formalin - •џ—С (fu ma lin) - формалін.

Вартий відзнаки той факт, що назви ліків, які запозичуються, на відміну від сортів вин чи зброї не оформлюються семантичним класифікатором.

По-третє, запозичення із збереженням звукової форми слова відбувається при запозиченні понять, для передачі яких в іншій мові, як правило в англійській, використовується абревіатури:

RADAR - АЧ (lei da) - радіолокатор;

SONAR - Йщ (sheng na) - гідролокаційна система навігації;

КГБ - їЛёсІЄ (ke ge bo) - КДБ;

OPEC (Organization of the Petroleum Exporting Countries) - Е·ЕеїЛ (ou pei ke) -Організація країн експортерів нафти.

У процесі засвоєння іншомовних слів китайська мова усуває невластиві їй звуки, далекі фонетичні особливості, пристосовуючи ці слова до своїх звукових норм. Ступінь звукового освоєння фонетичної адаптації може бути різним: повним, неповним, частковим.

Повне освоєння спостерігається при збігу звучань слова в мові-джерелі й що запозичує (китайській) мові. Наприклад:

modern - Д¦µЗ (modeng) - сучасний;

семинар - Гч¶щ (xi ming na er) - семінар;

Дума - ¶Е (du ma) - Дума.

Неповне фонетичне освоєння - освоєння іноземної лексики з наближенням фонетичної складової запозиченого слова до фонетичних ознак китайського з незначними змінами (видозмінюється одна або два голосні, або приголосні, або випадає кінцевий приголосний). Наприклад:

pudding - Іј¶Ў (budіng) - пудинг;

motor - Д¦НР (motuo) - мотор;

clone - їЛВЎ (ke long) - клон;

pіzza - ±Л (bіza) - піца.

При частковому освоєнні звучання запозичених слів у китайській мові лише наближається до звучання або віддалено нагадує звучання слів мови-джерела (видозмінюються й приголосні, і голосні, до приголосних додається голосна). Наприклад:

watt - НЯМШ (wate) - ват;

lemon - ГК (nіngmeng) - лимон;

poker - ЖЛїЛ (puke) - покер; гральні карти [133] .

Фонетичні запозичення в китайській мові можна диференціювати за наявністю семантичної ознаки. В більшості випадків, фонетичне запозичення за своєї ієрогліфічною будовою не несе ніякого змісту для носія китайської мови, позбавлене семантичних признаків. Іншомовним власним назвам, які фігурують на китайському економічному ринку в якості брендів такий фактор стає на заваді вдалого просування марки на ринку.

Саме тому добираються ієрогліфи близькі за звучанням і за значенням, яке б могло певним чином охарактеризувати бренд, або товари представлені під торгівельною маркою. Розглянемо декілька прикладів: Німецький автомобільний концерн «Benz» з`явився на китайському ринку в кінці першої половини ХХ ст. під перекладеним китайською мовою шляхом фонетичного запозичення брендом ±ѕґД - «benci», значення цих двох ієрогліфів як сладових одного слова може розглядатися хіба що в ботанічній площині, яка з автомобільною промисловістю немає нічого спільного. У 80-тих роках XX століття з`являється новий варіант перекладу автомобільного бренду - ±јіЫ- «benchi», що може бути перекладений як «галоп», «їхати зі швидкістю», «збільшувати швидкість». Таке значення однозначно підходило для автомобільного бренду. Аналогічним шляхом китайський варіант назви пестициду "Dipterex" утворений за принципами фонетичного запозичення - ЖХМШАіїЛЛ№ - «di pu te lai ke si» змінюється на коротший і зрозуміліший носієві китайської мови варіант - °Щіж - «dibai chong» (ворог усім комахам).

Розглянемо детальніше це явище на базі комерційних власних назв, запозичених у китайську мову:

Таблиця 1. Диференціація фонетичних запозичень за наявністю семантичної ознаки

Частка англійський фонетичних запозичень з семантичними ознаками в китайській мові порівняно з англійськими запозиченням без семантичних ознак складає майже 1/3 частину (29% від загальної кількості фонетичних запозичень з англійської мови). Це найвищий показник серед фонетичних запозичень, у порівнянні з фонетичними запозиченнями з інших мов, де показники нижче 10% [18].

Це пояснюється тим, що власні назви, до складу яких входять комерційні торгівельні марки та назви продуктів, в китайську мову запозичуються переважно з англійської мови. Власники брендів відповідно до маркетингових вимог внутрішнього китайського ринку вимушені штучно шукати ієрогліфи на позначення їх марок з відповідною семантикою.

Розвиток фонетичних запозичень в китайській мові не обмежується прикладом комерційних брендів Через відсутність зв`язку форми та змісту у більшості фонетичних запозичень, використовувались два шляхи заміщення такого запозичення: використання описових зворотів та калькування.

Прикладами заміщення фонетичного запозичення описовим зворотом може стати їµ°ЭТт (kangbaiyin) - комбайн, який був заміщений єПКХёо»ъ (lianhe shougeji), та їµЙіДЈ¶ыїЁ (kangshamoerka) - комсомолка, на заміну цієї форми прийшла фраза Е®№ІЗаґтґп(nu gongqingtuan yuan shi da da).

Причиною для таких заміщень стала громіздка і не зрозуміла носієві форма слова, що призвело до виникнення описового звороту, який хоча і був довшим, але мав зрозуміле значення.

Прикладом заміщення фонетичного запозичення калькою може стати слово µВВЙ·з(delufeng), яке до руху «Четвертого травня» (1919 р.) позначало англійський винахід - «telephone» (телефон), однак пізніше було замінено на японську кальку - «dianhua». Англійські «science» - ТтЛ№ (saiyinsi) - наука, «democracy» - µВїЛА­ (demokelaxi) - демократія, були замінені на семантичні запозичення їЖС§ (kexue) та «ГсЦч (minzhu) - відповідно [23].

1.3.2 Семантичні запозичення

Семантичні запозичення Тв являють собою найважливіше джерело поповнення словникового запасу китайської мови, особливо в області термінотворення.

Проблема калькування в китайській мові є одним з головних аспектів як загальної проблеми запозичення, так і завдання вивчення термінології, оскільки сучасна китайська термінологія у значній мірі являється запозиченою.

Основна маса сучасної китайської термінологічної лексики - це слова-кальки різних видів, які з точки зору структури складаються з китайських лексичних елементів, а з точки зору джерела виникнення - це запозичення.

Тому природа кальок двобічна: з одного боку - це власні слова китайської мови, а з іншого - це запозиченні іноземні слова, при цьому запозиченим є тільки смисловий аспект. Семантичні запозичення - це так званий «переклад», при якому у мові, в яку відбувається запозичення, виникає нове слово. При простому перекладі з мови на мову для передачі іноземних слів використовуються вже існуючі слова, а не створюються нові.

Калькування - це такий переклад іноземного слова, який веде до обов'язкової появи і закріпленню у мові нового слова. Факт появи нового слова під впливом існуючого в іншій мові слова є однією із ознак, яка дозволяє оцінювати калькування як особливого виду запозичення [41].

Більшість кальок в китайській мові виражають структуру слова у мові-джерелі і представляють собою переклад по частинах іншомовного слова, але далеко не завжди. Навіть якщо структура іноземного терміну досить виразна і легко виділяються значущі компоненти, цю структуру китайська мова може ігнорувати і перекладати слово не частинами, а згідно із загальним значенням слова у мові-джерелі. Іноді китайські кальки дещо відрізняються семантикою від іноземного слова-прототипу, але в цілому при утворенні термінів-кальок проявляється тенденція точно передати значення вихідного слова.

У ряді випадків значення нового слова терміна-кальки може виявитись або звуженим, або розширеним, тому це багато в чому залежить від лексичних елементів, які використовуються під час калькування.

Важливо зазначити ще один аргумент на користь того, що кальки представляють собою різновидність запозичень. У мовах можна спостерігати так звані змішані утворення, які вміщують у собі риси кальок і фонетичних запозичень, які також можна знайти і в китайській мові.

В китайській мові виділяються напівкальки, при утворенні яких підбираються такі значущі односклади, які своїм звучанням у тій чи іншій мірі нагадують звуковий образ слова, з якого утворюється калька.

На відміну від звукових запозичень, терміни-кальки легко засвоюються мовою. З часом втрачається відчуття новизни створеного слова і воно стає звичним словом для мови.

Можна зазначити ознаки кальок, які дозволяють розглянути їх як вид запозичень: по-перше, утворення кальок і є створення нового слова у мові, в яку відбувається запозичення, воно семантично відповідає слову мови-джерела; по-друге, завдяки утворенню кальки «запозичення», тобто вводиться у використання в мові поняття, яке раніше було відсутнє; по-третє, у звучанні деяких типів кальок є натяк на звучання іншомовного слова, яке вказує на іноземне джерело виникнення даного слова-кальки; по-четверте, при калькуванні може запозичуватись структура слова, що калькується.

Питомий лексичний матеріал, за допомогою якого створюється слово-калька, сприяє відносно швидкому його «визнанню» мовою як своїм власним словом, але це ще не дає підстав заперечувати статус запозичення кальки, тому що так звані звукові запозичення у мові, в яку запозичується слово, передаються питомим звуковим матеріалом, і лише дуже рідко звукові запозичення призводять до включення у мову іншомовного звука чи слова. Тому калька вважається певним видом запозичення, а саме - семантичним.

Семантичні запозичення в сучасній китайській мові поділяються на 2 види: в залежності від способу калькування іноземного слова. Пропонуємо позначити ці види як «аналітичний» та «синтетичний». Аналітичні кальки - семантичні запозичення, які утворились внаслідок поморфемного перекладу іншомовного слова окремо, наприклад ПВФШ(xiazai) - вниз-вантажити, що відповідає англійському оригіналу “download” (завантажувати (слово, що використовується в комп`ютерному контексті для позначення процесу копіювання інформації з віддаленого сервера на власний комп`ютер)).

Синтетичні кальки - семантичні запозичення, які утворились внаслідок перекладу значення слова в цілому, або його концепції. Наприклад, јэ (lu jian) -зелена-стріла, це назва торгівельної марки жувальних гумок «Wrigley's», логотипом якої є довга зелена стріла, на якій написано «Wrigley's».

Розглянемо зазначені види семантичних запозичень в таблиці

Таблиця 2. Диференціація семантичних запозичень за одиницею перекладу

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11