Проведений аналіз структури надходжень та бюджетного відшкодування ПДВ в ДПІ Деснянського району у 2006 -2009 роках показує, що зростання надходження ПДВ в Державний бюджет у 2006 -2008 роках є наслідками як зростання стягнення ПДВ, так і поступового зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, а в 2009 році – виключно наслідком різкого зниження рівня бюджетного відшкодування ПДВ, що є як питомим результатом діяльності податкової служби у боротьбі з незаконними схемами відшкодуванням ПДВ, так і результатом державної політики невиконання Закону України „Про податок на додану вартість” по своєчасному відшкодуванню експортного ПДВ у 2008 -2009 роках.

Аналіз питомої ваги ПДВ в загальному обсязі стягнених ДПІ у Деснянському районі податків в Державний та Зведений бюджет України показує, що ПДВ є системоформуючим податком, питома вага якого становить 55,0 – 61,4% у районних доходах до Держбюджету та 27,3% у Зведеному бюджеті (2009 рік), при цьому динаміка питомої ваги основних податків до Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках, стягнутих в ДПІ у Деснянському районі характеризується наступними показниками:

1. Податок на додану вартість - 55,0%(2007) – 61,37%(2008) – 59,6%(2009)

2. Податок на прибуток підприємств – 36,9%(2007) – 34,06%(2008) – 36,29%(2009)

3. В сумі 2 основних податки до Держбюджету – 91,9%(2007) – 95,43%(2008) – 95,9%(2009).

Дослідження дипломної роботи показують, що в дохідній частині державного бюджету України у 2003 – 2009 роках ПДВ також все більш стає основним бюджетоутворюючим податком, при цьому його питома вага поступово зростала з рівня 26,1 % у 2003 році до рівня 42,3% у 2008 році.

У 2009 році питома вага ПДВ в Державному бюджеті України дещо знизилась до рівня 38,8% за рахунок різкого зростання ставок акцизного збору і відповідного зростання питомої ваги цього податку з рівня 4,8% у 2008 до рівня 7,8% у 2009 (внутрішній акцизний збір) та з рівня 1,1% у 2008 році до рівня 2,4% (імпортний акциз).

Як показав проведений аналіз, абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 2,0 (81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на 40 млрд.грн. (бюджетне відшкодування)). У 2010 році в Державному бюджеті прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня 40 млрд.грн. у 2009 році до рівня 20 млрд.грн. у 2010 році за рахунок скорочення бюджетного відшкодування за операціями «псевдоекспорту» та «нетипового експорту» з застосуванням фіктивних підприємств, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року.

Проаналізувавши додатки до Закону України Про державний бюджет України на 2006 - 2008 роках, можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування ПДВ значно зростає з кожним роком. Так у 2006 році сума становила 15,8 млрд. грн., 2007 році - 18,7 млрд. грн., а у 2008 - 24,5 млрд. грн. А, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», бюджетне відшкодування було заплановано на суму 45,5 млрд. грн., що на 85,87% більше, ніж у 2008 році, хоча обсяги експорту товарів та послуг у 2009 році на фоні світової фінансової кризи та зниження попиту у порівнянні з 2008 роком були заплановані на значно нижчому рівні.

Незаконне відшкодування ПДВ створило умови для особливого різновиду кримінального бізнесу в Україні. На фіктивних фірмах формується велика частина необґрунтованого податку на додану вартість, яка ніколи не надійде в бюджет. Дана проблема поглиблюється активними і різноманітними діями учасників тіньової економіки, які будують свій бізнес на незаконному відшкодуванні ПДВ. З цією метою вони створюють заплутані схеми для штучного завищення цін реалізації і незаконного формування податкового кредиту, а також здійснення подвійного експорту.

В той же час, при песимістичній оцінці сучасного стану адміністрування стягнення ПДВ в Україні, проведений аналіз показав, що ПДВ, як економічно ефективний податок на споживання, поступово поширюється в країнах світу, а в Європі його впровадження стало однією із умов вступу країни до Європейського Співтовариства.

Поширене використання ПДВ в Європейському Союзі пов'язане з низкою переваг, які стимулюють як державу, так і платника. По-перше, оподаткування витрат більшою мірою вигідне і державі, і платнику, ніж оподаткування доходів. По-друге, оскільки безпосереднім об'єктом податку виступають витрати, то різко посилюється зацікавленість у зростанні доходів. По-третє, від ПДВ значно складніше ухилятися і, отже, з ним пов'язано менше порушень.

Проведене дослідження ставок ПДВ в основних країнах Європи та в Україні показало:

- діапазон ставок ПДВ в Україні має 2 значення – 20% (стандартна) чи 0% (знижена);

- діапазон стандартних ставок ПДВ в Європі становить 15-25%;

- знижені ставки ПДВ в Європі має 2-4 значення в діапазоні 0-12%, при цьому в кожній країні діють свої ставки ПДВ, обумовлені різним підходом до визначення податкової бази, тобто господарчих операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.

В проекті Податкового Кодексу України запропоновані cуттєво зменшені розміри ставок податку у таких розмірах:

а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування загального фонду доходів бюджету та 2 проценти - для формування спеціального фонду доходів бюджету, направляємого на розвиток галузей економіки;

б) нульова ставка.

Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20, Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Кодексу України буде однією з найнижчих у Європі.

У Франції, яка є засновником ПДВ, застосовується набір ставок ПДВ, який знижує соціальне навантаження на певні категорії споживачів. Так, основна ставка податку — 18,6%. Підвищена ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів (автомобілі, кінофотовари, тютюнові вироби, парфумерія, коштовні хутра). Знижена ставка (5,5%) діє для більшості продовольчих товарів і продукції сільського господарства, для книг і медикаментів. Така ж знижена ставка встановлена для окремих видів послуг: туристичні й готельні послуги, вантажні пасажирські перевезення, видовищні заходи, обіди для працівників підприємств.

У Німеччині загальна ставка ПДВ сьогодні становить 16%. Але основні продовольчі товари, а також книжково-журнальна продукція обкладаються по зменшеній ставці - 7%.

Таким чином, в європейських країнах, як основна відмінність від України, для продовольчих товарів та продукції сільського господарства діють знижені ставки ПДВ 5,5-7,0%, застосування яких в Україні не передбачається жодним варіантом майбутнього Податкового Кодексу, тобто в Україні основним кінцевим платником ПДВ у розмірі 20% (а в майбутньому 17%) на комунальні послуги та продовольчі товари є населення.

Проведений аналіз показав, що як в Україні, так і в основних європейських країнах, ПДВ є основним бюджетоутворюючим податком, який має питому вагу від 28,0% до 52,0% у державних (федеральних) бюджетах та не має на сьогодні альтернативної заміни іншими видами податків без суттєвого зниження рівня державних податкових доходів.

Для можливої „відміни” ПДВ та компенсації доходів державного бюджету необхідно розробити нові нормативи оподаткування використання природних ресурсів України, тобто впровадити підвищенні загальнодержавні податки на використання невідроджуємих надр, корисних копалин, лісів, води, сільсько-господарських земель без відновлення родючесті, а також податки на забруднення зовнішнього середовища до рівня, який компенсує відміну ПДВ.

Підводячи ітоги аналізу досвіду впровадження ПДВ в розвинутих ринкових країнах Європи, можна зробити висновки по доцільним напрямкам удосконалення системи стягнення ПДВ в Україні.

Першочерговими серед них, крім перегляду системи податкових пільг, також мають бути наступні пропозиції на рівні елементів наукової новизни:

- створення спеціального резервного фонду відшкодування ПДВ;

- надання платникам податку права на отримання бюджетного відшкодування з внутрішніх операцій лише за наявності від'ємного значення податку протягом кожного з шести місячних податкових періодів, тобто реалізації російського підходу до максимального рівня зниження бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок автоматичного взаємозаліку з податковими зобов’язаннями наступних періодів по імпортному ПДВ;

- повернення до касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит, який зменшує авансування ПДВ і забезпечує узгодженість руху грошей з рухом товарно-матеріальних цінностей;

- необхідності запровадження диференційованого підходу до обкладання ПДВ українського експорту, тобто застосування нульової ставки ПДВ до експорту товарів з високою часткою доданої вартості(характерною для виробників товарів та послуг) та звільнення іншого експорту з низькою часткою доданої вартості від сплати податку, що не дає права на його експортне бюджетне відшкодування та різко знижує кількість „фіктивних” експортних посередників (комісіонерів) по „нетиповому експорту”.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в підтвердженні ефективності загально-європейського та російського напрямку застосування в Україні ПДВ як непрямого податку на споживання, оскільки:

- на сьогодні він є бюджетоутворюючим загальнодержавним податком, який складає питому вагу 39 – 42 % у Державному бюджеті України, аналогічно показникам питомої ваги ПДВ в федеральних держбюджетах Франції та Росії;

- введення системи автоматизованого багатоешелонного податкового контролю за бюджетним відшкодуванням ПДВ дозволяє, за результатами введення „електронного реєстру (Додаток 5)” податкових накладних у 2009 році, поступово ввести контроль рівня доданої вартості на реалізуємі товари та послуги при експорті, а, відповідно, знищити кримінальну систему „псевдоекс-порту” і „фіктивних” підприємств та вивести режим бюджетного відшкодування ПДВ в законодавчу норму, ліквідувавши викривлення його як „бюджето-витратного” податку;

- входить в систему непрямих акцизів податкової системи України та, відповідно, має можливість регулювання ставки оподаткування аналогічно досвіду европейських країн, в яких застосовані багаторівневі знижені ставки ПДВ соціальної направленості (продукти харчування, комунальні послуги) та введення компенсуючих підвищених ставок специфічних акцизів на золото, алкоголь, табак, елітну нерухомість і засоби пересування, що перерозподіляє непрямий податковий тиск між різнодоходними верствами населення;

- дозволяє введення режимів бюджетного відшкодування ПДВ для населення, яке сьогодні не є платниками ПДВ та повністю сплачує весь тягар ПДВ, що накопичився на ланцюгах перепродажів товарів від виробника до кінцевого суб’єкту споживання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 16 квітня 2009 року N 1275-VI – #"#" target="_blank">Институт экономики переходного периода-Интернет-ресурс-доступ #"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"1.files/image013.jpg">

Додаток Б

Динаміка та структура надходження податків та зборів в ДПІ у Деснянському районі м.Києва за 2009 рік

Додаток В

Динаміка щомісячних сумарних надходжень податків в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2007 - 2008 рр.

(Зведений та Державний бюджети)

Динаміка щомісячних надходжень податків в ДПІ у Деснянському районі м.Києва у 2008 - 2009 рр.

(Зведений та Державний бюджети)

Додаток Г

 

Таблиці податкових ставок податку ПДВ в країнах ЄС [70]

Країна	Ставка
	Стандартна	Знижена
Австрія	20%	12% або 10%
Бельгія	21%	12% або 6%
Болгарія	20%	7%
Велика Британія	17.5%	5% або 0%
Угорщина	20%	5%
Данія	25%
Німеччина	19%	7%
Греція	19%	9% або 4.5% (знижений на 30% до 13%, 6% і 3% на островах)
Ірландія	21%	13.5%, 4.8% або 0%
Іспанія	16%	7% або 4%
Італія	20%	10%, 6%, або 4%
Кіпр	15%	5%
Латвія	18%	5%
Литва	18%	9% або 5%
Люксембург	15%	12%, 9%, 6%, або 3%
Мальта	18%	5%
Нідерланди	19%	6%
Польща	22%	7%, 3% або 0%
Португалія	21%	12% або 5%
Румунія	19%	9%
Словаччина	19%
Словенія	20%	8.5%
Фінляндія	22%	17% або 8%
Франція	19.6%	5.5% або 2.1%
Швеція	25%	12% або 6%
Чехія	19%	9%
Естонія	18%	5%

Таблиці податкових ставок податку ПДВ в країнах світу

Країна	Ставка
	Стандартна	Знижена
Австралія	10%	0%
Аргентина	21%	10.5% або 0%
Боснія і Герцеговина	17%
Венесуела	11%	8%
В'єтнам	10%	5% або 0%
Ісландія	24.5%	14%3
Індія4	12.5%	4%, 1%, або 0%
Ізраїль	15.5%5
Казахстан	13%
Канада	6% або 14%1	4.5%
КНР2	17%	6% або 3%
Ліван	10%
Республіка Македонія	18%	5%
Мексика	15%	0%
Молдова	20%	5%
Нова Зеландія	12.5%
Норвегія	25%	14% або 8%
Парагвай	10%	5%
Перу	19%
Росія	18%	10% або 0%
Сальвадор	13%
Сербія	18%	8% або 0%
Сингапур	5% 8
Таїланд	7%
Тринідад і Тобаго	15%
Туреччина	18%	8% або 1%
Україна	20%	0%
Уругвай	23%	14%
Філіппіни	12%7
Хорватія	22%	0%
Чилі	19%
Еквадор	12%
Швейцарія	7.6%	3.6% або 2.4%
Шрі-Ланка	15%
ПАР	14%	0%
Південна Корея	10%
Японія	5%

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16