- потрібно визначитися із цілями діяльності підприємства,
зрозуміти й визначити для чого буде впроваджуватися внутріфірмове планування,
чи доцільно його використання даним господарюючим суб'єктом
- методика бюджетування не може бути універсальної для будь-якого
підприємства, тобто тут варто враховувати галузеві особливості. У зв'язку із
цим, необхідно ретельно проаналізувати структуру розглянутого господарюючого
суб'єкта, що припускає певні тимчасові, трудові й інші витрати. Як правило,
набір бюджетів, які й формують систему бюджетування, може варіюватися в певних
рамках.
- наступним етапом є збір вихідної інформації для розробки проекту
бюджету, а також аналіз і узагальнення зібраної інформації, розрахунок
науково-обоснованних показників економічної діяльності. При цьому необхідно
відповісти на ряд питань: як краще враховувати витрати підприємства, як
розділити вже враховані витрати на постійні й змінні й ін.
- кінцевою метою є формування проекту бюджету з обов'язковою оцінкою
ризику невиконання бюджету.
Бюджетування є першим етапом розробки системи регулярного економічного
управління й сприяє оптимізації фінансових потоків і ресурсів підприємства, що
дозволяє значно знизити їхній обсяг і потреба в них, собівартість і підвищити
конкурентоспроможність підприємства. Особливо варто виділити бюджетування як
найважливішу сполучну ланку між стратегічним і оперативним управлінням всіма
господарськими операціями, спрямовану на координацію економічних процесів
підприємства й, як наслідок, на підвищення його конкурентоспроможності. Таким
чином, аргументована необхідність бюджетування для різних структур, що
складають фінансово-економічну систему держави, цим і визначається актуальність
обраної теми.
Бюджетний метод, заснований на контрольованому прогнозі, має цілий ряд
достоїнств і в цей час є одним з найбільш передових методів керування
підприємством.
Тому розробка методики формування бюджету як основного фінансового
плану й економічного регулятора відносин між структурними підрозділами
підприємства й підприємства із зовнішнім середовищем, а також системи керування
цим процесом є актуальним науковим і практичним завданням, рішенню якого.
Актуальним завданням будь-якого підприємства на сучасному етапі є
підвищення його конкурентоспроможності. Це пов'язане з жорсткістю конкурентної
боротьби й різким обмеженням зовнішніх ресурсів. Дана ситуація приводить до
відсутності можливостей для росту бізнесу, виходу його на нові ринки,
диверсифікованості й зниженню, в остаточному підсумку, його
конкурентоспроможності. У цих умовах необхідно налагодити самонастроювальну
систему бізнесу, здатну адекватно й вчасно реагувати на впливи навколишнього
середовища у всіх областях.
Об'єкт дослідження: ТОВ „Енергоресурси – 7”, що займається виробництвом
корпусних і м'яких меблів.
Предметом дослідження є процес бюджетування в організації.
Мета дипломної роботи – дослідження методологічних аспектів
бюджетування для підвищення ефективності роботи організації.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
-
визначити основні принципи бюджетування;
-
виявити підходи до бюджетного планування;
-
розглянути організацію процесу бюджетування;
-
дослідити технологію бюджетування;
-
розкрити українську й зарубіжну специфіку
бюджетування;
-
виконати оцінку бюджетування на підприємстві;
-
проаналізувати збутову діяльність ТОВ
«Енергоресурси – 7»;
-
розробити пріоритетні напрямки бюджетного періоду;
-
сформувати бюджет;
-
здійснити аналіз виконання зведеного бюджету.
Досягнення поставлених завдань здійснюється за допомогою наступних
методів: системного аналізу, графічного, порівняльного, аналітичного методів,
економіко-математичних методів: метод коефіцієнтів, метод середніх величин та
ін.
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БЮДЖЕТУВАННЯ
1.1 Сутність і основні принципи бюджетування
Структурні, майнові й правові зміни, що сталися в останні роки у
вітчизняній промисловості неминуче викликають необхідність стратегічно
орієнтовані програми розвитку промислових підприємств доповнювати
бюджетуванням. Являючи собою специфічний підхід до організації керування
господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, воно забезпечує повну участь
всіх підрозділів підприємства в процесах становлення комплексних планів на
основі своєчасної й достовірної інформації про стан розробки й впровадження
бюджетних систем планування й звітності [14, c.182].
Бюджетування (від англ. budgeting) - це процес погодженого планування
роботи й управління діяльністю підрозділів за допомогою кошторисів і економічних
показників.
Термін «бюджетування» має безліч різних трактувань.
У своїй роботі Ільдеменов
С. В. з колективом авторів
уважає, що поняття «план»
і «бюджет» є за
змістом дуже близькими. В англійській мові використається слово «бюджет», від
нього вся процедура називається «бюджетуванням» [11].
Такий діапазон думок щодо сутності бюджетування найчастіше
продиктований або не знанням загальної методології створення даного процесу,
його завдань, і результатів, які можна одержати в процесі впровадження цих
технологій, або спробою впровадити закордонні методики без адаптації їх до
українських умов господарювання.
Серед визначень, що зустрічаються, наступне формулювання поняття
«бюджетування» є найбільш точним й повним, це пов'язане з тим, що в ньому зазначене
його цілком точне значення на підприємстві: «Бюджетування - це процес складання
й прийняття бюджетів, з одного боку, а з іншого боку - управлінська технологія,
призначена для вироблення й підвищення фінансової обґрунтованості прийнятих
управлінських рішень» [6, c.125].
У нашій країні під бюджетуванням часто розуміють так зване казначейське
бюджетування, тобто регламент керування коштами, використовуваними в
операційній (основній) діяльності комерційної організації. У світовій практиці
бюджетування - це елемент менеджменту, орієнтований на керування комерційною
організацією (у грошових показниках), що представляє собою методологію
планування, обліку й контролю коштів і фінансових результатів. Таким чином,
стосовно нього казначейська функція є вторинною [31, c.101].
У самому загальному виді призначення бюджетування в
компанії полягає в тім, що це основа:
-
планування
й прийняття управлінських рішень у компанії;
-
оцінки
всіх аспектів фінансової заможності компанії;
-
зміцнення
фінансової дисципліни й підпорядкування інтересів окремих структурних
підрозділів інтересам компанії в цілому й власникам її капіталу [10, с. 50].
При цьому в кожній компанії може бути своє призначення
бюджетування в залежності, як від об'єкта фінансового планування, так і від
системи фінансових і нефінансових цілей. Тому, говорячи про призначення
бюджетування, необхідно пам'ятати, що в кожній компанії як управлінська
технологія, воно може переслідувати свої власні цілі й використати свої власні
засоби, свій власний інструментарій.
Бюджетування - складна система що включає:
-
сукупність
взаємозалежних планових документів, у яких з обґрунтованим ступенем деталізації
показників відбита планована діяльність, як окремих центрів фінансової
відповідальності (ЦФВ), так і всього підприємства;
-
управлінські
впливи на центр фінансової звітності (ЦФВ), орієнтовані на мінімізацію
відхилень від бюджету з урахуванням змін зовнішнього середовища;
-
звітність
ЦФВ, що дозволяє оперативно, з певним тимчасовим інтервалом, аналізувати й
контролювати виконання бюджетів окремими ЦФВ й досягнення запланованих
фінансових результатів підприємством у цілому [41, c.296].
Система бюджетування являє собою сукупність таких елементів, як структура
бюджетів, процедура формування, узгодження й затвердження бюджетів і контроль за їхнім
фактичним виконанням, нормативна база (норми, нормативи, ліміти), типові
процедури й механізми прийняття управлінських рішень. У загальному випадку
можна виділити п'ять етапів постановки системи бюджетування в організації, вони
представлені на рис. 1.1 [31, c.102].
Ціль першого етапу (формування фінансової структури) - розробити модель
структури, що дозволяє встановити відповідальність за виконання бюджетів і
контролювати джерела виникнення доходів і витрат.
На другому етапі (створення структури бюджетів) визначається загальна
схема формування зведеного бюджету підприємства.
У результаті проведення третього етапу формується обліково-фінансова
політика організації, тобто правила ведення й консолідації бухгалтерського,
виробничого й оперативного обліку відповідно до обмежень, прийнятими при
складанні й контролі (моніторингу) виконання бюджетів Четвертий етап
спрямований на розробку регламенту планування, що визначає процедури
планування, моніторингу й аналізу причин не виконання бюджетів, а також
поточного коректування бюджету.
П'ятий етап (впровадження системи бюджетування) включає роботу зі
складання операційного й фінансового бюджетів на планований період, проведенню
сценарного аналізу, коректуванню системи бюджетування за результатами аналізу
її відповідності потребам.
Цілями бюджетування є:
-
здійснення
періодичного планування;
-
забезпечення
координації, кооперації, комунікації;
-
вимога до
менеджерів кількісно обґрунтувати їхні плани;
-
забезпечення
поінформованості по витратах;
-
створення
системи оцінки й контролю виконання;
-
мотивація
співробітників шляхом орієнтації на досягнення мети;
-
виконання
вимог законів і договорів [32].
Рис. 1.1. Етапи постановки системи бюджетування
Ціль бюджетного планування в контексті керування підприємством можна
представити у вигляді наступної схеми, зображеної на рис. 1.2 [67, c. 11].
Виділяють три основних
підходи до процесу бюджетування: "зверху - вниз", "знизу -
нагору", "знизу – нагору / зверху - вниз" [60, c.234].
Підхід "зверху -
вниз" означає, що вище керівництво здійснює процес бюджетування з
мінімальним залученням менеджерів підрозділів і відділів нижнього рівня. Такий
підхід дає можливість повністю враховувати стратегічні цілі компанії, зменшити
витрати часу й уникнути проблем, пов'язаних з узгодженням і агрегуванням
окремих бюджетів.
Разом з тим, недоліком
даного підходу є слабка мотивація менеджерів нижньої й середньої ланки щодо
досягнення цілей.
Рис. 1.2. Мета бюджетування в контексті керування підприємством
Підхід "знизу - нагору"
застосовується на більших підприємствах, де керівники відділів створюють
бюджети ділянок, відділів, які потім узагальнюються в бюджети цеху, виробництва
й заводу відповідно. Середніми і вищими керівниками у цьому випадку їде узгодження
й координація різних бюджетних показників. Одним з недоліків цього підходу є те,
що планові показники по витратах завишаються, а по доходах занижуються, щоб при
виконанні одержати незаслужену винагороду.
Підхід "знизу –
нагору / зверху - вниз" є самим збалансованим і дозволяє уникнути
негативних наслідків двох своїх попередників. При такому підході, вище
керівництво дає загальні директиви щодо цілей компанії, а керівники нижньої й
середньої ланки готують бюджет, спрямований на досягнення цілей компанії [12].
Застосування бюджетування ефективно в таких областях керування, як:
-
в області
фінансового менеджменту цей метод є єдиним засобом, за допомогою якого можна
заздалегідь сформувати досить ясне подання про структуру бізнесу підприємства,
регулювати обсяг витрат у межах, що відповідають загальному припливу коштів,
визначити, коли й на яку суму повинне бути забезпечене фінансування;
-
в області
керування комерційною діяльністю цей метод змушує керівників систематично
займатися маркетингом (вивчати свою продукцію й ринки збуту) для розробки
більше точних прогнозів, що сприяє кращому знанню ситуації на підприємстві;
визначати найбільш доцільні й ефективні комерційні заходи в межах, забезпечених
наявними ресурсними можливостями для їхнього здійснення;
-
в
області організації загального керування цей метод чітко визначає значення й
місце кожної функції (комерційної, виробничої, фінансової, адміністративної й
т.д.), здійснюваної на підприємстві, і дозволяє забезпечити належну координацію
діяльності всіх служб керування підприємством, змушує ці служби діяти спільно
для досягнення затверджених у бюджеті результатів;
-
в області
керування витратами цей метод сприяє більше економічній витраті засобів
виробництва, матеріальних і фінансових ресурсів і забезпечує контроль витрат
залежно від тієї певної мети, для якої вони виробляються, відповідно до
отриманого від керівництва дозволами;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20
|