На основі тарифікації робіт, а також тарифної системи, що передбачена галузевою тарифною угодою встановлені конкретні розміри тарифних ставок, місячних окладів працівникам. Тарифні ставки по розрядах визначаються на основі тарифної сітки, що встановлює співвідношення коефіцієнтів в оплаті до першого роз ряду відповідної кваліфікаційної категорії.

Заробітна плата працівника підприємства, при умові відробки місячного балансу робочого часу не може бути нижча місячної ставки, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

Встановлена робітнику відповідно з кваліфікацією тарифна ставка визначає рівень гарантованого йому заробітку за виключенням переводу на нижчеоплачувану роботу, внаслідок грубих порушень трудової, транспортної та фінансової дисципліни. Заробітну плату виплачувати працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Положення по оплаті праці додається.

Працівникам, які проходять перекваліфікацію, підвищують свій професійний рівень по направленню підприємства за весь час навчання виплачується середній заробіток.

Робота по сумісництву дозволяється працівнику тільки за його згодою. Розмір доплати встановлюється по домовленості між адміністрацією і працівником.

Оплата праці по тарифних ставках для ремонтних працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці проводиться відповідно з галузевим положенням по оцінці умов праці на робочих місцях. Перелік професій з шкідливими умовами праці і розмірами доплат додається.

Зміни в оплаті праці підлягають перегляду на підставі підвищення цін, розміру мінімальної заробітної плати на основі Постанов Кабінету Міністрів, Верховної Ради України.

Втрата частини заробітної плати, яка пов’язана з порушенням термінів її виплати. компенсується працівникам згідно з чинним законодавством.

Нарахування заробітної плати працівникам підприємства проводиться механізованим способом на ЕОМ. Працівникам щомісячно видаються розрахункові карточки з розміром нарахованої їм заробітної плати, її складу та проведених відрахувань.

Для ремонтно-допоміжних робітників, керівників спеціалістів, і службовців встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Продовжність щоденної робочої зміни визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності затвердженими адміністрацією та узгодженими з профспілковим комітетом. В разі важкого фінансового стану в підприємстві надається право Правлінню встановлювати скорочений баланс робочого часу.

Робочий час і час відпочинку водіїв визначається згідно графіків роботи. Для водіїв допускається сумарний облік робочого часу.

Підготовчо-заключний час встановлюється для водіїв у розмірі 18 хвилин в зміну для проходження передрейсового медичного огляду. Цей час включається в робочий час водія.

При роботі двох водіїв на міжнародних перевезеннях пасажирів, встановлюється тривалість робочого часу в розмірі 50 відсотків від нарядного часу на маршруті (згідно положення про робочий час і час відпочинку водіїв, затвердженого наказом Міністерством транспорту України від 17 січня 2002 року № 18).

Людина з істотного соціального, тобто такого, існування яке можливе лише за умови перебування в середовищі інших людей. Соціальне середовище людини глобальне і охоплює соціальних мас, певний прошарок суспільства, а також колектив, у якому людина працює. Основні соціальні контакти і взаємовідносини людини складаються у трудовому колективі, де працівник проводить більшу частину свого життя і формується як особистість.

Таким чином, ВАТ «Коломийське АТП» постає в суспільстві не тільки як виробничо – економічна ланка, але і як соціальний фактор. В трудовому колективі організація відбувається формування працівників як особистостей: реалізуються їх знання, здібності, воля, характери, шліфуються наявні і кристалізуються нові якості їх особистостей. Тут реалізуються також соціальні відносини, система взаємозв’язків і співробітництва між людьми. Практика роботи показує, що чим міцніший і змістовніший зв’язок між членами колективу, тим яскравіше проявляються індивідуальні особливості кожного члена колективу і тим успішніше колектив в цілому вирішує виробничі та інші проблеми.

При управлінні працівниками менеджер вирішує цілий ряд завдань: удосконалення планування і поділу праці, методів праці, їх охорони, постановка завдань, контроль, надання допомоги, організація заробітної плати і мотивація працівників.

Управління – складний і динамічний процес, керований і здійснюваний людьми для досягнення поставленої мети.

Успіх управління персоналом визначається за основними чинниками:

1.                Здатність керівництва чітко визначити, яка поведінка працівників потрібна для досягнення його стратегій;

2.                Наявність ефективних управлінських важелів для спрямування працівників на бажану поведінку.

Кадрова політика – система правил і норм, які покликані провести кадровий потенціал у відповідність до стратегії розвитку підприємства.

Розрізняють наступні типи кадрової політики:

1.                Пасивна

2.                Реактивна

3.                Превентивна

4.                Активна

Керівництво підприємства відслідковує симптоми негативних явищ, здійснює діагностику виникнення конфліктних ситуацій, виявляє причини кризових явищ у сфері управління персоналом, володіє ситуацією та оперативно докладає зусиль для локалізації кризи.

Роблячи висновок з цього, я можу впевнено підтвердити, що на ВАТ «Коломийське АТП» застосовується реактивна і активна кадрова політика.

Розробка ефективної кадрової політики на підприємстві вживає наступні аспекти:

1. Створення концепцій управління персоналом, вироблення загальних принципів кадрової політики на підприємстві та її першочергові пріоритети;

2. Розробка напрямків організаційно штатної політики, що включає формування структури штатного розпису, створення кадрового резерву;

3. Визначення принципів фінансової політики в сфері персоналу, яка б забезпечувала функціонування ефективної системи стимулювання праці.

4. Формування напрямків розвитку персоналу, включаючи програми розвитку, адаптації, перенавчання кадрового росту, підвищення кваліфікації.

5. Створення системи оцінки персоналу.

Підприємство залучає потрібні для досягнення її цілей людські ресурси, тобто здійснює підбір і поділ співробітників. Здійснює оцінку участі кожного із працівників у досягненні існуючих підприємством цілей. Винагороджує своїх співробітників.

Ефективність виробничо – господарських та управлінських процесів в кінцевому рахунку визначається не тільки цілими, вірно визначеними плановими орієнтирами чи якісно розробленими рішеннями та обґрунтованими діями по їх виконанню, а й залежить від людей, які втілюють у життя цілі соціально – економічної системи, реалізують плани та виконують прийняті рішення, ту чи іншу роботу. Однак примусове виконання їх має певні межі, як правило, визначені системної організації спільної праці та контролю за її здійсненню.

У ВАТ «Коломийське АТП» при перевезенні пасажирів чи якогось вантажу – водій з маршруту привозить подорожню документацію, в якій зафіксована величина реалізації пасажирських квитків, і інші витрати. Документи здаються в касу підприємства, реєструються, а потім поступають в бухгалтерію для обробки і накопичення. На основі первинного обліку проводяться розрахунки, взаєморозрахунки з іноземними державами і банками.

Формою організації складових елементів підприємства як системи, є структура управління, що відображає його форму, тобто будова, устрій управління, спосіб його внутрішньої організації, зв'язків елементів підприємства між собою що дозволяють виявити необхідні функції управління.

Організаційна структура підприємства створена для досягнення організаційних цілей і в міру зміни цих цілей, або умов їхньої реалізації (стан зовнішнього середовища), може і повинна перетерплювати зміни з метою недопущення зниження ефективності організації. Структура управління відображає об'єктивно складні відносини в границях певної виробничої системи, що визначає склад, взаємодію і підпорядкованість складових її елементів з розподілом по вертикалі функцій, обов'язків, прав і відповідальності. Управлінський персонал підрозділяється на лінійний, що забезпечує безпосереднє управління підприємством, і функціональний, що робить допомога лінійним службам і керівникам на основі здійснення певних організаційних зв'язків. Характер цих зв'язків, між виробничими і функціональними підрозділами, визначає відповідний тип організаційної структури управління.

На рисунку 2.1 наведено організаційну структуру автотранспортного підприємства.

Рис 2.1 - Організаційна структура автотранспортного підприємства

2.2 Дослідження економічних показників діяльності ВАТ “Коломийське АТП”, їх динаміки та тенденцій

Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень підприємства, які потрібні для відшкодування витрат виробництва і обігу, своєчасного виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб’єктами господарювання, формування доходу і прибутку.

Вхідні грошові потоки підприємства за джерелами поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться кошти, які надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві. До зовнішніх джерел належать кошти за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку.

Внутрішні грошові надходження включають:

·                   Виручку від реалізації послуг;

·                   Виручку від іншої реалізації;

·                   Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності;

·                   Доходи від інших позареалізаційних операцій;

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни. На “Коломийському АТП” застосовуються вільні та фіксовані ціни. Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на послуги, які монопольно надаються державою.

На рівень цін, які встановлені на підприємстві впливають: якість і споживчі властивості, строки реалізації послуг, попит і пропозиція на ринку. На даному етапі якість і споживчі властивості послуг ВАТ “Коломийському АТП” відповідають світовим стандартам, що дає змогу реалізовувати послуги не тільки на території України, але і за її межами.

Для визначення ефективності зроблених витрат за звітний період на ВАТ “Коломийському АТП” здійснюється калькулювання собівартості наданих послуг. До того ж при калькулюванні доцільно порівняти здійснені витрати у звітному періоді з витратами минулого періоду, та якщо є різниця, то це повинно бути обґрунтовано у пояснювальній записці.

Під час калькулювання проводиться перевірка обґрунтованості витрат, уточнюються обсяги наданих послуг. При визначенні калькуляції необхідно спочатку визначити вид наданих послуг, при чому спочатку визначається загальна сума затрат на паливо, також визначаються аналогічно суми фонду оплати праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на обслуговування основних засобів, на обслуговування виробництва, амортизація, адміністративні витрати тощо. Останнім кроком розрахунку калькуляції є визначення загальної собівартості у повній сумі.

Виходячи з фактичного звіту „Про фінансові результати” за 2005 – 2006 роки зробимо аналіз витрат на реалізацію послуг. Результати подані у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Аналіз витрат на реалізацію послуг на ВАТ “Коломийське АТП” за 2005-2006 роки

Як бачимо з вищенаведеної таблиці найбільша питома вага належить таким витратам як “Матеріальні витрати”: у 2005 році – 50,76%, у 2006 році – 43,46%. Другою за величиною є стаття “ Фонд оплати праці ” – 20,97 і 25,5% відповідно. Наступною за величиною є сума інших витрат – 13,87 і 15,74 % відповідно. Достатньо високою є питома вага статті на амортизацію – 6,6 і 5,6 %. Взагалі, як видно з аналізу, структура витрат залишилась практично незмінною, спостерігаються лише незначні зміни.

Шляхами підвищення обсягів реалізації послуг можна назвати наступні: по-перше, це збільшення кількості нових маршрутів, підвищення продуктивності праці робітників, за рахунок впровадження нових технологій; також необхідно достатньо уваги приділяти маркетинговій діяльності підприємства, а саме пошук споживачів, клієнтів за найвигідніших умов купівлі, розширення ринків збуту послуг.

Що стосується шляхів зниження витрат, то такими є:

–                   покращення організації виробництва, праці і управління, а саме поліпшення організації обслуговування виробництва; поліпшення організації праці, зменшення витрат на управління виробництвом;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11