, звертаючись до Хрущова, сказав: «Радянські люди завжди вдячні вам за те, що ставши біля керма партії, Ви про-явили мужню ініціативу в розкритті культу осо-би Сталіна і очолили велику роботу по усунен-ню шкідливих наслідків в різних галузях життя. Ви відродили ленінські норми партійного і гро-мадського життя, відродили безсмертний дух Леніна у всій його чистоті і правдивості». Сла-вослів'я вилилось із вуст членів президії, сек-ретаріату ЦК КПРС. Так поступово складався культ самого Хрущова. До 70-річного ювілею Хрущова Політвидав випустив останній, вось-мий том зібрання промов і документів Хрущо-ва.

І ось жовтневий Пленум 1964 року. За де-в'ять місяців 1964 року він 135 днів провів у поїздках. Намічена ним перебудова вела до дальшої дезорганізації народного господар-ства. Наростала напруженість відносин Хру-щова з керівними кадрами. Він був винен в тому сам, відкрито відкладаючи колективність, вважаючи, що у нього немає гідних соратників, до думки яких треба прислухатись. Нетерпи-мою була і його зовнішня поведінка. Нарос-тав волюнтаризм в політиці і суб'єктивізм в керівництві. Ввечері 12 жовтня 1964 р. Л.І.Брежнєв подзвонив на дачу в Піцунду, де Хрущов був на відпочинку, і від імені Президії ЦК наполегливо його попрохав перервати відпустку і приїхати в Москву: розглядається питання, пов'язане з восьмою п'ятирічкою і листопадовим Пленумом ЦК по сільському гос-подарству.

У другій половині дня 13 жовтня Хрущов разом із Мікояном прилетіли в Москву, прямо пішли в Кремль. На за-сіданні Пре-зидії ЦК висту-пили всі члени і кандидати, секретарі ЦК КПРС. Дії, стиль і методи керів-ництва Хрущо-ва піддались гострій і сер-йозній критиці. Спочатку Хрущов почав виправдовуватись, не визнавав помилок. Але далі зрозумів, що йому не встояти. Йому надали останнє слово.

Секретар: Останнє слово Хрущову.

Хрущов: «Ви тут багато говорили про мої нега-тивні якості і дії, і про позитивні теж, за це вам спа-сибі. Я з вами боротись не збираюсь, і не можу. Я ра-зом з вами боровся з антипартійною групою у 1957 році. Вашу чесність я оцінюю. Я по-різному відносив-ся до вас і вибачаюсь за грубість, яку допускав. Вибач-те мені за це.

Я багато не пам'ятаю, про що тут говорили, але головна моя помилка в тому, що я проявив слабість і не бачив помилок. Я намагався не мати два пости, але ви ж їх самі мені дали. Моя помилка в тому, що я не поста-вив це питання на ХХІІ з'їзді КПРС. Але щодо Академії наук СРСР, то я визнаю, що допустив щодо неї по-милку, в чому вибачаюсь.

Тут багато говорили про кукуру-дзу, але майте на увазі, що кукуру-дзою і надалі прийдеться вам займа-тися.

Про Суецьку кризу. Так, я був ініціатором. Гордився і горджусь цим. Карибська криза. Це питання ми розглядали не раз і все відкладали.

Берлінська криза. Визнаю, що я допустив помилку, але разом з тим горджусь тим, що все так добре було зроблено і так добре закінчилось.

Щодо поділу обкомів партії на промислові і сільські. Я вважав і вва-жаю, що рішення про це було прий-нято правильно.

Я розумію, що мене, моєї пер-сони уже нема, але я на вашому місці зразу мою персону не відкидав би... Я не прошу у вас милостині. Виходячи зі сцени, повторюю: боротися з вами не збираюся і чернити не буду, бо ми з вами однодумці. Я тепер пе-реживаю і радію, що настав період, коли члени Пре-зидії ЦК почали контролювати діяльність Першого секретаря ЦК і говорити повним голосом.

Хіба я культ? Ви мене облили брудом, а я кажу: «Правильно». Хіба це культ? Сьогоднішнє засідання Президії ЦК -- це перемога партії. Я думав, що мені треба піти. Я сам бачу, що не справлюсь із справою, ні з ким із вас не зустрічаюсь. Я відірвався від вас. Ви мене сьогодні чудово за це критикували, а я і сам переживав за це.

Я в кістки і більярд ніколи не грав. Я завжди був на роботі. Я дякую за надану можливість мені піти у відставку. Життя мені більше не потрібне. Прошу вас, напишіть за мене заяву, а я її підпишу. Я готувався зробити це в ім'я інтересів партії. Я 46 років був у партії. Може, ви надасте якусь почесну посаду, але я вас про це не прошу. Де мені жити -- вирішуйте самі. Я готовий виїхати куди завгодно. Ще раз спасибі вам за спільну роботу на протязі ряду років і за вашу го-товність дати мені можливість піти у відставку».

Суддя: Суд засуджує стиль і методи керів-ництва М.С. Хрущова, прояви культу особи, виз-нає неможливим залишення його на посадах Першого секретаря ЦК КПРС і Голови Ради Міністрів СРСР.

На ці посади Пленум ЦК КПРС рекомендує Л.І.Брежнєва (І секретар ЦК КПРС) і О.М.Косигіна (Голова Ради Міністрів СРСР).

Виділити М.С. Хрущову персональну пен-сію -- 400 крб. на місяць, машину ЗІЛ з приват-ним номером. Він має право користуватись ме-дичною допомогою Кремлівської лікарні і спе-ціальним квитком. Крім дачі, зберегти за ним квартиру на Арбаті.

Викладач: Відставка М.С.Хру-щова знаменувала завершен-ня цілого періоду в житті краї-ни. Хрущов увійшов в історію як діяч, що в складний час відва-жився сказати правду про сталінські злочини і взяв курс на оновлення, олюднення соці-алізму. Але підвела його тра-диційна, вихована в сталінські роки вождистська психологія, неготовність серйозно сприй-мати колективне керівництво. Борець з культом особи, сам ви-явився його жертвою, не витри-мав іспиту владою, покладався на все ті ж вольові методи ке-рівництва.

11.09.1971 р. про смерть пенсіонера М. Хрущова деяким центральним газетам дозволи-ли надрукувати дрібним шриф-том коротенькі повідомлення на останніх сторінках. На його мо-гилі стоїть виконаний скульп-тором Е. Нєізвєстним пам'ят-ник: бронзова голова М. Хрущова на тлі чор-но-білого муру. Контраст кольорів символізує протиріччя і парадокс як хрущовської ери, так і самого колишнього Першого секретаря ЦК КПРС.

Підсумок заняття.

Оголошення оцінок, тим, хто були «дійовими особами». У решти студентів -- перевірка виконан-ня проблемних завдань уроку.

Страницы: 1, 2, 3