–                   пошук постачальників, які пропонують сировину, матеріали, паливо, газ тощо за найнижчими цінами;

–                   зниження позавиробничих витрат тощо.

Фінансовий контроль за витратами на виробництво та реалізацію послуг проводять безпосередньо працівники фінансового відділу. В кінці звітного періоду проводяться перевірки за обґрунтованим витрачанням грошових коштів контрольно – ревізійним бюро та бюро внутрішнього аудиту головної бухгалтерії. Виявлені недоліки відображаються в бухгалтерському і податковому обліку, затверджуються заходи з усунення виявлених недоліків.

Інформація відносно руху грошових коштів наведено у формі №3 “Звіт про рух грошових коштів” (Додаток Д). Зміст і форма звіту, вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 4 „Звіт про рух грошових коштів”. Даний звіт може бути представлений прямим та непрямим методом. При використанні прямого методу для визначення чистої зміни у грошових коштах у звіті наводяться послідовно всі статті надходжень та витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грошових коштів. Непрямий метод передбачає відображення у звіті чистого прибутку або збитку, який шляхом коригувань доводиться до грошових коштів, це стосується відображення інформації в сфері операційної діяльності. Рух коштів в результаті інвестиційної та фінансової діяльності при цьому методі відображається прямим шляхом.

Вхідні потоки від операційної діяльності – це виручка від реалізації, виручка від надання послуг тощо, при цьому вихідні потоки – це сплата постачальникам, заробітна плата робітникам (витрати, що формують собівартість), податки, проценти за кредит

Вхідними потоками від інвестиційної діяльності є прибуток від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, отримані відсотки, дивіденди тощо. Вихідні потоки від інвестиційної діяльності – це придбання фінансових інвестицій, необоротних активів та майнових комплексів, надання позик.

Що стосується вхідних потоків від фінансової діяльності, то такими є: надходження власного капіталу, отримання кредитів, інші надходження; вихідні потоки – сплата дивідендів, викуп власних акцій, погашення облігацій, погашення кредитів тощо.

Діяльність підприємства вважається ефективною у разі перевищення находжень над видатками. Тому ефективною є операційна діяльність.

Таким чином, вхідні грошові потоки підприємства поділяються на внутрішні та зовнішні. При чому внутрішніми потоками ВАТ “Коломийському АТП” є виручка від реалізації послуг. Найбільша частка внутрішніх грошових надходжень підприємства припадає на виручку від реалізації. Виручка від реалізації залежить від обсягів продажу, а також від встановлених цін. Ціни ВАТ “Коломийському АТП” встановлює в залежності від якості продукції, її споживчих властивостей, попиту і пропозиції на ринку тощо. Для визначення ефективності затрат на ВАТ “Коломийському АТП” здійснюється калькулювання собівартості одиниці продукції, найбільша питома вага належить матеріальним витратам. Фінансовий контроль за витратами на виробництво та реалізацію послуг проводять начальники певних структурних підрозділів, а також працівники фінансового відділу. Виходячи з аналізу складу вхідних та вихідних потоків ВАТ “Коломийському АТП” можна зробити висновки, що найбільшу частку в надходженні коштів підприємство отримало від операційної діяльності – 174,1тис.грн. у 2005 році і 73,7тис.грн. в 2006 році.

Порядок оподаткування ВАТ “Коломийське АТП” здійснюється згідно чинного законодавства, насамперед Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251-ХІІ, а також на загальних підставах.

Підприємство сплачує наступні податки та обов’язкові платежі: податок на прибуток, податок на додану вартість, прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до фонду зайнятості, відрахування на страхування від нещасних випадків.

Згідно Закону України “Про систему оподаткування” з вище перелічених податків і зборів, що сплачує ВАТ “ Коломийське АТП” всі є загальнодержавними.

Серед прямих податків слід приділити увагу податку на прибуток. При цьому об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника та суму амортизаційних відрахувань. Обчислення оподаткованого прибутку покладено на бюро розрахунків з бюджетом, працівники якого керуються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Слід відмітити, що валовий дохід підприємства – це загальна сума доходів його від всіх видів діяльності, одержаних протягом звітного періоду у будь – якій його формі як на території України, так і за її межами. Виключенням з валових доходів є суми акцизного збору і податку на додану вартість, які отримані підприємством при формуванні ціни продажу послуг. Валові витрати – це сума будь – яких витрат платника протягом звітного періоду у будь – якій формі.

 У 2005 році ВАТ „Коломийське АТП” сплатило до бюджету податок на прибуток у розмірі – 49,1 тис. грн. Податок, що підлягає сплаті до бюджету зменшується на вартість придбаних торгових патентів та суму сплачених протягом звітного періоду авансових внесків. Протягом звітного періоду до 20 числа другого і третього місяця кварталу відповідно за перший та другий місяці сплачуються авансові внески, виходячи із очікуваного розміру оподаткованого прибутку. По закінченні кварталу, виходячи із фактичного розміру об’єкта оподаткування визначається фактична сума податку на прибуток, яка співставляється із сумою сплачених авансових внесків і визначається сальдо розрахунків з бюджетом. Кінцева сплата податку здійснюється протягом 10 днів з кінцевого строку подання декларації. Зайве сплачені суми авансових внесків зараховуються в рахунок майбутніх платежів по податку на прибуток.

Серед непрямих податків ВАТ “ Коломийське АТП” сплачує лише ПДВ. Сума цього податку розраховується як різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом. Якщо різниця від’ємна, то бюджет відшкодовує суму переплати або зараховує в наступні податкові періоди. У 2005 році ВАТ „Коломийське АТП” сплатило 748,4 тис. грн. ПДВ, а у 2006 році – 846,1 тис. грн., ці суми відображені у декларації з ПДВ, а також у „Звіті про фінансові результати”. Термін подання декларації по даному податку до 20 числа місяця наступного за звітним. Сплата податку здійснюється протягом 10 днів з кінцевого строку подання декларації.

Серед відрахувань у цільові централізовані фонди слід приділити увагу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, збору на обов’язкове державне соціальне страхування. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування підприємство сплачує за ставкою 33,2 %, при цьому об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці. Законодавчо встановлені розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

–                   у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці;

–                   на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 2,1% суми фактичних витрат на оплату праці.

Штрафні санкції застосовуються ДПІ до підприємства на основі вище вказаного Закону. Так, в разі, якщо платник податку не подає податкову декларацію в строки, передбачені законодавством, то до нього застосовується штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання чи затримку; в разі коли по результатах документальних перевірок встановлено заниження суми податкового зобов’язання і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання, передбачено штраф – 5% від суми недоплати за кожний з податкових періодів.

До шляхів зниження податкового тиску слід віднести своєчасну та в повному обсязі проплату всіх податків та зборів з метою запобігання утворенню заборгованості, по якій нараховується пеня.

Таким чином, порядок оподаткування ВАТ „Коломийське АТП” здійснюється згідно чинного законодавства. Підприємство сплачує наступні податки та обов’язкові платежі: податок на прибуток, податок на додану вартість, прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до фонду зайнятості, відрахування на страхування від нещасних випадків. З метою уникнення штрафних санкцій підприємство повинно своєчасно і у повному розмірі розрахуватись по своїм податкам і зборам.

Наступним етапом оцінки фінансово-господарської діяльності є оцінка власного капіталу та платоспроможності підприємства.

Власний капітал є головним індикатором кредитоспроможності підприємства, підставою для визначення фінансової незалежності, фінансової стійкості та стабільності підприємства. Складовими власного капіталу є статутний капітал, резервний фонд, додатковий капітал, інший додатковий капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки).Інформація про власний капітал підприємства знаходиться в І та ІІ розділах пасиву балансу.

Статутний капітал – залишковий інтерес в активах підприємства, в межах якого засновники матеріально відповідальні перед кредиторами. Тому зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів не допускається. Статутний фонд акціонерного товариства поділяється на певну кількість акцій однієї й тієї є номінальної вартості. Формування статутного фонду регулюється Законом України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 № 1576-XII. Згідно цього Закону розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства не може бути меншим суми еквівалентної 1250 мінімальним зарплатам.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної. Збільшення статутного фонду відбувається наступними методами: шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій в порядку, передбаченому законодавством та статутом підприємства; обмін облігацій на акції товариства. Джерелами збільшення статутного капіталу є додаткові внески акціонерів і учасників, реінвестування дивідендів, індексація основних фондів. Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Додатковий капітал поділяється на два види: по-перше, безпосередньо додатковий, а саме – це сума коштів, яку отримує підприємство як результат емісії цінних паперів у разі перевищення ринкової ціни акцій над номінальною; по-друге, інший додатковий капітал – сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінки (індексації) активів.

Резервний капітал формується за рахунок відрахувань з чистого прибутку з метою страхування від форс-мажорних обставин. За Законом України “Про господарські товариства” резервний капітал має складати не менше, ніж 15% статутного капіталу, для досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу, розмір щорічних відрахувань повинен бути не менше 5% суми чистого прибутку на рік. За Законом резервний капітал є джерелом коштів тільки для покриття збитків.

Відмітимо, що з 2000 року підприємства повинні складати форму №4 “Звіт про власний капітал”. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 “Звіт про власний капітал” визначає зміст і форму звіту, а також вимоги до розкриття його статей. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу.

Проаналізуємо на основі даних форми №4 “Звіт про власний капітал”і „Баланс ” за 2005-2006 роки, динаміку та структуру власного капіталу. Результати аналізу наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Аналіз динаміки і структури власного капіталу ВАТ “ Коломийське АТП” за 2005-2006 рр.

Як видно з таблиці 2.2 із складових власного капіталу на ВАТ „Коломийське АТП” за період 2005-2006 роки були лише статутний капітал, інший додатковий капітал та непокритий збиток. За результатами аналізу інший додатковий капітал займає найбільшу питому вагу, а саме 159,6 % у 2005 році і 166 – у 2006 році. На другому місці за величиною знаходиться статутний капітал – 37,8 та 39,2% відповідно у 2005 та 2006 році.

Прибутковість - доходність, окупність вкладених затрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства. Вона характеризується кількістю отриманою прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.

Сума отриманого прибутку - показник, який найбільш повно характеризує результативність роботи підприємства, рівень його доходності.

Прибуток, хоч і є результатом діяльності підприємства, але характеризує рівень ефективності роботи, вкладених затрат, використаного майна. Тому в практиці господарювання для більш повної оцінки ефективності роботи підприємства, вкладених затрат, використання майна застосовується відносний показник - рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

У практиці господарювання обраховуються такі показники рентабельності: рентабельність послуг; рентабельність продажу; рентабельність виробничих фондів; рентабельність власного капіталу та ін.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11