За рахунок перерахованих позицій визначимо плановану зміну фонду

оплати праці.

Фонд заробітної плати персоналу (працівників підприємства) змінитися за рахунок його чисельності і середньорічного заробітку. Зменшення чисельності персоналу можливе за рахунок посилення дисциплінарних норм.

Проведемо розрахунок по наступній формулі:

ΔФЗПчр = (55860 - 56656) · (316,79 · 12) = -3025,9

Як ми бачимо, за рахунок зменшення фактичної середньосписочної чисельності всього на 796 чоловік ми одержимо річне відхилення у фонді оплати праці на 3025,9 тис. грн.

За рахунок незначного збільшення середньої зарплати, ми зможемо добитися стимулювання заданих кінцевих результатів працівників. Зміна фонду заробітної плати за рахунок збільшення середньої заробітної плати розрахуємо по формулі:

де: Чрф− фактична чисельність персоналу, людина;

З − середня заробітна плата, тис. грн.;

Пф і Ппл− фактический і плановий період, місяць.

ΔФЗПгзп = Чр.ф ·(ГЗПф - ГЗПпл) = 11484 ·(317,81 - 316,79) ∙ 12 = +140,3

Таким чином, баланс відхилення по фонду заробітної плати по двох чинниках складе:

-3025,9+140,3=-2885,6 тис. грн.

Як ми бачимо, що навіть після запропонованих введень підприємство одержить значну фінансову вигоду.

При цьому підході все над тарифні виплати, і перш за все премії, повинні будуть виплачуватися за результати, що перевищують норму праці, або за досягнення результатів, що перевищують досягнутий середньо прогресивний рівень.

В даному випадку заробітна плата працівників направлена на стимулювання заданих кінцевих результатів. Найбільший ефект він може дати тоді, коли праця працівників характеризується широкою взаємозамінністю, колективною відповідальністю і достатньо вільним і рухомим розподілом праці. У чистому вигляді третій варіант вдосконалення організації заробітної плати, може застосовуватися достатньо рідко, проте він може ефективно доповнювати перші два.

Але не можна забувати, що перебудова організації заробітної плати

відповідно до вимог ринкової економіки не знімає необхідності рішення

задач, що стоять перед системою заробітної плати:

1.     Підвищення матеріальної зацікавленості кожного у виявленні і використанні резервів ефективності своєї праці, виключення можливостей отримання не зароблених грошей.

2.     Усунення випадків зрівняльності в оплаті праці, досягнення прямої   залежності   заробітної   плати   всіх   працівників   від індивідуальних і колективних результатів праці.

поліпшення співвідношень в оплаті праці працівників різної категорії і

професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням  складності  виконуваних

робіт, умов праці, пріоритетів, що склалися, в оплаті праці працівників, що

враховують дефіцитність тих або інших професій, вплив різних груп що

працюють       на       досягнення       високих       кінцевих       результатів       і

конкурентоспроможність виробництва.

4 ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА

4.1 Юридичний статус акціонерного товариства

Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p., який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.
          Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від інших суб'єктів права (нетовариств), є об'єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської Діяльності. Товариство становить собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та/або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо).
          Статутні товариства мають й інші ознаки суб'єкта права типу підприємства, які визначені ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні". Підприємства, які стали учасниками товариств, не ліквідовуються як юридичні особи.
          Історично товариства є традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться способами формування та функціонування статутного капіталу, межами відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. Згідно з першим критерієм Закон України "Про господарські товариства" розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства (класичний поділ: товариства капіталів - акціонерні товариства, особові - інші). Відповідно до другого критерію (межі відповідальності) розрізняють товариства:

-         з обмеженою відповідальністю;

-         з додатковою відповідальністю;

-         повні;

-         командитні.

Три перші види товариств (акціонерне, з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю) створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Це статутні господарюючі суб'єкти - підприємства колективної власності. Повне і командитне товариства діють на підставі установчих договорів.
З наведеної класифікації випливає, що категорія господарюючих суб'єктів типу товариств включає в себе загальні ознаки для всіх видів товариств і особливі ознаки окремих їхніх видів, які відповідним чином закріплені в Законі України "Про господарські товариства".
          Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів.
Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду товариства.
          Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

1.     Статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам.

2.     Акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов'язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу акцій акціонерні товариства і формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", іншими актами про фондовий ринок.     

3.     Фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів. Права та обов'язки акціонерів визначені статтями 10 і 11 Закону України "Про господарські товариства", статтями 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".

4.Особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження

 відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше - несуть

ризик відповідальності) за зобов'язаннями товариства тільки в межах

належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне

товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.
          Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.
          Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України.
          Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6-8 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", ст. 30 Закону України "Про господарські товариства"). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або купівлі-продажу на біржі.
Засновники закритих акціонерних товариств до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків номінальної вартості акцій.

4.2 Нормативно - правове забезпечення роботи підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча» создано Фондом Державного майна України (наказ № 86-АТ від 20.12.1996 р.) і організацією орендаторів Маріупольського металлургійного комбіната ім.Илліча: протокол засідання зборів уповноважених Организації арендаторів №6 від 30.11.1996р шляхом змінення суб'єкта предприємницької діяльності Арендного предприємства «Мариупольскій Металлургийний комбінат ім.Илліча» згідно до Закону України «Про приватизацію цілостних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів що здані в аренду». Іншими нормативними документами.

Товариство є коммерційною организацією, що здійснює свою деяльність на основі професіональної самостійності, господарчого розрахунку і самоокупаємості. Товариство створено на безмежний строк.

В процесі своєї діяльності керівники будь-якого підприємства  повинні  керуватися нориативними документами, до яких належать законодавчі та нормативні акти, основні з яких наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Нормативні документи з ведення господарської діяльності на

                       підприємстві