-          перевірка дотримання порядку самостійного виявлення та виправлення помилок в обліку та звітності з податку з доходів фізичних осіб.

Основними законодавчими та нормативними актами, які регламентують порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб є:

-          Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змінами та до повненнями);

-          Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР (зі змінами та доповненнями);

-          Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889 (зі змінами та доповненнями);

-          Закон України «Про колективні договори та угоди» від 1 липня 1993 р. № 3356 (зі змінами та доповненнями);

-          Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 р. № 2213 (зі змінами та доповненнями);

-          Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р, № 2240 (зі змінами та доповненнями);

-          Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058 (зі змінами та доповненнями);

-          Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533(зі змінами та доповненнями);

-          Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181;

-          Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями);

-          Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (зі змінами та доповненнями);

-          Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІУ (зі змінами та доповненнями);

-          Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» від 28 жовтня 2003 р. № 601 (зі змінами та доповненнями);

-          Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 р. № 352;

-          Наказ Міністерства фінансів України «Про Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» від 29 грудня 2000 р. № 356 (зі змінами та доповненнями);

-          Постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 р. № 1298 (зі змінами та доповненнями);

-          Інструкція про порядок нарахування платником податку податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб, затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 вересня 2003 р. № 422 (зі змінами та доповненнями);

-          Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 р. № 451 (зі змінами та доповненнями);

-          Порядок отримання довідки про сплату податку з доходів фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. № 1998 (зі змінами та доповненнями) [2,c. 360-361].

Для проведення податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком доходів фізичних осіб потрібні такі джерела інформації: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), штатний розклад, накази про призначення та звільнення працівників, Положення про преміювання, розрахунково-платіжні відомості, платіжні відомості, касові документи, особові листи, дані синтетичного обліку за рахунками 64 «Розрахунки з бюджетом» (за субрахунком «Податок з доходів фізичних осіб»), 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», Довідки про вирощування сільськогосподарської продукції у приватних селянських господарствах (у випадку закупівлі сільськогосподарської продукції у населення), заяви про застосування податкової соціальної пільги, заяви про відмову від застосування податкової соціальної пільги, заяви працівників про надання матеріальної допомоги та інших виплат, лікарняні листи, розрахунок відпускних тощо.

1.3 Методика податкового контролю розрахунків з бюджетом з податку з доходів фізичних осіб

Податковий контроль розрахунків з бюджетом за податком з доходів фізичних осіб починається з ознайомлення з наявною системою обліку праці і заробітної плати.

На початку перевірки податковий інспектор встановлює чисельність працівників підприємства і правильність її відображення у звітності.

У процесі перевірки правильності ведення обліку праці і заробітної плати на підприємствах податковим інспектором звертається увага на такі основні питання:

-          фактична кількість працюючих, у тому числі осіб, які мають пільги з оподаткування податком з доходів фізичних осіб;

-          наявність трудових книжок;

-          існування випадків нарахування і виплати заробітної плати за договорами цивільно-правового характеру;

-          існуючі форми та системи оплати праці та доцільність їх застосування на цьому підприємстві;

-          факти виплат премій і матеріальної допомоги працівникам підприємства;

-          порядок формування сукупного оподатковуваного доходу;

-          правомірність застосування податкових пільг з податку з доходів фізичних осіб;

-          порядок здійснення утримань податку з доходів фізичних осіб;

-          повнота та своєчасність сплати до бюджету належної суми податку з доходів фізичних осіб;

-          наявність заборгованостей за підзвітними особами;

-          існування фактів виплати заробітної плати у вигляді натуроплати;

-          існування фактів оплати праці в іноземній валюті;

-          узгодженість інформації, наведеної в регістрах первинного обліку з даними регістрів аналітичного і синтетичного обліку та звітності.

Оскільки розмір визначеного податку з доходів фізичних осіб напряму залежить від величини сукупного оподатковуваного доходу, який найчастіше формується за рахунок нарахованої заробітної плати, цьому напрямку податкового контролю слід приділити особливу увагу.

При перевірці правильності ведення обліку відпрацьованого робочого часу податковий інспектор звертає увагу на правильність оформлення табеля обліку часу, уточнює, чи враховувались невиходи й запізнення на роботу, перевіряє правильність підрахунку фактично відпрацьованого часу [7,c.300].

При перевірці оплати, нарахованої працівникам за встановленими окладами, увага звертається на час, фактично відпрацьований цим працівником, і відповідність отриманих сум його окладу за штатним розкладом та за відповідними наказами по підприємству. Необхідно перевірити первинні документи (наряди, маршрутні листи й інші первинні документи з обліку виробітку робітників) щодо правильності проведення розрахунків, повноти й правильності визначення сум за виконану роботу, правильності розрахунку бригадних нарядів. Податковий інспектор повинен переконатись в правомірності нарахованої заробітної плати шляхом звірки обсягів виконаних робіт, виготовленої продукції, наданих послуг тощо[15].

Також на особливу увагу податкового інспектора заслуговує порядок нарахування додаткової заробітної праці. При цьому досліджуються питання правомірності здійснених виплат відповідно до вимог чинного законодавства, а також правильність нарахування виплат і їх віднесення на відповідні рахунки бухгалтерського обліку.

При перевірці правильності виплат премій необхідно спиратись на регламенти підприємства, в яких має відображатись порядок преміювання працівників і джерело їх покриття. Особливу увагу податковому інспектору варто приділити законності й правильності виплат премій адміністративно-управлінському складу підприємства [8,c. 255-259].

Оплата праці працівників на підприємстві не повинна бути нижче встановленого мінімуму заробітної плати. При аналізі виплат, що базуються на мінімальному розмірі заробітної плати, податковому інспектору необхідно перевірити їх відповідність встановленим розмірам мінімальної заробітної плати.

При перевірці виплат заробітної плати за трудовими угодами, укладеними із приватними особами, податковому інспектору необхідно проконтролювати обсяг виконаних робіт, застосування відповідних розцінок і сум, виплачених по закінченні робіт. При цьому особлива увага приділяється перевірці правильності оформлення договорів, наявності в них даних про виконавців. Також перевіряються строки та обсяги виконаних робіт, правильність і повнота здійснених виплат за такі роботи(послуги)[17].

Після проведення податкового контролю порядку визначення сукупного оподатковуваного доходу перевіряється правильність здійснених утримань з нього.

На цьому етапі податковим інспектором перевіряється правильність застосування пільг та обчислення податку з доходів фізичних осіб. Якщо є пільгове оподатковування, то слід з'ясувати, на підставі яких документів воно було зроблено, чи правомірні здійснені розрахунки.

Також надзвичайно важливим є арифметичний перерахунок сум податку з доходів фізичних осіб за кожним окремим працівником, та по підприємству в цілому. Податковий інспектор повинен звернути увагу на те, що податок з доходів фізичних осіб нараховується на суму за вирахуванням податкової соціальної пільги, утримань до фондів загальнообов'язкового страхування.

Наступним кроком податкового інспектора є перевірка повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету. В такому випадку звіряються дані платіжних доручень і виписок установи банку з фактично нарахованими сумами податку з доходів фізичних осіб.

Для визначення загальної суми нарахованого податку з доходів фізичних осіб податковому інспектору слід порівняти записи бухгалтерського обліку підприємства про нараховані суми податку (за кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» за відповідним субрахунком «Розрахунки з бюджетом з податку з доходів фізичних осіб») із підсумками сум податку, визначених у розрахунково-платіжних відомостях [9,c.109-113].

Практика податкових перевірок показує, що найбільш характерними порушеннями у порядку нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб є такі:

-          порушення вимог законодавства щодо оформлення первинної документації з обліку праці та заробітної плати, що призводить до викривлення величини сукупного оподатковуваного доходу;

-          неправильне визначення сукупного оподатковуваного доходу. Це тягне за собою заниження або завищення податку з доходів фізичних осіб;

-          порушення законодавчо встановлених вимог щодо порядку застосування пільг, у тому числі соціальної податкової пільги. Це також викривлює належну до сплати суму податку з доходів фізичних осіб;

-          несплата податку з доходів фізичних осіб за операціями особливого характеру, що призводить до недоплати податку з доходів фізичних осіб.

Для проведення податкового контролю розрахунків з бюджетом за податком доходів фізичних осіб потрібні такі джерела інформації: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), штатний розклад, накази про призначення та звільнення працівників, Положення про преміювання, розрахунково-платіжні відомості, платіжні відомості, касові документи, особові листи, дані синтетичного обліку за рахунками 64 «Розрахунки з бюджетом» (за субрахунком «Податок з доходів фізичних осіб»), 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», Довідки про вирощування сільськогосподарської продукції у приватних селянських господарствах (у випадку закупівлі сільськогосподарської продукції у населення), заяви про застосування податкової соціальної пільги, заяви про відмову від застосування податкової соціальної пільги, заяви працівників про надання матеріальної допомоги та інших виплат, лікарняні листи, розрахунок відпускних тощо.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

У даному розділі було розглянуто основний прямий податок з населення в Україні, а саме податок з доходів фізичних осіб, який справляється з 1 січня 2004 р. згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Було з’ясовано, що податок з доходів фізичних осіб – плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу (місце постійного або переважного проживання платника податку, місце реєстрації платника податку, визначене згідно із законодавством) або розташовано особу, що виплачує оподатковувані доходи.

Платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерела на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги(далі ПСП), розмір якої визначається соціальним статусом отримувача. Також разглянуто всі можливі ставки ПСП з ПДФО.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13