При цьому необхідно розрізняти проблеми соціаль-ні й наукові. Як відомо, соціальна проблема -- це життєве протиріччя, яке потребує вирішення. Немож-ливість вирішення соціальної проблеми існуючими засобами і методами змушує вдатися до наукового пі-знання. Наукова проблема повинна більш-менш точ-но відображати проблемну соціальну ситуацію. З'ясу-вання власне наукової проблеми дає змогу зафіксува-ти, з одного боку, наявність соціальної проблеми, а з іншого -- відсутність або застарілість шляхів, способів її вирішення. Постановка наукової проблеми означає вихід за межі вже вивченого у сферу того, що тільки починають вивчати. Проблема дослідження завжди передбачає свого носія -- певну спільноту чи групу, їх діяльність. Тому об'єктом дослідження найчастіше є те, що містить соціальне протиріччя і породжує проб-лемну ситуацію.

Об'єкт соціологічного дослідження -- певна соціальна реаль-ність, яка потребує цілеспрямованого вивчення (соціальні спільноти, суб'єкти, процеси у їх конкретних, відносно завер-шених станах та взаємодії).

Об'єкт дослідження існує в соціальній реальності незалежно від дослідника. Предмет дослідження має штучне походження, оскільки формулюється дослід-ником відповідно до мети і завдань дослідження.

Предмет соціологічного дослідження -- найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору особливості, сторони об'єкта, які необхідно дослідити.

Один і той самий соціальний об'єкт може мати ба-гато особливостей, якостей, сторін, які відображають певну його характеристику. Тому вибір предмета до-слідження передбачає чітку постановку проблеми, формулювання мети і завдань дослідження, системний аналіз його об'єкта.

У реальному соціологічному дослідженні визначен-ня об'єкта і предмета іноді зумовлює певні труднощі. Тому програма дослідження обов'язково передбачає системний аналіз об'єкта, основною метою якого є побудова гіпотетичної (концептуальної) моделі об'єкта з урахуванням комплексу його елементів, зовнішніх і внутрішніх зв'язків. Такий аналіз об'єкта досліджен-ня дає змогу:

-- зафіксувати його складові, зовнішні та внутріш-ні зв'язки;

-- описати механізм його функціонування і розвитку;

-- встановити головні й другорядні чинники, що визначають цей механізм;

-- конкретизувати проблемну ситуацію;

-- з'ясувати предмет дослідження;

-- визначити й проінтерпретувати основні поняття дослідження;

-- розробити робочі гіпотези;

— виокремити категорії та одиниці аналізу.

Важливим у системному аналізі є встановлення

сукупності чинників, які впливають на об'єкт і визна-чають напрями і тенденції його функціонування та розвитку. Тому дослідник повинен виокремити та опи-сати якнайбільше цих чинників, встановити їх значен-ня, зв'язок, силу і специфіку впливу. Загалом чинни-ки класифікують на загальні (характерні для всього класу подібних об'єктів), специфічні (характерні для конкретного об'єкта), зовнішні (знаходяться у навко-лишньому середовищі), внутрішні (містяться у самому об'єкті), функціональні (визначають функціональні зв'язки елементів об'єкта), структурні (забезпечують спосіб зв'язку елементів об'єкта), генетичні (зумовлю-ють походження і послідовність станів об'єкта), об'єк-тивні (їх дія не залежить від функціонування об'єкта), суб'єктивні (залежать від функціонування об'єкта), прямі (результати їх впливу виявляються безпосеред-ньо), опосередковані (результати їх впливу проявля-ються у взаємодії з іншими факторами), індивідуальні (пов'язані з діяльністю окремих учасників), колектив-ні (пов'язані з діяльністю соціальної спільноти, групи, колективу).

Мета і завдання соціологічного дослідження

Мета соціологічного дослідження містить в собі відповідь на питання, для чого воно проводиться, орі-єнтує дослідження на кінцевий результат, визначає логіку і спрямованість завдань, упорядковує різнома-нітні дослідницькі процедури. Відповідно до мети соціологічні дослідження поділяють на теоретико-пізнавальні (спрямовані на глибше пізнання явища чи процесу, отримання нового, різнобічного знання, вирі-шення соціальних проблем шляхом розробки нових підходів до їх вивчення) і прикладні (націлені на практичне розв'язання чітко окреслених соціальних проблем -- організаційних, управлінських, соціально-психологічних, пов'язаних з вирішенням конфліктних ситуацій тощо). Оскільки мета дослідження має уза-гальнений вигляд, для її досягнення треба розробити завдання.

Завдання соціологічного дослідження -- логічно сформульо-вані настанови, вказівки, послідовне вирішення яких конкре-тизує поставлену мету і забезпечує Ті реалізацію.

Завдання соціологічного дослідження поділяють на головні (передбачають пошук відповідей на головне запитання, безпосередньо пов'язане з розв'язанням поставленої проблеми), часткові (виникають у проце-сі вирішення головних завдань, випливають з них і та-кож спрямовані на розв'язання проблеми) і додаткові (можуть бути логічно не пов'язаними з метою до-слідження, виникають у разі необхідності вирішення якихось додаткових питань, наприклад, методичних).

Теоретична та емпірична інтерпретація понять

З'ясовуючи сутність предмета соціологічного аналі-зу, дослідник використовує поняття, які є ключовими у теоретичному опрацюванні соціальних явищ і проце-сів. При цьому важливе значення має не просто наяв-ність понять, з якими працюють дослідники, виробля-ючи програму, а їх чітке, одностайне розуміння і ви-користання впродовж усього дослідження. У жодному разі не можна допустити розпливчастого формулюван-ня, використання у різних контекстах, наявності кіль-кох визначень, оскільки це може унеможливити зіставлення теоретичних положень з емпіричними да-ними, перевірку (підтвердження або спростування) розроблених гіпотез, аналіз первинних даних. Найраціональніше послуговуватися загальноприйнятими ви-значеннями понять, наведеними у довідниках, енцик-лопедіях, тлумачних словниках, підручниках, іншій спеціальній літературі. За їх відсутності варто спиратися на логіку, наукову позицію і досвід дослідника.

Завдання науковця полягає в розкритті, поясненні, тлумаченні, фіксації змісту понять відповідно до кон-цепції дослідження. За необхідності використання авторського поняття слід з'ясувати, на підставі чого воно сформульоване, які правила при цьому були застосовані. Дана процедура має назву теоретична ін-терпретація.

Пошук емпіричних значень поняття у термінах, які пояснюють його зміст і важливі під час конкретного дослідження, називають емпіричною інтерпретацією, а визначення поняття через фіксацію емпіричних ознак -- операційним визначенням (операціоналізацією). Головним завданням емпіричної інтерпретації є поступове зведення складних теоретичних понять, яки-ми оперує соціологія і які найчастіше не сприймають-ся респондентами через свою складність, до відносно простих емпіричних характеристик, які відображають його сутність і можуть бути задіяні для збирання пер-винної соціологічної інформації. Ця соціологічна про-цедура передбачає такі послідовні операції:

-- аналіз наукової літератури, пошук теоретичних визначень поняття, яке належить інтерпретувати, з'я-сування сутності, створення його цілісного образу;

-- визначення якостей, характеристик поняття і систематизація найважливіших ознак досліджуваного цілісного образу;

-- вибір прямих показників для кожної з визначе-них характеристик, що дає змогу їх зафіксувати і по-будувати так звані індикатори (найпростіші показни-ки), які можна використати потім в інструментарії со-ціологічного дослідження.

Наприклад, вивчаючи соціально-психологічний клімат у трудовому колективі, немає сенсу просити у респондента дати йому оцінку, оскільки, по-перше, цей термін не дуже часто вживається у повсякденно-му житті колективу, а по-друге, робітники можуть не знати, як його оцінити. Доцільно в такому разі «розкласти» поняття «соціально-психологічний клі-мат» на складові, що визначають його сутність, але є менш складними. Цими складовими є стосунки між членами колективу, між керівником і членами колек-тиву, конфлікти, ставлення працівників до своїх обо-в'язків, трудового середовища, найближчого оточення тощо. Остаточним результатом буде поява в анкеті питань, доступних для розуміння респондентів, що сприймаються однозначно і передбачають їх щирі від-повіді: «Чи задоволені Ви стосунками з товаришами по роботі?», «Як часто у Вашому колективі бувають конфліктні ситуації?» тощо.

Аналізуючи отриману інформацію, дослідник про-водить зворотну соціологічну процедуру (послідовно аналізуючи значення індикаторів, він поступово по-вертається на рівень теоретичних понять і робить ви-сновки щодо досліджуваної проблеми). Тому рух від теорії до уточнення смислу, побудови емпіричних по-казників і повернення знову до теоретичного тлума-чення отриманих даних є складним пізнавальним про-цесом, який не можна повністю формалізувати. На цьому етапі важливу роль відіграють професіоналізм, досвід, загальна і професійна культура дослідника.

Вироблення і перевірка робочих гіпотез

Гіпотеза в соціологічному дослідженні -- обґрунтоване при-пущення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного об'єкта.

Головна її функція полягає в отриманні нового знання, яке збагачує уявлення про досліджувану про-блему. У соціологічному дослідженні застосовують рі-зноманітні види гіпотез.

За змістом виокремлюють гіпотези описові (містять припущення про фактичний стан об'єкта, його функ-ціонування), пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізми функціо-нування об'єкта), прогнозні (передбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об'єкта).

За рівнем аналізу гіпотези бувають теоретичні (іс-нують у формі теоретичних припущень), статистичні (формулюються як система показників й індексів ста-тистики), емпіричні (постають як операційні поняття, індекси, показники).

З огляду на завдання дослідження виокремлюють основні та другорядні гіпотези. Крім того, гіпотези бувають первинні (робочі гіпотези, висунуті в ході роз-робки програми дослідження) та вторинні (висунуті замість первинних, якщо ті не підтверджуються під час дослідження).

Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки у процесі попереднього системного аналізу досліджуваного об'єкта. Під час соціологічного дослідження во-на може бути підтвердженою або спростованою. Щоб стати науковою, гіпотеза повинна відповідати вихід-ним принципам теорії наукового пізнання, що є дуже важливим для відокремлення реалістичних і хибних гіпотез. Вона не повинна суперечити усталеним теорі-ям, дослідженим, перевіреним і точно встановленим фактам. Трапляється, однак, що гіпотеза, суперечачи усталеним теоріям, виявляється цілком спроможною. Не менш важлива її доступність для перевірки у про-цесі соціологічного дослідження.

Перевірка робочих гіпотез можлива тільки за умо-ви, що всі поняття і терміни, за допомогою яких вона сформульована, будуть теоретично та емпірично інтер-претовані, визначені за допомогою індикаторів і знайдуть своє місце в соціологічному інструментарії.

Розробка стратегічного плану дослідження

Відповідно до мети і завдань дослідження, обізна-ності щодо досліджуваного об'єкта виробляють конк-ретну стратегію пошуку -- план соціологічного дослі-дження (пошуковий, описовий, експериментальний), який визначає послідовність, спрямованість операцій на досягнення поставленої мети.

Пошуковий план. Використовують за відсутності чіткого уявлення щодо проблеми або об'єкта дослі-дження. Головна мета його полягає в націленні робо-ти дослідника на з'ясування проблемної ситуації, ви-значення контурів об'єкта дослідження, формулюван-ня мети, завдання, вироблення гіпотез. Пошуковий план передбачає такі головні етапи роботи: вивчення наукової літератури, документів (допомагає скласти загальне уявлення про досліджувану проблему); опи-тування експертів (сприяє доповненню й уточненню проблеми, формулюванню первинних гіпотез); прове-дення спостережень (визначає проблемну ситуацію і вироблення гіпотез).

Описовий план. До нього вдаються, коли наукові знання дають змогу дослідникові визначити об'єкт до-слідження, сформулювати описову гіпотезу. Мета та-кого плану -- перевірити гіпотезу, отримати кількіс-но-якісні характеристики досліджуваного об'єкта. Описовий план передбачає, окрім процедур, які використовують при розробці пошукового плану (вивчення наукової літератури, опитування експертів, проведен-ня спостережень), застосування додаткових дослід-ницьких засобів (проведення соціологічного досліджен-ня, статистичний аналіз отриманих даних).

Експериментальний план. Він є ефективним тоді, коли знань про об'єкт дослідження достатньо для формулювання пояснюючої гіпотези. Мета його поля-гає у встановленні механізмів функціонування і роз-витку об'єкта.

Розробка методичного плану дослідження

Методична частина програми має на меті організа-цію і впорядкування методів збирання, аналізу пер-винної соціологічної інформації, описання методичних і технічних прийомів, які використовуватимуть для здобуття соціологічної інформації, необхідної для пе-ревірки загальної концепції дослідження. При цьому найчастіше застосовують такі терміни: первинна со-ціологічна інформація, метод, методика, техніка, про-цедура.

Первинна соціологічна інформація -- дані, отримані під час

соціологічного дослідження, які підлягають подальшій обробці

й узагальненню.

До них належать відповіді респондентів, нотатки спостерігача у картках спостереження, матеріали, здо-буті шляхом аналізу документів, цифровий матеріал тощо.

Метод -- головний спосіб, який дослідник застосовує для зби-рання, обробки та аналізу даних.

Методика -- послідовна і взаємозалежна сукупність технічних прийомів, операцій, пов'язаних із конкретним методом.

Техніка -- сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання певного методу.

Передбачає прийоми, які сприяють підвищенню надійності первинної інформації, проведення за потре-би якісного і кількісного вирівнювання (ремонту) ви-бірки.

Процедура -- загальна система дій дослідника, засоби органі-зації та проведення дослідження, послідовність операцій тощо.

Оскільки соціологічне дослідження охоплює знач-ну кількість операцій, конкретних процедур, специ-фічних технологій, важливо, щоб усі вони були чітко визначені, детально описані, логічно взаємопов'язані. Цьому сприяє робочий план, який розробляють поряд з програмою та організаційно-методичним планом со-ціологічного дослідження. Завдання його полягає у впорядкуванні відповідно до програми основних ета-пів, термінів дослідження, використання матеріаль-них і людських ресурсів. Робочий план передбачає та-кі види робіт:

-- обговорення і затвердження програми та інстру-ментарію дослідження;

-- розробку проекту вибірки і схеми її коригування;

-- складання інструкцій для групи, яка збиратиме первинну інформацію;

-- тиражування методичного матеріалу та інстру-ментарію для проведення пілотного (пробного) до-слідження;

-- проведення пілотного (пробного) дослідження, спрямованого на опанування методики збору первин-них даних, випробування розробленого інструмента-рію;

-- аналіз результатів пілотного (пробного) до-слідження, внесення за його результатами коректив у програму, методичні документи та інструментарій;

-- тиражування методичного матеріалу та інстру-ментарію для проведення масового збирання соціоло-гічної інформації;

-- формування групи збирання первинної інформа-ції та проведення відповідного інструктажу;

-- остаточне вирішення організаційних питань що-до проведення масового дослідження;

-- проведення польового дослідження для отриман-ня первинних даних;

-- складання інструкції щодо підготовки первинної інформації до обробки (перевірка зібраного матеріалу, редагування, кодування тощо);

-- розробку аналітичних завдань для комп'ютера;

-- введення первинної інформації до комп'ютера та її обробку;

— побудову таблиць, проведення математичних об-числень, перевірка гіпотез, проведення математичних розрахунків із застосуванням різних видів аналізу -- регресійного, факторного, кластерного тощо;

-- аналіз результатів дослідження і підготовку по-переднього звіту;

-- обговорення попереднього звіту, його висновків

і рекомендацій;

-- доопрацювання і затвердження остаточного зві-ту про дослідження, впровадження вироблених реко-мендацій.

Для забезпечення своєчасного виконання цих ро-біт робочий план також встановлює строки й осіб, від-повідальних за проведення дослідження.

Список використаної літератури

1. Соціологія. Підручник, видання 2 - ге, за ред. Доктора історичних наук, професора В.Г.Городяненка. К.: 2005р. 545с.

2. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій.- К.: Наук. думка, 1996р.

3. Шаповал М. Загальна соціологія : Вид. 3. - К.: 1996р.

Страницы: 1, 2