Диверсифікація – це стратегія, яка передбачає вихід підприємства в нові для нього сфери бізнесу.

Розрізняють такі види диверсифікації: вертикальну (або концентрична), горизонтальну та конгломеративну диверсифікацію.

Вертикальна диверсифікація – коли підприємство починає виробляти товари, які в технологічному та маркетинговому аспекті пов’язані з існуючими товарами фірми.

Переваги вертикальної диверсифікації:

-                     поєднання координації дій з великими можливостями контролю;

-                     стабільність господарських зв’язків у межах підприємства;

-                     гарантовані поставки матеріально-технічних ресурсів;

-                     тісний контакт з кінцевими споживачами.

Недоліки:

-                     взаємозалежність підрозділів підприємства, що в разі негативних зовнішніх змін погіршує становище підприємства;

-                     обмежений ринок збуту призводить до зменшення впливу конкуренції;

-                     необхідність удосконалення потребує значних витрат, що призводить до перевищення вартості ресурсів за середньою ринковою ціною.

Як наслідок вказаних недоліків спостерігається зниження рівня вертикальної диверсифікації.

Горизонтальна диверсифікація передбачає вихід у нові сфери бізнесу, які пов’язані із задоволенням потреб для існуючих клієнтів (споживачів) фірми. Підприємство, що виготовляє певний вид товару або послуги, може отримати інформацію від своїх споживачів щодо необхідності в інших видах товарів та послуг і користування цією можливістю. Саме в цьому полягають переваги горизонтальної диверсифікації, що дає змогу різнобічно врахувати потреби споживачів, при цьому досягається ефект синергізму – сукупність видів діяльності дає значніший ефект, ніж окремі види діяльності.

Конгломеративна диверсифікація – вихід у нові види бізнесу, які жодним чином не пов’язані ні з існуючою технологією, ні з потребами існуючих у фірми споживачів. Такий вид диверсифікації потребує найбільших фінансових витрат і доступний лише великим підприємствам.

Розвиток інформаційних послуг ставить неоднозначне питання перед оператором зв’язку в розширені асортименту послуг для задоволення потреб споживачів. Науково-технічний прогрес та інноваційні технології не залишають байдужими пересічних громадян і робить людину залежною, змінюючи направленість дії його мотивації. Ця залежність виникає і прогресує разом із інтелектуальним розвитком людини. Ще недавно, пенсіонери не могли уявити те, що сьогодні спілкування мобільним телефоном вже буде буденним і необхідним.

Специфіка маркетингу послуг зв'язку визначається особливостями самого продукту, який, з одного боку, відноситься до категорії нематеріальних послуг (а значить, має властивості, характерні для послуг взагалі), з іншого - до сфери високих технологій.

Головна особливість психології споживання послуг - пасивність попиту на послуги. Навіть якщо споживач і має якусь інформацію про послугу, то набуває тільки після усвідомлення її цінності. Цю особливість досить яскраво ілюструє приклад еволюції відносини споживачів до стільникового зв'язку. Ще 15 років тому споживачі ставилися до нього як до чогось дорогого і надлишкового, асоціюючи послугу з атрибутом заможних людей. Багато приватних користувачів вважають, що навіть вдома краще дзвонити по мобільному телефону за наявності стаціонарного. Тому попит на послуги зв'язку потрібно формувати через постійний маркетинговий вплив.

Постійність маркетингового впливу на телекомунікаційному ринку вкрай важливо ще й тому, що послуги зв'язку відносяться до категорії інноваційних продуктів, які докорінно відрізняються від інших існуючих форм. При цьому часто нові послуги зв'язку змінюють звичні моделі споживання і стиль життя - і тим ще більше ускладнюють своє прийняття ринком. Якщо нова послуга вимагає до того ж додаткового обладнання або навчання, ситуація взагалі поглиблюється. Так, для широкосмугового Інтернет - доступу потрібен модем, для послуги платного телебачення - приставка-декодер... Все це автоматично вимагає від споживача придбання нових навичок.

Розвиток високотехнологічних послуг підпорядковується кільком законам дифузії інновацій, які й визначають специфіку маркетингу в сфері високих технологій.

Послуга це той самий товар, але у неї є свої відмінності:

- покупець не стає власником послуг;

- послуги невловимих;

- споживачі залучені в процес створення послуги;

- співробітники постачальника послуги - невід'ємна частина послуги;

- неможливо забезпечити постійно якість послуги;

- споживачі не завжди можуть оцінити якість послуг;

- неможливо створити запаси послуг;

- важливість набуває тимчасового фактору;

- послуги надаються через фізичні та електронні канали.

Процес прийняття ринком нововведення має форму S-образної кривої. Попит на новинку спочатку росте повільно, потім прискорюється, а потім знову уповільнює своє зростання, прагнучи до певної межі. Як показує світовий досвід розповсюдження високотехнологічних послуг, час прийняття high-tech-послуги ринком - не менше 15 років. Наприклад, радіо приймалося ринком близько 18 років, чорно-білий телевізор і видеоплеєри - 15 років, персональні комп'ютери - 20 років. У різних країнах ринок неоднаково швидко реагує на інновації, що зумовлено впливом соціально-економічних факторів.

Споживачів високотехнологічних послуг можна поділити на 5 категорій, які характеризуються різними типами поведінки: новатори, ранні послідовники, рання більшість, пізні послідовники, консерватори. Психологія прийняття high-tech продукту у цих категорій кардинально відрізняється.

Комунікації в сфері високих технологій мають двоступінчасту модель. Одна частина споживачів буде користуватися послугою незалежно від популярності товарів (лідери думки), інша буде наслідувати (сприймає думки). Відповідно, для кожної категорії споживачів повинне застосовуватися свій, оригінальний маркетинговий вплив.

Прийняття інновації проходить 5 етапів: ознайомлення (інформація), поява інтересу до неї, і пошук додаткової інформації (переконання), оцінка інновації стосовно ситуації на предмет доцільності використання (рішення), тестування нововведення (реалізація), прийняття рішення про використання (підтвердження). Це демонструє рисунок 2.3.

Рисунок 2.3 - Процес прийняття high-tech споживачем

Телефонні компанії вже не можуть тільки займатись послугами фіксованого телефонного зв’язку. Потреби абонента та конкуренція з боку стільникового зв’язку відкривають інші сторони, раніше для них невластивих ринків.

2.3 Конкуренція, як передумова стратегії

У 2008 році обсяг доходів в галузі зв’язку України (згідно статистичних даних [53]), отриманих суб’єктами господарювання усіх форм власності, склав близько 46 млрд. грн., що на 15% перевищує показник 2007 року. З них від надання послуг населенню отримано 18,5 млрд. грн. Споживання послуг зв’язку на одного жителя України склало 33,3 грн. на місяць - на 15,6% більше, ніж 2007 року.

Доходи від послуг комп’ютерного зв’язку зросли в 1,5 рази, у тому числі від надання доступу до Інтернет - на 148%, супутникового зв’язку - 146%, поштового, спеціального та фельдзв’язку, кур’єрської діяльності - 140%.

Найбільш вагомими сегментами залишаються послуги: рухомого (мобільного) зв’язку – 63,5% та фіксованого телефонного зв'язку – 20,6%.

Обсяг капітальних інвестицій на розвиток галузі зв’язку склав близько 8 млрд. грн., що на 36% менше показника 2007 року. З них 84% освоєно за рахунок власних коштів, 16% - за кошти іноземних інвесторів та кредитів банків.

Українські оператори ввели в експлуатацію 222 тис. номерів АТС, зокрема у сільській місцевості – понад 10 тис. номерів АТС.

Оператори телекомунікації усіх форм власності збудували та ввели в експлуатацію 222 тис. номерів АТС, з них у сільській місцевості – понад 10 тис. номерів АТС. Чистий приріст абонентів фіксованого телефонного зв’язку склав 120 тис. абонентів.

Станом на 01.01.2009 щільність основних телефонів на 100 мешканців країни склала 28,7 одиниць (станом на 01.01.2008 - 27,7 одиниць).

В Україні налічується 55,2 млн. абонентів мобільного зв’язку стандарту GSM та 150 тис. абонентів мобільного зв’язку третього покоління UMTS, тому ринок послуг мобільного зв’язку стандарту GSM остаточно досяг свого насичення.

Кількість абонентів кабельного телебачення збільшилась 2008 року на 9% і склала 3,5 млн.

Тобто на початок 2009 року 19,2% сімей України є абонентами кабельного телебачення, тоді як станом на 01.01.2008 цей показник складав 17,8%. Найвищий відсоток таких сімей у Севастополі, Києві, Дніпропетровській, Сумській, Львівській, Полтавській та Луганській областях.

Сегмент ринку послуг комп’ютерного зв’язку, зокрема надання доступу до Інтернет, є найбільш динамічним серед інших сегментів послуг зв’язку. Станом на 01.01.2009 чисельність Інтернет-аудиторії в Україні склала понад 10 млн. користувачів. Кількість абонентів широкосмугового доступу до мережі Інтернет, за експертними даними, складає близько 1,5 млн., з них ВАТ «Укртелеком» - близько 500 тис. Рівень проникнення широкосмугового доступу перевищив 8 % від загальної кількості сімей в Україні.

Оператори телекомунікації збудували та ввели в експлуатацію понад 2,5 тис. км волоконно-оптичних ліній зв’язку.

Одним з пріоритетних напрямків розвитку телекомунікаційних мереж є будівництво сучасних волоконно-оптичних ліній зв’язку з впровадженням технологій CWDM та DWDM та розвиток мережі широкосмугового доступу, в тому числі безпроводового.

Останнім часом дуже загострилась конкуренція в України на ринку послуг зв’язку. Йде тенденція до укрупнення операторів зв’язку за рахунок малих операторів, кількість яких величезна. Основні гравці на цьому ринку, не беручи до уваги стільникового зв’язку є ВАТ "Укртелеком", ТОВ "ТК"Велтон.Телеком", "Vega" та інші. Ці компанії мають різні джерела фінансування, від державних до недержавних.

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" - сучасне підприємство з розвиненою інфраструктурою, займає лідируючі позиції на ринку фіксованого телефонного зв'язку України. Охоплює близько 71% ринку послуг місцевого телефонного зв'язку (обслуговує понад 10 млн. телефонних ліній) і 83% ринку послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

У 1993 році було зареєстровано Українське об'єднання електрозв'язку "Укрелектросвязь", в 1994-м перейменований в "Укртелеком". У 1998 році об'єднання було реорганізовано в єдине держпідприємство. У 2000-му, після проведення корпоратизації, перетворено у ВАТ.

ВАТ "Укртелеком" - підприємство, організаційна структура якого сформована по вертикальному принципу управління фінансами, технологічними процесами, персоналом. До його складу входить 32 філії (у тому числі "Утел", що спеціалізується на послуги міжнародного зв'язку).

"Укртелеком" є учасником (акціонером) ряду спільних підприємств та АТ, що функціонують на телекомунікаційному ринку України. Компанія надає на всій території України практично всі види сучасних телекомунікаційних послуг. Зокрема:

- міжнародна, міжміський та місцевий телефонний зв'язок;

- послуги передачі даних та побудови віртуальних приватних мереж;

- Інтернет послуги (в т.ч. комутований і широкосмуговий доступ в Інтернет для абонентів фіксованого телефонного зв'язку);

- постійне IP-з'єднання по виділеній лінії;

- апаратний і віртуальний хостинг;

- надання в користування виділених не комутованих каналів зв'язку;

- ISDN;

- відео-зв'язок;

- проводове мовлення;

- телеграфний зв'язок;

- технічне обслуговування мереж ефірного теле- та радіомовлення.

В даний час "Укртелеком" створює щонайпотужнішу національну магістральну мережу передачі даних на базі сучасної технології DWDM, пропускна спроможність якої наближається до 4 Гбіт /с. Це дозволить надавати інформаційно-телекомунікаційні послуги у всіх регіонах країни.

Компанія розвиває мережу стільникового зв'язку третього покоління (3G), ліцензію на яку вона отримала в кінці 2005 року. Відповідно до бізнес-плану компанії, на ці цілі направлено $ 687,2 млн. З цієї суми $ 437,2 млн. компанія планує інвестувати за рахунок власних ресурсів, а $ 250 млн. - за рахунок залучення інвестицій. Проектом передбачено будівництво та експлуатація мережі на всій території України з прибутковістю не нижче 34% для охоплення не менше 29% ринку послуг 3G-зв'язку за кількістю абонентів.
Для надання клієнтам послуг зв'язку з іноземними державами, а також для забезпечення послугами з транзитної передачі трафіку своїх українських та іноземних партнерів "Укртелеком" бере активну участь у міжнародних телекомунікаційних проектах, які забезпечують вихід на цифрові телекомунікаційні системи Європи, Азії, Африки та Північної Америки. "Укртелеком" є співвласником підводних систем передачі даних, таких, як ITUR, BSFOCS.

ТОВ "ТК "Велтон.Телеком" - одна з перших недержавних телекомунікаційних компаній в Україні. Працює на ринку телекомунікації з 1993 року. Розпочала розвиток мережі з Харкова.

Основні напрямки діяльності - розвиток традиційного дротового зв'язку, стільникового зв'язку технології CDMA, розвиток транспортної мережі і мультисервісних вузлів доступу (у т.ч. Інтернет та передача даних).
У 2000 році вперше в Україні "Велтон.Телеком" розгорнула та ввела в комерційну експлуатацію в Харкові та Києві мережі бездротового стаціонарного радіодоступу на основі передової технології цифрового стільникового зв'язку CDMA. Це дозволило вирішити проблему встановлення телефонів на об'єктах, телефонізація яких ускладнена через відсутність (браку) лінійно-кабельних споруд.

Серед використовуваних компанією сучасних телекомунікаційних технологій - цифрова обробка сигналу на базі цифрових комутаторів, цифрові системи передачі, оптоволоконні лінії зв'язку та інше.

Абонентська база "Велтон.Телеком" становить більше 119 тис. клієнтів.
Сьогодні "Велтон.Телеком" розвиває телекомунікаційні мережі в 14 містах України: Харкові, Києві, Одесі, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Луганську, Полтаві, Сумах, Кременчуці, Маріуполі, Кривому Розі і Сімферополі. У перспективі планується розвиток телекомунікаційних мереж у всіх обласних центрах України.

"Vega" - об'єднаний оператор телекомунікаційних послуг, найбільший недержавний (альтернативний) оператор на ринку фіксованого зв'язку (другий за величиною після "Укртелеком" з часткою ринку більше 8%).
Утворився в результаті об'єднання компаній, які раніше входили до складу телекомунікаційної групи "Фарлеп-Оптима", - "Фарлеп", "Оптіма Телеком", "ЦCC", "Укомлайн", "IP Telecom", "Матриця", "Вилка" і інші. Поряд з компанією "Астеліт" (оператор мобільного зв'язку life:)) представляє телекомунікаційний бізнес групи компаній "Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ), контрольованою українським політиком і бізнесменом Рінатом Ахметовим.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10