рефераты Знание — сила. Библиотека научных работ.
~ Портал библиофилов и любителей литературы ~

Меню
Поиск



бесплатно рефераты Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах



Таблиця 6

Виконання робіт виробничої програми, пов'язаних з лісовирощуванням

№ п/п

Показники виробничої програми

Одиниця виміру

2004р. виконано

2004 р.

Звіт 2004 р.,%до

План

Виконано

Відхилення

плану

звіту 2004 р.

1.

Відвід лісосік головного користування і лісовідновлення

га

160

104

107

+3

102,9

66,9

2.

Відвід лісосік під рубки догляду і санітарні рубки

га

890

760

920

+160

121,1

103,4

Рубки догляду за лісом

3.

Освітлення

га м3

120 630

160

840

166

855

+6

+45

103,7 105,5

138,3

135,7

4.

Прочищення

га м3

145 1015

153 1070

159 1160

+5

 +90

103,3

108,4

109,7

 114,3

5.

Прорідження

га м3

140

2750

110 2640

121

2735

+11 +95

110,0 100,3

86,4

 99,5

6.

Прохідні рубки

га м3

185 4650

154 4020

172 4430

18 +410

111,6 110,2

92,9

95,3


У другому розділі «Лісокультурні роботи» план перевиконано на 5 тис. грн. і він становить 103,3 %. Порівняно з попереднім роком фактичний обсяг робіт зріс на 9 тис. грн. або до 106,1 % в поточному році.

Таким чином, в обох розділах фактичний обсяг держбюджетних робіт збільшився порівняно з планом і рівнем попереднього року.

Разом з тим, констатуючи перевиконання плану, необхідно проаналізувати, за рахунок яких робіт і яким чином відбулося його зростання.

У першому розділі майже за всіма видами робіт план був перевиконаний. При цьому відвід лісосік під рубання догляду перевиконано на 21,1 %, тобто більше, ніж на 1/5 від передбаченого планом. Це відбулося внаслідок припущених помилок при встановленні плану з відводу лісосік на рубання догляду і санітарні рубання.

Перевиконання плану спостерігається і за всіма видами рубання догляду. Тут звертається увага на відповідність перевиконання плану за площею і масою.

При рубаннях догляду за лісом на освітлення перевиконання становило за площею 3,7 %, за масою — 5,5 %. На чистках таке перевиконання становило відповідно 3,3 % і 8,4 %. У такому випадку відхилення є допустимими і не викликають ніяких сумнів і питань.

При рубаннях догляду за лісом на освітлення перевиконання становило за площею 3,7 %, а за масою — 5,5 %. На прочистках таке перевиконання становило відповідно 3,3 % і 8,4 %. У даному випадку відхилення є допустимими і не викликають жодних сумнівів.

При прорідженні план за площею перевиконано на 10 %, а за масою лише на 0,4 %. Замість 24,0м3 деревини з 1 га заготовлено 22,6 м3.

Особлива увага при аналізі повинна бути приділена перевиконанню плану щодо прохідних і санітарних рубань. У першу чергу це стосується малолісних областей і регіонів. Перевиконання плану повинно відбуватися лише за умови наведення лісництвами і держлісгоспами обґрунтованих даних для розширення робіт.

Так само аналізується виконання плану щодо лісокультурних та інших видів робіт. Виявивши причини недовиконання або перевиконання виробничого плану, слід розробити заходи, які сприяли б успішному виконанню тих чи інших робіт.

Але бувають випадки, коли невиконання плану може бути наслідком недостатнього його коригування відповідно до зміни умов робіт. Так, наприклад, у результаті сприятливих метеорологічних умов вегетаційного періоду або успішного застосування гербіцидів було отримано високе приживання лісових культур і успішний ріст їх з меншим доглядом, ніж передбачалося планом. У такому випадку додатковий догляд, спричинений бажанням виконати виробничу програму ні кількісного, ні якісного покращання результатів не дає, а призводить лише до необґрунтованих витрат праці та коштів. У такому і в подібних випадках необхідно керівникам підприємств у встановленому порядку внести відповідні зміни в річну програму робіт у процесі її виконання.

Заключним етапом виконання плану виробничої програми з лісовирощування є переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. При проведенні аналізу з цього питання необхідно задіяти як планові, так і фактичні дані. Результати, отримані при цьому, відображаються в процентах. Крім того, необхідно співставити загальну кількість створених лісових культур і кількість лісових культур, які було створено кожного року, з фактично переведеними у вкриті лісовою рослинністю землі лісового фонду. При цьому встановлюють відповідність віку культур, які переводяться, а також тривалість вирощування їх з врахуванням передбачуваної агротехніки для даної породи в конкретному районі. Після цього вивчаються причини виявлених відхилень і пропонуються шляхи усунення недоліків.

Для наглядності розглянемо умовний приклад. Створені в 1997 р. лісові культури сосни на площі 300 га в умовах Львівської області, повинні були перевести у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді через 5 років. У той же час, фактично переведено не 300 га, а тільки 205 га. Дана ситуація пояснюється тим, що в період вирощування на другий рік після створення лісових культур 20 га загинуло внаслідок пожежі. З цього приводу було складено акт на їх списання, і відповідно план переведення у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді вже становив 280 га. Під час роботи комісії виявилась, що 45 га лісових культур не можуть бути переведені через те, що вони не відповідають вимогам положення про переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. Це викликано тим, що через несвоєчасний і недостатній догляд культури відстали в рості і їм потрібний лісокультурний догляд ще протягом року. Крім цього, лісові культури на площі 30 га загинули. Отже, держлісгоспи припустили не тільки загибель лісових площ загальною кількістю 50 га. Крім того, культури, які загинули на площі 30 га, не були своєчасно виявлені і не оформлені відповідними актами на списання.

Таким чином, робота держлісгоспів з вирощування лісових культур характеризується виконанням плану переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді всього на 68,3 %, а із збереження культур — 83,3 %.

З метою покращання систематичного контролю за станом лісових культур необхідно проводити якісну щорічну їх інвентаризацію аж до переведення у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. Це дасть можливість працівникам лісового господарства краще слідкувати за станом лісових культур протягом усього терміну їх вирощування.


4.2 Аналіз якості виконаних робіт


Результати аналізу кількісних показників виконання виробничої програми не завжди достатньою мірою характеризують позитивну діяльність держлісгоспу. Тому особлива увага повинна приділятись аналізу якості проведення робіт, що суттєво впливає на ефективність господарювання. Для наочності наведемо приклад: як може вплинути якість заготовленого насіння на витрати при створенні розсадника площею в 1 га. Умовно візьмемо середню собівартість 1 кг насіння — 10 грн. При цьому, слід відзначити, що норма посіву на 1 пог. м. насіння І класу сортності становить 1,5 г, а для III класу вона подвоюється і становить 3,0 г. Таким чином, для посіву насіння І класу сортності на площі 1 га при грядковому 12-стрічковому посіву необхідно буде 61,1 кг насіння, собівартість заготівлі якого складе 611 грн. Якщо ж держлісгосп заготовить насіння III класу сортності, то для проведення цієї роботи буде необхідно 122,2 кг насіння, собівартість заготівлі якого становитиме 1 222 грн., тобто збільшиться у 2 рази, а витрати зростуть в 1,3-1,5 рази в порівнянні з І класом сортності. Наведені дані свідчать про пряму залежність господарських витрат від заготовленого насіння.

Для різних видів робіт наведемо найбільш суттєві показники якості:

•                     для заготівлі насіння — це клас сортності за даними аналізу контрольно - насінневої станції;

•                     для розсадників — вихід стандартного посадкового матеріалу на одиницю площі;

•                     для лісових культур — відповідність їх технічним проектам, приживання, збереження та інтенсивність росту;

•                     для сприяння природному поновленню — успішність відновлення головних порід на площах, де проведені рубання;

•                     для рубання догляду — відповідність їх до вимог діючих правил і ефективність догляду за насадженнями, які залишилися після проведення рубання;

•                     для лісозахисту — ефективність проведення лісозахисних заходів.

Із наведеного вище більш детально розглянемо лише показники якості робіт, що пов'язані з рубаннями догляду за насадженнями.

Якість робіт з проведення рубання догляду і їх відповідності до діючих правил визначають при аналізі поточної господарської діяльності в результаті їх огляду фахівцями держлісгоспу, державного лісогосподарського об'єднання, а також працівниками Державного комітету лісового господарства України. Матеріали перевірки відображаються в актах, які використовуються у подальшій роботі.

Рубання догляду за лісом є одним із найважливіших заходів з формування і вирощування лісових насаджень з метою отримання деревини для народногогосподарства. У цьому зв'язку аналіз робіт повинен проводитися під кутом зору отримання відповідної кількості товарної деревини від рубання догляду порівняно з планом і проектом лісовпорядкування, а також впливу проведених робіт на стан формування насаджень і їх ріст.

Для наочності проведення аналізу отримання кількості товарної деревини від рубання догляду за лісом розглянемо такі дані таблиці 7.


Таблиця 7

Планові і фактичні щорічні обсяги робіт на рубаннях догляду за лісом

Види рубання догляду

За планом

Фактично

% виконання плану

 площа, га

запас, тис. м3

деревина, яка підлягає вирубуванню з 1 га, м3



Площа, га

деревина, яка вирубана





всього, тис. м3

зі га, м3

за площею

за масою

Освітлення

76

0,24

3,2

124

0,9

7,4

163

375

Прочищення

385

3,3

8,6

496

6,74

13,6

128

204

Проріджування

164

2,4

14,5

185

3,4

18,4

112

141

Прохідні рубання

78

1,9

24,0

164

4,0

24,3

210

210

Разом

703

7,84

969

15,04

137

191,8


Як видно з таблиці 7, щорічні обсяги деревини від рубання догляду за лісом перевищували ті, що намічені лісовпорядкуванням, майже в 2 рази. Із цього можна зробити висновок, що на рубаннях, які потребують догляду, а це, в першу чергу, освітлення і прочистки, розрахункова лісосіка при лісовпорядкуванні визначена як за площею, так і з масою деревини із заниженням.

Важливим показником при проведенні рубання догляду є процент охоплення ними вкритої лісом площі; динаміка обсягу їх порівняно з попередніми ревізійними періодами; питома вага деревини, отриманої при рубаннях догляду в загальному обсязі лісокористування.

Якість рубань догляду значною мірою визначається і відводом лісосік. При встановленні якості відводу необхідно перш за все перевірити правильність вибору площ лісових насаджень для проведення рубань. Згідно із таксаційним описом і актом відведення лісосік визначають відповідність віку насаджень запропонованому виду рубань догляду, а також повноту насаджень, на основі якої визначається вид рубань догляду і правильний вибір головної породи.

На основі цих актів перевірки проводиться оцінка якості відводу лісосік. Відвід лісосік вважається незадовільним, якщо у відомостях перевірки правильності відбору дерев при рубаннях догляду зафіксовано відхилення відібраних дерев більше, ніж на 15 %.

Наприклад, при прорідженні загальний запас деревини на пробній площі дорівнює 11 м3. У рубання визначено 2,2 м3. При цьому встановлено, що неправильно залишені в насадженні дерева запасом 0,63 м3 і призначені в рубання 0,86 м3. В цьому випадку відведення лісосіки визнається незадовільним, бо сума помилки склала 1,49 м3, що становить більше 10 % від запасу деревини на площі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7




Новости
Мои настройки


   бесплатно рефераты  Наверх  бесплатно рефераты  

© 2009 Все права защищены.