§ створення й розвиток ринку інформації та знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці й капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;

§ зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва;

§ підвищення рівня утворення, науково-технічного й культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному й регіональному рівнях й, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму й здатностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;

§ створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення й використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.

Окрім позитивних моментів прогнозуються і небезпечні тенденції:

§ збільшиться вплив на суспільство засобів масової інформації;

§ інформаційні технології можуть зруйнувати приватне життя людей і організацій;

§ з'явиться проблема відбору якісної і достовірної інформації;

§ багатьом людям буде важко адаптуватися до середовища інформаційного суспільства. Існує небезпека розриву між "інформаційною елітою" (людьми, що займаються розробкою інформаційних технологій) і споживачами.

У цілому інформаційне суспільство можна визначити як суспільство, в якому:

§ кожен член суспільства має можливість вчасно й оперативно одержувати за допомогою глобальних інформаційних мереж повну й достовірну інформацію будь-якого виду й призначення з будь-якої держави, перебуваючи при цьому практично в будь-якій частині географічного простору;

§ реалізується можливість оперативної, практично миттєвої комунікації кожного члена суспільства з державними та суспільними структурами поза залежністю від місця проживання на земній кулі;

§ трансформується діяльність засобів масової інформації (ЗМІ) по формах створення та поширення інформації, розвивається й інтегрується з інформаційними мережами цифрове телебачення. Формується нове середовище - мультимедиа, у якій поширюється також інформація із традиційних ЗМІ;

§ зникають географічні й геополітичні кордони держав у рамках інформаційних мереж;

§ у суспільстві виробляється, функціонує й доступна будь-якому індивідові, групі або організації сучасна інформаційна технологія;

§ є розвинені інфраструктури, що забезпечують створення національних інформаційних ресурсів;

§ відбувається процес прискореної автоматизації й роботизації всіх сфер і галузей виробництва й керування;

§ відбуваються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких виявляється розширення сфери інформаційної діяльності й послуг.

1.2. Інформаційні ресурси як основа побудови інформаційного

суспільства.

В індустріальному суспільстві, де велика частина зусиль направлена на матеріальне виробництво, відомо декілька основних видів ресурсів, що стали вже класичними економічними категоріями:

§ матеріальні ресурси -- сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі виробництва суспільного продукту, наприклад сировина, матеріали, паливо, енергія, напівфабрикати, деталі тощо;

§ природні ресурси -- об'єкти, процеси, умови природи, які використовуються суспільством для задоволення матеріальних і духовних потреб;

§ трудові ресурси -- люди, що володіють загальноосвітніми і професійними знаннями для роботи в суспільстві;

§ фінансові ресурси -- грошові кошти, що знаходяться у розпорядженні державної або комерційної структури;

§ енергетичні ресурси -- носії енергії, наприклад вугілля, нафта, нафтопродукти, газ, гідроенергія, електроенергія тощо.

В інформаційному суспільстві акцент значущості зміщується з традиційних видів ресурсів на інформаційний ресурс, тлумачення і обговорення якого велося з того моменту, коли почали говорити про перехід до інформаційного суспільства.

Інформаційні ресурси -- це знання, підготовлені людьми для соціального використання в суспільстві і зафіксовані на матеріальному носії.

Інформаційні ресурси країни, регіону, організації повинні розглядатися як стратегічні ресурси, аналогічні по значущості запасам сировини, енергії, копалин і іншим ресурсам.

Розвиток світових інформаційних ресурсів дозволив:

§ перетворити діяльність по наданню інформаційних послуг в глобальну людську діяльність;

§ сформувати світовий та державний ринок інформаційних послуг;

§ утворити різні бази даних ресурсів регіонів і держав, до яких можливий доступ;

§ підвищити обґрунтованість і оперативність схвалюваних рішень у фірмах, банках, біржах, промисловості, торгівлі тощо, за рахунок своєчасного використання необхідної інформації.

Інформаційні ресурси є базою для створення інформаційних продуктів. Інформаційний продукт, є результатом інтелектуальної діяльності людини, та повинен бути зафіксований на матеріальному носії будь-якої фізичної якості у вигляді документів, статей, оглядів, програм, книг тощо.

Інформаційний продукт -- сукупність даних, які сформовані виробником для розповсюдження в матеріальній або нематеріальній формі. Інформаційний продукт може розповсюджуватися такими ж способами, як і будь-який інший матеріальний продукт, за допомогою послуг.

Послуга -- результат невиробничої діяльності підприємства або особи, направлений на задоволення потреби людини або організації у використанні різних продуктів. Інформаційна послуга -- отримання і надання в розпорядження користувача інформаційних продуктів.

У вузькому сенсі інформаційна послуга часто сприймається як послуга, що отримується за допомогою комп'ютерів, хоча насправді це поняття набагато ширше. Як приклад надання інформаційних послуг без використання ІТ можна привести послуги, які надаються бібліотеками(Рис.1).

Рис.1. Схема інформаційних послуг які надаються бібліотечною сферю.

Інформаційні послуги виникають тільки за наявності баз даних в комп'ютерному або некомп'ютерному варіанті.

База даних -- сукупність зв'язаних даних, правила організації яких засновані на загальних принципах опису, зберігання і маніпулювання даними. Бази даних є джерелом і свого роду напівфабрикатом при підготовці інформаційних послуг відповідними службами. Бази даних, хоча їх так не називали, існували і до комп'ютерного періоду в бібліотеках, архівах, фондах, довідкових бюро і інших подібних організаціях. В них містяться всілякі відомості про події, явища, об'єкти, процеси, публікації тощо.

З появою комп'ютерів істотно збільшуються об'єми баз даних, що зберігаються, і відповідно розширюється круг інформаційних послуг. Основні інформаційні послуги зображені на Рис.2.

Рис. 2. Структура інформаційних послуг.

1.4. Значення інформаційної культури в інформаційному

суспільстві.

В період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття і обробки великих об'ємів інформації, оволодінню сучасними засобами, методами і технологіями роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, придбаної іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно опанувати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури щодо використання інформації. Для визначення цього факту був введений термін інформаційна культура.

Інформаційна культура - вміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для її отримання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи.

Для вільної орієнтації в інформаційному потоці людина повинна володіти інформаційною культурою як однієї з складових загальної культури. Інформаційна культура пов'язана з соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в наступних аспектах:

§ у конкретних навичках по використанню технічних пристроїв (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж);

§ у здатності використовувати в своїй діяльності комп'ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти;

§ в умінні знаходити та вилучати інформацію з різних джерел: як з періодичного друку, так і з електронних комунікацій, представляти її в зрозумілому вигляді й вміти її ефективно використовувати;

§ у володінні основами аналітичної переробки інформації;

§ у вмінні працювати з різною інформацією;

§ у знанні особливостей інформаційних потоків в своїй сфері діяльності.

Інформаційна культура вбирає в себе знання з тих наук, які сприяють її розвитку і пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних і ряд інших дисциплін). Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання нової інформаційної технології та вміння її застосовувати як для автоматизації рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, що вимагають нетрадиційного творчого підходу.

У інформаційному суспільстві необхідно почати опановувати інформаційну культуру з дитинства, спочатку за допомогою електронних іграшок, а потім залучаючи персональний комп'ютер. Для вищих учбових закладів соціальним замовленням інформаційного суспільства слід рахувати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідної для роботи в конкретній сфері діяльності. В процесі засвоєння інформаційної культури студенту у вузі разом з вивченням теоретичних дисциплін інформаційного напряму багато часу необхідно приділити комп'ютерним інформаційним технологіям, що є базовими складовими майбутньої сфери діяльності.

Усі складові цього складного процесу однаково впливають та залежать одна від одної. Інформаційне суспільство не можливе без процесу інформатизації, без появи в ньому інформаційних ресурсів, продуктів та послуг, які в свою чергу могли з'явитися лише в суспільстві такого типу.

Слід підкреслити, що прискорений прогрес якої-небудь одній галузі майже ніколи не носить ізольованого характеру, а спричиняє за собою прогрес декількох галузей, виникає певний технологічний ланцюжок. Бурхливий розвиток електронної і електротехнічної промисловості, а також засобів зв'язку сприяв прискореному розвитку такого прогресивного явища, як інформатизація суспільства. Останньою ланкою та результатом цього процесу є Інформаційне Суспільство. В такому суспільстві в першу чергу виробляється інформаційні продукти та послуги, стратегічно важливими є інформаційні ресурси, невід'ємною частиною стає інформаційна культура.

Таке суспільство характеризується:

§ високим рівнем життя,

§ стрімким розвитком в усіх сферах діяльності,

§ вдосконаленням та полегшенням багатьох процесів,

§ вдосконаленням вже існуючі технологій,

§ переходом науки та технології на новий рівень, вивчення тих напрямків, які до цього важко було досліджувати без наявності відповідної апаратури та технологій,

§ фундаментальною зміною життєвих цінностей та появою нових,

§ в такому суспільстві відкриваються неймовірні можливості, які до цього були лише мріями.

В сучасному світі не можливо ігнорувати ці явища. Якщо держава, організація або просто людина бажає розвиватися та вдосконалюватися, вона неминуче повинна приєднатися до інформаційних процесів. Саме в такому напрямку впевнено та швидко рухається цивілізація. І сьогодні з впевненістю можна сказати, що Інформаційне Суспільство - це наше майбутнє.

2. Формування інформаційного суспільства.

Історичний розвиток та еволюція інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство, як ми його уявляємо, дозволяє людям ширше використати свій потенціал і реалізовувати свої амбіції. Сучасний етап розвитку суспільства можна охарактеризувати як перехід від індустріального до інформаційного. Інформація стає найважливішим елементом для розвитку всіх сфер суспільного життя. Роль і місце інформації в житті суспільства, вплив інформації на розвиток особистості, суспільства й держави істотно підвищилися. Інформація сьогодні перетворилася в потужний ресурс, що має навіть більшу цінність, ніж природні, фінансові, трудові та інші ресурси. Інформація стала товаром, що продається й купується. Більше того, інформація перетворилася в зброю, повсюдно ведуться інформаційні війни різного масштабу й різної інтенсивності. Інформаційно-комунікаційні технології є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства двадцять першого століття. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їхньої освіти та роботи, а також взаємодії уряду й цивільного суспільства. Перед усіма нами відкриваються величезні можливості.

Поняття „інформаційне суспільство” з'явилося в 60-х рр. XXст. Раніше його не було ні в науці, ні в політиці. Останні сторіччя поділялися на епохи: індустріальну й постіндустріальну. Нині настає епоха інформаційна. Еволюція цього шляху наступна.

Десятки тисяч років були потрібні для того, щоб перейти від одного способу комунікації до іншого. Спочатку з'явився перший засіб комунікації - усне мовлення серед людей. Це відбувалося в різних країнах й у різних регіонах, поступово з'явилося кілька тисяч розмовних мов. Тоді інформація передавалася тільки усно й особисто.

Через багато тисячоріч з'явилася писемність. Вона теж еволюціонувала від якихось символів на камені, глиняних плитках, на яких писали, до ієрогліфів. Встановлено, що писемність з'явилася 7-8 тисяч років тому. Потім пройшло ще кілька тисяч років до появи друкованого верстата. У Європі вважається, що цю революцію зробив німець Гутенберг у середині XV століття, створивши друкований верстат. Насправді друковані верстати з'явилися в Китаї й Кореї за кілька століть до Гутенберга. У музеї під Пхеньяном у Кореї виставлені металеві ієрогліфи й верстати для їхнього пересування, що з'явилися в 4-5 століттях, тобто задовго до Європи. Папір з'явився в Європі на тисячу років пізніше, ніж у Китаї.

Протягом всіх попередніх століть було дві проблеми на шляху розвитку засобів комунікації. Перша - швидкість, друга - обсяг. Швидкість передачі інформації протягом тисячоріч не перевищувала швидкості верблюда, коня або вітрильного корабля. Потім з'явилися поштові голуби. Деякі племена, що не мали писемності, винайшли інший шлях спілкування на відстані - звуком, тобто або свистом, або боєм тамтамів, і це збереглося донині.

Лише в епоху розквіту індустріального суспільства в XIX столітті відбулися революційні зміни. Самим масштабним з них у цій області став винахід телеграфу в 1847р. Уперше стало можливо передавати інформацію на величезні відстані з величезною швидкістю та більшими обсягами. Потім наступив період якісного й кількісного наростання цієї інформаційної революції. З'явилися нові типографічні верстати, були винайдені телефон і радіо, з'явилося кіно.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6