Пряма залежність між ухиленням від сплати податків і зменшенням ефективності державних витрат, робить покращання контролю за використанням громадських коштів однією з головних передумов удосконалення податкових відносин в Україні.

3.4 Напрямки удосконалення податку з доходів фізичних осіб, передбачені Стратегією реформування податкової системи

Глибока соціально-економічна криза, що охопила світову економіку, у більшості країн світу поставила на порядок денний запитання про те, в якій сфері суспільно-економічного життя країни і які саме реформи необхідно здійснювати першочергово.

В Україні, де реформаційні процеси у багатьох сферах економіки не здійснювались роками, виникла нагальна необхідність у проведенні реформ у таких областях економіки, як комунальне господарство, енергетика, бюджетна сфера, пенсійне забезпечення тощо. У зазначених сферах і галузях соціально-економічного життя мають бути реалізовані серйозні програми. Особливо актуальним і важливим завданням з точки зору успішної реалізації в економіці України є податкова реформа[51,c.358].

Проблема податкової реформи не є новою, вона постійно дискутується у наукових колах, експертному середовищі, засобах масової інформації, серед пересічних громадян. Прийшов час здійснення у цій сфері серйозних новацій, які мають створити передумови для подальшого ефективного розвитку українського суспільства, модернізації економіки, утвердження нових пріоритетів соціально-економічного розвитку. У виданому Кабінетом Міністрів України розпорядженні від 23.12.2009 р. N1612-р «Стратегія реформування податкової системи» окреслено основні напрями реформування системи оподаткування, а також новий механізм функціонування окремих бюджетоутворюючих податків. Не заперечуючи проти необхідності реалізації таких заходів, слід зазначити, що першочергового реформування потребує податок з доходів фізичних осіб. Розглянемо основні напрями модернізації механізму його функціонування в Україні [50,c.312].

Система оподаткування доходів населення в Україні за роки незалежності зазнала серйозних змін. Сьогодні вона за багатьма формальними та реальними ознаками відповідає аналогічним системам провідних країн світу, що проявляється в співвідношеннях між основними об'єктами оподаткування (працею, споживанням), у процедурах адміністрування тощо. До більшості джерел доходів застосовуються адекватні податкові інструменти. Проте у внутрішній структурі механізму оподаткування доходів населення усе ще мають місце певні диспропорції, усунути які необхідно для ефективного розвитку системи оподаткування доходів громадян і подальшого продуктивного розвитку системи податкових відносин. Основна диспропорція полягає в співвідношенні платежів до фондів соціального страхування роботодавців і працівників. Існуюча система платежів до фондів соціального страхування – головна перешкода для детінізації трудових доходів населення, тобто для розширення бази оподаткування ПДФО за рахунок наявних резервів податкового потенціалу країни. Крім того, нарахування на фонд оплати праці та систему їх перерозподілу важливо інтегрувати у систему оподаткування доходів громадян, оскільки лише в такому випадку виникає можливість оптимізації податкового навантаження (у системі координат бенефіціарій – платник податку) та підвищення функціональної ефективності системи оподаткування доходів населення у цілому. Слід зазначити, що на даний момент в Україні у цій сфері здійснюється міжнародний проект за фінансової підтримки ЄС, результати якого спрямовано на вирішення зазначеної проблеми. Проте для здійснення реформ в Україні потрібні не лише науково-практичні рекомендації, а й політична воля [53,c.58-61].

Основний недолік ПДФО на сучасному етапі розвитку економіки України полягає у суперечливості податкового законодавства й економічних відносин, які склались у суспільстві. Аналіз тенденцій у сфері розподілу доходів населення засвідчив невідповідність прогресивних властивостей ПДФО ступеню нерівності доходів населення. На сьогодні потенціальна межа нерівності доходів населення є високою, проте фактично застосовується пропорційний ПДФО, перерозподільні властивості якого є незначними. Аналіз результатів і наслідків реформи ПДФО в Україні показав, що поряд зі зниженням прогресивності ПФДО не було дотримано принципу фіскальної нейтральності реформи, основними бенефіціаріями якої стали верстви населення з високими доходами, оскільки саме на цю категорію громадян податкове навантаження зменшилося [54,c.25].

Аналіз міжнародної практики оподаткування свідчить, що протягом останніх 20 років у більшості країн світу було проведено різномасштабні податкові реформи як системи оподаткування в цілому, так і її окремих елементів. Найістотніші зміни відбулись у системі оподаткування доходів населення – у напрямі зниження загального рівня податкового навантаження, прогресивності податків, розширення бази оподаткування, спрощення системи і процедур адміністрування персонального прибуткового податку. Залежно від рівня соціально-економічного розвитку країни використовуються різні системи оподаткування доходів населення: повна, або комплексна, подвійного прибуткового оподаткування та пропорційного прибуткового податку (як правило, з однією ставкою). Провідні країни світу застосовують комплексну систему оподаткування доходів населення, Скандинавські країни – систему подвійного прибуткового оподаткування, а країни з перехідною економікою – систему з пропорційним податком. Науковці вважають, що у найближчому майбутньому в більшості країн світу реформування системи оподаткування доходів населення відбуватиметься у напрямі подальшого зменшення податкового навантаження, спрощення адміністрування податків і поступового наближення до системи подвійного прибуткового податку або до системи пропорційного оподаткування [55].

У звіті Європейської комісії «Податкові тенденції в ЄС» зазначено, що один з основних реформаційних заходів у більшості країн ЄС полягав у прямій підтримці купівельної спроможності громадян шляхом зменшення податкового навантаження з прибуткового податку. При цьому зменшення навантаження відбувалося в основному за рахунок збільшення вирахувань (звільнень) з бази оподаткування, а не шляхом зменшення податкових ставок. Такий підхід реалізовано з міркувань рівності та справедливості оподаткування, для підтримки купівельної спроможності громадян з низьким рівнем доходу з метою стимулювання їхнього споживання[59,c.28-31].

Підтримка внутрішнього попиту стала для багатьох країн ефективним засобом подолання кризових явищ. Показовий у цьому плані приклад Польщі, однієї з небагатьох країн ЄС, ВВП якої у 2009р. зріс. Експерти вбачають причини такого феномену в незначній залежності Польщі від іноземних ринків (експорт становить менше 40% ВВП) при досить великому споживанні на внутрішньому ринку. Значний внутрішній попит й особливо індивідуальне споживання, посилене скороченням податків та індексацією пенсій і соціальних виплат, змогли компенсувати падіння зовнішнього попиту. В результаті частину продукції, яка не знайшла купівельного попиту за кордоном, було продано на внутрішньому ринку країни [56,c. 23-27].

З огляду на це слід зазначити, що подальше ігнорування реформи ПДФО в Україні загострює існуючі соціальні та економічні проблеми.

Виконавчий директор МВФ Д. Страус-Канн з приводу причин нинішньої кризи і перспектив світової економіки досить лаконічно і справедливо зазначив: «Ми повинні відійти від системи, яка приватизує доходи та соціалізує збитки». Стосовно системи оподаткування доходів громадян це означає, що податки з доходів в Україні повинні сплачувати всі громадяни та особливо – найзаможніші; оподатковувати потрібно всі без винятків форми і джерела доходів; необхідно запровадити міжнародні податкові стандарти і стандарти соціального страхування[57,c.166].

Отже, необхідність у поступовому та послідовному реформуванні існуючого механізму функціонування ПДФО очевидна.

На першому етапі слід запровадити регресивну шкалу ставок ПДФО з одночасним застосуванням єдиного соціального податку замість існуючої складної системи нарахувань на фонд оплати праці. При цьому держава має чітко задекларувати мету подібних нововведень для уникнення можливих непорозумінь і неоднозначності тлумачення ідеології реформи. З метою заохочення платників податків до детінізації своїх доходів маржинальна ставка ПДФО в Україні для верств населення з високими доходами має бути меншою за існуючу нормативну ставку. У механізмі сплати ПДФО необхідно також запровадити неоподатковуваний мінімум на рівні прожиткового мінімуму для всіх категорій платників ПДФО, в також на вибір платника податку – норму оподаткування сімейного доходу. Необхідно здійснити глобальний підхід до визначення об'єкта оподаткування замість існуючого сьогодні вибіркового (шедулярного) підходу. Запровадження єдиного соціального податку має відбуватися у декілька етапів шляхом поступової зміни співвідношення платежів до фондів соціального страхування працівників і роботодавців. Протягом кількох років частки платежів працівників і роботодавців мають бути приведені до рівного співвідношення. При цьому солідарна система соціального забезпечення також поступово має бути замінена на систему персоніфікованого індивідуального страхування громадян: медичного, життя, пенсій.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

У третьому розділі курсової роботи було складено підсумкову документацію за результатами податкового контролю розрахунків Кіровоградської обласної лікарні з бюджетом з податку з доходів фізичних осіб (Акт).

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про порядяк оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» вiд 10.08.2005 № 327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В Акті виїзної планової перевірки розрахунків Кіровоградської обласної лікарні з бюджетом з податку з доходів фізичних осіб було систематизовано викладено виявлені у ході перевірки факти порушень норм податкового законодаства.

Виявлені факти порушень податкового законодавства було викладено в акті виїзної планової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також було визначено відповідальність Кіровоградської обллікарні за порушення вимог податкового законодавства щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб та розраховано штрафні санкції, які застосовані до установи.

Було запровоновано напрями удосконалення податкового контролю нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб.

Підвищення рівня методологічного забезпечення при проведенні аналізу діяльності платників податків - фізичних осіб в процесі контрольно-перевірочної роботи дозволить вирішити питання ефективності адміністрування податків з доходів фізичних осіб. Пропонується налагодити роботу по створенню електронного депозитарію актів документальних перевірок з питань оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню якості та результативності перевірки, економії фінансових та людських ресурсів.

Щоб краще реалізувати контрольну функцію, необхідно виділити окремий податковий підрозділ, що підпорядковується місцевому самоврядуванню та відповідає за збір податку з доходів фізичних осіб, а також єдиного податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, торгового патенту тощо. Також потрібно надати більше повноважень і мотивацій для збільшення контролю за платниками податку на місцевому рівні.

З’ясовано, що основний недолік ПДФО на сучасному етапі розвитку економіки України полягає у суперечливості податкового законодавства й економічних відносин, які склались у суспільстві. Аналіз тенденцій у сфері розподілу доходів населення засвідчив невідповідність прогресивних властивостей ПДФО ступеню нерівності доходів населення. На сьогодні потенціальна межа нерівності доходів населення є високою, проте фактично застосовується пропорційний ПДФО, перерозподільні властивості якого є незначними. Аналіз результатів і наслідків реформи ПДФО в Україні показав, що поряд зі зниженням прогресивності ПФДО не було дотримано принципу фіскальної нейтральності реформи, основними бенефіціаріями якої стали верстви населення з високими доходами, оскільки саме на цю категорію громадян податкове навантаження зменшилося.

Отже, необхідність у поступовому та послідовному реформуванні існуючого механізму функціонування ПДФО очевидна.

ВИСНОВКИ

Дана курсова робота була пресвячена основному прямому податку з населення в Україні, а саме податок з доходів фізичних осіб, який справляється з 1 січня 2004 р. згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Було з’ясовано, що податок з доходів фізичних осіб – плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу (місце постійного або переважного проживання платника податку, місце реєстрації платника податку, визначене згідно із законодавством) або розташовано особу, що виплачує оподатковувані доходи.

Платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерела на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги(далі ПСП), розмір якої визначається соціальним статусом отримувача. Також разглянуто всі можливі ставки ПСП з ПДФО.

У ході написання першого розділу було визначено мету податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком з доходів фізичних осіб. Метою податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком з доходів фізичних осіб є підтвердження достовірності нарахованих сум податку з доходів фізичних осіб, своєчасності і повноти його сплати до бюджету згідно з вимогами чинного законодавства.

У другому розділі було розглянуто організаційно-економічну характеристику Кіровоградської обласної лікарні, здійснено перевірку правильності формування сукупного оподатковуваного доходу та обчислення ПДФО, повноти і своєчасності сплати ПДФО до бюджету, а також складання та своєчасності подання звітності з ПДФО.

З’ясовано, що основною метою створення і діяльності обласної лікарні відповідно її Статуту є надання висококваліфікованої та спеціалізованої стаціонарної і амбулаторно-консультативної медичної допомоги населенню області для здійснення єдиної державної регіональної політики в галузі охорони здоров'я.

Предметом діяльності є вирішення переліку основних завдань, що зазаначені у Статуті установи.

Обллікарня здійснює оперативний та бухгалтерський облік своєї діяльності, веде статистичну звітність, встановлену законодавством України.

Говний лікар обласної лікарні згідно чинного законодавства забезпечує ведення бухгалтерського обліку і звітності, статистичної звітності та своєчасного її подання.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13