Впровадження нової техніки є одним з напрямів реалізації технічного переозброєння. Поняття «нова техніка» — досить змістовне і включає в себе більш досконалі технологічні процеси, знаряддя й предмети праці, при використанні яких забезпечується досягнення високих техніко-економічних показників.

До нової техніки відносять також створення й використання прогресивнішої організації виробництва й управління, результати розвитку винахідництва й раціоналізації, що приводять до підвищення техніко-економічних показників. Обов’язковою ознакою нової техніки є позитивний її вплив на ефективність виробництва, за умови праці.

 Плануючи технічний розвиток, в сучасних умовах не можна залишати осторонь вимогу комплексного рішення задач створення й використання нової техніки, так як оснащення нею якоїсь однієї ланки або навіть технологічної операції не призведе до бажаного ефекту, якщо не супроводжуватиметься відповідними заходами на паралельних процесах й виробництвах.

Особливу увагу при підготовці плану технічного розвитку необхідно приділяти новій техніці, яка забезпечує скорочення ручної праці, упровадження сучасної прогресивної технології, наприклад порошкової, плазмових й лазерних методів обробки, біотехнології й т.д.

Застосування нової прогресивної технології — це напрям технічного розвитку, заснований перш за все на використанні нової техніки як знарядь й предметів праці.

В умовах стабільної номенклатури продукції, що випускається  застосування нової прогресивної технології покликане забезпечити зниження собівартості виробів за рахунок економії трудових й матеріальних витрат. Крім того, можливе зростання прибутку завдяки підвищенню якості продукції.

Для того щоб віднести аналізовану технологію до прогресивної, необхідне дотримання наступних умов :

§        безвідходність;

§        замкнутість (по відношенню до навколишнього середовища);  

§        мінімум міжопераційних переходів (а при їх наявності — обробка   без   проміжного   складування й очікувань);

§        гнучкість по відношенню до предмету праці, способам й режимам його обробки;

§        безпека обслуговуючого персоналу; більш висока ефективність відносно аналогів.

Заходи щодо використання нової прогресивної технології   здійснюються   практично   одночасно з переходом  на  нову техніку,  що  необхідно враховувати при плануванні технічного розвитку виробництва.

Впровадження засобів  механізації і автоматизації  як   задача  плану технічного розвитку пов’язане з необхідністю зниження частки ручної :праці, особливо тяжкої.

Особлива роль в цьому належить промисловим роботам (маніпуляторам), ефективність яких тим вище, чим менш перервний  процес й чим більше відповідності параметрів роботи основного технологічного устаткування й обслуговуючих промислових роботів. Проте це не виключає можливості у ряді процесів ефективного застосування й інших, зокрема простіших засобів економії живої праці.

Одна з особливостей процесів механізації й автоматизації виробництва полягає у тому, що вони можуть відбуватися без збільшення об’ємів продукції, що виробляється (наприклад, в умовах насиченої потреби). У цьому випадку обґрунтування включення тих або інших варіантів в план ґрунтується на зниженні сукупних витрат праці (живої й уречевленої).

Використання прогресивних матеріалів, сировини й енергії передбачається в плані технічного розвитку в цілях забезпечення зниження матеріаломісткості продукції, скорочення у ряді випадків загальної трудомісткості обробки предмету праці, наближення заготівок по формах й властивостям до готового виробу. Застосування нових матеріалів різноманітне — знижується вага, а отже, скорочується об’єм обробки, що виражений не тільки в трудомісткості, але й в машиноємкості. Але машина з меншою власною вагою вимагає менших енергоустановок для застосування в дії й виконання своїх функцій, отже, з'являється можливість економії енергії при експлуатації техніки. Прогресивність матеріалів означає також наявність у нього властивостей, завдяки яким знижується питома витрата або відпадає додаткова обробка, забезпечуючи надійну й тривалу експлуатацію (наприклад, відносно корозії). Іноді застосування нового матеріалу або сировини може викликати зміни й в знаряддях праці, й в технології, як, наприклад, у разі переходу до широкого використання металевих порошків для виготовлення деталей машин, замість обробки металу різанням.

Забезпечення охорони навколишнього середовища  — це порівняно новий напрям планування технічного розвитку підприємства. Тут є одна особливість,  пов'язана   з   взаємодією   колективу   працівників й кінцевим результатом: якщо відносно продукції, що випускається воно не пряме, а через систему міжгалузевих зв'язків й розподілів, то шкідливі викиди в навколишнє середовище впливають прямо й безпосередньо на працівників   підприємства   й   всіх,   хто   проживає   поблизу від нього.

Вже    в даний час    суспільство   витрачає (через свої  підприємства  головним  чином)  значні суми   на   охорону   природи   й   раціональне використання природних ресурсів й   далі   ці витрати      зростатимуть. Тому,  важливе економічне ставлення до ресурсів, що наявні. Необхідно, щоб в процесі проектування техніки й технології виробництва закладалися такі рішення, які виключать взаємодію з навколишнім середовищем у формі, яка відрізняється від замкнених  циклів. Все    це    слід    мати    на увазі при    плануванні технічного розвитку підприємства.

Оптимізація структури «основне—допоміжне виробництво». У   плані  технічного   розвитку оптимізація співвідношення між основним й допоміжним   виробництвом   має  свій   аспект:   по-перше підвищення  організаційно-технічного рівня допоміжного виробництва до рівня основного, по-друге забезпечення  збалансованого   резервування   виробничих   можливостей     й,    по-третє,    підвищення  якості   продукції   й   послуг   допоміжного   виробництва.   Співвідношення   між   основним  й   допоміжним виробництвом слід рахувати оптимальним у разі досягнення  мінімуму  сукупних приведених витрат   на   одиницю   продукції.   При   цьому в якості основного фактора служить співвідношення виробничих потужностей обох підрозділів й виробництва, прогнозуючи  тут  можливість  вираження її  в допоміжному виробництві також методом вузької ланки.

Розвиток технічної бази управління на основі
ЕОМ й засобів оргтехніки. Через план технічного розвитку можуть проходити роботи по формуванню програмного забезпечення системи забезпечення й ЕОМ. Дуже важливо в ньому передбачати також впровадження машинних носіїв інформації й системи неперервного введення даних зі всіх центрів відповідальності,
заходів по забезпеченню надійності й збереженню інформації.

Підвищення кваліфікаційного рівня й удосконалення структури кадрів робочих, інженерів й техніків — ця задача плану по праці й підвищенню кваліфікації. У плані технічного розвитку одночасно з постановкою задач, розглянутих раніше, повинні формулюватися цільові установки в області кваліфікації й структури кадрів для відповідних спеціалізованих розділів плану підприємства.

Задачі плану технічного розвитку можуть бити згруповані в розділи відносно до об’єктів:

I.        Розвиток промислово-виробничих засобів
з  виділенням   активної   й   пасивної  частин  основного
і допоміжного виробництва.

II.Вдосконалення виробів й підвищення технологічності й якості продукції.

III.  Вдосконалення   технології   виробництва.

IV.      Вдосконалення  технічної  бази  системи
управління.

V.           Розвиток   кадрової   складової   потенціалу
підприємства. [8, с. 9]

З метою інтенсифікації використання матеріально-технічних і тру­дових ресурсів, постійного підвищення технічного рівня виробництва, оновлення продукції та забезпечення її конкурентноздатності на рин­ку, на підприємствах розробляють систему планів науково-технічного розвитку та планів удосконалення організації виробництва і управ­ління.

Вихідними даними для розробки планів науково-технічного розви­тку підприємства є:

§        маркетингові дослідження на ринку товарів і послуг;

§        державні замовлення і господарські угоди на продукцію, що випускається;

§        результати завершених науково-технічних робіт та інформація про

досягнення науково-технічного прогресу у світі;

§        відгуки споживачів та аналіз якості продукції, що випускається;

§        ліцензії, патенти, пропозиції раціоналізаторів та винахідників;

§        інформація про диспропорції виробничих потужностей, результа­ти атестації робочих місць та аналізу організації виробництва,

праці і управління;

§        пропозиції виробничих підрозділів, філій, дочірніх підприємств,

функціональних служб, робітників і службовців.

Розроблення планів науково-технічного розвитку проводиться, як правило, у два етапи. На першому етапі детально аналізується існую­чий організаційно-технічний рівень виробництва і продукції, що випу­скається, проводиться збір пропозицій від підрозділів і робітників під­приємства щодо удосконалення техніки, технологій виготовлення про­дукції, організації її виробництва. На другому етапі результати прове­деного аналізу та зібрані пропозиції техніко-економічно обґрунтову­ються, визначається економічна ефективність заходів, призначених до включення у план, джерела фінансування та виконавці.

Розроблені таким чином проекти планів погоджуються з трудовим колективом підприємства і після доопрацювання затверджуються ор­ганами управління підприємством.

Для планування технічного та організаційного розвитку підприєм­ства важливе значення має оцінка досягнутого рівня організації вироб­ництва та продукції, яка випускається. Оцінка здійснюється на основі системи показників, які в комплексі характеризують продукцію, обла­днання, технологію, технічну та енергетичну оснащеність праці, меха­нізацію й автоматизацію, організацію виробництва і праці, управління підприємством. [13, с. 139]

Оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств треба проводити періодично (один раз на кілька років) у процесі аналізу та узагальнення певної системи показників, які відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного й допоміжного виробництва.

Найбільш важливі й типові для всіх підприємств (незалежно від галузевої належності) показники наведено в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Основні показники технічного рівня підприємства