Постановка проблеми. В умовах членства України в СОТ актуальною є проблема адаптації законодавства, що регулює діяльність в АПК, до нових умов та правил даної організації. В першу чергу, це стосується нормативно-правових актів у сфері оподаткування та фінансової підтримки вітчизняних товаровиробників.

Однією з ключових вимог СОТ є необхідність реформування діючого механізму фінансової підтримки сільського господарства за рахунок особливого порядку справляння ПДВ та зниження рівня митних бар'єрів. Проте, на відміну від інших галузей економіки, сільське господарство має свою специфіку, що в першу чергу пов'язана із забезпеченням продовольчої безпеки країни. Головним чином, проблема стосується функціонування спеціальних режимів ПДВ, рівня митних тарифів, а також передбачає обґрунтування шляхів захисту вітчизняних товаровиробників в умовах зниження ставок мита.

Так, навіть після зниження митних зборів відповідно до угоди, досягнутої під час "Токійського раунду", середній рівень митного захисту вітчизняного ринку сільськогосподарських товарів становив 11% порівняно із середнім рівнем мита 4,7 % [1]. При цьому не останнє значення набуває й питання наповнення бюджету в умовах зниження рівня митного обкладення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана проблематика набула особливої актуальності в останні декілька років. Нині суттєві пропозиції теоретично-методичного та практичного характеру з вирішення даної проблеми в своїх працях обгрунтовують І. Кобута [2], Т. Осташко [3], О. Гребельник [4], І. Лютий, А. Дрига [5] та ін. Проте, вивчення наукових літературних джерел з даної проблеми показало існування значних розбіжностей у підходах до оцінки фіскальних аспектів експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією, що вимагає проведення подальших поглиблених досліджень з метою пошуку шляхів оптимального їх вирішення.

Мета статті. Метою статті є оцінка та аналіз фіскальної значимості оподаткування експортно-імпортних операцій із сільськогосподарською продукцією, окреслення перспектив його розвитку в умовах членства України в СОТ та розробка моделі впливу експортно-імпортних операцій на фінансову базу держави в галузі сільського господарства.

Виклад основного матеріалу. У зв'язку зі вступом України до СОТ в наступні роки поступово будуть скорочуватися митні ставки на продукцію імпорту та експорту. Це скорочення відбудеться в декілька етапів, що зазначені в договорах між Україною та країнами-членами СОТ, і, на наш погляд призведе до зниження ролі непрямих податків у формуванні Державного бюджету. Таке припущення можна зробити в зв'язку зі вступом України у СОТ, при цьому митні ставки щорічно будуть скорочуватися.

Непрямі податки в сучасній податковій системі України складають три чверті усіх надходжень до Державного бюджету України (табл.1).

Таблиця 1 Непрямі податки у податковій системі України

* Розраховано за даними Міністерства фінансів України та ДПАУ

Якщо проаналізувати частку непрямих податків в Держбюджеті у 2004-2007 рр., то можна помітити, що вона залишається практично незмінною. Якщо в структурі податкових надходжень до Зведеного бюджету у 2003 році переважали прямі податки (понад 60% у загальній структурі), то вже у 2006-2007 рр., непрямі податки вже займають більшу частку (51-52%).

Також зростає питома вага ПДВ у структурі непрямих податків у Державному бюджеті за період 2003-2007 рр. вона зросла із 35,3 % у 2002 р. до 51,6% у 2007 р.. При цьому простежується тенденція до поступового зменшення ролі акцизу у податкових платежах за даний період, а фіскальна роль мита залишається майже без змін. Доволі показовою є ситуація 2005 року, коли надходження по ПДВ подвоїлися, а по миту виросли в півтора рази, що пов'язано із закриттям вільних економічних зон.

Зокрема, майже 2/3 надходжень від непрямих податків забезпечують митні органи (68% у 2007 році). Крім того, 70% загальних надходжень ПДВ, забезпечують митні органи під час розмитнення товарів чи послуг. Даний податок складає левову частку у загальних надходженнях забезпечених митницею, - понад 77 % у 2006-2007 р.р.. На другому місці перебуває мито, яке в середньому займає 17-18% у загальних надходженнях, забезпечених митницею (табл. 2).

Відношення податкових надходжень адміністрованих митницею, до обсягів імпорту в останні роки є стабільним і складає 17,1-18,3%. Такий низький рівень податкового навантаження пояснюється застосуванням податкових векселів (надходження зараховуються вже як адміністровані податковою службою) і значною кількістю пільг при ввезенні окремих видів товарів (зокрема при імпорті нафти і газу мито не справляється).

Проте, зі вступом до СОТ, значимість та вплив на наповнення бюджету по таких видах обов'язкових платежів державі як мито (ввізне так і вивізне) та акциз будуть суттєво скорочуватись. Зокрема, будуть звільнені від розмитнення транспортні засоби, що становлять вагому частку надходжень по акцизу. Водночас зростатиме частка акцизу у ціні алкогольних та тютюнових виробів, що зумовить збільшення надходжень по даному джерелу. У цьому контексті слід відзначити, що частка акцизу у ціні тютюнових виробів в Україні складає близько 25%, тоді як, наприклад, у Великій Британії - 60-65% [6].

Таблиця 2 Наповнення Державного бюджету України органами Державної митної служби у 2004-2007рр. млрд.грн *

*Складено за даними ДМСУ

Експортно-імпортні фактори суттєво впливають на фінансову базу держави. Основним завданням держави у сфері зовнішньої торгівлі є забезпечення ефективного функціонування фінансового механізму регулювання експортно-імпортної діяльності, який би при цьому давав можливість належним чином формувати фінансову базу держави. Модель впливу експортно-імпортних операцій з продукцією АПК на фінансову базу держави представлена в табл. 3. У даній моделі ми ставили перед собою завдання максимально оцінити вплив експортно-імпортних операцій (тобто врахувати максимальну кількість факторів на фінансову безпеку держави та її економіку). Зрозуміло, що переважну більшість з них досить складно оцінити аналітично, оскільки цей вплив є опосередкованим і залежить від багатьох факторів. Класично прийнято вважати, що переважання експорту над імпортом має більше переваг і є бажаним, ніж зворотний випадок. Адже, за такої ситуації, створюються робочі місця, росте зайнятість населення та здійснюється ріст ВВП, відповідно, зростають й інші можливості держави.

Таблиця 3 Вплив експортно-імпортних операцій на фінансову базу держави

Страницы: 1, 2, 3