РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

4.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [28]. Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

З охороною праці щільно пов’язана ергономіка, яка вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою досягнення максимальної пристосованості до людини засобів виробництва та факторів виробничого середовища, що мають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці, Системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевими (ДНАОП) і галузевими (НАОП) нормами та стандартами, СНиПами, ДСТУ.

В ТОВ “Базіс” робота по охороні праці здійснюється замісником директора по технічним питанням (за сумісництвом - начальником відділу охорони навколишнього середовища), який призначається і підзвітний директору фірми. Нормативно-правові питання по охороні праці базуються на наступних документах:

- конституція України;

- закон «Про охорону праці»;

- КЗпП;

- положення про Держекспертизу умов праці;

- ДСТУ;

- санітарні норми і правила;

- норми радіаційної безпеки;

- правила використання електроприладів;

- галузеві СниПи.

Завдання, які виконуються відповідальними за охорону праці на підприємстві:

- аналіз робіт по охороні праці;

- організація і координація робіт у сфері охорони праці;

- навчання працівників безпеки праці;впровадження передового досвіду і наукових розробок;

- удосконалення робіт з охорони праці.

Основним видом діяльності ТОВ «Базіс» є надання послуг зв’язку. Для цього необхідно мати приміщення для розміщення основних елементів управління, вузлів комутації, доступних для абонентів пунктів прийому оплати та можливість надання інших послуг по обслуговуванню. При цьому потрібно враховувати безпечність середовища, в якому працює персонал підприємства та умови праці.

Наявність великої кількості приміщень веде до більш детального контролю виробничих приміщеннях і відповідальності за дотриманням чинних показників. Вимоги до виробничих приміщеннях характеризуються показниками, які суттєво впливають на життєдіяльність працюючих в них осіб. До таких показників відносяться:

- температура в приміщенні;

- вологість повітря;

- освітленість робочого місця;

- кондиціювання та провітрювання;

- концентрація працюючих на одиницю площі приміщення;

- та інші.

4.2 Характеристика приміщення

Основними, в плані безпечності на підприємстві є приміщення, де розміщуються автоматичні телефонні станції, які мають в цілому шкідливі показники і негативно впливають на обслуговуючий персонал, що знаходиться в цих приміщеннях. В таблиці 4.1 вказано назви характеристики факторів і їх відповідність нормативно-технічній документації по критеріям вибору.

Таблиця 4.1 – Характеристика факторів

До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносять фактори, що впливають на робітників і приводять до захворювання, ГОСТ 12.0.003-74.ССБТ [30].

4.3 Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві

При проходженні стажування у ТОВ «Базіс» встановлено, що на працівників можуть негативно впливати такі шкідливі і небезпечні фактори:

– запиленість;

– знижене освітлення;

– шум, вібрація;

– психофізіологічний фактор;

– підвищена або знижена температура повітря.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на зазначеному підприємстві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Площа приміщення становить 60 м2, у ньому 3 робочих місця, на кожне робоче місце доводиться приблизно 20м2, приміщення відповідає санітарним нормам проектування приміщень для використовування під АТС. В приміщенні два великих вікна, встановлено кондиціонер, є штучне освітлення.

У технічному відділі, до якого відносить персонал АТС, періодично виконуються комплекси заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці працівників і підвищення продуктивності, усунення несприятливо діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. Їхній характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується та технікою, яка використовується.

4.4 Виробнича санітарія

Умови праці на підприємстві ТОВ «Базіс» не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги й тримає працівника в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [32], віднесена до легкої категорії 1а - легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати становлять до 139 Вт.

Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Оптимальні параметри мікроклімату

 Збереження комфорту в приміщенні забезпечує відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.

 З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.

 Основними засобами є щоденне вбирання приміщення, провітрювання, підтримка необхідного температурного режиму за допомогою різних технічних пристроїв (у холодну пору року), вентиляція або кондиціювання (що обумовлено, також наявністю на робочих місцях співробітників закладу) СНиП 2.04.05-91 [38] .

4.5 Освітлення виробничого приміщення

У відділі застосовується природне бічне висвітлення [39].

Норми природного освітлення для відділу представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Характеристика виробничого висвітлення

На АТС із природним бічним висвітленням працюють 3 людини, у приміщені знаходяться 2 стола, 3 стільці, 3 комп'ютера, 6 шаф. Для умов міста Харкова, величина КЕО розраховується за формулою:

 (4.1)

де – нормована величина КЕО для третього пояса світлового клімату дорівнює 1,5%;

с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,75 (вікна на захід);

m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.

Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.

Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення – ІІІ (робота високої точності з найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,3 мм до 0,5 мм), мінімальне нормована освітленість 300 мк.

Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін. Світловий потік розраховується за формулою:

                              (4.2)

де Emin – нормована мінімальна освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

N - число світильників;

n - число ламп у світильнику;

η - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.

З урахуванням розряду зорових робіт (III б) Emin = 300 лк.

Освітлювана площа S = 60 м2

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Значення k= 1,2.

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп Z = 1,1.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку ή знаходять індекс приміщення і й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі ρп, стін ρс, підлоги рр (для світлих адміністративно-конторських приміщень: ρcтл = 70%, ρстн = 50%, ρр = 30%), вибирають тип світильника.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентними лампами як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПЦ, ЛН.

Індекс приміщення визначається за такою формулою:

                             (4.3)

де А, В, h - довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м;

                          (4.4)

де Н - геометрична висота приміщення;

hсв - звис світильника. Звичайно hсв = 0,2 .. .0,8 м;

hp - висота робочої поверхні. hp = 0,8...1,0 м.

А = 12 м; В = 5 м; h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м; і = 1,22.

На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку η = 49 %.

Отже, світловий потік, відповідно до формули (4.2), дорівнює:

лм.

Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергозберігаючі потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К.

На основі розрахованого значення світлового потоку підбирається найближча стандартна лампа, у цьому випадку це люмінесцентна лампа ЛДЦ 40-4 зі значенням світлового потоку Фл ~ 1995 лм.

Після цього розраховується необхідна кількість цих ламп для розглянутого приміщення:

Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників.

Схема розташування світильників наведена на рис 4.1.

В робочому приміщенні штучне освітлення виконується системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників. Лінії світильників розташовані ліворуч від робочих місць паралельно лінії розташування робочих місць. Кількість світильників у лінії дорівнює трьом. У кожному світильнику дві лампи типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт запасу світильників дорівнює 1,2; коефіцієнт пульсації ламп - 5%, для чого розташовані поруч світильники підключені до різних фаз трифазної мережі. Таким чином, загальна кількість світильників дорівнює 6, що відповідає розрахунковому значенню кількості світильників даного типу. Можна зробити висновок, що система штучного освітлення даного приміщення задовольняє пред'явленим вимогам.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10