рефераты Знание — сила. Библиотека научных работ.
~ Портал библиофилов и любителей литературы ~

Меню
Поиск



бесплатно рефераты Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні

8). В Російській Федерації ПДВ застосовується по класичній європейський схемі з різними ставками оподаткування [57].

Основна податкова ставка ПДВ – 20,0%, аналогічно ставці ПДВ в Україні, але існують ї знижені (окрім нульової) ставки податку.

Оподаткування здійснюється по податковій ставці 10 відсотків при реалізації:

- окремих продовольчих товарів за списком;

- окремих товарів для дітей за списком.

Оподаткування здійснюється по податкових ставках 9,09 відсотка і 16,67 відсотка (розрахункові податкові ставки) - при утриманні податку з доходів іноземних платників податків податковими агентами.

Оподаткування здійснюється по ставці 13,79 відсотка при придбанні паливо-мастильних матеріалів, що підлягають оподаткуванню податком на реалізацію паливо-мастильних матеріалів, через заправні станції.

У випадку, якщо за підсумками податкового періоду сума податкових відрахувань перевищує загальну суму податку, обчислену по обсягам товарів (робіт, послуг), реалізованих у звітному податковому періоді, то отримана різниця підлягає відшкодуванню (залікові або поверненню) платнику податків.

Зазначені суми направляються в звітному періоді і протягом трьох податкових періодів, що спливають за ним, на виконання обов'язків платника податків по сплаті податків або зборів, включаючи податки, що сплачуються в зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, а також у зв'язку з реалізацією робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з виробництвом і реалізацією таких товарів, на сплату пені, погашення недоїмки, сум санкцій, присуджених платнику податків, що підлягають зарахуванню в той же бюджет.

Податкові органи роблять залік самостійно, за узгодженням з митними органами, і протягом 10 днів повідомляють про нього платнику податків.

Після закінчення трьох податкових періодів, що минають за звітним, сума, що не була зарахована, підлягає поверненню платнику податків за його заявою. Податковий орган протягом двох тижнів після одержання зазначеної заяви приймає рішення про повернення з відповідного бюджету й у той же термін направляє це рішення на виконання у відповідний орган федерального казначейства та його копію платнику податків. Повернення зазначених сум здійснюється органами федерального казначейства.

Повернення сум здійснюється органами федерального казначейства про-тягом двох тижнів з дня одержання зазначеного рішення податкового органа.

В табл.Г.1 – Г.2 Додатку Г наведені податкові ставки податку ПДВ в країнах ЄС, інших країнах світу та Україні станом на 01.01.2009 року, які підсумовують наведений аналіз [66].

Як показує порівняльний аналіз застосування ПДВ в Україні та в інших європейських країнах:

- діапазон ставок ПДВ в Україні має 2 значення – 20% (стандартна) чи 0% (знижена);

- діапазон стандартних ставок ПДВ в Європі становить 15-25%;

- діапазон знижених ставок ПДВ в Європі становить 0-12%, при цьому в кожній країні діє своя ставка ПДВ, обумовлена різним підходом до визначення податкової бази, тобто господарчих операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.

Підводячи ітоги аналізу досвіду впровадження ПДВ в розвинутих ринкових країнах Європи, можна зробити висновки по доцільним напрямках удосконалення системи стягнення ПДВ в Україні.

Поліпшення системи стягнення ПДВ можна забезпечити за допомогою комплексу заходів. Першочерговими серед них, крім перегляду системи податкових пільг, також мають бути:

- створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ;

- розробка науково обґрунтованої методики планування надходжень податку до державного бюджету;

- надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів;

- повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який забезпечує узгодженість руху грошей з рухом товарно-матеріальних цінностей.

- необхідно неупереджено, з позицій не групових, а державних інтересів, обговорити проблему доцільності запровадження диференційованого підходу до обкладання податком на додану вартість українського експорту. Йдеться про застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості та звільнення іншого експорту від сплати податку, що не дає права на його експортне бюджетне відшкодування.

Зазначені пропозиції не є аксіомою, а лише спробою конкретизувати той напрям реформування ПДВ, який, може стати кроком до дійсного удосконалення податку, створення такої його моделі, яка була б ефективною в специфічних умовах України.

Проголошені наміри переходу України до інноваційної моделі розвитку повинні передбачати активне і цілеспрямоване використання податкової системи, в тому числі вдосконалення стягнення ПДВ, виходячи з вимог, що ставляться до сучасної структури економіки.

Так, в проекті Податкового Кодексу України [51] cуттєво зменшені розміри ставок податку. Ставки податку встановлюються відносно бази оподаткування у таких розмірах:

а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування загального фонду доходів бюджету та 2 проценти - для формування спеціального фонду доходів бюджету, направляємого на розвиток галузей економіки;

б) нульова ставка.

Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20, Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Податкового Кодексу України, буде однією з найнижчих у Європі.


Висновки розділу 3


Поширене використання ПДВ пов'язане з низкою переваг, які стимулюють як державу, так і платника. По-перше, оподаткування витрат більшою мірою вигідне і державі, і платнику, ніж оподаткування доходів. По-друге, оскільки безпосереднім об'єктом податку виступають витрати, то різко посилюється зацікавленість у зростанні доходів. По-третє, від ПДВ значно складніше ухилятися і, отже, з ним пов'язано менше порушень.

Проведене дослідження ставок ПДВ в основних країнах Європи та в Україні показало:

- діапазон ставок ПДВ в Україні має 2 значення – 20% (стандартна) чи 0% (знижена);

- діапазон стандартних ставок ПДВ в Європі становить 15-25%;

- знижені ставки ПДВ в Європі має 2-4 значення в діапазоні 0-12%, при цьому в кожній країні діють свої ставки ПДВ, обумовлені різним підходом до визначення податкової бази, тобто господарчих операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.

В проекті Податкового Кодексу України запропоновані cуттєво зменшені розміри ставок податку у таких розмірах:

а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування загального фонду доходів бюджету та 2 проценти - для формування спеціального фонду доходів бюджету, направляємого на розвиток галузей економіки;

б) нульова ставка.

Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20, Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Кодексу України буде однією з найнижчих у Європі.

2. У Франції, яка є засновником ПДВ, застосовується набір ставок ПДВ, який знижує соціальне навантаження на певні категорії споживачів. Так, основна ставка податку — 18,6%. Підвищена ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів (автомобілі, кінофотовари, тютюнові вироби, парфумерія, коштовні хутра). Знижена ставка (5,5%) діє для більшості продовольчих товарів і продукції сільського господарства, для книг і медикаментів. Така ж знижена ставка встановлена для окремих видів послуг: туристичні й готельні послуги, вантажні пасажирські перевезення, видовищні заходи, обіди для працівників підприємств.

3. У Німеччині загальна ставка ПДВ сьогодні становить 16%. Але основні продовольчі товари, а також книжково-журнальна продукція обкладаються по зменшеній ставці - 7%.

Таким чином, в європейських країнах, як основна відмінність від України, для продовольчих товарів та продукції сільського господарства діють знижені ставки ПДВ 5,5-7,0%, застосування яких в Україні не передбачається жодним варіантом майбутнього Податкового Кодексу, тобто в Україні основним кінцевим платником ПДВ у розмірі 20% (а в майбутньому 17%) на комунальні послуги та продовольчі товари є населення.

Проведений аналіз показав, що як в Україні, так і в основних європейських країнах, ПДВ є основним бюджетоутворюючим податком, який має питому вагу від 28,0% до 52,0% у державних (федеральних) бюджетах та не має на сьогодні альтернативної заміни іншими видами податків без суттєвого зниження рівня державних податкових доходів.

Поліпшення системи стягнення ПДВ можна забезпечити за допомогою комплексу заходів:

- створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ;

- розробка науково обґрунтованої методики планування надходжень податку до державного бюджету;

- надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів;

- повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який забезпечує узгодженість руху грошей з рухом товарно-матеріальних цінностей.

- необхідно неупереджено, з позицій не групових, а державних інтересів, обговорити проблему доцільності запровадження диференційованого підходу до обкладання податком на додану вартість українського експорту. Йдеться про застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості та звільнення іншого експорту від сплати податку, що не дає права на його експортне бюджетне відшкодування.




ВИСНОВКИ

Податок на додану вартість (ПДВ) — це податок, яким обкладається внесок підприємства (фірми) у ринкову цінність виробленого нею товару або послуги. Внаслідок такого способу обкладання сумарний податок на кожне споживане благо або послугу збирається на всіх стадіях виробництва. У цьому сенсі ПДВ є не стільки особливим видом податку, скільки способом збору податкових платежів. В економічному сенсі, залежно від того, як трактується амортизація (зношення основного капіталу), ПДВ виявляється еквівалентним пропорційному прибутковому податку (income value added, IVA), податку на споживання (consumption value added, CVA), або на кінцевий продукт, або на валову додану вартість (gross value added, GVA).

Переважна більшість країн світу, включаючи Україну, що використовують податок на додану вартість, розраховують податкові зобов'язання по методу оподатковуємої бази валової доданої вартості із застосуванням методу GVA рахунків-фактур (непрямого методу нарахування ПДВ). Для цього існують наступні причини:

- по-перше, при використанні цього методу виникнення податкових зобов'язань тісно пов'язане з моментом здійснення економічної операції, а рахунок-фактура є документальним підтвердженням такої;

- по-друге, застосування такого методу полегшує податковий контроль і дозволяє влаштовувати перехресні перевірки;

- по-третє, тільки при такому методі можливе стягнення ПДВ по декількох ставках;

- по-четверте, метод відшкодування припускає, що можна використовувати будь-який податковий період, у той час як методи бухгалтерського балансу дозволяють обчислювати податкові зобов'язання тільки за період здачі бухгалтерської звітності, що є їхнім основним недоліком.

Механізм справляння ПДВ в Україні викладений в Законі України “Про податок на додану вартість”, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуємих та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Податок ПДВ відноситься до непрямих податків та включається підприємством, яке продає товари чи послуги, в ціну товару зверх собівартості виробництва та очікуємого прибутку, в ціні вказується особливою строкою, яка враховується в окремих регістрах бухгалтерського обліку.

Податок ПДВ, який сплачується до бюджету, розраховується самостійно підприємствами як різниця сум отриманого ПДВ від покупців за продаж їм товарів і послуг та сумою сплаченого ПДВ в ціні матеріалів, товарів та послуг, придбаних підприємством.

За податковою класифікацією – податок на додану вартість є:

- непрямим податком на споживання, який не залежить від доходів та платоспроможності суб’єкта споживання і сплачується ним в сумі вартості придбаних товарів або послуг;

- е пропорційним податком з постійною ставкою оподаткування, не залежною від суми споживання;

- не включається до валових витрат собівартості підприємства та валових доходів підприємства, тобто не приймає участі у формуванні податку на прибуток підприємства;

- сплачується до бюджету продавцем предмету споживання за декларативною формою взяття на себе податкових зобов’язань, які є сумою отриманого платником ПДВ податку в сумі реалізованих товарів та послуг іншим СПД;

- частково відшкодовується платнику ПДВ із бюджету з суми нарахованого податкового кредиту, який є сумою сплаченого платником ПДВ податку іншим СПД в операціях придбання товарів та послуг;

Досліджена в дипломному проекті ДПІ у Деснянському районі м.Києва структурно є однією з 11 податкових районних інспекцій м.Києва, які підпорядковані Державній податковій адміністрації у м.Києві (на рівні прав обласних ДПА).

Обслуговуєма Деснянською ДПІ площа району становить 14,9 тис.га., кількість проживаючих осіб у 2009 році – 344,2 тис.осіб.

Кількість зареєстрованих платників податків у 2009 році становить 37 143 СПД, із них: 7620 – юридичні особи, 29 523 – фізичні особи –приватні підприємці. Фактична кількість СПД, що декларують діяльність та сплачують податки становить 32 627 СПД ( 6563 – юрособи(86,1%) та 29 064 –фізособи (98,4%)).

Проведений аналіз показує, що кількість платників ПДВ в районі протягом останніх років має тенденцію до зменшення, так за 2008 рік їх загальна кількість зменшилась на 553 СПД (-6,1%), а за 2009 рік – ще на 404 СПД (-4,75%).

Процеси стягнення ПДВ в ДПІ у Деснянському районі м.Киева у 2006 – 2009 роках процеси стягнення ПДВ характеризуються:

- зростанням обсягів стягнення ПДВ з рівня 113,94 млн.грн. за 2006 рік до рівня 200,62 млн.грн. за 2009 рік, тобто зростанням щорічного обсягу ПДВ на +76,1%;

- зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ з середнього рівня 9,49 млн.грн./міс у 2006 році до середнього рівня 10,34 млн.грн./міс у 2007 році;

- зростанням щомісячного обсягу стягнення ПДВ з середнього рівня 14,26 млн.грн./міс у 2008 році до середнього рівня 16,72 млн.грн./міс у 2009 році;

- досягнення щомісячного максимального рівня стягнутого ПДВ в 20,0 млн.грн./міс;

- стабілізацією поточного рівня недоїмки по сплаті ПДВ на рівні 9-10 млн.грн.;

- постійним зростанням рівня переплати платниками податку ПДВ з середнього рівня 20,0 млн.грн. на початок 2008 року до середнього рівня 30,0 млн.грн. на початок 2009 року та різким зростанням до середнього рівня в 70 млн.грн. станом на початок 2010 року;

- частковим несвоєчасним бюджетним відшкодування платникам ПДВ нарахованих та підтверджених сум, що фактично за 2008 - 2009 роки досягло рівня 17,54% (65,2 млн.грн.) від сумарного обсягу стягненого ПДВ (371,76 млн.грн.), та є критичним для ліквідації бюджетної заборгованості у 2010 році.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16




Новости
Мои настройки


   бесплатно рефераты  Наверх  бесплатно рефераты  

© 2009 Все права защищены.